- •2. Порівняльний аналіз відчуття та сприймання
- •3. Розвиток відчуттів та сприймання в процесах предметно-практичної діяльності
- •4. Рецепторна теорія відчуттів та її конкретизація у дослідженнях і.Мюллера та г.Гельмгольця
- •5.Класична психофізика та її роль у розвитку уявлень про відображальну природу психіки
- •6.Рефлекторна теорія психіки та сенсорно-перцептивних процесів
- •7. Еволюційний підхід до дослідження відчуттів і органів чуттів.
- •11. Основні характеристики відчуттів
- •13. Основний психофізичний закон та його варіанти. - Основний психофічний закон – це закон Вебера- Фехнера.
- •14. Абсолютні, різнісні та диференційні пороги чутливості.
- •15. Явище сенсорної адаптації та сенсибілізації.
- •16. Просторові характеристики відчуттів.
- •17. Часові характеристики відчуттів.
- •18. Поняття про модальність відчуттів.
- •19. Інтенсивність відчуття як його кількісна характеристика.
- •22.Еферентні системи аналізаторів та їх участь у сенсорних процесах
- •24.Проблема співвідношення сенсорного та перцептивного образів
- •25. Основні етапи становлення перцептивного образу в актуагенезі. Способи їх експериментального вивчення.
- •26. Дослідження стадіальності перцептивного образу при різних видах ручного сприймання.
- •27.Поняття ручного сприймання. Види ручного сприймання.
- •28. Порівняльний аналіз механізмів ручного та зорового сприймання.
- •29. Дослідження сприймання в асоціативній психології.
- •30. Гештальтпсихологія і проблема сприймання
- •31. Діяльнісний підхід до сприймання в суч.Псих.
- •32. Теорія перцептивних дій
- •33. Дослідження сенсорно-перцептивних процесів в контексті психологічної теорії діяльності Лєонтьєва.
- •34. Дослідження сприймання в світлі теорії установки
- •35. Основні характеристики перцептивного образу
- •36. Поняття про константність сприймання
- •37. Механізми константності сприймання. Види перцептивних констант.
- •38. Узагальненість перцептивного образу та її дослідження в різних теоріях сприймання (теорія категоризації сприймання, теорія перцептивнийх дій).
- •2)Теорія перцептивних дій:
- •39. Цілісність та структурність сприйняття. Різні погляди на їх механізми.
- •40. Предметність та осмисленість (усвідомленість) сприймання як його змістовні характеристики.
- •41. Поняття про аперцепцію. Роль аперцепції в регуляції поведінки та діяльності.
- •42. Закономірності чуттєвого відображення простору.
- •43.Проблеми сенсорного відображення простору.
- •44. Проблема перцептивного відображення простору.
- •45. Проблема розвитку сприймання простору в онтогенезі (нативізм та емпіризм).
- •46. Сприймання форми предметів.
- •47. Сприймання розміру предметів.
- •48. Сприймання об’ємності та віддаленості предметів один від одного.
- •49. Відображення напрямку локалізації предмету у просторі дискантними аналізаторами.
- •1. Зоровий.
- •2. Нюховий.
- •3. Слуховий.
- •50. Характеристики зорових відчуттів
- •51. Характеристики слухових відчуттів.
- •52. Біль як пізнавальний процес.
- •54. Характеристики тактильних відчуттів.
- •55. Функції температурного аналізатора та характеристики температурних відчуттів.
- •56. Хеморецепція та її різновиди
- •57. Особливості будови тактильного та пропріоцептивного аналізаторів людини
- •58. Смакові відчуття.
- •59. Нюхові відчуття.
- •62. Сприймання руху.
34. Дослідження сприймання в світлі теорії установки
Установка – це стан готовності особистості до певної активності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби.
-У 1988 р. М.М.Ланге довів, що час реакції людини залежить від схильності людин до цієї реакції.
-Термін „установка” був введений німецькими психологами Г.Е.Мюллером і Ф. Шуманом у 1889 р. під час опису ілюзії ваги.
-Загальнопсихологічна теорія установки, розроблена грузинським психологом Д.Н.Узнадзе, визначає організуючу роль попереднього досвіду у сприйнятті сенсорних даних. Згідно з теорією Узнадзе, установка, акумулюючи минулий досвід, опосередковує стимулюючу дію зовнішніх умов і зрівноважує відношення суб’єкта з середовищем.
Експериментальною основою послужили експерименти з фіксованою установкою, які проводились на матеріалі сприйняття ваги, звуків, величини та ін. Суть експерименту:
а) після багаторазового пред”явлення пари стимулів, які відрізнялись між собою по критичному показнику, досліджувані отримували пари ідентичних (однакових) стимулів. І ці стимули теж сприймалися, як нерівні.
б) зафіксовано також ефект переносу установочного стимулу на іншу модальність (наприклад, із сприймання ваги на сприймання звуків).
Описано багато випадків, коли сприймання об”єкта „деформувалось” під впливом установки. (наприклад, ЦК описано в комедії М.В.Гоголя „Ревізор” при появу Хлестакова в місті, яке очікувало високопоставлену особу).
35. Основні характеристики перцептивного образу
До них відноситься:
1. Цілісність сприймання – здатність людини сприймати не окремі властивості предметів, а сприймати їх як цілісний предмет.
2. Структурність сприймання – здатність людини сприймати не просто конгломерат відчуттів, а відображувати взаємозв’язки різних властивостей, тобто, сприймати структуру предмета.
3.Предметність сприймання проявляється в тому, що різні за якостями відчуття, отримувані від предмета, поєднуються і співвідносяться до цього предмета, як до окремої речі, яке має певне призначення
4.Осмисленість (усвідомленість) сприймання виявляється в тому, що воно має узагальнений характер, а кожен предмет, що сприймається, позначається словом-поняттям і відноситься до певного класу. На цій підставі в предметі відшукуються ознаки, властиві всім предметам цього класу.
5.Константність сприймання - відносна постійність образів предметів, зокрема, їх форми, кольору та величини при помітних змінах в фізичних умовах їх сприйняття.
36. Поняття про константність сприймання
Константність сприймання - відносна постійність образів предметів, зокрема, їх форми, кольору та величини при помітних змінах в фізичних умовах їх сприйняття.
(Другими словами: константність сприймання проявляється в тому, що в образі сприйняття предмети та явища відбиваються такими, якими вони є, незважаючи на зміну умов їх спостереження. Приклад: коли ми дивимося на свої долоні, одна з яких знаходиться на відстані витягнутої руки, а друга – вдвічі ближче. Долоні здаються одного розміру, хоча зображення тієї, що знаходиться далі, становить лише половину зображення ближчої).
Значення константності в житті людини надзвичайне: завдяки константності людина сприймає речі такими, якими вони є об»активно, що дає змогу їй пізнавати дійсність та перетворювати її. Якби чуттєві образи не були константними, то при кожному русі , кожній зміні відстані чи освітлення змінювалися б усі основні ознаки предметів і явищ, і людина б втратила можливість пристосовуватися в дійсності.