- •1382- Битва під Любліцем
- •2. Закарпаття у складі Угорщини
- •3. Буковина у складі Молдавського князівства
- •4. Московсько-литовські війни кінця 15 – початку 16 ст.
- •22: Організація запорозької січі
- •24: Козацько-Селянські Повстання Наприкінці XVI – Першої Третини XVII Ст
- •25: Причини, характер та рушійні сили визвольної війни
- •Основні бойові дії 1648-1649 р.
- •4) Жовтень-Листопад 1648 р. – облога Замостя , що закінчилась перемир»ям
- •5)Серпень 1649 р. – битва під Зборовом , наслідком якої стало укладання Зборівського договору (1649 р) , за яким:
- •26: Козацько-гетьманська держава середини 17 ст.
- •27: Нвв проти Речі Посполитої в 1650-1657р:
- •1654 Р. Характеризується україно-російськими відносинами , які потім фактично втрачають силу через Віленське перемир’я 1656 року , за яким Москва єднається з Річчю Посполитою для боротьби зі Шведами.
- •6 Серпня 1657р. – Богдан Хмельницький помирає , залишаючи Україну без гідного наступника і в оточенні ворогів.
- •28: Переяславський договір 1654 року:
- •29:Гетьманування Івана Виговського та Гадяцький договір
- •30: Доба Руїни:
- •31: Гетьманування п.Дорошенка. Спроба воз’єднати Україну.
- •32:Гетьманування Івана Мазепи і Північна Війна
- •33: Конституція Пилипа Орлика і вивід прав України:
- •34:Наступ російського царизму . Гетьманування і.Скоропадського та Павла Полуботка.Малоросійська колегія.
- •35:Боротьба д.Апостола за збереження державності. Правління Гетьманського уряду.
- •36: Кирило Розумовський – останній гетьман України.
- •37: Ліквідація Запорізької Січі і подальша доля козацтва. П.Калнишевський.
- •38:Гайдамаччина. Коліївщина. Опришківський рух.
- •39: Геополітичні зміни в Східній Європі наприкінці XVIII ст. Та їхні наслідки для українського народу.
- •40:Українське національне відродження кінець хviii – початок XIX ст.
- •41:Автономістьський рух. Роль «Малоросійського дворянства» в боротьбі за національність та культуру.
- •42:Українське національне відродження (кінець хviii – початок XIX ст.) на Західноукраїнських землях.
- •43:Реформи в Австрійській та Російській імперіях на Українських землях.
- •44:Війна 1812 року та Україна.Декабристський рух.
- •45:Кирило-Мефодіївське товариство. Феномен т.Шевченка.
- •46:Український національний рух хіх ст. Причини та наслідки.
- •47:Перші політичні партії та організації на Західній Україна та Надніпрянщині.
- •3. Українська соціал-демократична партія (1899 р.). [Лідери: м. Ганкевич, ю. Бачинський, с. Вітик].
- •4. Русько-український християнськийсоюз (1896 р.). [с. Сембратович,галицькиймитрополит. Партія клерикального характеру].
- •48:Політична та економічна ситуація в Україні напередодні революції 1905-1907 р.
- •49:Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки.
- •50:Україна та українці в Першій світовій війні. Січові стрільці.
47:Перші політичні партії та організації на Західній Україна та Надніпрянщині.
Тільки в 90-х рр. ХІХ ст. український національний рух вийшов на якісно новий рівень, характерною ознакою якого була його політизація та творення українських національних партій. На політичну арену вийшло нове покоління діячів, яке не хотіло задовольнятись лише дозволеною урядом культурницькою діяльністю.
Перші українські політичні партії виникли в Галичині. Це були:
1. Русько-українська радикальна партія (1890 р.). [Лідери: І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький. Вперше постулат незалежності Українибув поставлений у книзі Ю. Бачинського “Украйна ірридента” (1895р.) та новій редакції РУРП (1895 р.)].
2. Українська національно-демократична партія (1899 р.). [Лідери: І. Франко, М.Грушевський.Наймасовіша і найвпливовіша].
3. Українська соціал-демократична партія (1899 р.). [Лідери: м. Ганкевич, ю. Бачинський, с. Вітик].
4. Русько-український християнськийсоюз (1896 р.). [с. Сембратович,галицькиймитрополит. Партія клерикального характеру].
Характерною ознакою політичного руху в Галичині було те, що тут на відміну від Наддніпрянської України, ідея політичної самостійності була домінуючою, вона стала гаслом українських змагань. Щодо українського національного руху в Російській імперії, то тут у 90-х рр. лише закладалась база, фундамент тих процесів, які принесли свої плоди десятиліттям пізніше.
На території Наддніпрянської України в 1891 р. виникло таємне товариство “Братство Тарасівців” (І. Липа, М. Байздренко, В. Боровик, М. Базькевич), яке вперше після Т.Шевченказаявило, що його мета – “дати Україні національну волю”. 1898–99 рр. відбулися два з’їзди студентськихгромад.
У Наддніпрянщині 1)першою українською політичною партією стала Революційна українська партія (РУП) [Лідери: Д. Антонович, М. Русов, Л. Мацієвич, Б. Камінський], створена в 1900 р. у Харкові на зборах студентських громад. У практичній діяльності руповці відстоювали соціальні інтереси селянства, яке вважали основою української нації. Пізніше 2)з РУП вийшли Народна українська партія(1902 р.) на чолі з М. Міхновським і 3)соціалдемократична спілка(1904 р.)
4)У 1905 р. утворилася партія ліберального напрямку —Українська Демократично-радикальна партія (УДРП) на чолі з О.Лотоцьким і Є. Чикаленком та о Б. Грінченком і С.Єфремовим.
5)У 1905 р. одну з частин РУП було реорганізовано в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП), лідерами якої стали М. Порш, В. Винниченко, С. Петлюрата ін. Після поразки революції 1905—1907 pp., y період реакції деякі з перелічених партій утворили Товариство українських поступовців (ТУП), яке діяло напівлегально і стояло на поміркованих позиціях.
На противагу західноукраїнським партіям, наддніпрянські партії не мали спільної політичної платформи. На позиції самостійності України стояла тільки НУП, а інші — висували гасло автономії України у складі Росії.
На прохання Д. Антоновича програму партії (РУП) підготував М. Міхновський. Вона вийшла окремою брошурою під назвою “Самостійна Україна,” де вперше була поставлена ідея незалежності України як програмна мета. На жаль, до 1917 року ця ідея не була пануючою в українському політичному русі, оскільки більшість українських політичних партій стояли на засадах федералізму та автономізму.