56. Основні принципи фінансової політики Української держави.

Формування фінансової політики здійснюється за певними принципами. До них належать:

а) принцип наукової обґрунтованості фінансової політики. Фінансова політика не може базуватися на суб'єктивних побажаннях. Вона має ґрунтуватися на точному обліку потреб у фінансових ресурсах та можливостях мобілізації таких ресурсів.;

б) принцип системного підходу. Фінансова політика розглядається, як складна система, як елемент іншої складнішої системи, якою є економічна політика держави.

в) принцип цільової спрямованості фін політики. Суть цього принципу полягає у чіткому встановленні пріоритетів і доцільності виділення певного обсягу фінансових ресурсів для їх вирішення.

г) принцип безперервності фінансової політики. Суть цього принципу полягає в тому, що фінансова політика - процес постійно діючий і постійно поновлюваний.

ґ) принцип доступності фінансової політики полягає в тому, що вона має бути зрозумілою за умови достатніх знань, щоб володіти економічною ситуацією.;

д) принцип збалансованості доходів і видатків у всіх сферах фінансової системи;

е) принцип створення фінансових резервів (перевищення доходів над видатками з метою забезпечення ліквідації непередбачених витрат)

є) принцип сприяння виробництву, підтримки підприємницької активності та підвищення рівня зайнятості населення.;

і) пошук і постійне удосконалення форм і методів мобілізації фінансових ресурсів та їх економне й раціональне використання.

57. Основні спрямування використання коштів окремих видів державних цільових фондів.

Державні цільові фонди — це сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. Фонди мають цільове призначення, яке втілюється як у чітко визначених джерелах їх утворення, так і в напрямках можливого використання коштів. Державні цільові фонди є однією з ланок загальнодержавних фінансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.

Їх існування є необхідним і доцільним, це пов'язано із наступним:1) у органів державної влади і управління, що формують цільові фонди, з'являються додаткові джерела фінансування своїх потреб понад бюджетні кошти;

2) існування одного централізованого фонду грошових ресурсів недостатнє для задоволення всіх державних потреб;

3) при наявності перевищення доходів над видатками цільових фондів кошти можуть бути використані для покриття бюджетного дефіциту;

4) з'являється можливість з більшою ефективністю проводити контрольну роботу за цільовим використанням державних коштів.

Іншими джерелами надходжень фонду є:

— кошти, які об'єднуються фондом на договірних засадах з органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями;

— банківські кредити;

— добровільні внески і пожертвування;

— зарубіжна та міжнародна фінансова підтримка;— надходження від виконання госпрозрахункових договорів та проведення заходів;

58. Бюджетна система України.

Бюджетна система України — сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіального устроїв і врегульована нормами права.

Під порушенням законодавства про бюджетну систему в Україні — діянням, яке передбачає кримінальну відповідальність — розуміється використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах.

Бюджет являє собою план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.