9. Перший український стаціонарний театр створений в Києві в 1907 р.
а) В. Кричевським;
б) П. Саксаганським;
в) М. Садовським;
г) М. Заньковецькою.
10. У художній культурі України в ХХ ст. панували стилі:
а) класицизм, реалізм;
б) модернізм, постмодернізм;
в) бароко, романтизм;
г) готика, сентименталізм.
11. Визначні художники України ХХ ст.:
а) Й. Кодзелевич, І. Руткович, Г. Левицький;
б) О. Богомазов, К. Малевич, О. Мурашко;
в) Т. Шевченко, С. Світославський, М. Пимоненко;
г) К. Павлюк, І. Сошенко, В. Штернберг.
12. Найоригінальнішими витворами стилю модерн в українській архітектурі є:
а) палац гетьмана К. Розумовського в Батурині, будинок старої біржі в Одесі;
б) будинок з химерами в Києві, будинок Полтавського губернського земства;
в) Собор св. Юра у Львові, Андріївська церква в Києві;
г) будинок Я. Лизогуба в Чернігові, Києво-Могилянська академія.
13. Відомі українські композитори ХХ ст.:
а) М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель;
б) М. Леонтович, Б. Лятошинський, С. Людкевич;
в) М. Лисенко, М. Вербицький, П. Ніщинський;
г) А. Жолдак, А. Хостікоєв, Б. Бенюк.
14. Всесвітньо відомі діячі українського кіномистецтва ХХ ст.:
а) І. Бурячок, А. Петрицький, В. Меллер;
б) О. Довженко, С. Параджанов, Ю. Іллєнко;
в) Г. Юра, І. Миколайчук, К. Степанков;
г) С. Говорухін, К. Муратова, М. Хуциєв.
15. У другій половині ХХ ст. сформувались напрями вітчизняної музичної естради:
а) партесний спів, думи та історичні пісні;
б) календарно-обрядові пісні, родинно-побутові пісні, соціально-побутові пісні;
в) поп-музика, рок-музика, джаз, авторська (бардівська) музика;
г) хорова музика, симфонічна музика, вокально-симфонічна музика.
16. Відатні українські актори і режисери ХХ ст.:
а) О. Довженко, С. Параджанов, Р. Віктюк;
б) М. Березовський, А. Ведель, Ф. Прокопович;
в) М. Лисенко, брати Тобілевичі, М. Старицький;
г) Я. Гаватович, Д. Туптало, Г. Сковорода.
17. Українське анімаційне кіно виникло в 1934 р. на Київській фабриці «Українофільм» під керівництвом режисерів С. Гуєцького та Є. Горбача. Українська мультиплікація продовжила свій розвиток наприкінці 1950-х років на базі студії «Київнаукфільм». Засновники національної школи мультиплікації:
а) А. Вадов, Є. Кирич, Г. Уманський;
б) Є. Пружанський, В. Дахно, Н. Василенко;
в) Д. Черкаський, Л. Зарубін, А. Грачова;
г) Б. Храневич, А. Вадов, Є.Кирич.
18. Мистецьке об’єднання «Березіль» Лесь Курбас створив в:
а) 1904 р.;
б) 1918 р.;
в) 1922 р.;
г) 1926 р.
19. Календарно-обрядові величальні пісні зимового циклу, поширені серед народів Східної Європи (головно у слов’ян), які виконуються під час новорічно-різдвяних свят:
а) частівки;
б) русальні;
в) колискові;
г) колядки.
20. Репертуар княжого театру складався з:
а) інсценування ритуальних дійств;
б) календарно-обрядових дійств;
в) святкових обрядів;
г) драматичних поем, які мали речитативний характер.
21. Визначна пам’ятка оборонного зодчества ХІV- ХVІ ст. на території сучасної України:
а) Олевський замок у Львівській області;
б) Сутковицька церква на Поділлі;
в) Золоті ворота в Києві;
г) Пам’ятницька церква в Чернігові.
22. Найвизначніша пам’ятка книжкової мініатюри за часів польсько-литовської доби:
а) «Апостол» Загоровського;
б) Пересопницька Євангеліє;
в) Острозька біблія;
г) Руська граматика.
23. Перша українська типографія була відкрита в 1574р. Іваном Федоровим у:
а) Чернігові;
б) Львові;
в) Києві;
г) Новгороді.
24. З латинської мови слово культура перекладається як:
а) освіченість, грамотність;
б) обробка, догляд;
в) вихованість
25. Перше наближене до сучасного наукове визначення поняття культури було сформульовано:
а) у др. пол. ХІХ ст.;
б) у добу Відродження;
в) у добу Просвітництва
26. Культура побуту має відношення до сфери:
а) масової культури;
б) духовної культури;
в) матеріальної культури
27. Найпершою виникла така форма духовної культури як:
а) мистецтво;
б) філософія;
в) релігія
28. Як сукупність культур класів та прошарків окремого суспільства визначається культура:
а) народна;
б) національна;
в) світова
29. Ціннісна орієнтація культури виражена в її
а) семіотичній функції;
б) гносеологічній функції;
в) аксіологічній функції.
30. Основоположником автохтонної теорії походження слов’ян вважають:
а) В. Хвойка;
б) Д. Дорошенко;
в) М. Грушевський