История украинской культуры - Лекции
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Красноармійський індустріальний інститут Державного вищого навчального закладу «Донецький технічний університет»
Кафедра соціально-гуманітарної підготовки
Навчально-методичний посібник з дисципліни
«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»
Красноармійськ 2010
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Красноармійський індустріальний інститут Державного вищого навчального закладу «Донецький технічний університет»
Кафедра соціально-гуманітарної підготовки
Навчально-методичний посібник з дисципліни
«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬУРИ»
Розглянуто:
на засіданні кафедри СГП Протокол № 1 від « 27 »_вересня_ 2010
Затверджено:
НВР ДонНТУ Протокол № 4 від « 07 » жовтня 2010
Красноармійськ 2010
2
УДК Ю 66 (4 Укр)
Навчально-методичний посібник з дисципліни «Історія української культури» / Укл. Моісєєнко Л.М - Красноармійськ: КІІ ДонНТУ, 2010. - 107с.
Навчально-методичний посібник містить робочу програму, лекції, загальні положення щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни «Історія української культури», тематику семінарів, індивідуальних і контрольних робіт та методичні вказівки до їх підготовки. Надані питання до модульного і підсумкового контролю, критерії оцінювання знань студентів та перелік рекомендованої літератури.
Укладач: кандидат історичних наук, доцент кафедри СГП Моісєєнко Лариса Миколаївна
Рецензент: кандидат історичних наук, доцент кафедри СГП Дяченко Наталія Іванівна
© Моісєєнко Л.М. К І І ДонНТУ, 2010
3
|
Зміст |
|
1. |
Загальні положення ....................................................... |
5 |
2. |
Обсяг і структура курсу................................................. |
6 |
3. |
Навчально-тематичний план дисципліни.................... |
8 |
4. |
Лекції з дисципліни «Історія української культури». |
10 |
5. |
Тематика практичних занять......................................... |
80 |
6. |
Тематика індивідуальних робіт.................................... |
87 |
7. |
Методичні вказівки до виконання індивідуальних |
|
|
робіт................................................................................. |
89 |
8. |
Тематика контрольних робіт......................................... |
90 |
9. |
Методичні вказівки до виконання контрольних |
|
|
робіт................................................................................. |
95 |
10. |
Питання до модульного і підсумкового контролю..... |
97 |
11. |
Критерії оцінювання якості знань студентів............... |
99 |
12. |
Глосарій.......................................................................... |
101 |
13. |
Список використаної та рекомендованої літератури. |
105 |
4
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Фактор національної культури стає символом соціальних змін, бо в ній найповніше втілюється торжество і майбуття української національної ідеї. Проголошення незалежності України викликало високе піднесення національного духу, нові сподівання.
Основним змістом українського культурного оновлення і відродження була самовіддана праця багатьох дослідників, ентузіастів, практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури, залучення до нового життя великих набутків, які або були під арештом, або призабулись, або були невідомими.
У той же час у суспільстві все більше усвідомлюється загальна потреба в культурі як підоймі, що здатна вплинути на поступ суспільства в цілому. Культура все ґрунтовніше починає розумітись як найважливіший здобуток нації, її достоїнство і сутність, бо культура — це те, що зберігає й утверджує не тільки особистісне, але й національне існування.
Все це зумовило зростання інтересу до історії та проблем української культури, який, на жаль, задовольняється недостатньо, оскільки в науковому плані особливості української культури досліджені фрагментарно. Методологічні засади дозволяють розкрити сутність та особливості національної культури. Вона охоплює систему різноманітних форм національного життя, серед яких — географічні, господарські, побутові, ідеологічні, державно-правові, релігійні чинники. Вони забезпечують збереження й відтворення економічного та морально-духовного потенціалу нації, формують почуття національної свідомості, інтегрують культуру нації у світову культурну співдружність.
Метою навчальної дисципліни «Історія української культури» є вивчення основних періодів розвитку української культури, проблеми етногенезу та культурогенезу українського народу, аналіз історичної специфіки української національної культурної традиції, що постає невід‘ємною умовою формування ціннісних орієнтирів та гуманізації сучасного українського соціокультурного простору.
Завдання курсу полягає у тому, щоб ознайомити студентів з основами сучасних підходів до історії національної культури, особливостями історичного розвитку української культури, виявити її зв‘язок з соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами, навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом.
Міжпредметні зв’язки. Нормативний курс «Історія української культури» для студентів індустріального ВНЗ змістовно зіставляється з циклом дисциплін соціогуманітарного циклу: «Філософія», «Релігієзнавство», «Історія України», «Психологія», «Соціологія», «Політологія».
5
ІІ. ОБСЯГ СТРУКТУРА КУРСУ «Історія української культури» (денне відділення)
1.ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА КУРСУ
|
назва теми або вид |
|
Денна форма навчання, годин |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
аудиторні |
Самостійна робота |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
студентів |
|
|
|
|
||
№ теми |
|
загалом |
всього |
лекцій |
|
практичних |
всього |
Опрацювання лекцій |
|
Підготовка до практичних |
|
Опрацювання розділів, що не викладаються |
Індивідуальні завдання |
|
|
Змістовий модуль 1. |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Історичний розвиток української культури: від витоків до І пол. |
||||||||||||
|
|
|
ХVII ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 |
Тема 1. Філософсько- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
теоретичні основи |
|
|
2 |
|
2 |
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
історії української |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
культури |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Тема 2. Історичні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
умови виникнення та |
|
|
2 |
|
2 |
|
1 |
|
2 |
|
2 |
|
|
джерела формування |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
української культури |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Тема 3. Особливості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
культури Київської |
|
|
2 |
|
2 |
|
1 |
|
2 |
|
2 |
|
|
Русі та Галицько- |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Волинського князівства |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Тема 4. Культурні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
традиції українського |
|
|
2 |
|
2 |
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
Ренесансу (ХIV – І пол. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ХVII ст.). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом за модулем 1 |
|
|
8 |
|
8 |
|
4 |
|
8 |
|
4 |
|
6
|
|
|
|
|
Змістовий модуль 2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Історія української культури з ІІ пол. ХVII – ХХІ ст. |
|
|
|||||||||||||
5 |
|
Тема |
5. Особливості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
української культури ІІ |
|
|
2 |
|
2 |
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|||
|
|
пол. ХVII – ХVIIІ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
Тема |
6.Українська |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
культура кін. ХVІII – |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
поч. |
ХХ |
ст. |
|
|
2 |
|
2 |
|
1 |
|
2 |
|
4 |
|
|
|
|
|
Національно-культурне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
відродження в Україні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
7 |
|
Тема 7. Особливості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
української культури |
|
|
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
4 |
|
|
||
|
|
ХХ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 8. Специфіка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
української |
|
|
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
|
||
|
соціокультурної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
ситуації сьогодення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом – за. модуль 2 |
|
|
|
8 |
|
8 |
|
6 |
|
8 |
|
10 |
|
|
||
|
|
|
Всього |
|
|
|
16 |
|
16 |
|
10 |
|
16 |
|
14 |
|
|
|
|
|
|
|
Обсяг структура курсу |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
«Історія української культури» (заочне відділення) |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
№ |
|
|
Назва теми |
|
|
Лекції |
|
|
Практичні |
срс |
||||||||
|
|
|
|
|
|
1 модуль |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 |
|
Історичні умови виникнення та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
джерела формування української |
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
||||||
|
|
культури |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
Особливості української культури ІІ |
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|||||||
|
|
пол. ХVІ – ХVIIІ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3 |
|
Українська культура кін. ХVІII – поч. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
ХХ ст. Національно-культурне |
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
||||||
|
|
відродження в Україні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
4 |
|
Специфіка української |
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
||||||
|
|
соціокультурної ситуації сьогодення |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7
ІІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1. Історичний розвиток української культури: від
витоків до І пол.ХVII ст.
Тема 1. Філософсько-теоретичні основи історії української культури.
1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття. Структура та функції культури.
2.Предмет та мета курсу «Історія української культури».
3.Феномен української культури: особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури; українська культура як складова та невід‘ємна частина світової культури.
Тема 2. Історичні умови виникнення та джерела формування української культури.
1.Культурогенез українського народу. Періодизація та джерела вивчення української культури.
2.Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт). Феномен Трипільської культури.
3.Культура мідно-бронзової та ранньозалізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
4.Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
Тема 3. Особливості культури Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
1.Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
2.Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво тощо).
3.Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
Тема 4. Культурні традиції українського Ренесансу (ХIV – І пол. ХVII ст.).
1. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.
Феномен українського |
Ренесансу: умови формування, |
специфіка, |
періодизація. |
|
|
2.Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурнопросвітницька діяльність братських шкіл.
3.Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу.
4.Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
8
Змістовий модуль 2. Історія української культури з ІІ пол. ХVII – ХХІ ст.
Тема 5. Особливості української культури ІІ пол. ХVII – ХVIIІ ст.
1.Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури. Самобутні риси культури Козацької держави.
2.Розвиток освіти та наукових знань в Україні ІІ пол. ХVII – поч. ХVIIІ ст. Діяльність Києво-Могилянської Академії.
3.Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
4.Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
Тема 6. Українська культура кін. ХVІII – поч. ХХ ст. Національнокультурне відродження в Україні.
1.Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці ХVІII – початку ХХ ст.
2.Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
3.Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
4.Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
Тема 7. Особливості української культури ХХ ст.
1.Головні тенденції та періодизація розвитку української культури ХХ ст.
2.«Розстріляне Відродження» 20-30-х років ХХ ст. та його трагічні наслідки для української культури.
3.Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
4.Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
5.Творчість діячів української культури в еміграції.
Тема 8. Специфіка української соціокультурної ситуації сьогодення.
1.Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
2.Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
3.Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
4.Перспективи розвитку української культури у ХХІ ст.
9
IV.ЛЕКЦІЇ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»
Змістовий модуль 1. Історичний розвиток української культури: від витоків до І пол. ХVII ст.
Тема 1. Філософсько-теоретичні основи історії української культури.
1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття. Структура та функції культури.
2.Предмет та мета курсу «Історія української культури».
3.Феномен української культури.
1.Термін "культура" вперше зустрічається в одному з творів знаменитого римського оратора Цицерона (45 р. до н.е.). Первісно він означав обробку ґрунту, його "культивування", тобто зміни у природі під впливом людини, на відміну від змін, викликаних природними причинами. Вже у цьому первісному змісті терміна було підкреслено важливу особливість культури - її людський фактор, висловлено ідею впливу людини та її діяльності на оточуючий світ. Як самостійна наукова категорія "культура" фіксується вперше у працях німецького юриста С.Пуфендорфа (1632-1694). Він застосував цей термін для визначення різноманітних результатів діяльності людини.
Усередні віки набуває поширення комплекс значень згаданого слова, згідно з яким культура стала асоціюватися з міським укладом життя, а пізніше, в епоху Відродження, — з досконалістю людини. Нарешті, у XVIII ст. слово "культура" набуло самостійного наукового значення. Погляд на культурноісторичний процес як на поширення знань, освіти, удосконалення розуму був притаманний і гуманістам епохи Відродження, і мислителям доби Просвітництва. Зокрема, французькі просвітителі М.Ф.Вольтер (1694-1778 pp.),
А.Тюрго (1722-1781 pp.), М.Кондорсе (1743 —1794 pp.) вважали, що
"культурність", "цивілізованість" нації чи країни на противагу "дикунству" і "варварству" первісних народів полягають у "розумності" суспільних порядків і політичних установ, вимірюються сукупністю досягнень у галузі науки і мистецтв.
Однак уже в межах Просвітництва виникає і критика існуючої "культури" та її носіїв. Так, Жан Жак Руссо (1712-1778 pp.) протиставляв зіпсованості та моральній розбещеності "культурних" європейських націй простоту і чистоту вдачі народів, які перебувають на патріархальній стадії розвитку. Протиставлення "природної" та "цивілізованої" людини, властиве не лише Руссо, а й декотрим іншим просвітителям, містило в собі усвідомлення гострої
10