- •1. Типові завдання з оцінки радіаційної обстановки у разі аварії на аес.
- •2. Режими радіаційного захисту населення і територій у нс.
- •3. Основні показники хімічної обстановки у разі аварії з викидом сдор.
- •4. Основні вихідні дані для оцінки хОю.
- •5. Типові завдання з оцінки хо.
- •6. Основні заходи з оцінки пожежної обстановки.
- •7. Класи пожеж та ступені вогнестійкості споруд.
- •8. Категорії вибухопожежонебезпечності приміщень та порядок їх визначення.
- •10. Методика оцінки осередка ураження при вибухах.
- •12. Показники для оцінки інженерної обстановки у нс.
- •13. Порядок визначення економічних збитків на ог внаслідок нс.
5. Типові завдання з оцінки хо.
Під оцінкою хімічної обстановки розуміється визначення її можливого впливу на бойові дії військ з метою вживання заходів, які спрямовані на зберігання боєздатності військ в умовах можливого або дійсного застосування противником хімічної зброї.
Завдання, які вирішуються під час оцінки хімічної обстановки:
визначення втрат особового складу при діях у хімічних вогнищах та при їх подоланні;
визначення кількості особового складу, техніки та озброєння, заражених отруйними речовинами;
визначення тривалості вражаючої дії отруйних речовин;
вибір найбільш доцільних дій, які забезпечують найменші втрати особового складу та зараження зброї, техніки, майна;
визначення заходів щодо захисту особового складу, частин та закладів в умовах зараження отруйними речовинами та ліквідації наслідків застосування хімічної зброї.
6. Основні заходи з оцінки пожежної обстановки.
Під пожежною обстановкою розуміється сукупність наслідків впливу уражаючих факторів НС, у результаті яких виникають пожежі, які впливають на життєдіяльність людей.
Для оцінки пожежної обстановки необхідно провести такі за-ходи:
— визначити вид, масштаб і характер пожежі;
— провести аналіз впливу пожежі на стійкість роботи окре-мих елементів і об’єктів у цілому, а також на життєдіяльність населення;
— вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів та формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при необхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.
7. Класи пожеж та ступені вогнестійкості споруд.
Класи пожеж та їх символи встановлює ГОСТ 27331-87 “Пожарная техника. Классификация пожаров”.
Позначення класу пожежі |
Характери-тика класу пожежі |
Позначення підкласу пожежі |
Характеристика підкласу пожежі |
А |
Горіння твердих речовин |
А1 |
Горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням (наприклад, дерева, паперу, соломи, вугілля, текстильних виробів) |
А2 |
Горіння твердих речовин, що не супроводжується тлінням (наприклад, пластмаси) | ||
В |
Горіння рідких речовин |
В1 |
Горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді (наприклад, бензину, ефіру, нафтового палива), а також зріджуваних твердих речовин (наприклад, парафіну) |
В2 |
Горіння рідких речовин, що розчиняються у воді (наприклад, спирту, метанолу, гліцерину) | ||
С |
Горіння газоподібних речовин |
- |
Горіння газоподібних речовин (наприклад, побутового газу, водню, пропану) |
D |
Горіння металів |
D1 |
Горіння легких металів, за винятком лужних (наприклад, алюмінію, магнію та їх сплавів) |
D2 |
Горіння лужних та інших подібних металів (наприклад, натрію, калію) | ||
D3 |
Горіння металовмісних сполук (наприклад, металоорганічних сполук, гідридів металів) | ||
Порошковий вогнегасник |
А, В, С, D | ||
Водопінний |
А, В | ||
Водопінний аерозольний |
А, В, D | ||
Водяний |
А, В | ||
Вуглекислотний |
В, D |
Відповідно до БН ІП 201-85 будинки і споруди поділяються на 8 ступенів вогнестійкості.
І Будинки з несучими загороджувальними конструкціями з природного або штучних кам’яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитових негорючих матеріалів
ІІ У покриттях будинків допускається застосування незахищених сталевих конструкцій
ІІІ Для перекриттів допускається використання деревяних конструкцій, а також плитових матеріалів. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
ІІІа Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – зі сталевими незахищених конструкцій, загороджувальні конструкції – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів із важкогорючим утеплювачем.
ІІІб
Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з цільної або клеєної деревини, піддані обробці, яка забезпечує необхідну межу поширення вогню.
ІV До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються обробці.
IVа Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – зі сталевих не захищених загороджувальних конструкцій – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем.
V Будинки, до несучих та загороджувальних конструкцій не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та поширення вогню
Межа вогнестійкості, вимірювана в годинах, визначається здатністю несучих конструкцій протистояти вогню без обвалювань, прогинів, тріщин, і отворів, через які проникають продукти горіння.
Вона становить для будинків І ступеня вогнестійкості – понад 2 годин;
ІІ ступеня до 2 годин;
ІІІ ступеня .1,5 години;
ІV ступеня 1 година.