- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.
- •Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.
- •Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •Етапи розвитку економічної думки.
- •Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.
- •Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
- •Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.
- •Господарство суспільства Трипільської культури.
- •Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.
- •Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •Господарство Індії в другій половині і тисячоліття до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.?????
- •Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
- •Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •Теорія грошей.
- •Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •Економічна політика б.Хмельницького.
- •Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •Причини швидкого економічного розвитку сша в кінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму.
- •1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
- •Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).??????
- •Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
- •Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.???????
- •1950—1970-Ті роки.
- •Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
- •Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.????
- •Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
- •Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.??????
- •Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •1920 Р. Виробництво чавуну становила близько 6%, а цукру -менш як 3 % від рівня 1913 р.).
- •Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.
- •Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •„Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років хх ст.?????
- •Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.??????
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •1 Смолка а. О. Соціально-економічна думка та політика в Україні хvіі — початок хvііі ст. — к.: Задруга, 1996. — с. 77.
-
Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
Стадія роз-ку людства періоду неоліту,за якої відбувається перехід від привласнюючого до виробничого гос-ва називається „неолітичною революцією”. Неолітична революція та перехід до регулярного виробництва матеріальних благ сприяли перевищенню мінімально-необхідного рівня споживання і зростанню надлишкового продукту. Наявність надлишкового продукту, регулярність його отримання поряд із формуванням осіло-землеробських поселень (стародавніх сіл) були поштовхом до змін в організаційно-господарських відносинах первісного суспільства.. Важливим організаційним елементом первісних форм господарства була їх родинна складова. Рід являв собою групу родичів, об'єднаних спільним походженням, мовою, ритуалами по материнській або батьківській лінії і усвідомленим визнанням себе нащадками єдиного предка . У процесі переходу до осілості і виробничого господарства в системі общинно-родових відносин відбувається зростання ролі парної сім'ї та сімейно-кланових груп, які перетворюються в первісні осередки осіло-землеробських громад.У цілісній системі общинно-родового господарства відбувається відносне відокремлення та самостійне функціонування сімейного господарства, що формується в системі відносин первісного суспільства. Сім'я — це група людей, що проживає на спільній території, веде спільне господарство і перебуває у родинних відносинах або шлюбі. Під впливом функціонального поділу господарської діяльності і відносин власності спільного ведення господарства в системі сімейних відносин формується така господарська спільнота, як домогосподарство, яке було основною ланкою первісного сус-ва. У первісному суспільстві домогосподарство представляло собою групу індивідів, ядром якої була сім'я , але до якої крім класичних представників сім'ї — входили й інші особи, які не були родичами. Господарська функція первісного домогосподарства полягала у спільному виробництві, розподілі і споживанні їжі та інших засобів існування. Узагальнюючи уявлення про організаційні форми господарства після неолітичної революції, можна стверджувати, що вони формувалися під впливом як родових, так і домогосподарських чинників. Рід забезпечував найважливіші економічні, соціальні та ідеологічні функції (захист і розподіл землі, трудова і матеріальна взаємодопомога, шлюбні норми поведінки та релігійне життя), а сім'я була ядром домогосподарства і забезпечувала відтворення членів роду, їх виховання та навчання. Усі члени домогосподарства разом, спільно володіли землею, тваринами та іншими засобами вир-ва, спільно вели господарство і споживали вироблене. Важливим елементом функціонування домогосподарства був принцип компенсаційного обміну, або-реципрокного взаємообміну який зводилася до того, що кожний член домогосподарства вносив у спільний доробок скільки міг і отримував з нього скільки йому визначалося. Функціонування реципрокності створює засади соціальної та майнової нерівності в господарстві на рівні роду і домогосподарства. Платою за вмілі та вправні дії індивіда, який діє продуктивніше за інших членів домогос-ва, стає поступове соціальне визнання його лідерства як особи, що здатна передбачати хід подій і вживати необхідних заходів у господарському житті, а також усвідомлення членів домогос-ва свого залежного та підпорядкованого становища. Лідер, голова сімейної групи чи домогосподарства не був власником чи хазяїном вироблених матеріальних благ, які вважаються колективними, але завдяки своїй соціальній ролі —- старшого і компетентного керівника господарської діяльності — він отримує право розпоряджатися ними. Так виникає якісно новий принцип господарських відносин- принцип редистрибуції. Відносини редистрибуції виникають тоді, коли блага общини та надлишковий продукт, вироблені колективно, перерозподіляються з общинного центру, який уособлює голова громади. Крім функції перерозподілу владний центр виконує такі функції, як: функція верховного редистрибутора, політичного адміністратора, організатора громадських робіт, взаємовідносини із сусідами, включаючи міжобщинний обмін, ритуальні акції і т. Ін. На общинно-родовому рівні система редистрибуції поступово стає основним регулятором потоків речей, харчів і послуг між громадами за зосередження певних надлишків у вождя громади. Останнє робить цей процес не контрольованим з боку членів общини, і їм залишається лише вірити в те, що плоди їхньої праці реалізуються на суспільні потреби. Зі створенням такої системи починається формування підвалин експлуататорських відносин, несправедливого, нерівноправного взаємообміну.У період пізної первісності (межа V—IV тисячоліть до н.е.) відбувається перетворення родових общин у первісні сусідські общини, на основі яких виникає, і поступово формується, племінний (надобщиний і надродовий) рівень самоорганізації первісного суспільства. З виникненням племен створюються умови для подальшого поглиблення розподілу праці відповідно до природних та інших умов мешкання окремих громад. Редистрибуція як централізований благообмін стимулює процес територіально-виробничої спеціалізації, зокрема, зародженню та розширенню ремісничої діяльності, особливо спеціалізованого гончарства, розробки мінеральних покладів, деревини тощо. Підсумком господарської еволюції — від «неолітичної революції» до появи перших цивілізацій — було утворення такої системи, яка грунтувалася па нормах генеологічиого (родового) спорінення з елементами соціальної та майнової нерівності, розподіл праці, принципах реципроктного та редистрибуційного обміну, надобщинних формах управління, сакралізації та спадковості влади.