- •2. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці
- •1917 Рік
- •1918 Рік
- •1918 Рік
- •1919 Рік
- •1939 Рік
- •1941 Рік
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •1990 Р.
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Isbn 966-7767-03-5 (укр.)
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 537-63-61, 537-63-62, 234-80-43. E-mail: sales@books.Com.Ua http://www.Books.Com.Ua
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 537-63-61, 537-63-62, 234-80-43. E-mail: sales@books.Com.Ua http://www.Books.Com.Ua
Тема 10
кою для допомоги місцевому населенню у подоланні наслідків війни, з них до партійного активу належало не більш як 5 % від названої кількості. Отже, слід наголосити, що невинна кров проливалася не тільки радянською владою, а й УПА, вояки якої нині вимагають урівняти себе в правах з воїнами Радянської армії, котрі воювали з фашизмом.
У зв'язку з викладеним необхідно розглядати і наслідки ліквідації гре-ко-католицької церкви, що викликало додаткову соціальну напруженість у західному регіоні України. Однак слід пам'ятати й інше. Якщо православна церква протягом усієї війни духовно об'єднала народи СРСР чим і прискорила розгром фашизму, то греко-католицька церква на чолі з А. Шептиць-ким тісно співробітничала з нацистським режимом і таким чином зміцніла його позиції на окупованих територіях України. Все це дало підстави владі для репресивних акцій проти неї.
Населення західноукраїнських земель, і на це треба звернути увагу, підтримувало УПА і націоналістичні формування, пам'ятаючи і довоєнну колективізацію по-сталінськи, й інші репресивні заходи влади. У зв'язку з цим тактика УПА дещо змінилася порівняно з роками війни, але не дуже ефективно. Як і раніше, на першому плані були каральні дії проти всіх тих, хто лояльно поводився щодо радянської влади. Дуже жорстоко, відповідно, поводився і беріїв-ський партійний апарат. Слід запам'ятати такі дані: понад 200 тис. мирних жителів було репресовано за явну чи міфічну підтримку ОУН-УПА. Органи держбезпеки СРСР створили 379 фіктивних формувань УПА (6 тис. учасників), які знищували інколи цілі села. Отже, братовбивча війна на західноукраїнських землях не принесла користі жодній зі сторін.
У цілому, і це бажано зробити висновком, ОУН-УПА попри всі негативні моменти і помилки, займає в українській історії одне з провідних місць.
3. Пошуки ефективних шляхів розвитку України в 50—60-ті pp., їх незавершеність. Аналізуючи проблеми третього питання семінару, насамперед слід звернути увагу на характер демократичних процесів в Україні після смерті Й. Сталіна, що отримали назву "десталінізації", їх суперечливий, непослідовний, і водночас прогресивний характер. Цей період в історію СРСР увійшов під назвою "відлига". Як наслідок, почалася реабілітація невинно репресованих людей (з другої половини 1953 р. до XX з'їзду КПРС (лютий 1956 р.) було переглянуто всі так званні політичні справи 30-х pp.); усувались деякі викривлення національної політики (відновлено автономію і повернуто з місць заслань чеченців, карачаївців, калмиків, інгушів); амністія та дозвіл повернутися додому для десятків тисяч тих українців, які були ув'язнені в табори за "колоски", а також членам ОУН та УПА; розширено самостійність республік СРСР (зокрема, у підпорядкування УРСР перейшло близько 10 тис. підприємств та установ, збільшилась частка промислової продукції з 36 % у 1953 р. до 78 % у 1956 p.); почалося відновлення демократичних засад діяльності державних і суспільно-політичних організацій та проведено скорочення управлінців (на 60 тис. у 1953—1956 pp.) тощо.
330
Україна в 1945—'1991 pp.: трансформації суспільного розвитку
Ідеологію цих змін і втілення їх у життя започаткували КПРС та Компартія України, тому що без участі партійного керівництва в тоталітарній державі нічого не відбувається, а тим більше реформи. Особливо слід відзначити XX з'їзд КПРС, який започаткував кардинальні зміни в суспільно-політичному житті. Говорячи про його значення, особливу увагу при вивченні цього матеріалу слід приділити політичній постаті М. Хрущова. На час проведення з'їзду М. Хрущов всупереч багатьом партійним діячам зважився на викриття сталінщини, навівши у своїй доповіді на закритому засіданні з'їзду "Про культ особи та його наслідки" численні факти злодіянь.
Проаналізувавши діяльність М. Хрущова в цьому контексті, слід виділити одну характерну особливість — незавершеність його починань, особливо щодо реабілітації жертв репресій часів сталінщини. При цьому рекомендується приділити увагу конкретним історичним особам, які виступили проти демократичних починань М. Хрущова. Це — В. Молотов, К. Ворошилов, Л. Каганович, М. Булганін, Г. Маленков та деякі інші партійні та державні діячі з оточення Сталіна. Саме це сталінське оточення не допустило обнародування фактів, а тому замість згаданої доповіді М. Хрущова до народу дійшла тільки постанова ЦК КПРС "Про подолання культу особи та його наслідків". І все ж, а це головне, на що слід звернути увагу, саме завдяки М. Хрущову і тим передовим силам, які за ним стояли, почався процес реабілітації засуджених, який триває і донині. За цей час в Україні реабілітовано понад 300 тис. осіб. Спроба замінити М. Хрущова на посаді першого секретаря ЦК КРПС згаданою групою колишніх помічників Сталіна закінчилась провалом. Насамперед, і на це при вивченні цього матеріалу слід звернути особливу увагу, це відбувалось тому, що прогресивні представники суспільства підтримали починання М. Хрущова і не допустили повернення старих часів.
Необхідно усвідомити також роль і місце в цьому процесі інтелігенції. Часи відлиги були позначені пожвавленням творчого життя в Україні: пробуджувались наука, література, мистецтво. По можливості слід навести конкретні приклади, що засвідчили б зрушення в цій справі. Особливу увагу доцільно привернути швидкому розвитку природничих наук, особливо ядерної фізики та кібернетики, що дало змогу Україні зайняти передові рубежі в СРСР у цих галузях. Новими вагомими здобутками позначився і розвиток гуманітарних наук, особливо історії та філософії, представники яких опублікували низку талановитих творів.
Причому слід виділити такі приклади, які б допомогли читачам зрозуміти, що дало можливість нашим науковцям в умовах компартійної системи зробити низку таких відкриттів у галузі науки, які були основою і для подальшого її розвитку, включаючи сьогодення. Вирішальна роль належала АН УРСР, до складу якої наприкінці 50-х — на початку 60-х pp. входило 36 НП і 19 інших наукових установ. У цілому кількість вчених за цей час зросла з 37 тис. до 94 тис. Основна увага вчених зосереджувалась на фундаментальних проблемах, які визначали перспективи науки. Багато було зроблено для розвитку ракетної техніки, космонавтики. Цікаво, наприклад, те,
331