- •1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •2. Літературно мистецька критика в сучасній пресі
- •1. Масова комунікація та її основні поняття
- •2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •1. Роль змі у формуванні політичного іміджу у виборчому процесі.
- •2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •3. Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •1. Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •3. Формування і розвиток народовської преси на Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •2. Засоби гумору й сатири в сучасних змі.
- •3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •2.Вплив змі на формування громадянської думки
- •3. Формування мовної особистості журналіста
- •Особливості роботи журналіста з джерелами інформації.
- •2. Проблемивідображення елітарної та масової культури в українських змі
- •3. Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні.
- •2. Суть системи-передусім у конвергентних редакціях
- •3.Іван Франко про Михайла Драгоманова.
- •1.Онлайнова журналістика як різновид журналістики
- •Особливості комерційно реклами
- •3. Сучасні змі про Шевченкову візію України
- •1.Ринкові засади функціонування газети.
- •2.Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •3. Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •1. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •2. Висвітлення української проблематики в сучасних російських медіа
- •3. Журнал Франка «Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції.
- •3. Публіцистика Симона Петлюри
- •1. Висвітлення проблем розвитку національної освіти України українськими змі.
- •2. Власний кореспондент газети, радіо, тб. Специфіка роботи в Україні та за кордоном.
- •1. Економічна тематика в українських змі
- •2. Факт та його відображення в журналістському творі.
- •1. Сучасна партійна преса України.
- •3. Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі
- •2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.
- •3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття
- •1.Якісна преса Західної Європи.
- •2 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •3. Українська альманахова журналістикаХіх сторіччя
- •1.Журналіст в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •2. Сучасналітературно-художня періодика: проблеми та перспективи
- •3. Українська журналістика в Галичині 1900-1914 рр.
- •1. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •2. Українська преса іі світової війни
- •3. Значення Інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці
- •1. Правова база функціонування приватних видань
- •2. Проблеми науки на сторінках газет, у теле- і радіопередачах України.
- •3. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •1. Тенденції розвитку українських Інтернет-медіа
- •2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •3. Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •3.Донцов-публіцист
- •1. Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •2. Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •1. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти
- •2. Публіцистика Бандери
- •1.Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •2.Основні відмінності мережевих видань від традиційних змі
- •3. Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •1. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1.Основні сучасні теорії преси (за кордоном)
- •2.Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3.Західноукраїнськапреса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі
- •3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика
- •1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Порівняльнийаналіз ідеологічних концепцій преси
- •2. АвторськеЯ в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.
- •1.Роль змі у популяризації української культури в сучасному світі.
- •2.Структураномера газети (текстові матеріали, ілюстрації, рубрикація, форми подання матеріалів, реклама)
- •3.Проблематика статті Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •1.Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •2. Українська публіцистика у світовому контексті
- •3.Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •1.Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •2.Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •114.Українська неформальна преса у 1989-1991 рр.
- •1.Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •2.Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •3.Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •1.Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства
- •2.Телебачення як культурний феномен
- •3.Основні елементи новинного веб-сайту
Білет 1
1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
Політична ситуація – це сукупність конкретних обставин політичного життя країни в конкретний історичний момент. Політична ситуація може бути: Стабільною нестабільною
Стабільною ситуація є у таких випадках: коли у правовому полі держави працюють усі державні інститути;повністю сформовані органи законодавчої, виконавчої і судової влади. (кожен виборчий процес – елемент нестабільності);відсутні антагоністичні протиріччя між гілками влади;більшість населення країни підтримує державний курс правління і дії уряду. Загалом, підтримка дуже нестала і змінна величина.стабільно працює економіка;щороку зростає валовий національний продукт:
Нестабільною є ситуація якщо:великі соціальні потрясіння. Особливо, якщо у масових акціях протесту звучать політичні вимоги;глобальні для масштабів країни релігійні потрясіння (91-91 рр. в Галичині – одні з найзапекліших, бо з елементами фанатизму). Не повинно бути політичної партії на релігійній основі!За умови глобальної та затяжної економічної кризи:
Спад виробництва Втрата купівельної спроможності основної частини населення Зубожіння народних мас
В демократичних суспільствах за економічним показником судять про ефективність діяльності уряду — несформований і незатверджений бюджет – страждає інвестиційна політика держави, обділені працівники бюджетної сфери і найменш захищені верстви суспільства. Найгірший бюджет є кращим ніж ніякий. В Україні якщо не прийняли бюджет – діє бюджет минулого року. ріст відкритого і прихованого безробіття;конфлікт між гілками влади;фізична смерть або тривала недуга перших осіб;виборча кампанія.
Нестабільну політичну ситуацію не можна розцінювати як вкрай негативне явище. Своєчасно вирішена, вона призводить до поступу. Невчасно вирішена – до вищого рівня нестабільності: політичного конфлікту і політичної кризи.
Політичні конфлікти: локальні, регіональні
втрата територіальної цілісності держави: державні, міждержавні, світові
втрата самостійності і незалежності держави.
Політична нестабільність може ініціюватись із-за меж держави.
Політична криза – вищий рівень політичної нестабільності. Коли не може повноцінно функціонувати один з органів влади.
Журналісти при нестабільних політичних ситуаціях, які вже мають форму конфлікту або кризи, вдаються до таких заходів: з’ясовують причини виникнення такої ситуації; визначають основні сил протистояння, їх вимог, гасла можливості; Під особливим контролем ж-та є позиція силових структур; визначають масштаби дестабілізації; простежують зміни в політичній ситуації і тенденції розвитку подій; інформують про позиції провідних політичних сил світу щодо певних подій; прогнозують хід розвитку політичного процесу, з’ясовують шляхи подолання кризових явищ.
Вплив на формування політичної влади:
Політична влада – це державна влада + влада політичних організацій. Державна влада в демократичних суспільствах поділяється на три гілки6 законодавчу, виконавчу і судову. Влада політичних організацій реалізовується через депутатські фракції, програмні документи, представників цієї політичної партії в урядових структурах (КМУ, окремих міністерствах та комітетах).
Вплив ЗМІ: під час виборів; мають підвищувати електоральну активність; відстежують процес формування та роботу парламенту і КМ; висвітлюють роботу політичних партій; преса і влада – природні опоненти. Преса – соціальний інститут, який прискіпливо оцінює роботу уряду. Функція сторожового пса – з приводу і без приводу гавкати на уряд, щоб той не зіпсувався. Відстежують ймовірні кандидатури на ті чи інші посади, аналізують з точки зору професіоналізму, освіти, досвіду, моральних критеріїв. Преса формує громадську думку про певних політиків та політичні сили, що має велике значення під час виборів. ЗМІ – одне з основних об’єктивних і авторитетних джерел інформації щодо кандидатів, платформи та програми політичних партій. “Політики стають політиками завдяки тому, що на них звернули увагу медіа”. ЗМІ створюють імідж та підтримують рейтинги теперішніх чи майбутніх політиків.