1.Причини ураження електричним струмом. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом. Види електротравм та їх загальна характеристика.

2.Горіння, розподіл матеріалів і речовинзасхильністюдогоріння. Категорії приміщеньта виробництвза вибухопожежноюнебезпекою

3.Крокованапруга та напруга дотику. Перша (долікарська) допомога потерпілим при ураженніе лектричним струмом.

4.Пожежа та пожежна безпека. Небезпечні та шкідливі чинники пожежі та вибуху. Вогнегасники – види, правила застосування.

5.Стандартизація у галузіохоронипраці. Держстандарти, ДСанПіН, ДБН та інші.

6.Повітря виробничих приміщень. Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин. Класифікаціяшкідливихречовин в повітрі по ступенювпливу на організмлюдини.

7.Основні заходи і засоби захисту від ураження електричним струмом. Захисне заземлення та принцип його дії. Блискавка та її пожежонебезпечна і уражаюча дії.

8. Основні світлотехнічні кількісні та якісні показники.

9. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом та їх загальна характеристика.

10. Природа та види іонізуючих випромінювань, їх характеристика та методи захисту від шкідливого впливу.

11.Види, типи та системи виробничого освітлення (їх коротка характеристика).

12. Вплив шуму на людину. Гігієнічне нормування та методи боротьби з виробничим шумом.

13. Причини виникнення, характеристики та захист людини від впливу інфразвуку і ультразвуку.

14. Коливальні процеси (визначення та коротка характеристика) і їх вплив на організм людини.

15. Закон України „Про охорону праці” – сфера дії Закону; принципи державної політики в галузі охорони праці; державне управління охороною праці.

16. Основні характеристики мікроклімату виробничих приміщень. Його вплив на стан організму працівника, принципи санітарно – гігієнічного нормування.

17. Вимоги до виробничого освітлення. Оцінка та нормування природного освітлення.

18. Пожежна профілактика. Матеріали і засоби протипожежного (визначення та загальні характеристики).

19. Загальні вимоги техніки безпеки до виробничого обладнання і виробничих процесів. Поняття „небезпечна зона обладнання”.

20. Вібрація – характеристика, нормування та методи зниження її впливу на людей.

21. Підзаконні акти до Закону України „Про охорону праці” – нормативно-правові акти з охорони праці; пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

22. Нормування порогових значень сили змінного (f = 50 Гц) і постійного струму. Колективні та індівідуальні засоби захисту людини від дії електричного струму.

23. Характеристика воздуха рабочей зоны. Мероприятия по оздоровлению воздушной среды.

24. Закон Украины "Об охране труда" - служба охраны труда на предприятии, охрана труда женщин и несовершеннолетних; возмещение ущерба в случае повреждения здоровья работника.

25. Вредные и опасные производственные факторы (определение), их классификация.

26. Источники искусственного света (их сравнение) и распределение искусственного освещения по функциональному назначению.

27. Основные причин производственных травм и профессиональных заболеваний и суть основных методов их анализа.

28. Назначение и классификация систем вентиляции. Кондиционирование воздуха.

29. Нормирование и методы расчета искусственного освещения помещений.

30. Виды инструктажей. Порядок расследования несчастных случаев на производстве

1.Причини ураження електричним струмом. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом. Види електротравм та їх загальна характеристика.

Аналіз нещасних випадків, зв'язаних з дією електричного струму, дозволяє виявити основні причини, якіможна об'єднати в групи:

1) Випадковий дотик до струмоведучих частин, які знаходяться пі днапругою, при проведенні ремонтних робіт, або з-за несправності захисних засобів, з-за помилок.

2) Появана пруги на металевих частинах виробничого устаткування (огородженнях, корпусах, кожухах), щоможливо в результаті пошкодження золяції струмоведучих частин електроустаткування з проводом, що знаходиться під напругою; замикання фази на землю.

3) Помилков епідключенн яустаткування під напругу під час проведення на ньому ремонтно-профілактичнихробіт; замикання між відключеними і струмоведу-чими частинами, що знаходяться піднапругою; розряд блискавки безпосередньо в установку або поблизунеї.

4) Виникнення кроковоїн апруги на поверхні землі, наякій знаходиться людина. Цеем оже бути результатом замикання проводу на землю, несправностей у пристроях робочогоабозахисного заземлення, занулення. Важливою загальною причиною поразок струмом є незнання правил поводження з злектронебезпечнимиоб'єктами та умов їх експлуатації.

Дія електричного струму на організм людини супроводжуєтьсяз овнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електрични хзнаків, електрометалізаціїшкіри, опіків.

Електричний струм, проходячи через організм людини виклик термічний, електролітичний і біологічний вплив.

Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людинї призводять до електротравм, котріумовно поділяються на два види:

— місцеві електротравми,котріозначають місцеве ушкодженні

організму;

— загальні електротравми(електричніудари), коли уражається (або

виникаєзагрозаураження) весь організм внаслідок порушення

нормальної діяльності життєвоважливих органів та систем.

2. Горіння, розподіл матеріалів і речовинзасхильністюдогоріння. Категорії приміщеньта виробництвза вибухопожежноюнебезпекою

Горіння – це екзотермічна реакція окислення речовини, що супроводжується виділенням диму та (або) виникнення полум’я і (або) свіченням. Залежно від швидкості процесу горіння може відбуватися у формі власно горіння, вибуху і детонації.

Для виникнення і розвитку процесу горіння необхідна наявність трьох складових: пальної речовини, окислювача (кисню повітря) і джерела запалювання. Для припинення горіння достатньо усунути хоча б одну з цих складових.

Для виникнення горіння пальна система (пальна речовина й окислювач) повинна бути нагріта до певної температури. Цю роль виконує джерело запалювання (полум'я, іскра, тепловий прояв удару, стиски, тертя, хімічної реакції та ін.). У сталому процесі горіння постійним джерелом запалення є зона горіння.

Багато речовин при нагріванні до певної температури спроможні самоспалахувати.

Ряд речовин має здатність до самозаймання. Під ним розуміють явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводять до виникнення горіння речовини при відсутності джерела запалювання.

Речовини схильні до самозаймання діляться на три групи:

- самозаймисті від дії повітря (рослинні олії і тваринні жири, нанесені тонким прошарком на волокнисті і порошкоподібні матеріали, торф та ін.);

- викликають появу горіння при дії на них води (негашене вапно, карбід кальцію та ін.);

- самозаймисті при змішуванні один з одним (наприклад, ацетилен, водень і метан у суміші з хлором самозаймаються при денному світлі).

Пожежна небезпека виробничих будинків визначається пожежною небезпекою технологічного процесу і конструктивно-планувальних рішень будинків.

Виходячи з властивостей використовуваних речовин і умов їх застосування або опрацювання, всі виробництва і склади діляться на п'ять категорій : А,Б - вибухонебезпечні; В – пожежонебезпечні; Г і Д.

Категорія вибухопожежонебезпечності конкретного об'єкта визначається відповідно до вимоги ОНТП 24-86 [8]. Категорія вибухонебезпечності виробництва обумовлює вимоги до вогнестійкості виробничих будинків, а також до групи займистості матеріалів і конструкцій, використовуваних для будівництва.

Під вогнестійкістю розуміють здатність будівельних конструкцій і елементів зберігати свою несучу здатність, а також чинити опір виникненню наскрізних отворів чи прогріванню до критичних температур і поширенню вогню. Існує п'ять ступенів вогнестійкості будинків і споруд, що характеризуються межами вогнестійкості будівельних конструкцій, тобто часом у годинах, по закінченню якого конструкція втрачає свою несучу або захисну спроможність [6].

Межі вогнестійкості будівельних конструкцій залежать від групи займистості і горючості будівельних матеріалів, з яких вони складаються.

Будівельні матеріали залежно від значень параметрів горючості поділя­ють на негорючі (НГ) й горючі (Г).