1. Передумови виникнення та національні джерела уж

Передумови зародження Ж: - економічні (розвиток капіталістичних відносин), - політичні (Ренесанс призвів до розкріпачення людини), - технічні (створення книгодр. верстата Гутенбергом), - культурні (складення розгалудженої системи освіти)

Особливості становлення української преси: - УЖ і навіть ЖвУ започатковується значно пізніше, ніж преса народів з глибокими традиціями державного будівництва; - преса зароджується не у. мовою, а мовою тих країн, до складу якого входила У, або міжнародною мовою. Гноблять у. культуру Росія, Австрійська імперія.

Зародженню УЖ сприяли національні традиціі збирання, обробки і поширення І та створення актуальних, дієвих публіцистичних творів, які склали джерела у. національної преси: 1 „Літопис Руський”, складався з 3 частин „Повість минулих літ”, „Київсткий літопис”, „Галицьк-волинський літопис”. Розповідь про період 852-1292 рр. Тяжіння до періодичних записів, що часто робилися одразу після події, І не лише про події, а й про у. життя, численні публіцистичні фрагменти, що включені в текст – засудження розбрату, заклики діяти згідно з християнською мораллю; 2 „Слово про закон і благодать” 1037-1050 митрополіта Іларіона (думка про рівноправність у. народу серед ін. християнських народів) та „Повчання” Володимира Мономаха 1117р. (пропагує провідні християнські чесноти: смирення перед Богом, гуманізм, допомагати убогим, любити рідну землю); 3 усна народна творчість, кобзарі, які швидко розносили відомості про важливу подію, народні інформатори і вісники; 4. з виникненням книгодрукування – полемічна література від сер. 16 ст.(після Берестейської унії). Іван Вишенський, Герасим та Мелетій Смотрицькі, Христоор Філалет, Петро Могила писали памфлети, послання та трактати. Оцінка релігійних та політичних проблем того часу, ідея у. самобутності, вироблявся публіц. стиль. Це наступний етап розвитку полемічної літ-ри після Іларіона та Мономаха; 5. козацькі літописи 18 ст. Самовидця, Самійла Величка, Григорій Граб”янка, та анонімний твір „Історія Русів”. Історіософський трактат „Історія Русів”. Захист прав у. народу, любов до У, повага до козацтва; 6. у 18 ст. творчість мандрівних дяків, насамперед Сковороди та Івана Вернета. Сатирична творчість, комічні сценки, панегіричн вірші спрямовані на пошук соціальної справедливості, утвердження правди.

УЖ формується під впливом 2 умов: загальноєвропейських чинників та укр. нац. традиціій збирання, обробки й поширення І та пристрастної публіц. творчості.

2. Журналістський процес в підавстрійській у в кінці 18-на поч. 19 ст.

Перша газета в У з”явилася у Львові 9 липня 1749 р. Одноденний листок пол. мовою „Курьер Львовський”, випущений з нагоди релігійної події. Він не належить до періодичної преси.

Книгодрукар Антон Піллер у 1722 р. газету „Повідомлення” німецькою мовою, але без дозволу уряду, тому вона закрилася десь після року виходу.

Перша газета, що відповідала нинішнім уявленням про пресу, виходила у Львові фр. мовою у 1776 р „Газета Львову”. Тижневик, але сталого графіку виходу не мала, хоч вийшло рівно 52 номери. До окремих випусків видавалися додатки новин та оголошень. Видавалася в друкарні Піллера. Прізвище власника – Оссуді. За приклад львовському журналістові була столична „Віденьська газета”. Головне завдання „ГЛ” – всебічне інформування читачів про політичні новини в країнах Європи. Повідомлення з приватного життя траплялися рідко. Найбільш ймовірне джерело повідомлень – передруки з тогочасних фр. та нім. газет. Перший вирпуск не містив програми видання чи звернення до читачів. Але завдання видання та запрошення до співробітництва друкувались у додатку до першого номеру. „ГЛ” мала рекламне бюро. Повідомлень про Львов налічується 12. Три повідомлення стосувалося життя Великої У. Два – про графа Румянцева та нарис про плавання на Чорному морі. Був бібліографічний відділ. Цей тижневик подав приклад часопису, зорієнтованого на традиції преси європейських столиць.

1783 р. німець Іван Шіц почав видавати тижневик польською мовою Pismo uwiadamijace Galicyi, що виходив півроку. З 1784 її назва змінюється на Lwowskie pismo uwiadamijace, а її власницею стає пані Піллер. Ще вона з 1786 р. видає пол. та нім. мовами „Львівські тижневі новини” 2 р/тиждень.

У 1796-1811 „Львівський царсько-королівський привілейованний листок для інтелігенції”. Провідна ознака всіх цих видань – нац-на індиферентність, нейтральністю щодо нац. життя. Дуже сильна позиція поляків, вони мали більшу нац. свідомість, ніж укр-ці. Тому в 1792-1793, 94-98 виходив пол. мовою та за змістом часопис „Щоденник патріотичних політиків”. У другому періоді існування виходила щодня, тож вона – перший щоденний часопис в У. Видавець – Михайло Гарасевич.

У Л вперше в У почав виходити й журнал. 1795 р пол. мовою „Зібрання творів цікавих”, переклади з фр. часописів. Зародилась галузева Ж. 1801-1811 – журнал з правознавства „Правознавчі анали”, 1803 - „Військовий журнал”

1811 починає виходити „Львівська газета” (існувала аж до 1939)