- •1.Поняття про старослов’янську мову й значення її вивчення. Походження старослов’янської писемності. Діяльність Кирила та Мефодія.
- •10. Періодизація праслов’янської мови. Поняття про порівняльно-історичний метод.
- •41.Складені форми минулого часу.
- •2.Старословянська мова в системі слов’янських мов. Діалектна основа старослов’янської мови. Питання про походження двох слов’янських азбук.
- •3.Загальна характеристика кирилиці.Числове значення кириличних літер.Надрядкові знаки.
- •4.Основні глаголичні й кириличні пам’ятки.
- •7.Фонетична структура складу в старослов’янській мові 9-11ст. Особливості вживання голосних на початку слова.
- •5.Склад голосних фонем старослов’янської мови 9-11ст.
- •6.Редуковані голосні та їх позиції. Втрата редукованих голосних.
- •8.Склад приголосних фонем старослов’янської мови 9-11ст.
- •11.Вихідна звукова система, що лежить в основі старослов’янської мови.
- •12.Найдавніші зміни індоєвропейських голосних у праслов’янській мові раннього періоду.
- •13.Найдавніші зміни індоєвропейських приголосних у праслов’янській мові раннього періоду.
- •14.Монофтонгізація дифтонгів
- •17. Зміна приголосних у кінці слова, як наслідок дії звс. Спрощення у групах приголосних як наслідок дії звс.
- •18. Палаталізація задньоязикових приголосних і сполучень *kt, *gt.
- •19. Зміни сполучень твердих приголосних з наступним *j у праслов’янській мові та в групах слов’янських діалектів.
- •20. Чергування голосних у різні періоди існування праслов’янської мови.
- •21. Загальна характеристика морфологічної системи старослов’янської мови. Основні граматичні категорії іменників старослов’янської мови.
- •22. Відмінювання іменників з давньою основою на *а, *ja.
- •28.Словотвір іменників старослов’янської мови.
- •29.Розряди займенників за значенням.
- •30.Відмінювання особових та зворотнього займенників.
- •31.Відмінювання не особових(родових) займенників.
- •32.Розряди прикметників за значенням і за будовою.
- •33.Іменні та займенникові форми прикметників.
- •34.Ступені порівняння якісних прикметників.
- •35.Творення та відмінювання кількісних числівників.
- •38.Форми теперішнього часу дієслів старослов’янської мови.
- •36.Порядкові та збірні числівники.
- •37.Основні граматичні категорії дієслова в старословянській мові. Поділ дієслів на класи за типами основ
- •39.Форми майбутнього часу дієслів старослов’янської мови.
- •40.Прості форми дієслів минулого часу старослов’янської мови.
- •41.Складені форми минулого часу.
- •42.Умовний спосіб дієслів старослов’янської мови.
- •43.Наказовий спосіб дієслів старослов’янської мови.
- •46. Прислівники у старослов’янській мові.
- •47. Прийменники, сполучники, частка та вигук в старослов’янській мові.
- •48. Порядок слів у реченні. Особливості вираження підмета і присудка.
- •49. Конструкції з «подвійними відмінками». Особливості вираження заперечення у старослов’янській мові.
38.Форми теперішнього часу дієслів старослов’янської мови.
Форми теперішнього часу, для форм дієслів, що відбувалися в мові постійно, регулярно, або поза часом.Творилися шляхом додавання особових закінчень. При цьому могли відбуватися чергування приголосних в корені, які пов’язані з палаталізацією, та ЗСС. МОГ(юс великий)-МОЖЄШИ
36.Порядкові та збірні числівники.
Порядкові здебільшого утворені від кількісних. За морфологічними ознаками подібні прикметникам, мають коротку і довгу форму. Відмінювалися за іменниковим чи займенниковим типом. Повні форми творилися додаванням И, аз йотований, єсть йотоване.
Збірні числівники.
У старослов’янській мові їх було тільки 9, утворювалися від першого десятка кількісних. Відмінювалися як родові займенники МОИ,ТВОИ, крім числівників ЧЄТВЄРО і ДЄС*ТЄРО, які відмінювалися, як короткі прикметники і мали усі числові форми.
У поєднанні зі збірними іменниками множини чи двоїни,також мали форму множини і двоїни і узгоджувалися у відмінках.
Якщо збірні іменники мали форму однини, то словосполучення мало такий вигляд:
Числівник сер. Роду однини+ іменник Р.в. однини: ЧЄТВЄРО БРАТИ(юс малий йотований).
37.Основні граматичні категорії дієслова в старословянській мові. Поділ дієслів на класи за типами основ
Дієслово сформувалося досить рано і більшість граматичних категорій на період формування старослов’янської мови вважаються сформованими.
ЧАС, ОСОБА, РІД, СТАН, СПОСІБ;ВИД.
КАТЕГОРІЯ СПОСОБУ(дійсний, умовний, наказовий)
Умовний та наказовий - ірреальні, оскільки називають дію, що не відбулася. Характеризуються відсутністю часових форм.
КАТЕГОРІЯ ЧАСУ.
Система часових форм дуже розгалужена. Дієслово мало форми теперішнього часу:
ПятьКюсмалий-ПятьЧятьШИ
Вчені виділяють від 3-5 форм майбутнього часу:
-майбутній простий
-майбутній складений 1
-майбутній складений 2(передмайбутній).
І чотири форми минулого:
-Аорист
-Імперфект
-Перфект
-Плюсквамперфект.
Розгалужена система часових форм дієслова запозичена старослов’янською мовою з праслов’янської. Наявність великої кількості форм минулого та майбутнього часу пов’язана з тим, що тоді ще остаточно не сформувалася категорія виду, тому деякі форми несуть часове і видове значення.Граматичне значення часу у старослов’янській мові виражається афіксами, службовими словами та флексіями.
КАТЕГОРІЯ ВИДУ.Виділяли слова, що мали граматичне значення доконаного чи недоконаного виду.ТВОРИТИ-СТВОРИТИ.Була певна кількість слів, що могли виражати значення як доконаного так і недоконаного виду ИТИ,значення виду с контексту.
СТАН.Категорія визначає об’єкт - субєктні відносини, що виражаються синтаксично або морфологічно.Виділяють:активний і пасивний стан, дослідники виражають ще й зворотно середній, форми я кого творяться шляхом додавання до дієслова займенника С(юс малий).
ОСОБА
Мали три особи.Дієслова ділилися на відмінюванні та невідмінюванні(інфінітив, супін, дієприслівники)
Дієслова розподіляються на 5 класів в залежності від основи при відмінюванні.
1—основа теп. Часу( О//Е);основа інфінітиву ---приголосний, голосний, суфікс А; ПАСЄТЬ—ПАСТИ;ИДЄТЬ-ИТИ
2—основа теп. Часу (NО//NЕ);основа інфінітиву--- нон(Н+юс)
3—основа теп. Часу (jo//je);основа інфінітиву--- могла закінчуватися на будь-який голосний, на приголосний Р,Л, могли мати суфікс АЗ,ЯТЬ,ВА, ОВА в інфінітиві.
4—основа теп. Часу (і);основа інфінітиву-суфікси і, аз, ять.ХВАЛИТИ-ХВАЛИТ
5—атематичні дієслова, мають різне закінчення БЫТИ, ЄСМЬ.
Дієслова 1-3 класу, а також слова БЫТИ та ИМЄТИ, належать до 1 дієвідміни.