§2. Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

Основною метою корекційного навчання даного розділу є формування у дітей із ПМР готовності до навчання грамоти.

З психологічної точки зору початковий період навчання грамоти - це формування нового ставлення до мови і мов­лення. Предметом пізнання стає сама мова, її зовнішня зву­кова сторона. На конкретних прикладах під час роботи з аналізу і синтезу усного мовлення у дітей формують пра­вильні уявлення про основні поняття мови: речення, слово, частини слова - склад, звук і букву.

Для дітей із ПМР розроблена особлива система підго­товки до навчання грамоти і навчання грамоти (Г.А.Каше, Л.Б.Єсечко, Е.Рибіна, Т.Б.Філічєва та інші).

Основною особливістю даної системи є те, що підготовка до навчання грамоти, як і навчання грамоти проводяться

на матеріалі звуків, які всі діти вимовляють правильно, - в системі навчання передбачено певна відповідність між звуками, які вивчають, тими чи тими формами фонемного аналізу і навчання читання і письма.

Другою особливістю є виділення подовженого періоду зі специфічним змістом, протягом якого відбувається підго­товка до навчання грамоти.

Наступна особливість - надзвичайна роздробленість мате­ріалу, який засвоюють діти, і його докладне відпрацювання на кожному з нових етапів навчання.

На початку шкільного навчання перед дитиною постає завдання виділення слів із речення, яке передбачає у якості умови його вирішення усвідомлення самостійного існуван­ня мовленнєвої дійсності і її компонентів - слів. Адже для успішного навчання дитини цілком необхідно, щоб саме мовлення як особлива дійсність і його компоненти, зокрема слова у сукупності їх зовнішньої (інтонаційно-звукової) і внутрішньої (смислової) сторін, стали предметом її усвідом­лення, її усвідомленої діяльності (С.М.Карпова). Діти по­винні навчитися виділяти слова у зв'язному короткому реченні, вміти вказати в ньому кількість слів, складати ре­чення з даних слів. Але дошкільники, і зокрема діти із по­рушеннями мовлення, зазнають під час виконання завдань великих труднощів. Отже, одним із важливих завдань під­готовки дітей із ПМР до навчання грамоти є формування усвідомлення словесного складу мовлення. Діти повинні познайомитися з поняттям «речення». їх навчають скла­дання графічних схем речень (просте двоскладове речення без прийменника, просте речення з трьох -чотирьох слів без прийменника, просте речення з трьох-чотирьох слів із прий­менником).

Але спочатку відбувається формування уявлень про слово. В цьому процесі виділяють два основних моменти: виділення слів з потоку мовлення і розкриття слова як смислової одиниці. З цим терміном діти починають знайоми­тися ще з середнього віку під час виконання різноманітних мовленнєвих вправ із навчання звуковимови, збагачення

словника (звернення логопеда: «Послухай, як я скажу це слово», «Пригадай слово із ...», «Повтори слово правильно» тощо). В старших групах проводиться спеціальна робота з ознайомлення дітей із поняттям «слово». Звертають увагу дітей на смислову сторону слова, ознайомлюють зі словами, що означають назви предметів, дій, ознак предметів, нав­чають ставити до них питання та підбирати слова за питан­нями, складати графічні схеми слів. Діти повинні засвоїти значення слова «слово», сприймати його як самостійну оди­ницю мовлення і правильно використовувати у своєму мов­ленні.

Первинне навчання читання передбачає формування читання складами, тобто опанування плавним складовим, позиційним читанням доступних розумінню слів, А отже, ознайомлення зі складовим складом слів займає важливе місце у підготовці дітей із ПМР до навчання грамоти. Важ­ливим завданням є формування у дітей усвідомлення прин­ципу складової будови слова, уміння чути і називати кількість складів у слові, визначати їх послідовність, складати слова із запропонованих складів. Дітей знайомлять із терміном «склад», навчають складати графічні схеми складового скла­ду слів.

Готовність дитини до навчання грамоти аналітико-син-тетичним звуковим методом визначається можливістю ус­відомлення звукової будови мови, тобто переключення уваги від семантики слова до його звукового складу — до уміння чути у слові окремі звуки, зрозуміти, що вони розташовані у певній послідовності. Велика увага приділяється розвит­ку всіх фонематичних процесів» Діти з ПМР старшого віку повинні вміти робити звуковий аналіз слів різної звукової структури; виділяти словесний наголос і визначати його місце в структурі слова; якісно характеризувати виділені звуки, правильно використовувати відповідні терміни (звук, голосний, приголосний, твердий, м'який, дзвінкий, глухий, наголошений голосний).

У зміст підготовки до школи входить і навчання елемен­тарним правилам правопису: роздільне написання слів у реченні, крапка (питальний та окличний знак) у кінці ре­чення, використання великої букви на початку речення. Знайомство з друкованими буквами без використання ал­фавітних назв та навчання їх графічному накресленню.

Дітей із ПМР 7 року життя навчають складання, друку­вання та читання:

• поєднання з двох букв, що позначають голосні звуки (АУ);

• поєднання голосних з приголосним у зворотному скла­ді (УТ);

• односкладових слів типу ПГП (МАК);

• дво- та трискладових слів, що складаються з відкритих складів (ПАПА, ОЖИНА, МОЛОКО);

• дво- та трискладових слів, що складаються з відкритого та закритого складів (ЗАМОК, БАТОН, АНАНАС);

• двоскладових слів зі збігом приголосних (МИШКА, ЛИСТОК);

• трискладових слів зі збігом приголосних (КАПУСТА);

• речень з двох-чотирьох слів без прийменника і з прий­менником.

Логопедична робота передбачає навчання поскладового злитого читання слів та простих речень, а також підготовку руки та ока до письма.