2. Форми та різновиди кредиту.

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, що надасться продавцями покупцям у вигляді відстрочування платежу за продані товари, надані послуги.

Призначення комерційного кредиту — прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового процента, який включено в ціну проданих товарів. У цьому полягає привабливість комерційного кредиту для фірми-продавця. Фірма-покупець, завдяки комерційному кредиту, досягає тимчасової економії коштів, скорочує потребу в банківському кредиті.

До переваг комерційного кредиту можна також віднести його оперативність, технічну простоту оформлення. Він активізує механізм мобілізації фінансових активів, зменшує обсяги прямого банківського кредитування і, відповідно, масу безготівкових грошей. Підвищується взаємоконтроль і взаємозалежність між суб'єктами комерційного кредиту. Доцільність використання комерційного кредиту підтверджується ще й тим, що кредиторська та дебіторська заборгованості суб'єктів ставляться в рамки договірних відносин і оформляються офіційним юридичним документом — векселем.

Банківський кредит — позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах належного забезпечення, повернення у визначений строк, оплати та цільового характеру використання. Він відображає економічні відносини між суб'єктами кредитування: кредитором — банком, який надає кредити, і позичальником — суб'єктом кредитних відносин, який отримує в тимчасове користування кредитні кошти. Позичальниками можуть бути економічні агенти (фізичні та юридичні особи, держава), які відчувають потребу в кредиті. Кредитні відносини між банком і позичальником будуються на підставі кредитних договорів.

Споживчий кредит — це кредит, який надасться тільки в національній валюті фізичним особам-резидентам на придбання споживчих товарів та послуг і який погашається поступово.

У країнах з ринковою економікою споживчий кредит, як зручна і вигідна форма обслуговування населення, надається для закупівлі предметів особистого користування, головним чином, достатньо дорогих, як будинки, автомобілі, меблі, дачні земельні ділянки тощо. За економічної кризи споживчий кредит різко скорочу­ється, а якщо й видається, то під високі проценти, що не дає змоги широким верствам населення ним користуватися.

Специфічним різновидом кредитних відносин є державний кредит, коли позичальником є держава, а кредиторами — юридичні та фізичні особи. У сфері міжнародного кредиту держава може бути як позичальником, так і кредитором.

Основним призначенням державного кредиту є мобілізація грошових коштів (позичкових капіталів) для фінансування державних витрат, особливо коли державний бюджет є дефіцитним. Для кредиторів державний кредит є формою заощадження або інвестування коштів у цінні папери, що дає їм додатковий гарантований дохід. Державний кредит здійснюється через державні позики, які реалізуються (в основному) фінансово-кредитними установами серед юридичних та фізичних осіб. Державні позики реалізуються розміщенням державних цінних паперів: облігацій, скарбницьких зобов'язань, ощадних сертифікатів тощо. Державні цінні папери можуть випускати як центральний уряд, так і місцеві органи влади на підставі спеціального рішення, в якому визначається емітент, умови випуску, порядок розміщення цінних паперів та порядок погашення боргових зобов'язань (державного боргу).

Державні облігації — це свідоцтва про надання їх власниками позики державі в особі уряду та місцевих органів управління. Держава гарантує викуп державних облігацій, тому вони вважаються першокласними цінними паперами з високим кредитним рейтингом.

Місцеві позики — як різновид державної позики, — засіб мобілізації фінансових ресурсів, гир поступають у розпорядження місцевих органів влади. Найчастіше реалізуються у формі випуску муніципальних облігацій. Емісія таких облігацій регламентується і контролюється вищими державними органами. Держава санкціонує випуск муніципальних облігацій, встановлює граничні розміри позик і загальні ліміти місцевого боргу, фіксує граничний рівень процентної ставки за позикою. Погашення заборгованості здійснюється за рахунок місцевих податків та платежів. Метою місцевої позики є виявлення додаткових джерел фінансування програм та проектів підтримки і розвитку місцевої інфраструктури при дефіциті бюджетних коштів.

Міжнародний кредит є однією з форм зовнішньоекономічних відносин між країнами, необхідність яких зумовлена об'єктивними потребами світової економіки. Він необхідний як один з дійових інструментів розвитку міжнародної кооперації і спеціалізації виробництва, зовнішньої торгівлі та інтеграції національних економік у світову економічну систему.

Міжнародний кредит — це форма переміщення позичкового капіталі/ з однієї країни в іншу на засадах повернення у домов пені строки за винагороду. Кошти для міжнародного кредиту мобілізуються на міжнародному ринку позичкових капіталів, на якому формується система міжнародних кредитних відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл фінансових ресурсів у глобальному масштабі.

Міжнародний кредит виконує низку важливих функцій у сфері зовнішньоекономічних зв'язків, що відображають специфіку руху міжнародного позичкового капіталу. По-перше, він забезпечує перерозподіл та переміщення фінансових та матеріальних ресурсів з однієї країни в іншу, тобто слугує додатковим джерелом поповнення ресурсів внутрішнього ринку. По-друге, кредит забезпечує безперервність міжнародних розрахунків та прискорює обіг коштів у зовнішній торгівлі. По-третє, в умовах ринкового господарства міжнародний кредит виконує функцію регулювання світової економіки і сам є об'єктом регулювання. Наприклад, він є методом регулювання державних бюджетів та платіжних балансів в окремих країнах світу.