2. Структура, зміст і вимоги до оформлення частини і «Охорона праці» розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» у розрахунково-пояснювальній записці дипломного проекту

Частина І «Охорона праці» розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» обсягом 10-12 стор. машинописного тексту українською мовою з полуторним інтервалом повинна мати посилання на використані літературні джерела та нормативно-правові акти і складатися з наступних пунктів:

• вступ;

• аналіз будівельно-планувальних особливостей базової дільниці, цеху, робочого місця (для технічних спеціальностей), офісного або адміністративного приміщення, робочого місця (для економічних та гуманітарних спеціальностей);

• аналіз наявності або можливості виникнення у вказаних приміщеннях і на робочих місцях шкідливих та небезпечних виробничих чинників з порівнянням фактичних значень їхніх параметрів з нормативними;

• заходи, що передбачені дипломним проектом, для поліпшення умов праці з виконанням одного-двох проектно-розрахункових рішень для зниження впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників (для студентів економічних та гуманітарних спеціальностей – переважно з ергономіки, гігієни праці та виробничої санітарії, з питань використання комп’ютерної і офісної техніки та зменшення дії психофізіологічних шкідливих та небезпечних виробничих чинників);

• висновки.

Конкретні питання, які висвітлюються в окремих пунктах, а також проектні розрахунки, що наводяться у заходах з поліпшення умов праці визначаються консультантом від кафедри «Охорона праці та БЖД» у процесі співбесіди із студентом відносно теми дипломного проекту і його професійної спрямованості.

Приклад оформлення розділу і його частин

РОЗДІЛ Х. «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

ЧАСТИНА Х.1. ОХОРОНА ПРАЦІ

У вступі на 0,5 стор. (слово «вступ» не писати) необхідно обґрунтувати, з посиланням на нормативні та законодавчі документи, доцільність даної частини розділу у дипломному проекті та вказати, що є його метою, згідно з конкретною темою дипломного проекту – поліпшення умов праці працівників (попередження виробничого травматизму, профзахворювань, пожеж, аварій та ін. на виробничих дільницях, технологічному обладнанні, у приміщеннях та на робочих місцях).

Х.1.1. АНАЛІЗ БУДІВЕЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ БАЗОВОГО ОБ’ЄКТУ (0,5-1 стор. м/п. т.)

Аналіз здійснюється стосовно вказаних у дипломному проекті умов (устаткування, технологій, приміщень цеху або дільниці, робочих місць – для технічних спеціальностей, технологій, приміщень установ офісів чи організацій, робочих місць – для економічних та гуманітарних спеціальностей) з виконанням схематичного зображення планувальних особливостей приміщення або робочого місця. При цьому, надається характеристика будівлі, приміщення та робочого місця, місце знаходження базового об’єкту (як правило за темою дипломного проекту), конструктивні особливості, будівельні матеріали, розміри (сітка колон – для технічних спеціальностей), розташування обладнання з зазначенням відстані між різними його частинами, засоби механізації та автоматизації, ширина проходів, проїздів, розрахунок частини площі та об’єму приміщення, не зайнятих обладнанням, що приходяться на одного працівника у максимально завантажену зміну (для технічних спеціальностей). Для економічних та гуманітарних спеціальностей при аналізі показується правильність та відповідність чинному законодавству розташування робочих місць з комп’ютерним забезпеченням у приміщенні офісу, установи, банку і т.інш. відносно одне одного, а також вікон та дверей, виконується розрахунок частини площі та об’єму приміщення, не зайнятих шафами, столами, стільцями, тумбами та допоміжним обладнанням, що приходяться на одного працівника, і їх порівняння з вимогами існуючих нормативних документів.

Х.1.2. АНАЛІЗ ШКІДЛИВИХ І НЕБЕЗПЕЧНИХ ВИРОБНИЧИХ ЧИННИКІВ (5-6 стор. м/п. т.)

Аналіз, як правило, є результатом переддипломної практики. В ньому розглядаються і оцінюються, у т.ч. і розрахунковими методами, існуючі умови праці на об'єкті, що є базовим або прототипом, відносно того, що проектується, за результатами порівняння фактичних параметрів наявних або тих, що можуть виникнути на об’єкті, шкідливих та небезпечних чинників з нормативними. Тема дипломного проекту кардинально впливає на аналіз. Це може бути як впровадження сучасних методів і засобів на існуючому або новому устаткуванні та виробництві – дистанційне управління, автоматичні лінії, роботи, роботизовані комплекси і т. інш. (для технічних спеціальностей), так і технологічні або структурні зміни у роботі установ різного призначення (для економічних та гуманітарних спеціальностей) (наприклад, офісів, банків, їх відділень, управлінських підрозділів різних установ, організацій, фірм т.інш.). При глобальних структурних змінах на підприємстві (установі і т.інш.) – аналіз травматизму і профзахворювань (статистичний, топографічний, економічний методи і т.д.)

У підрозділі (Х.1.2) необхідно дати визначення шкідливих і небезпечних виробничих чинників та їхню класифікацію, а також коротку характеристику – активні, пасивно-активні, пасивні; фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. Далі по пунктах (визначаються консультантом) аналізуються найбільш характерні чинники для даного виробництва або умов праці.

Рекомендований порядок аналізу шкідливих і небезпечних чинників, найбільш характерних для умов, заданих дипломним проектом, об’єкту.

Х.1.2.1. Аналіз стану повітря робочої зони виконується стосовно робочого місця або приміщення на конкретному об’єкті за темою дипломного проекту. Надається характеристика параметрів мікроклімату у порівнянні з нормативними значеннями, видів забруднення повітря приміщення або робочої зони з їх класифікацією, з порівнянням фактичних значень з гранично-припустимими концентраціями. Аналізуються конкретні умови праці з зазначенням: джерел забруднення; тяжкості праці; Т (°С); φ (%); V (м/с) для різних періодів року [16, 17, 18].

Х.1.2.2. Аналіз виробничого освітлення виконується з зазначенням видів, типів і систем виробничого (офісного) освітлення, характеру зорової роботи, вимог до освітлення, нормування. Аналізуються конкретні умови праці з зазначенням: розряду зорової роботи; норми штучного (Е, лк) та природного (КПО, %) освітлення [19].

Х.1.2.3. Аналіз виробничого шуму та вібрації виконується з вказівкою на причини виникнення, характеристики, дії на людину, нормування. Аналізуються конкретні умови праці з зазначенням: джерел шуму та вібрації, санітарних норм, граничного спектру (ГС) [20, 21, 22].

Х.1.2.4. Аналіз небезпеки дії випромінювань виконується з зазначенням видів і джерел випромінювань, впливу на організм людини, характеристик, нормування. Аналізуються конкретні умови праці з зазначенням: джерел випромінювання, санітарних норм [23, 24, 25].

Х.1.2.5. Аналіз можливих механічних пошкоджень виконується з визначенням причин виникнинення, джерел, дії на людину. Аналізуються конкретні умови праці з зазначенням: джерел механічних пошкоджень [26, 27, 28].

Х.1.2.6. Аналіз небезпеки ураження електричним струмом виконується з показом причин ураження, ступеня дії електричного струму, можливих електротравм, класифікації приміщення за небезпекою ураження людини електричним струмом. Аналізуються конкретні умови праці з зазначенням: джерел електронебезпеки, класу приміщення [29, 30, 31].

Х.1.2.7. Аналіз пожежної небезпеки виконується з визначенням причин та джерел виникнення пожежі, наявності первинних та інших засобів протипожежного захисту, заходів з пожежної профілактики, що виконуються на базовому об’єкті. Аналізуються небезпечні і шкідливі чинники можливої пожежі або вибуху, визначається клас приміщення згідно з існуючою класифікацією вибухонебезпечних сумішей та електрообладнання. Аналізуються конкретні умови праці з зазначенням: класу виробничого приміщення за пожежовибухонебезпекою [32, 33, 34].

Х.1.2.8. Аналіз психофізіологічних шкідливих і небезпечних виробничих чинників виділити найбільш характерні для базового об’єкту (приміщення, робочого місця) чинники, наприклад, такі, як монотонність, втома, незручна або фіксована робоча поза людини-оператора при виконанні робіт у положенні „стоячи” або „сидячи” і т.інш., вказати причини виникнення і дію на людину [12].

Х.1.2.9. Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників, що виникають при користуванні комп’ютерним обладнанням і стільниковим зв’язком виконується з зазначенням того, що широке впровадження комп'ютерної техніки, що дозволяє автоматизувати багато рутинних операцій у різних галузях професійної діяльності, мати доступ до численних джерел інформації, швидко виконувати потрібні розрахунки і т.інш., істотно підвищує продуктивність праці користувачів електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). Проте активне впровадження в практику персональних комп'ютерів має двоякий характер. З одного боку, підвищується результативність праці, а з іншого – з'являються фактори, що несприятливо впливають на здоров'я працюючої людини. У зв'язку з цим стає актуальним вивчення фізіологічних, психологічних, соціальних і виробничих наслідків використання ЕОМ, розробка і активне застосування заходів, що нормалізують та зберігають здоров'я користувачів. Аналізуються нормативні документи, що регламентують роботу користувачів ПК і ВДТ, шкідливі і небезпечні виробничі чинники, що виникають: при роботі з клавіатурою; впливають на зміну параметрів мікроклімату і повітря робочої зони; шум, пов’язаний з користуванням ПК і ВДТ; на сприйняття зображення на екрані; на величину електромагнітного опромінення комп’ютерного обладнання та стільникового зв’язку (мобільні телефони, антени і т.інш.) на людину-опера­тора. Показати наслідки шкідливої дії таких засобів на людину-оператора (синдром комп’ютерного стресу, травми, що виникають внаслідок повторювання навантажень, ураження шкіри, захворювання опорно-рухової системи з-за статичного режиму роботи, наприклад, стомлюваність, розвиток професійних патологічних вигинів хребта, таких як грудний гиперкіфоз, сплощення шийного лордоза, формування сколіозів; сутулість, остеохондроз і т.інш.).

Ясно, що в дипломних проектах економічних та гуманітарних спеціальностей більше уваги при аналізі шкідливих і небезпечних виробничих чинників повинно приділятися санітарно-гігієнічним, лікувально-профілак­тичним та соціально-економічним аспектам охорони праці. Але при цьому повинно враховуватися дійсне або можливе впровадження розробок за темами, наданими у дипломних проектах. Так, наприклад, з одного боку комп’ютер­на техніка використовується як при випробуваннях двигунів внутрішнього згоряння, технічному огляді автомобілів, управлінні різними технологічними процесами у машинобудуванні і т.інш., а з другого – є невід’ємною складовою економічних і гуманітарних професій, але при цьому робочі місця часто-густо знаходяться безпосередньо у приміщеннях виробничих дільниць, цехів і т.інш.

Х.1.3. ЗАХОДИ З ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ (5-6 стор. м/п. т.)

Заходи з поліпшення умов праці можна поділити на організаційні, санітарно-гігієнічні та інженерно-технічні.

Заходи розробляються по тим питанням, для яких був проведений аналіз. Кожен пункт заходів повинен закінчуватися пропозиціями щодо конкретних виробничих умов. У пункті приводяться проектні розрахунки з одного-двох заходів для створення безпечних умов праці – вентиляції, кондиціювання, освітлення, звукоізоляції, ергономіки і т.д., які визначаються консультантом від кафедри "Охорона праці та БЖД" з урахуванням теми дипломного проекту та професійної спрямованості спеціальності. Розрахунки виконуються в кінці відповідного пункту заходів.

Х.1.3.1. Будівельно-планувальні заходи.

Х.1.3.2. Заходи щодо оздоровлення повітряного середовища.

Х.1.3.3. Заходи щодо забезпечення виробничого освітлення.

Х.1.3.4. Заходи щодо зменшення впливу шуму та вібрації.

Х.1.3.5. Заходи щодо небезпеки дії випромінюваннь.

Х.1.3.6. Заходи щодо запобігання механічних ушкоджень.

Х.1.3.7. Заходи, що виключають ураження електричним струмом.

Х.1.3.8. Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.

Х.1.3.9. Заходи щодо зниження впливу психофізіологічних виробничих чинників.

Висновки (без нумерації), в яких не просто констатується виконана у частині І розділу робота, а зазначається, за думкою майбутнього спеціаліста, параметри яких шкідливих та небезпечних виробничих чинників на базових робочих місцях (приміщеннях, офісах, відділеннях, цехах, або у цілому в установах чи на підприємствах), перевищують нормативні значення і потребують вдосконалення або розробки заходів з охорони праці, та вказується, які конкретно проектно-розрахункові рішення прийняті у частині І розділу.

Приклади проектно-розрахункових завдань для частини І ”Охорона праці”, але можуть бути і інші, наприклад, організаційні, санітарно-гігієнічні, тощо

1. Проектний розрахунок природної вентиляції.

2. Проектний розрахунок приточно-витяжної вентиляції.

3. Проектний розрахунок місцевої вентиляції.

4. Проектний розрахунок продуктивності кондиціонера.

5. Проектний розрахунок опалення.

6. Проектний розрахунок природного освітлення.

7. Проектний розрахунок штучного освітлення.

8. Проектний розрахунок необхідного зниження рівня шуму.

9. Проектний розрахунок звукоізоляції.

10. Проектний розрахунок віброізоляції.

11. Проектний розрахунок захисних елементів устаткування.

12. Проектний розрахунок пиловідсмоктуючих пристроїв.

13. Проектний розрахунок теплоізоляції випускного патрубка ДВЗ.

14. Проектний розрахунок опору заземлюючого контуру.

15. Проектний розрахунок занулення.

16. Проектний розрахунок ергономічних параметрів заданого робочого місця (наприклад, з використанням ПК).

17. Проектний розрахунок блискавкозахисту з визначенням для нього величини опору заземлюючого контуру.

3. Структура, зміст і вимоги до оформлення частини ІІ «Безпека у надзвичайних ситуаціях» розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» у розрахунково- пояснювальній записці дипломного проекту

Частина ІІ "Безпека у надзвичайних ситуаціях" об'ємом 6-8 стор. машинописного тексту українською мовою з полуторним інтервалом повинна мати посилання на використані літературні і інші джерела, нормативно-правові акти і складатися з наступних пунктів:

- вступ (у вступі на 0,25 стор., слово "вступ" не писати, необхідно обґрунтувати визначення поняття "Безпека в надзвичайних ситуаціях" (НС));

- найменування теми і визначення основних напрямів, за якими буде здійснюватися розробка (0,25 стор.);

- початкові дані для розробки теми, що видаються консультантом частини ІІ на кафедрі "Охорона праці та БЖД" (0,25 стор.), у процесі співбесіди із студентом відносно теми дипломного проекту;

- аналітичне або логічне розкриття теми – розрахунок оцінки стійкості роботи об'єктів (промислових, транспортних, будівельних і інших підприємств, об'єктів соціально-культурно-побутового обслуговування, різних організацій, офісів, бюро, редакцій, друкарень, ВНЗ, шкіл, бібліотек, архівів, тощо) до дії вражаючих чинників у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру, розрахунок оцінки обстановки в НС, розрахунок інженерного захисту персоналу об'єктів з використанням аналітичного матеріалу і технологій розрахунку, представлених у підручниках, навчальних посібниках, монографіях, журналах "Безпека життєдіяльності", "Надзвичайні ситуації", різних наукових збірниках, матеріалах конференцій, методичних вказівках, виданих, у т.ч. і професорсько-викладацьким складом кафедри „Охорона праці та БЖД” СНУ ім. В.Даля (4-5 стор.);

- організаційні, технологічні або інженерно-технічні заходи по забезпеченню безпеки персоналу і об'єкту, що розроблені у дипломному проекті (1-2 стор.);

- висновки (без нумерації), в яких не просто констатується виконана у другій частині розділу робота, а зазначається, за думкою майбутнього спеціаліста, які організаційні або технічні засоби захисту є найбільш доцільними для персоналу і даного об'єкта в умовах НС, що підтверджується порядком дій персоналу або конкретним розрахунком (0,25-0,5 стор.).

При визначенні теми розробки враховується професійна спрямованість та тема дипломного проекту.

Початкові дані для розробки теми повинні містити в собі наступні елементи:

­ просторові та геометричні розміри можливого джерела виникнення НС;

­ параметри вражаючих чинників прогнозованої НС.

Аналітичний розрахунок повинен проводитися з використанням методів і засобів, що рекомендуються у методичних вказівках кафедри „Охорона праці та БЖД” СНУ ім. В.Даля або інших, які визначаються на консультації.

При розробці організаційних, технологічних або інженерно-технічних заходів, що забезпечують безпеку персоналу і об'єктів у надзвичайних ситуаціях, необхідно використовувати отримані результати розрахунку, матеріали розробки і досягнень вітчизняних, російських і інших зарубіжних науковців і практиків у галузі цивільного захисту та матеріали, зібрані під час переддипломної практики, проявляючи при цьому ініціативу і цілеспрямованість у досягненні поставленої мети.

При опрацюванні теми захисту персоналу і об'єкта (промислових, транс­портних, будівельних і інших підприємств, об'єктів соціально-культурно-побутового призначення, різних установ, офісів, бюро, редакцій, друкарень, ВНЗ, шкіл, бібліотек, архівів, тощо) рекомендується використовувати у першу чергу надані у даній методиці літературні джерела і має бути:

­ обґрунтована необхідність захисту персоналу і об'єкту від дії НС;

­ показано характер дії можливої НС і очікуваних вражаючих чинників;

­ виконано розрахунок потреби і необхідності захисних споруд;

­ представлено розрахунок основних критеріїв, що характеризують інженерний захист персоналу у НС (відповідність площі захисної споруди кількості персоналу, що необхідно укрити, розрахунок надійності захисної споруди від вражаючих чинників НС, своєчасність укриття персоналу у захисних спорудах);

­ зроблено висновок про надійність захисту персоналу об'єкту у захисних спорудах при виникненні НС або послідовність виконання організаційних чи технологічних заходів;

- запропоновано заходи, що забезпечують безпеку укриття персоналу при використанні інженерного захисту в умовах НС.