- •15. Економічні інтереси. Інтереси і потреби.
- •36.Центральний і комерційні банки.
- •37. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.
- •38.Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
- •39. Суть підприємництва. Види і функції.
- •40. Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •41. Суть і види земельної ренти.
- •42. Економічна система капіталізму вільної конкуренції: суть і основні ознаки. Виникнення монополій.
- •43. Суть і ознаки змішаної економічної системи.
- •44. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту.
- •45. Валовий внутрішній продукт, його суть.
- •47. Економічне зростання і економічний розвиток. Типи економічного зростання.
- •48. Матеріальні фактори економічного зростання.
- •49. Економічне зростання та економічні цикли. Теорії циклів.
- •50. Сутність розподілу національного доходу.
- •51. Диференціація доходів населення. Проблема бідних і багатих.
- •52. Необхідність перерозподілу національного доходу.
- •53. Споживання і заощадження.
- •54. Соціальна політика держави і розподіл доходів.
- •55. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення в Україні.
- •56. Загальна характеристика світового співтовариства.
- •57. Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль.
- •58. Світовий ринок. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
- •59. Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- •60. Міжнародна міграція робочої сили.
- •61. Ефективність зовнішньоекономічних відносин.
- •62. Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.
39. Суть підприємництва. Види і функції.
Підприємництво — це вільна, ініціативна діяльність людей у різних сферах виробництва, що здійснюється на власний страх і ризик з метою одержання прибутку. Підприємництво є необхідною визначальною рисою ринку, його обов'язковим атрибутом. Якщо нема підприємців, то нема й ринку, і навпаки.
Сучасна західна література поділяє підприємницьку діяльність на три функції
ресурсну (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних і інформаційних ресурсів)
організаційну (організація виробництва, збуту, маркетингу, реклама)
творчу (новаторство, генерація і використання ініціативи, вміння ризикувати).
В залежності від змісту підприємницької діяльності й її зв'язку з основними стадіями процесу відтворення розрізняють такі види підприємництва: виробниче, комерційне, фінансове тощо. Всі вони мають свої підвиди.
Виробниче підприємництво — це будь-яка матеріальна, інтелектуальна, творча діяльність, яка пов'язана з виробництвом продукції, товарів, наданням відповідних послуг, створенням певних духовних цінностей. Зміст цього виду підприємництва полягає в тому, що підприємець, використовуючи в якості чинників власні або придбані засоби праці і робочу силу, організовує виробництво продукції, послуг, духовних цінностей для подальшого продажу покупцям з метою отримання прибутку.
Комерційне підприємництво характеризується діяльністю, яка пов'язана з операціями й угодами з купівлі-продажу товарів і послуг. В цьому бізнесі підприємець виступає в ролі торговця, комерсанта, який купляє товари для подальшого перепродажу. Товар закуповується, звичайно, за оптовими (гуртовими) цінами, а продається — за більш високимидоговірними. За рахунок різниці між гуртовою і роздрібною ціною торговий підприємець створює для себе прибуток і покриває витрати, які пов'язані з реалізацією товару. Комерційне підприємництво отримало найбільший розвиток в Україні (так само і в інших країнах СНД) в перші роки переходу до ринку. Воно стало стрімко розвиватися, в основному як приватне, індивідуальне підприємництво. Даний вид діяльності притягує швидшою віддачею і відносно високою прибутковістю, яка досягає 20-30 % і навіть більше.
Фінансове підприємництво — це особливий вид комерційної діяльності, який пов'язаний з купівлею-продажем національної й іноземної валют і цінних паперів. Підприємець купує дані фінансові ресурси у їх власників, а потім з вигодою для себе перепродає покупцям. Різниця між цінами купівлі-продажу грошових ресурсів складає прибуток (маржу) фінансового підприємця.
40. Заробітна плата: сутність, форми, системи.
Заробітна плата-це винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Розрізняють дві основні форми заробітної плати: погодинну та відрядну.
Форми та системи заробітної плати - це механізм встановлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці і її результатів.Форми: погодинна і відрядна.
Погодинна форма заробітної плати - це оплата праці залежно від кваліфікації працівника, яка проводиться за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормативних завдань, чи місячними окладами за фактично відпрацьований час.Відрядна форма заробітної плати - це оплата праці, встановлена залежно від кількості виготовленої ними продукції, виконаної роботи чи наданих послуг певної якості і яку здійснюють за нормами і розцінками, встановленими згідно з розрядом виконаних робіт