3. Область застосування методичних вказівок

Дані методичні вказівки можуть бути використані для аварійного прогнозування при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

3.1. Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії на хімічно небезпечних об'єктах для оцінки можливих наслідків аварії і порядку дії у зоні можливого хімічного зараження. Для цього використовуються такі дані:

– загальна кількість НХР в ємкості на момент аварії, Q (т);

– характер розливу НХР на підстилаючій поверхні ("вільно" або "в піддон");

– реальні метеорологічні умови: температура повітря (°С), швидкість вітру (м/с) і його напрям у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП);

– площа зони можливого хімічного зараження (ПЗМХЗ).

Площа зони можливого хімічного зараження (ПЗМХЗ) визначається за формулою

км², (1)

де: Г – глибина зони зараження об'єкту або населеного пункту;

–коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру (табл. 1).

Фактична площа хімічного зараження визначається по формулі

км², (2)

де: К – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 2);

Г – глибина зони зараження об'єкту або населеного пункту;

Т – час, що пройшов після аварії.

Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) визначається:

при інверсії Ш = 0,3  Г^0,6;

при ізотермії Ш = 0,3  Г^0,75;

при конвекції Ш = 0,3  Г^0,95.

4. Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкту залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

, год.,

де: R – віддалення об'єкту від населеного пункту, км;

V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря залежно від швидкості вітру (м/с), швидкості переносу переднього фронту зараженого повітря (км/год) і ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 3).

Приклад 1

Внаслідок аварії на хімічно небезпечному об'єкті утворилася зона зараження глибиною 8 км.

Віддалення об'єкту від населеного пункту – 6 км.

Кількість населення, що проживає у даному населеному пункті – 364 людини.

Площа населеного пункту – 17 км².

Метеоумови: швидкість вітру – 2 м/с.

Ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія.

Визначити:

1) фактичну площу зараження місцевості, якщо після аварії минуло 4 години;

2) можливі втрати серед населення;

3) основні заходи щодо захисту населення.

Рішення

1. Визначається час підходу хмари НХР до населеного пункту

год.,

де R – відстань до населеного пункту, км;

V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря залежно від швидкості вітру (м/с), швидкості переносу переднього фронту зараженого повітря (км/год) і ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 3).

2. Розраховується площа зони можливого хімічного зараження:

км²,

де Г – глибина зони зараження населеного пункту, км;

φ – коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру (табл. 1).

3. Розраховується фактична площа зараження при ступені вертикальної стійкості повітря – інверсія

км²,

де К – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 2);

Г – глибина зони зараження населеного пункту, км;

T – час, що пройшов після аварії, год.

3. Визначається кількість населення, що потрапила в зону хімічного зараження

чол.,

де N_НЗХЗ – кількість населення, що потрапила в зону хімічного зараження, чол.

S_НП – площа населеного пункту, км²;

S_ф – фактична площа зараження, км²;

N₀ – кількість населення, що проживає в даному населеному пункті, чол.

3. Визначаємо можливі втрати населення на відкритій місцевості (табл. 4):

– ураження легкого ступеня – 25%

.,

– ураження середнього і тяжкого ступеня – 40%

.,

– зі смертельним результатом – 35%

.

6. Основні заходи щодо захисту населення

• Сповіщення населення про аварії на ХНО;

• Надання медичної допомоги потерпілим;

• Дегазація території населеного пункту, будівель і споруд, транспортних засобів і техніки.