Використання календарного фонду робочого часу

№ з/п	Показники	Од. вим.	Джерело інформації	Періоди		Відхилення
				Базисний	Звітний	±	± % або індексу
1	Відпрацьоване робітниками	людино-дн.	Ф.1 тв	113032	113667	+635	1,010
		людино-дн.	Ф.1 тв	943418	969033	+25615	1,027
2.	Фонди робочого часу: календарний	днів	календар	365	366	+1	1,003
	номінальний	днів	календар	262	263	+1	1,003
	табельний	людино-дн.
	максимальний можливий	людино-дн.
	реальний	людино-дн.
3.	Цілоденні простої	людино-дн.	таб. облік	1184	819	-365	0,690
4.	Неявки на роботу	людино-дн.	таб. облік
5.	Відпрацьоване робітниками понаднормово	людино-годин
6.	Внутрішньозмінні простої	людино-годин	дисп. облік
7.	Середня тривалість робочого дня	година
8.	Середньорічний фонд робочого часу одного робітника	днів		228	232	+4	1,017

Таблиця 3.8

Аналіз витрат робочого часу

Фактично відпрацьований робочий час

Неявки на роботу й втрати робочого часу, усього

у тому числі

Понаднормові роботи

Усього особ. дн.

одним робітником

людино-днів

в % до відпрацьованого РЧ

неявки, дозволені заводом (без хвороб і відпусток адміністративних)

втрати робочого часу, у т. ч. хвороби, адміністративні відпустки

За звітний рік, людино-година

в % до відпрацьованого часу, ±, %

±, % до базису

додатковий випуск продукції

людино-дн.

в % базисному і плановому ФРЧ

базис

звіт

людино-днів

±, % до базису

в % до відпрацьованого робочого часу

людино-днів

±, % до базису

в % до відпрацьованого робочого часу

усього

на одного робітника

тис. грн

в % до загального обсягу продукції

Джерела інформації й алгоритми розрахунків показників

Загальний аналіз витрат робочого часу представлений у таблиці 3.8, у якій основні дані попередньої таблиці 3.7 досліджуються більш детально з розрахунками відповідних відносних показників, що характеризують ступінь використання робочого часу з планування. У зазначеній таблиці представлені всі види втрат робочого часу, їх абсолютне значення в людино-днях, людино-годинах; розрахункове значення на одного робітника; питома вага в загальних втратах і динаміка зміни стосовно попереднього (базисного) періоду; є також місце для вказівки на джерела інформації й алгоритми розрахунки показників.

Крім виявлення цілоденних і внутрішньозмінних втрат робочого часу необхідно проаналізувати структуру корисно використовуваного часу. За допомогою фотографій робочого дня одержують необхідні дані про обсяги витрат, що входять у норму часу. Відомо, що норма часу має наступну структуру:

У ході аналізу визначається частка у змінному фонді робочого часу й можливості його скорочення, наприклад, передачею змін на “ході”, без зупинки встаткування.

Час на технічне й організаційне обслуговування аналізується з погляду ефективності функціонування допоміжних служб, забезпечення робочих місць матеріалами, інструментами, своєчасності налагодження й ремонту встаткування.

Аналіз величини часу на відпочинок і особисті потреби проводиться паралельно з оцінкою стану умов праці й рівня витрати життєвої енергії працівників.

У структурі норми часу визначальне значення для можливого підвищення продуктивності праці мають абсолютна величина й питома вага оперативного часу –, і особливо в тій його частині, яка відноститься до основної–. Визначається, як змінилася частка основного часу в порівнянні з минулим періодом. Збільшенняможе бути досягнуте за рахунок скорочення допоміжного часу шляхом механізації, роботизації такого виду робіт.

Детальний аналіз структури робочого часу за елементами витрат і відповідності часу роботи й перерв має велике значення при визначенні можливостей виконання заданого обсягу робіт з меншою чисельністю робітників:

можливе зниження чисельності робітників розраховується за формулою:

година (3.22)

де – втрати робочого часу, година.

–зайві витрат робочого часу, година.

К – коефіцієнт можливого зниження втрат робочого часу й зайвих витрат;

–річний фонд робочого часу одного робітника, година.