ЗМІСТ

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. Сутність, призначення й завдання аналізу трудових

показників 8

1.1 Значення аналізу у вивченні соціально-трудових

відносин 8

1.2 Предмет і завдання курсу 9

1.3 Зв'язок аналізу трудових показників з іншими

дисциплінами 11

1.4 Вимоги до організації аналітичної роботи 13

РОЗДІЛ 2. Методи аналізу трудових показників і оперативний

контроль їх виконання 16

2.1 Методи аналізу й методи обробки вихідних

даних 16

2.2 Види аналізу трудових показників 19

2.3 Оперативний аналіз виконання трудових

показників 40

РОЗДІЛ 3. Використання трудових ресурсів і робочого

часу. 48

3.1 Основні показники трудового потенціалу, їх

структура й динаміка 48

3.2 Аналіз професійно-кваліфікаційного складу

працівників і його використання 52

3.3 Аналіз руху робочої сили 55

3.4 Аналіз використання робочого часу 62

3.5 Аналіз результатів атестації робочих місць 70

3.6 Підвищення коефіцієнта змінності працівників 73

РОЗДІЛ 4. Аналіз організації праці 75

4.1 Основні завдання аналізу організації праці й критерії

оцінки її рівня 75

4.2 Система показників оцінки рівня організації

праці 76

4.3 Розробка заходів щодо вдосконалювання організації

праці 87

РОЗДІЛ 5. Аналіз і оцінка умов праці 89

5.1 Структура витрат, пов'язаних з умовами праці 89

5.2 Оцінка умов праці на робочих місцях 91

5.3 Аналіз втрат робочого часу, викликанихпрофесійною

захворюваністю й виробничим травматизмом 93

5.4 Вивчення зайнятості робітників ручною працею 100

РОЗДІЛ 6. Аналіз стану нормування праці 105

6.1 Завдання аналізу нормування праці 105

6.2 Вивчення забезпеченості підприємства нормативними

матеріалами 106

6.3 Ступінь охоплення робіт (працівників) нормування

праці 108

6.4 Аналіз якості й рівнонапруженості норм 109

6.5 Аналіз організаційної структури служби

нормування 115

РОЗДІЛ 7. Аналіз і контроль продуктивності праці 119

7.1 Значення, методи аналізу й контролю динаміки

продуктивності 119

7.2 Дослідження динаміки продуктивності праці

і трудомісткості продукції 128

7.3 Оцінка впливу продуктивності на обсягвипуску

продукції 134

7.4 Використання робочого часу як фактора зміни

продуктивності 135

7.5 Впливу продуктивності на чисельність і структуру

кадрів 137

РОЗДІЛ 8. Аналіз і розробка заходів з використання резервів росту

продуктивності праці 142

8.1 Загальні методичні підходи до виявлення

резервів 142

8.2 Резерви покращення нормування праці 144

8.3 Удосконалювання організації й умов праці 150

8.4 Покращення структури й рівня підготовки кадрів 156

8.5 Покращення використання особистого (людського)

фактора виробництва 159

РОЗДІЛ 9. Витрати фонду заробітної плати 169

9.1 Перевірка правильності вирахування базового фонду й

його коректування 169

9.2 Виявлення причин відхилень фактичних виплат від

планового фонду заробітної плати 173

9.3 Динаміка структурних складових фонду заробітної

плати 178

9.4 Відповідність виплат результатам праці 189

9.5 Вплив використання фонду заробітної плати на

собівартість продукції 197

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 205

ВСТУП

Комплексний, системний аналіз трудових показників на рівні підприємств, організацій, фірм і корпорацій різнобічний, складний, припускає ретельну обробку більших обсягів статистичної й облікової інформації, вимагає більших трудових витрат і годин.

Проведення аналізу з високою якістю, у максимально стислий термін – найважливіша умова своєчасного й ефективного планування показників використання трудового потенціалу, прийняття правильних рішень щодо керування виробництвом і розвитку робочої сили.

Перехід до ринкової економіки, перебудова економічного механізму господарювання починається з поглиблення й актуалізації аналітичної роботи, пов'язаної з використанням сукупності сучасних методів дослідження. Певне значення серед них мають економіко-статистичні методи й методи моделювання трудових показників, значення, яких зростає, і полягає в необхідності підвищення наукової обґрунтованості соціально-економічних програм у сфері праці, її оплати й зайнятості. Саме аналіз трудових показників дозволяє встановити й кількісно відобразити тісну залежність між кінцевими результатами діяльності підприємств і організацій та використанням різних видів ресурсів, які необхідні для розвитку виробництва, оплати праці, вирішення соціальних проблем колективів.

Успішне застосування методів і прийомів аналізу трудових показників багато в чому визначається сукупністю (системою) показників, що описують досліджуваний трудовий процес. Під системою трудових показників розуміють безліч кількісних і якісних вимірників ступені ефективності застосування живої праці в процесі виробництва. Будь-який економічний показник з погляду інформаційного підходу повинен містити в собі найменування й додаткові ознаки, що уточнюють його зміст.

Виразними ознаками найменування є терміни, що характеризують, що і як виміряється, тобто дається формальна характеристика показника. Додаткові ознаки описують одиницю й період виміру, місце знаходження об'єкта.

Трудові показники, розглянуті з інформаційного погляду, трактуються як поняття, що відображають розміри й кількісні співвідношення ознак, що характеризують зайнятість трудових ресурсів і безробіття, організацію й умови праці, його матеріальне й негрошове стимулювання. Оскільки завдання використання економіко-статистичних методів і моделювання в економіці праці різноманітні, остільки необхідні комплекси (блоки) трудових показників, які б всебічно описували: кількість і якість трудових ресурсів, умови виробничого споживання робочої сили, організацію оплати праці, соціально-економічну ефективність використання трудового потенціалу.

Досягнення стратегічної мети будь-якої організації праці – оптимально високого в даний період рівня продуктивності й ефективності праці – дозволяє впорядкувати всю сукупність трудових показників, тобто розглядати їх як систему. Набір взаємозалежних соціально-економічних показників, що дають всебічну характеристику об'єкта дослідження з погляду розв'язку визначень завдання, представляє систему показників. Таким чином, виходячи із проблем, досліджуваних такою наукою, як економіка праці, можна використовувати різні системи трудових показників. Однак, у них і між ними (підсистеми) повинно досягатися взаємне зв'язування й зіставлення з погляду цілей функціонування ринку праці. Розглянутий підхід до розробки систем показників давно вже використовується в західній економіці. Кожному підприємству, фірмі пропонується розробити збалансовану систему показників [ЗСП], що надає аналітичний інструмент стратегічного Управління. У класичному вигляді збалансований набір складається з 22–25 показників, підрозділених на чотири підсистеми: фінансовий аспект, клієнтський аспект, аспект внутрішніх процесів, аспект навчання й росту персоналу. Трудові показники включені в основному в четверту підсистему, що має й іншу назву “мотивований і навчений персонал”.

Призначення курсу “Аналіз трудових показників”– поглибити теоретичну підготовку студентів спеціальності “Управління персоналом і економіка праці”, сприяти навичкам практичного проведення аналітичної роботи на підприємствах. Виділення даного курсу з більш загальної дисципліни “Економічний аналіз” диктується необхідністю дати специфічний інструмент економістам з праці й менеджменту персоналу для оволодіння необхідними знаннями й практичними вміннями в аналізі трудових показників, правильної оцінки ефективності використання трудового потенціалу персоналу організації з урахуванням його рівня, технічної оснащеності, умов праці, структури; виявляти розміри й причини втрат і нераціональних витрат праці (усередині виробничі резерви), а так само розробляти відповідні заходи щодо їхнього усунення.

Матеріал, викладений у навчальному посібнику, містить наступне:

- опис методів, способів і приймів, застосовуваних при проведенні аналізу трудових показників;

-характеристику інформаційного забезпечення аналізу, заснованого на статистичних показниках і даних різних видів обліку;

- опис методики проведення аналізу за різними напрямками (використання трудового потенціалу, стан нормування й організації праці, оцінка умов праці, аналіз продуктивності праці і його оплати);

- аналітичні таблиці із прикладами розрахунків трудових показників моделі, що відповідають, формули, процедури аналізу.

Зміст навчального посібника, його структура відповідають програмі курсу “Аналіз трудових показників” для студентів-бакалаврів спеціальності “Управління персоналом і економіка праці” економічних факультетів.

Розділ 1. Сутність, призначення й завдання аналізу трудових показників

1.1 Значення аналізу у вивченні соціально-трудових відносин

Зміст терміна “аналіз”, що означає розкладання цілого на складені елементи з метою подальшого їхнього дослідження, розкриття взаємозв'язків, взаємовпливу, визначення ступеня необхідності кожного з них. Наступним етапом аналітичного дослідження є синтез, тобто з'єднання виділених елементів у різні комбінації для одержання цілого, що володіє якісно новими ознаками.

Таким чином, нерозривна єдність процесів виділення окремих елементів і одержання їх нової, більш раціональної комбінації й становить зміст економічного аналізу в загальнотеоретичному плані.

Якщо говорити про більш конкретне визначення, то змістом економічного аналізу є комплексне вивчення всіх сторін діяльності підприємства, його підрозділів і на цій основі виявлення причин відхилень показників від планів; недоліків у роботі; дослідження й виміру впливу факторів, причин і резервів; порівняння результатів роботи з витратами; узагальнення результатів аналізу; розробка конкретних заходів щодо підвищення ефективності і якості роботи підприємства.

Завдання аналізу полягає в тому, щоб на основі різного роду даних господарського обліку (оперативного, бухгалтерського, статистичного) і звітності, скласти цілісну картину господарської діяльності підприємства, виявити наявні тенденції й закономірності.

Методи економічного аналізу використовуються при складанні науково-обґрунтованих планів; ліквідації вузьких місць у виробництві, виявленні й мобілізації внутрішньогосподарських резервів; об'єктивної оцінки результатів праці, обґрунтування форм економічного стимулювання.

Розглянутий курс “Аналіз трудових показників” не є самостійною науковою дисципліною в повному розумінні слова, а являє собою частину, етапу економічного аналізу як науки. Виділення аналізу трудових показників в окремий курс диктується необхідністю дати економістам з праці знання, уміння й навички для аналізу трудових показників; правильної оцінки ефективності використання трудового потенціалу виробничого колективу; виявлення величин і причин втрат і нераціональних витрат праці.

Вивчення даного курсу припускає добре засвоєння попередніх йому дисциплін: економіка праці й соціально трудові відносини, нормування праці, наукова організація праці, охорона праці, бухгалтерського обліку й аналізу господарської діяльності.

Значну роль у вирішенні завдання покращення використання трудового потенціалу підприємства відіграє аналіз трудових показників, тому що в системі основних елементів виробництва – засобів праці, предметів праці й живої праці – останньому належить вирішальне значення. Тобто, тільки жива праця може провести в рух минулий, упредметнений у засобах і предметах праці.

Наприклад, вивчення робочого часу на машинобудівних підприємствах показує, що частка машинно-автоматичного часу становить лише приблизно 50 % оперативного, а в працівників, що застосовують швидкісне різання – усього 10 %. Інакше кажучи, у першому випадку встаткування працює більше половини зміни, а в другому – менше години, а решта часу робітники зайняті ручною працею.

Подібні результати можна одержати тільки за допомогою аналізу трудових показників, який дозволяє також більш точно оцінити рівень використання техніко-технологічного потенціалу, визначати резерви підвищення результативності його застосування.

На підприємствах аналіз трудових показників проводиться, як правило, фахівцями відділу організації праці й заробітної плати, однак це не виключає, а навпаки, припускає широку участь і інших категорій (фахівців) у роботі з виявлення й використання резервів підвищення ефективності виробництва й праці.