Плани семінарських занять

С1. Методи психології. Практична психологія.

План

1. Предмет та завдання психології.

2. Методи сучасної психології.Спостереження та експеримент.

3. Тести та проективні методи психологічного дослідження.

4. Практична психологія. Завдання та методи.

Теми доповідей та рефератів:

1. Психологія в системі наук.

2. Історія розвитку психологічних знань.

3. Спостереження як метод психологічного дослідження.

4. Допоміжні методи психологічного дослідження (опитування, аналіз продуктів діяльності, біографічний, близнюковий).

5. Можливості та обмеження тестів як методу психологічного дослідження.

6. Психологічний експеримент: особливості та правила проведення.

7. Завдання та методи практичної психології.

Короткий виклад основних положень теми:

Психологія як галузь знання про людину пройшла довгий шлях і має змістовну історію. До Х1Хст. психологічні ідеї розвивались у межах філософії, а з кінця Х1Хст. психологія виокремилась в самостійну науку. Та з самого початку існування психології не можна сказати, що серед психологів існує одне розуміння не тільки механізмів, закономірностей та шляхів розвитку психічного життя людини, але й предмета психологічного дослідження в цілому.

В сучасній психології існує декілька самостійних теоретичних напрямків, концептуальні ідеї яких обумовлюють і різні підходи в практичній психології. Такими напрямками, зокрема, є: психоаналіз, біхевіорізм, гуманістична психологія, психологія діяльності та інші.

Психіка як предмет психологічного дослідження в сучасній психології розуміється як системна якість мозку, що формується у людини в процесі її життя й оволодіння нею історично сформованих форм діяльності і досвіду людства через власну активну діяльність.

Вищим рівнем розвитку психіки визначається свідомість – особлива форма відображення, що є загальною якістю всіх психічних функцій людини. Свідомість є результатом суспільно-історичного розвитку людини в трудовій діяльності при постійному спілкуванні з іншими людьми за допомогою мови.

На відміну від свідомого, несвідоме розуміється як форма психічного відображення, у якій образ дійсності і ставлення до неї суб'єкта не виступають як предмет спеціальної рефлексії, а складає нерозмежоване ціле.

Основна роль та функції психіки - відображення навколишнього світу і регуляція поведінки і діяльності живої істоти з метою забезпечення її виживання.

З точки зору будови сучасна психологія розглядається як комплекс наук, який, зокрема, складають: загальна психологія, диференційна, порівняльна, педагогічна, соціальна, медична, юридична психології, психологія спорту, торгівлі та інші.

Існує міцний зв'язок психології з іншими науками: з філософією, медициною, історією, соціологією та іншими.

Методичний апарат психології пройшов разом з нею свій історичний шлях. В залежності від поглядів тих чи інших дослідників, історичного розуміння суті предмету психології в різні часи і різними психологами використовувались різні методи. В сучасній психології основними вимогами до методів дослідження є їх надійність та валідність.

Список найвідоміших та найпопулярніших сучасних методів психологічного дослідження складають наступні:

• спостереження;

• експеримент;

• психодіагностичні методи (зокрема: тести, проективні методи);

• опитування.

Питання для самоперевірки:

1. Сферу яких явищ вивчає психологія?

2. У чому полягає проблема предмету психології?

3. Як змінювались погляди стосовно предмету психології в історії її розвитку?

4. Надайте коротку характеристику поняття психіки?

5. Який існує зв'язок між психікою і мозком?

6. Які основні функції психіки?

7. Охарактеризуйте свідоме і несвідоме?

8. У чому полягає особливість самосвідомості?

9. Яка структура сучасної психології?

10. Розкрийте зв'язок психології з іншими галузями науки?

11.Які головні вимоги до методів наукової психології?

11.Дайте характеристику основним методам сучасного психологічного дослідження.

Література.

1. Психологический словарь. – М., 1997.

2. Ярошевский М.Г. История психологии. – М., 1985.

3. Радугин А.А. Психология. М., 2001.

4. Ждан А.Н. История психологии: от античности до наших дней. – М., 1990.

5. Столяренко Л.Д., Столяренко В.Е. Психология и педагогика для технических вузов. Ростов н\Д, 2001.

6. Психология. Учебник для технических вузов. \Под ред. В.Н.Дружинина\ - СПб, 2000.

7. Психологія. Підручник. /За ред. Ю.Л.Трофімова/ - К., 2001.

8. Немов Р.С. Психология. Кн.. 1. М., 1997.

9. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі. – К., 1999.

10. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – Л., 1988.

С2. Формування та розвиток когнітивних процесів.

План:

1.Відчуття, сприйняття, увага — процеси, що складають основу чуттєвого пізнання.

2.Взаємозв’язок мимовільних і довільних когнітивних процесів.

3. Етапи становлення мислення.

4. Фактори, що сприяють ефективному розвитку і функціонуванню когнітивних процесів.

Теми доповідей та рефератів:

1. Відчуття — найпростіший психічний процес.

2. Феномен ілюзій сприймання.

3. Закономірності та розвиток пам’яті.

4. Особливості процесу мислення. Етапи розвитку.

5. Увага — динамічна сторона всіх когнітивних процесів.

6. Фантазія і творчість.

7. Взаємозв’язок мови і мислення.

Короткий виклад основних положень теми:

Зміст когнітивної сфери психіки складають наступні пізнавальні (когнітивні процеси): відчуття, сприймання, увага, пам'ять, мислення, уява, мова. Роль пізнавальних процесів – надати інформацію про середовище існування та забезпечити адекватний рівень пристосування людини до нього.

Відчуття забезпечують первісний рівень чуттєвого пізнання, виникають як результат безпосередньої дії подразників на органи чуття людини і є результатом відображення об'єктивної дійсності в її окремих якостях. Фізіологічною основою відчуттів є діяльність аналізатора як системи спеціалізованих рецепторів, афекторних і ефекторних нервових шляхів та центральних відділів нервової системи.

Сприймання, на відміну від відчуттів, є результатом роботи комплексів аналізаторів і забезпечують відображення дійсності в цілому.

Увага – когнітивний процес, що не має свого предмету, змісту. Його роль у забезпеченні спрямованості свідомості на тих чи інших об'єктах середовища. Увага – це динамічний бік всіх інших психічних процесів.

Пам'ять забезпечує закріплення, накопичення, збереження, а згодом – і передачу досвіду. Вона складається з процесів запам'ятовування, збереження, відтворення та забування інформації.

Процес мислення - це активне, цілеспрямоване й опосередковане вже наявними знаннями відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини. До операцій мислення відносять: аналіз, синтез, узагальнення, конкретизацію, абстрагування.

Творче перетворення дійсності, творчість взагалі, неможливі без процесу уяви. Уява як когнітивний процес - це психічна діяльність, що полягає в створенні чи представленні уявних образів у людській свідомості, які ніколи в цілому не сприймалися людиною в дійсності; це відображення дійсності в нових незвичних зв’язках і співвідношеннях.

До когнітивних процесі відносять мову (і мовлення як мову в дії, мовне спілкування), як процес у якому реалізовується не тільки спілкування між людьми але й мислення, а тому й весь процес творчого дієвого пізнання дійсності.

Розвиток та формування всіх пізнавальних процесів проходить певні стадії, передбачає їх взаємозв'язок та взаємовплив. Цей процес залежить як від умов середовища, дій оточуючих людей, так і від власної поведінки та самовиховання людини. Дотримуючись певних рекомендацій, докладаючи цілеспрямованих зусиль, кожен може досягти високих результатів у власному пізнавальному розвитку.