- •15. Економічні інтереси. Інтереси і потреби.
- •36.Центральний і комерційні банки.
- •37. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.
- •38.Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
- •39. Суть підприємництва. Види і функції.
- •40. Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •41. Суть і види земельної ренти.
- •42. Економічна система капіталізму вільної конкуренції: суть і основні ознаки. Виникнення монополій.
- •43. Суть і ознаки змішаної економічної системи.
- •44. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту.
- •45. Валовий внутрішній продукт, його суть.
- •47. Економічне зростання і економічний розвиток. Типи економічного зростання.
- •48. Матеріальні фактори економічного зростання.
- •49. Економічне зростання та економічні цикли. Теорії циклів.
- •50. Сутність розподілу національного доходу.
- •51. Диференціація доходів населення. Проблема бідних і багатих.
- •52. Необхідність перерозподілу національного доходу.
- •53. Споживання і заощадження.
- •54. Соціальна політика держави і розподіл доходів.
- •55. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення в Україні.
- •56. Загальна характеристика світового співтовариства.
- •57. Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль.
- •58. Світовий ринок. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
- •59. Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- •60. Міжнародна міграція робочої сили.
- •61. Ефективність зовнішньоекономічних відносин.
- •62. Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.
36.Центральний і комерційні банки.
Центра́льний банк — установа (у більшості випадків державний орган), яка відповідає за монетарну(грошово-кредитну) тавалютну політикудержави (Федеральна резервна система США) або спільноти держав (Європейський центральний банк). В Україні цеНаціональний банк України.
Центральний банк може виконувати (залежно від країни) такі функції:формування та виконання монетарної політики;регулювання грошової маси, що передбачає також монопольне правоемісіїгрошей;формування та виконання валютної політики, включаючи за необхідностівалютні інтервенції;зберігання золото-валютних резервів,ведення рахунків для здійснення міжбанківських розрахунків;стабільність банківської системи(банківський нагляд);забезпечення функціонуючої системи банківських розрахунків.Комерційний банк — банк, який здійснює універсальні банківські операції з різними організаціями, установами, здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів.
37. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.
Домогосподарство — це особа або група осіб, об'єднаних з метою забезпеченнявсього необхідного для життя, тобто об'єднаних спільним веденням господарства. Домогосподарство постачає ресурси на ринок або споживає їх самостійно. Супер-ечність між безмежними потребами і обмеженими грошовими доходами (ресурсами)є вузловою проблемою родинної економіки. Інакше кажучи, воснові функціонуван-ня домашнього господарства є принцип відповідності потреб і ресурсів, який харак-терний для економічної системи загалом.
Фінансовою основою домогосподарства є бюджет, який відображає обсяг і струк-туру всіх доходів і видатків сім'ї за певний період часу, формує стиль споживання іжиття. На основі даних про питому вагу видатків сім'ї на їжу можна говорити прорівень її добробуту. В Україні частка сімейних видатків на їжу значно більша, ніж урозвинутих країнах.
У розвинутій ринковій економіці доходи використовуються за схемою: частка до-ходів надходить державі як особисті податки, решта розподіляються між видаткамина особисте споживання та особисте заощадження. Видатки на особисте споживаннястановлять понад 80% сукупного доходу домогосподарств. Видатки споживачів кла-сифікують так: 1) видатки на товари тривалого використання, 2) видатки на предме-ти щоденного вжитку і 3) видатки на послуги.
38.Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
Підприємство — первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності. Формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств (суб’єктів господарювання). Їх можна класифікувати за різними критеріями: 1) формами власності; 2) формами організації; 3) розмірами; 4) сферами діяльності.
Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів: індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне, комунальне, спільне, орендне, партнерство, або товариство, асоціації, консорціуми, концерни.
Види: За розмірами (мале, середнє, велике);За способом творення (унітарне, корпоративне);За формами власності;За галузями;За видом діяльності (виробничі, фінансові, посередницькі, страхові