ственного значения — ещё) неважливий, дрібний, малозначний; {невыразительный — ещё) невиразний; из-за ~ной причины через (за) марнйцю (дрібницю); -нос большинство незначна більшість, незнающий 1. прич. який (що) не знає; 2. (незнакомый с чем-л.) необізнаний; (непо­нимающий) нетямущий, нетямучий; (несведущий — ещё) недосвідчений; 3. сущ. нетяма (м. и ж.); незнайко (м. и ж).

незрёло нареч. незріло. незрелость 1. недостиглість, -лості, нестиглість, недоспілість, неспілість, недозрілість; 2. недійшлість, недозрілість, незрілість; 3. недозрілість, незрілість.

Ср. незрелый 1—3.

Незрелый№ 1, (о фруктах, овощах и т. п) недостиглий, нестиглий, недоспілий, неспілий, незрілий; (зелёный) зелений; (о злаках) свйдовйй, свиднйй; ~ые яблоки недостиглі яблука; рожь ещё ~лая жито ще свиднё; 2. (невозмужалый) недійшлий, недозрілий, незрілий; (зелёный) зелений; н. умом розумом недійшлий; на розум неспілий; 3. (не достигший мастерства; неопытный) недозрілий, незрілий; ~лое произведение незрілий твір.

Незримо№ нареч. незримо; невидимо.

Ср. незрймый.

Незримость3 незрймість, -мості; невидимість.

Ср. незрймый.

Незримый№ незрймий; (невидимый) невйдимий. незряче нареч., разг. незряче, невидюще,

незрячий№ разг., уст. незрячий незрячий, невидющий, невидючий; (слепой) сліпйй; ~ие глаза незрячі очі.

Незыблемо№ нареч. непорушно, непохитно, несхитно; стало, стійко, твердо. Ср. незыблемый.

Незыблемость№ непорушність, -ності, непо-хйтність, несхйтність; сталість, -лості, стійкість,-кості, твердість, -дості. Ср. незыб­лемый.

Незыблемый№ непорушний, непохйтний, несхйтний; (устойчивый, твёрдый) сталий, стійкйй, твердйй; -мая вера непохитна віра; ~мая основа непохитна (непорушна) основа.

Неидентичность№ неідентйчність, -ності. неидентйчный неідентйчний. неизбалованность нерозпещеність, -ності; Нерозбещеність.

Ср. избаловывать.

Неизбалованный№ нерозпёщений; нерозбё- щений. Ср. избаловывать.

Неизбежно№, уст. неизбежймо нареч. неминуче.

Неизбежность№, уст. неизбежймость неминучість, -чості; н. судьбы неминучість долі,

Неизбежный№, уст. неизбежймый неминучий; н. конец неминучий кінець, неизбитый (не обычный) незаяложений, не- утёртий.

Неизбывно№ нареч., книжн. невідбутно, неперебутно, непозбутно. неизбывность книжн. невідбутність, -ності, неперебутність, непозбутність. неизбывный книжн. невідбутнйй, неперебутнйй, непозбутнйй; ~ная беда (тоскй) нерозважна (безутішна) біда (туга); ~ное горе непозбутнё горе.

Неизведанность№ невідомість, -мості. неизведанный незазнаний, незвіданий, реже недізнаний; (неизвестный) невідомий; (неисследованный) недосліджений; ~нное счастье незазнане щастя; ~ые страны невідомі країни.

Неизвестно№ нареч. невідомо; предик, невідомо, реже не знати, немає відома; н. за что не знати (невідомо) за що; н. кто невідомо хто, невідома річ хто; н. куда девался кто не знати де (куди) подівся (дівся) хто. неизвестное сущ., с. 1. невідоме, -ого; незнане;

2. мат. невідоме, неизвестность невідомість, -мості, незна- ність, -ності; (безвестность — ещё) безвість, -ті, безвісті, -тей (мн '.у, быть (пребывать) в -ти нічого не знати; покрытый мраком -ти укрйтий (повйтий) млою (туманом) бёзвкгп; скрыться во мраке —ти знйкнути (щезну­ти) в безвісті.

Неизвестный№ 1. прил. невідомий; незнаний, уст. недовідомий; в ~ном направлении у невідомому напрямі; -паи величина мат. невідома величина; ~ная лйчность невідома (незнана) особа; н. народ невідомий народ; 2. сущ. невідомий, -ого; ж. невідома, -ої; (незнакомец) незнайомий; (незнакомка) ж. незнайома.

Неизвинительный№, уст. неизвиняемый невибачний, непробачний; (непростительный) непрощенний, непростймий; н. грех непрощенний (непростимий) гріх, неизглагбланно уст. невисловлено. неизглаголеный уст. Невисловлений.

Неизгладимо№ нареч. незгладно, неизгладимость незгладність, -ності; незабутність.

Ср. неизгладимый.

Неизгладимый№ незгладний, невитравнйй; (незабываемый) незабутній; ~мое впечатление незабутнє враження, неизданный невиданий; -иное произведение невиданий (неопублікований) твір, неизжитый разг. незжитий; невикоренений.

Ср. изживать 1.

Неизлечимо№ нареч. невиліковно, невигойно, неизлечимость невиліковність, -ності; неви­дужність; невигойність.

Ср. неизлечимый

Неизлечимый№ невиліковний; (о больном — ещё) невидужний; (о ране, язве и т. п. — ещё) невигойний; -мая болезнь невиліковна хвороба.

Неизменимый№ уст. Незмінний.

неизменно нареч. незмінно; непорушно, непохитно; постійно.

Ср. неизменный 1.

Неизменность№ незмінність, -нності; непорушність, -ності, непохйтність; постійність; зви­чайність.

Ср. неизменный 1.

Неизменный№ 1. (не меняющийся) незмінний; (непоколебимый) непорушний, непохитний; (постоянный) постійний; (обычный) звичайний; 2. (верный) незрадливий, вірний,

Неизменяемость№ незмінність, -нності, незмінюваність, -ності.

Неизменяемый№ незмінний, незмінюваний; ~ые части речи лингв, незмінні (незмінювані) частини мови.

Неизмеренный№ невйміряний, незмірений.

Неизмеримо№ нареч. незмірно, невимірно, неомірно.

Неизмеримость№ незмірність, -ності, невимірність, неомірність. неизмерймый, уст. неизмерный незмірний, невимірний, неомірний, незміренний, безмірний; -моє количество незмірна кіль­кість; ~мые пространства безмежні простори.

Неизносимый№, неизносный незношуваний, незносний.

Неизобразимо№ нареч. невимбвно, несказанно.

Ср. неизобразимый.

Неизобразимый№ невідтворенний; (неописуемый) невимовний, несказанний, неопйсний.

Неизрасходованный№ невйтрачений, непотрачений.

Неизречённо№ нареч. невимбвно; несказанно.

Ср. неизречённый.

Неизречённый№, уст. неизрекаемый и неизрекомый невимовний; (несказанный) несказанний,

Неизученность№ невйвченість, -ності.

Неизученный№ невйвчений; ~нная проблема невйвчена проблема, неизъяснймо нареч. нез’ясовно; незбагненно; невимовно.

Ср. неизъяснймый.

Неизъясиймость№ нез’ясовність, -ності; незбагненність, -нності; невимовність.

Ср. неизъяснимый.

Неизъяснимый№ книжн. нез’ясовний; (непостижимый) незбагненний; (невыразимый) невимовний; ~мое волнение незбагненне (невимовне) хвилювання,

Неизысканно№ нареч. невишукано.

Неизысканность№ невйшуканість, -ності. неизысканный невишуканий.

Неизящно№ нареч. невитончено; негарно, негоже, неелегантно; неграційно, незграбно, реже неграціозно; грубо; просто.

Ср. незящный.

Неизящность№ невйтонченість, -ності; неелегантність; неграційність, незграбність, реже неграціозність; грубість: простота.

Ср. неизящный.

Неизящный№ невитончений; (некрасивый) негарний, негожий; (неэлегантный) неелегантний; (неграциозный) неграційний, незграбний, реже неграціозний; (грубый) грубий; (простой) простий.

Неимение№ брак, -у (м.), ж. відсутність, -ності; за ~ем кого-чего, уст. по ~ию кого-чего через брак (відсутність) кого-чого, за відсутністю (браком) кого-чого; за ~ем средств через брак (не маючи) коштів; 0 за ~ем гербовой пишем на простой не маючи гербового [паперу], вживай простого; не мавши гербового, бери простого; нема чобіт — узувай постоли; де немає співця — послухаєш горобця.

Неимоверно№ нареч. Неймовірно.

Неимоверност№ь неймовірність, -ності; до -ти неймовірно, до неймовірності.

Неимоверный№ неймовірний; до (в) ~ной степени неймовірно, до неймовірності; н. холод неймовірний (разг. страшенний) холод.

Неимущество№ уст. бідність, -ності (лс.). злйдні, -ів (мн.).

Неимущий№ незаможний.

Неинициативность№ неініціатйвність, -ності.

Неинициативный№ неініціатйвний.

Иеинтеллигентно№ нареч. Неінтелігентно.

Неинтеллигентность№ неінтелігентність, -но­сті.

Неинтеллигентный№ неінтелігентний; н. человек неінтелігентна людина.

Неинтенсивность№ неінтенсйвність, -ності.

Неинтенсивный№ неінтенсйвний.

Неинтересно№ нареч. Нецікаво.

Неинтересный№ 1. (не возбуждающий интереса) нецікавий; 2. (некрасивый) разг. негарний.

Неинфекционный№ мед. неінфекційний.

Неискательность№ уст. незапобігливість, ~вості.

Неискательный№ уст. незапобігливий.

Неискоренимо№ нареч. Невикорінно.

Неискоренимость№ невикорінність, -нності, незнищенність.

Неискоренимый№ невикорінний, незнищенний, якого годі вйкорінити; ~мая привычка невикорінна звичка.

Неискренний№ нещйрий, нещиросёрдий, нещиросёрдний, фальшивий; быть -им к кому бути нещирим (нещиросердим, нещиро- сердним) до кого.

Неискренно№, неискренне нареч. нещйро, неодиросердо, нещиросердно, фальшйво.

Неискренность№ нещирість, -рості, нещиросердість, -дості, нещиросердність, -ності, фальшйвість, -вості.

Неискупимость№ неспокутуваність, -ності, неспокутність.

Неискупимый№ неспокутуваний, неспокутний.

Неискусно№ нареч. невміло, невправно; немудро, нехитро, немайстерно.

Ср. неискусный.

Неискусность№ невмілість, -лості, невправність, -ності; немудрість, -рості, нехитрість, немайстерність.

Ср. неискусный.

Неискусный№ (неумелый) невмілий, невправний; (не мастерски сделанный) немудрий, нехитрий, немайстерний; ~ная рука невправна рука.

Неискусственность№ природність, -ності.

Неискусственный№ природний.

Неискусство№ уст. невмілість, -лості, немайстерність, -ності, невправність.

Неискушённость№ недосвідченість, -ності.

Неискушённый№ (в чём) недосвідчений (у чому, щодо чого).

Неисповедимо№ нареч., уст. недовідомо.

Ср.неисповедимый.

Неисповедимость№ уст. недовідомість, -мості.

Ср. неисповедимый.

Неисповедимый№ разг., уст. недовідомий, книжн. несповідймий; ~мы пути Господни Божі дороги годі збагнути (несповідймі); -ыми судьбами незбагненними (незрозумілими) шляхами; незбагненно.

Неисполнение№ невиконання, (неоконч. д. — ещё) невиконування, невиконання; (неосу­ществление) нездійснення, несправдження, (неоконч. д. — ещё) нездійснювання, не­справджування.

Неисполнимость№ нездійсненність, -нності.

Неисполнимый№ нездійсненний; это -мо цього не можна виконати; це річ нездійсненна.

Неисполнительность№ неретельність, -ності, нестаранність, -нності, несправність.

Неисполнительный№ неретельний, нестаранний, несправний; н. ученик нестаранний учень.

Неиспользование№ невикористання, (неоконч.д. — ещё) невикористовування.

Неиспользованный№ невикористаний; ~нная возможность невикористана можливість.

Неиспорченность№ незіпсованість, -ності.

Ср.неиспбрченный 1.

Неиспорченный№ 1. незіпсований, незіпсутий, непопсований; (без повреждений — ещё) непошкоджений, неушкоджений; 2. {нравственно чистый) незіпсований, разг. незіпсутий.

Неисправимо№ нареч. Непоправно.

Неисправимость№ непоправність, -ності; невиправність.

Ср. неиснравимый.

Неисправимый№ непоправний; (о человеке) невиправний; (отчаянный, отъявленный) неприторенний; -мая ошибка непоправна помилка; н. лентяй непоправне (неприто­ренне) ледащо; н. преступник непоправний злочйнець.

Неисправленный№ невйправлений.

Неисправно№ нареч. несправно.

Неисправность№ несправність, -ності; недбалість, -лості; устранйть н. усунути несправність (дефект).

Ср. неисправный.

Неисправный№ несправний; (неаккуратный) неакуратний; (небрежный) недбалий; н. плательщик№ несправний (неакуратний) платник.

неиспытанно нареч. незвідано, незазнано; небувало.

Ср. неиспытанный 2.

Неиспытанность№ незвіданість, -ності.

Неиспытанный№ 1. (не проверенный на деле, опытом) невипробуваний, неперевірений; (неисследованный) недосліджений; 2. (неизведанный) незвіданий, незазнаний; (о переживании) непережйтий; (небывалый) небувалий.

Неисследованность№ недослідженість, -ності.

Неисследованный№ недосліджений; ~ые острова недосліджені острови.

Неиссякаемо№ нареч. невичерпно.

Неиссякаемость№ невичерпність, -ності.

Неиссякаемый№ невичерпний; (о запасе) невиводний, безпереводний; -мая энергия невичерпна енергія; н. источник перен. золоте дно; н. родник невичерпне джерело.

Неистинность№ неправдивість, -вості; неістин- ність, -нності.

Ср. неистинный.

Неистинный№ неістинний; (ложный — ещё) неправдивий; (недействительный — ещё) недійсний; (неподлинный — ещё) несправжній.

Неистово№ нареч. шалено; несамовйто, нестям­но; люто; скажено, оскаженіло; палко, полу­м’яно; н. кричіть несамовйто кричати.

Ср. нейстовый.

Неистовство№, нейстовость шаленство, шаленість, -ності, м. шал, -у; несамовитість, -то- сті, нестямність, нестяма; лютість; сказ, -у (м.), оскаженіння, скаженість, разг. скаженина, скаженівка; палкість, -кості; в ~ве несамовйто, нестямно и т. п.; приходить / прийти в -вство шаленіти / розшаленіти; скаженіти / оскаженіти.

Ср. нейстовый.

Нейстовствовать№ шаленіти, шаліти; (бесноваться — ещё) скаженіти, лютувати, -ую, -уєш.

Нейстовый№ шалений; (исступлённый) несамо- вйтий, нестямний; (яростный) лютий; (бешеный) скажений, оскаженілий; (пылкий, пламенный) палкйй, полум’яний.

Неистомный№ уст. см. неутомимый, неистомчивость д и а л. см. неутомимость,

Неистомчивый№ диал. см. Неутомимый

Неисторично№ нареч. неісторично. неисторичность неісторичність, -ності. неисторичный неісторичний

Неистощимо№ невичерпно; невтомно.

Ср. неистощймый.

Неистощимость№ невичерпність, -ності; невиснажність; невтомність.

Ср. неистощимый.

Неистощимый№ (неиссякаемый) невичерпний; (о почве и т. п. и перен.) невиснажний; (в разговоре, выдумке и т. п. — ещё) невтомний; -мая почва невиснажний Грунт; -мая энер­гия невичерпна (невиснажна) енергія; -мое воображенне невичерпна (невиснажна) уява; ~ые богатства невичерпні багатства; н. собеседник невтомний співрозмовник (співрозмовець, співбесідник).

Неистощительный№ невичерпний; -ное использование лесов невичерпне лісокористування.

Неистребимо№ нареч. незнищенно; невикорінно; непереможно, незламно; непохитно.

Ср. неистребймый.

Неистребимость№, неистребляемость незруйновність, -ності; непереможність, незламність; непохитність.

Ср. неистребимый.

Неистребимый№, неистребляемый невигубний, реже незгубний, книжн. незнищенний; (не поддающийся уничтожению) незруйновний; (неискоренимый) невикорінний; (непобедимый) непереможний, незламний; (непоколебимый) непохитний; -ймая любовь к жизни непереможна (нездоланна, непохитна) любов до життя.

Неисходимый№ уст. несходимий; н. лес несходимий ліс. неисходно нареч. безвихідно; несходимо.

Ср.неисходный.

Неисходный№ уст. (безысходный) безвихідний; (нескончаемый) несходимий; (неизбывный) непозбутній, невиводний; -ное горе неви- водне горе, неисхоженный неходжений.

Неисцелимо№, уст. неисцельно нареч. незціленно.

Неисцелимость№ незціленність, -нності.

Неисцелимый№, уст. неисцельный незціленний, незагойний.

Неисчерпаемо№ нареч. невичерпно, неисчерпаемость невичерпність, -ності.

Неисчерпаемый№ невичерпний, незглибимий: ~ые ресурсы невичерпні ресурси.

Неисчерпанность№ невичерпаність, -ності.

Неисчерпанный№ невичерпаний.

Неисчислимо№, уст. неисчётно нареч. незліченно, незчисленно.

Неисчислимость№ незліченність, -нності, незчисленність.

Неисчислймый№, уст. неисчётный незліченний, незчисленний; -моє количество незліченна (незчисленна) кількість, незліченне число, безліч.

Нейзильбер№ мет. нейзильбер, -у. нейзильберовый мет. нейзильберовий. нейл (единица длины) нейл.

Нейлон№ нейлон, -у. нейлоновый нейлоновий.

Неймёт№ разг. нейме; не бере; [хоть] вйдит око, да зуб н. см. око¹.

Неймётся№ разг.: ему н. його не вгамуєш (не можна вгамувати), він не всидить; (неудержимо хочется) йому не терпиться, разг. йому (його) кортить, його бере нетерплячка.

Нейраминовый№ хим. нейраміновий.

Нейрастеник№ уст, см. неврастеник.

Нейрастения№ у с т. см. Неврастенія.

Нейрилемма№ уст. см. невролемма.

Нейрит№ анат., мед. неврит, -у.

Нейроанатомия№ анат. нейроанатомія.

Нейробионика№ нейробіоніка.

Нейробласты№ мн., микробиол. нейробласти, -ів.

Нейровйрусный№ микробиол. нейровірусний.

Нейрогинекология№ мед. нейрогінекологія.

Нейроглия№ анат. нейроглія.

Нейрогормоны№ мн., физиол. нейрогормони, -ів.

Нейрогуморальний№ физиол. нейрогуморальний.

Нейродермит№ мед. нейродерміт, -у. ней роз мед., уст. невроз, -у.

Нейроинфекция№ мед. нейроінфекція.

Нейрокибернетик№ мед. нейрокібернетик.

Нейрокибернетика№ мед. нейрокібернетика.

Нейрокибернетический№ мед. нейрокібернетйчний.

Нейролептаналгезия№. нейролептаналгезія.

Нейролептик№ фарм. нейролептик.

Нейролептический№ фарм. нейролептичний.

Нейролингвистика№ психол. нейролінгвістика.

Нейролог№, уст. невролог.

Нейрологический№ мед., уст. неврологічний.

Нейрология№ мед., уст. неврологія.

Нейрон№ анат. нейрон.

Нейронный№ анат. нейронний.

Нейропат№ см. невропат.

Нейропатия№ см. невропатия.

Нейропатологический№ см. невропатологический.

Невропатология№ см. невропатология.

Нейропиль№ анат. нейропіль, -лю.

Нейроплегик№ фарм. нейроплегік.

Нейроплегический№ фарм. нейроплегічний.

Нейропсихический№ мед. нейропсихічний.

Нейропсихология№ нейропсихологія.

Нейросекреция№. физиол. нейросекреція.

Нейротропный№ биол. нейротропний.

Нейрофибрилла№ анат. нейрофібрила.

Нейрофиброма№ мед. нейрофіброма.

Нейрофиброматоз№ мед. нейрофіброматоз, -у.

Нейрофизиолог№ нейрофізіолог

Нейрофизиологический№ нейрофізіологічний.

Нейрофизиология№ нейрофізіологія.

Нейрохимия№ нейрохімія.

Нейрохирург№ мед. нейрохірург.

Нейрохирургический№ мед. нейрохірургічний.

Нейрохирургия№ мед. нейрохірургія.

Нейроэндокринный№ биол. нейроендокринний.

Нейрула№ анат. нейрула.

Нейруляция№ анат. нейруляція.

Нейстон№ биол. нейстон, -у.

не йти№ разг. не йти (не йду, не йдеш); (не к лицу) не лйчити, бути не до лиця.

Нейтрал№ разг. нейтрал, нейтрализатор нейтралізатор.

Нейтрализм№ политол. нейтралізм, -у.

Нейтрализация№ нейтралізація.

Нейтрализованный№ нейтралізований.

Нейтрализовать№ несов. и сов. нейтралізувати, -ую, -уєш; н. армию нейтралізувати армію; н. врёдное влияние нейтралізувати шкідлйвий вплив; н. раствор хим. нейтралізувати розчин.

нейтрализоваться несов. и сов. нейтралізуватися, -ується.

Нейтрализующий№ 1. прич. який (що) нейтралізує; 2. прил. нейтралізувальний, нейтралізаційний; н. раствор нейтралізувальний рбзчин.

Нейтралист№ нейтраліст.

Нейтралистский№ нейтралістський; ~ие принципы нейтралістські принципи.

Нейтралитет№ нейтралітет, -у; политика -та політика нейтралітету.

Нейтралка№ разг. нейтральна зона, нейтраль эл. нейтраль, -лі.

Нейтрально№ нареч. нейтрально, нейтрально-сёрый нейтрально-сірий.

Нейтральность№ нейтральність, -ності.

Нейтральный№ нейтральний; ~ная зона (полоса) нейтральна зона (смуга); ~ная частица физ. нейтральна частинка; ~ые воды нейтральні води; ~ые государства нейтральні держави.

Нейтральтйнт№ мин. нейтральтйнт, -у.

Нейтринный№ физ. нейтрйнний.

Нейтрино№ нескл., с., физ. Нейтрино.

Нейтрон№ физ. нейтрон.

нейтронно-активационный№ спец, нейтрбн- но-активаційний; н. мётод нейтронно-активаційний метод, нейтронный физ. нейтронний; ~нная звезда астр, нейтронна зірка,

нейтронографйческий№ спец, нейтронографічний.

Нейтронография№ спец. Нейтронографія.

Нейтрофил№ физиол. нейтрофіл.

Нейтрофилёз№ вет., мед. нейтрофільоз, -у.

Нейтрофилия№ вет., мед. нейтрофілія.

Неказисто№ нареч., разг. непоказно; см. ещё невзрачно.

Неказистость№ разг. непоказність, -ності; см.ещё невзрачность.

Неказистый№ разг. непоказний; см. ещё невзрачный; ~тая внешность разг. непоказна (невиразна) зовнішність.

Некий№ мест., у ст. якйсь.

Неканонический№ неканонічний.

Некапиталистический№ политоп, некапіталістйчний.

Некать№ прост, казати (кажу, кажеш) “ні”, нікати.

Некачественный№ неякісний; н. товар неякісний товар.

Неквалифицированно№ нареч. Некваліфіковано.

Неквалифицированный№ некваліфікований; н. рабочий некваліфікований робітнйк; н. труд некваліфікована праця.

Некий№ мест, якйсь; (какой-то, некоторый — ещё) деякий; (известный, определённый) певний; в сочетании с фамилией, именем см.

Некто№; -кое дело деяка справа.

Некиногеничный№ некіногенічний.

Нек№ геол. нек.

Неклеймёный№ нетаврований, неклеймований.

Неклен№ бот. клен ясенелистий, чорноклен, паклен.

Неклеточный№ биол. неклітинний.

Неключимость№ уст. непридатність, -ності.

Неключимый№ уст. (негодный) непридатний, разг. негодящий, неспосібний; (распутный) розпусний; (бесовский) вражий; -мая сила нечиста (вража) сила; -мое дитя розпусна дитина.

Некованый№ некований, некутий; (неподкованный — обычно) непідкований, непідкутий.

Нековкий№ мет. нековкйй.

Нековкость№ мет. нековкість, -кості.

Некогда№’ (нет времени) предик, ніколи, немає (нема) коли, немає (нема) часу, разг. загайно; мне н. мені ніколи, я не маю часу; н. было ніколи було, не було коли.

Некогда№² (когда-то) нареч. колись, колись-то; (в далёком прошлом) колись було.

Некого№ мест, нікого, немає (нема) кого (прош.: не було кого, буд.: не буде кого); -кем ніким, немає (нема) ким и т. п.; -кому нікому, немає (нема) кому и т. не о ком ні про кого, ні за кого, немає (нема) про (за) кого и т. п.

Неколебимо№ к н и ж н. см. непоколебймо.

Неколебймость№ книжн. см. непоколебимость.

Неколебимый№ книжн. см. непоколебимый.

Неколидиал№. см. некогда'.

Неколоритный№ неколоритний.

Некоммуникабельность№ некомунікабельність, -ності.

Некоммуникабельный№ некомунікабельний.

Некоммунистический№ некомуністйчний.

Некомпенсированный№ некомпенсований; н. порок сердца мед. некомпенсований порок серця.

Некомпетентно№ нареч. некомпетентно.

Некомпетентность№ некомпетентність, -ності.

Некомпетентный№ некомпетентний; н. человек некомпетентна людйна.

Некомплексно№ нареч. Некомплектно.

Некомплексность№ некбмплексність, -ності.

Некомплексный№ некомплексний.

Некомплект№ спец, некомплект, -у; н. запчастей некомплект запчастин.

Некомплектно№ нареч. Некомплектно.

Некомплектность№ некомплектність, -ності; н.белья некомплектність білизни.

Некомплектный№ некомплектний; ~ые детали некомплектні деталі.

Некондиционность№ спец, некондиційність, -ності.

Некондиционный№ спец. некондиційний;-иная продукция некондиційна продукція.

Некондиция№ разг. некондйція.

Неконкретно№ нареч. неконкретно, неконкретность неконкретність, -ності.

Неконкретный№ неконкретний.

Неконкурентоспособный№ неконкурентоспроможний, реже ^конкурентоздатний.

Неконституционно№ нареч. неконституційно.

Неконституционность№ неконституційність, -ності.

Неконституционный№ неконституційний; ~ые действия неконституційні дії.

Неконтактность№ неконтактність, -ності, без- контактність.

Неконтактный№ разг. неконтактний, безконтактний; н. человек неконтактна людйна.

Неконтролируемость№ неконтрольованість, -ності.

Неконтролируемый№ неконтрольований; ~ые поступки неконтрольовані вчинки.

Неконченный№ разг. см. неоконченный.

Некормленый№ негодований.

Некормный№ (о животных, птицах) диал. невідгодований. некорневой с.-х. некореневий

Некоронованный№ некоронований; н. владыка (король и т. п.) некоронований владика (король и т. п.).

Некорректно№ нареч. некорректно.

Некорректность№ некоректність, -ності.

Некорректный№ некоректний; ~ная комбинация некоректна комбінація; н. человек некоректна№ людина.

Некорыстно№ нареч. і. некорисливо; 2. погано.

Ср. некорыстный 1—2.

Некорыстность№ некорйсливість, -вості.

Некорыстный№ 1. некорйсливий; 2. (плохой) диал. Поганий.

Некорыстолюбивый№ некористолюбний, реже некорисливий.

Некось№ диал. некошена лука.

Некоторый№ мест. 1. (какой-то) якийсь, деякий, реже котрийсь; (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там; (точно не определённый) пёвний; ~рое время якийсь (деякий) час; ~рое количество деяка (певна, якась) кількість; ~ым образом деяким (певним) чином; (в известной степени) до деякої (певної) міри, деякою (якоюсь, певною) мірою; у якійсь (певній, деякій) мірі; (как-то) якось; с ~ых пор з якогось (деякого, певного) часу; 2. (кое-какой, незначитель­ный) деякий; до (в) ~рой степени до деякої (якоїсь) міри, деякою (якоюсь) мірою; (как- то) якось; 3. ~ые (не все, отдельные) мн. де­які, декотрі; ~ые из нас дехто (деякі, де­котрі) з нас; 4. ~ые мн., сущ. деякі, -их, декотрі, дехто (род. декого); ~ые боятся грозы дехто боїться грози, деякі (декотрі) бояться грози.

Некошеный№ некошений.

некрасиво нареч. негарно, некрасиво; нечепурно; іто н. с вашей стороны разг. це негарно з вашого боку; це негарно (негаразд) ви зробили (вчинйли).

Ср. некрасивый.

Некрасивость№ негарність, -ності, некрасйвість, -вості; невродлйвість.

Ср. некрасивый.

Некрасивый№ негарний, реже некрасивий; поганий, разг. поганючий, поганенький; (неопрятный, неряшливый) нечепурний, разг. нечупарний; (о внешности человека — ещё) невродливий, негарний на вроду, поганкуватий; ~вая история негарна (погана) історія.

Некрасовед№ лит. некрасознавець, -вця.

Некрасоведение№ лит, некрасознавство.

Некрасовцы№ мн., ист. некрасовці, -ів.

Некрашеный№ нефарбований, непофарбований, разг., уст. некрашений, непокрашений.

Некредитоспособность№ фин. некредитоспроможність, -ності.

Некредитоспособный№ фин. некредитоспроможний; -ное предприятие некредитоспроможне підриємство.

Некрепкий№ неміцний, разг., уст. некріпкий; (слабый — ещё) несильний, недужий; н. чай неміцний чай.

Некрепко№ нареч. Неміцно.

Некрещёный№ нехрещений.

Некритически№, некритично нареч. некритично.

Некритический№, некритичный некритичний.

Некритичность№ некритичність, -ності.

Некробактериоз№ мед. некробактеріоз, -у.

Некробиоз№ биол.некробіоз, -у.

Некроз№ биол. некроз, -у.

Некролатрия№ рел. некролатрія.

Некролог№ некролог.

Некрологист№ разг. некролопіст.

Некрологический№ некрологічний.

Некрология№уст. см. некролог.

Некромант№ уст. некромант.

Некромантия№ уст. некромантія.

Некрополь№ некрополь.

Некрофаги№ мн., микробиол. некрофаги, -ів.

Некрофилия№ мед. некрофілія.

Некроценоз№ биол. некроценоз, -у.

Некрупный№ разг, невеликий, малий; (мелкий) дрібний; (незначительный) незначний.

Некрут№ ист., диал. рекрут, разг. Некрут.

Некрутий№ некрутий; (не круто возвышающийся — ещё) нестрімкий.

Некрутчина№ ист., диал. рекрутчина, разг. некрутчина.

Некрытый№ некритий; (о здании — ещё) безверхий.

Некстати№ нареч. не до речі, недоречно, разг. не до шмиги; (не к месту — ещё) не до діла, не до ладу; (не вовремя — ещё) невпору, невчасно, невчіс; н. сказать не до речі (недоречно) сказати.

Нектар№ нектар, -у.

Нектарин№ бот. нектарин, -у.

Нектарник№, нектарий бот. нектарник,

Нектарница№, нектарка орн. нектарниця, нектарка.

Нектарность№ бот. нектарність, -ності.

Нектарный№ нектарний.

Нектаронос№ бот. нектаронос.

Нектароносный№ бот. нектароносний.

Некто№ мест, хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прізвище, на ім’я, разг. якийсь [собі], такий собі, один якийсь (реже такий); н. Иванов якийсь [собі] Іванов, один якийсь Іванов; на прізвище Іванов.

Нектон№ биол. нектон, -у.

Нектожета№ биол. нектохета.

Некуда№ нареч. нікуди, немає (нема) куди; дальше н. разг. далі нема куди (нікуди); торопиться (спешить) н. поспішати нікуди (немає куди, нема куди); хуже н. гірше не може бути; гірше не можна.

Некультурно№ нареч. некультурно.

Некультурность№ некультурність, -ності.

Некультурный№ некультурний.

Некурящий№ 1. п р и ч. який (що) не курить (не палить); он человек н. він не курить (не палить); він не курець; 2. сущ. некурець, -рця; для ~их для некурців.

Неладно№ разг. 1. (не так. как следует) нареч. не до ладу; (нехорошо) недобре, негарно, негаразд, разг. неладно; 0 н. скроен, да крёпко сшит хоч не гладко, та (аби) міцно; хоч нескладно, та ладно; 2. (нехорошо) предик. недобре, негаразд.

Неладный№ разг. 1. (нехороший) недобрий, негарний, разг. неладний; будь ты ~ден! разг. а щоб тобі та бодай тобі!, безголов’я на тебе!, хай тобі грець!; 2. (нескладный) нескладний; (неуклюжий) незграбний.

Нелады№ мн., разг. 1. незгода, незлагода (ж.), нёлад, -у (м.), реже незгоди, -год и незлагоди и

Нелади№, -ів; в —дах [быть] у незгоді, незла­годі [бути]; между ними н. між нйми незгода (незлагода, нёлад), вонй між собою не ладять (не ладнають, разг. не мйрять); 2. (неполадки) неполадки, -док.

Неласково№ нареч. неласкаво; непривітно, неприязно, непривітливо.

Ср. неласковый.

Неласковость№ неласкавість, -вості; непривітність, -ності, непрйязність, непривітливість.

Ср. неласковый.

Неласковый№ неласкавий; (неприветливый — ещё) непривітний, неприязний, реже непри- вітливий; и. ребёнок непривітна дитина.

Нелегально№ нареч. нелегально.

Нелегальность№ нелегальність, -ності.

Нелегальный№ нелегальний; -на я партия нелегальна партія.

Нелегальщина№ разг., уст. нелегальщина.

Нелёгкая№ разг.: и дёрнула меня н. см. дёрнуть; куда несёт тебя н.? кудй несё тебе лиха година (хвороба, вража мати, вража сила, нечйста сйла, нечйстий)?; н. принесла (за­несла и т. п.) кого лиха годйна принесла кого', принесло (занесло и т. п) безголів’я кого\ приніс (заніс и т. п.) нечистий (дідько, враг, чорт, біс) кого.

Нелёгкий№ нелёгкий, реже нелёгкий; -кое положение нелегке (важке) становище; с -им сердцем з важкйм серцем.

Нелегко№ нареч. нелёгко.

Нелёжкий№ спец. не придатний для тривалого зберігання.

Нелёжкоспособным№ спец. не придатний для тривалого зберігання.

Нелепица№ разг. см. нелепость 2.

Нелепо№ нареч. 1. безглуздо; нісенітно; 2. недоладно, неподобно.

Ср. нелепый.1—2.

Нелепость№ 1. (свойство) безглуздість, -дості; нісенітність, -ності; недоладність, неподоб­ність; ср.

Нелепый№ 1—2; 2. (бессмыслица) безглуздя (с.); (вздор) дурнйця, нісенітниця; говорить н. (~тн) говорити (молоти, ляпати, плести, верзти, плескати) дурнйці (дурницю, нісенітниці, нісенітницю, казна-що, таке, що й купи не держиться); дойтй до ~ти дійти до абсурду (безглуздя, несенітниці).

Нелепый№ 1. безглуздий; (бессмысленный) нісенітний, ~пое положение незручне (без­глузде) становище; н. отвёт безглузда (нісенітна) відповідь; 2. (несуразный)недоладний, неподобний; ~пая фигура недоладна (неподобна) постать (фігура).

Нелестно№ нареч. невтішно; неприємно; не­похвально, несхвально; непринадно.

Ср. нелестный.

Нелестный№ невтішний; (неприятный) непри­ємний; (неодобрительный) непохвальний, несхвальний; (незаманчивый) непринадний; ~ное мнение неприхильна (недобра) думка.

Нелетный№ нелітний; ~ная погода нелітна погода.

Неликвидный№ ком., фин. неліквідний.

Неликвиды№ мн., ком., фин. неліквіди, -ів.

Нелинейность№ мат., физ. нелінійність, -ності.

Нелинейный№ мат., физ. нелінійний; ~ная акустика нелінійна акустика; ~ная оптика нелінійна оптика.

Нелинованный№ нелінійований.

Нелншбчнй№ нелинючий; н. ейтец нелинючий ейтець.

Нелицемерно№ нареч. нелицемірно.

Нелицемерный№ нелицемірний.

Нелицеприятно№ нареч. безсторонньо; (справедливо) справедливо, по прйвді. Ср. нелицеприятный

Нелицеприятность№, уст. нелицеприятие безсторонність, -нності; справедливість, -вості.

Ср. нелицеприятный

Нелицеприятный№ безсторонній; (справедливый) справедливий, правдивий

Нелицеприятствовать№ разг. бути неприхильним (до кого-небудь), бути безстороннім.

Нелишне№ предик, не зайво.

Нелишний№ незайвий; (нужный) потрібний.

Неловкий№ 1. (лишённый ловкости) неспрйтний, невправний, разг. незугарний; (неуклюжий) незграбний; н. человек неспрйтна (незграбна и т. п) людйна; 2. (неудобный для пользования) незручний, невигідний; 3. (не­удачный) невдалий, недотепний; (неметкий) невлучний; (неискусный) невправний; 4. (стеснительный) ніяковий; (неприятный) незручний; поп&сть в -кое положение потрапити в незручне (ніякове) становище, опинйтися в незручному (ніяковому) становищі; чувствовать себя в -ком положении почувати себе ніяково (ні в сих ні в тих); ніяковіти.

Неловко№ 1. нареч. неспритно, невправно, незугарно; незграбно; незручно, невигідно; невдало, недотепно; невлучно; ніяково, реже ніяко; ты всё делаешь н. ти все робиш незграбно (невправно);

ср. неловкий№ 1—4; 2. (нехорошо) нареч. недобре, негаразд; (неудобно) мулько; 3. сказ, незручно; ніяково;

ср. неловкий 2, 4; мне н. мені незручно (ніяково); чувствовать себя н. почувати себе ніяково (незручно).

Неловкость№ 1. (свойство) неспрйтність, -ності, невправність; незграбність; невдадість, -лості, недотепність; ніяковість, -вості; незручність;

ср. нелвкий№ 1, 3—4; 2. (неудачный поступок) незручність, незручний учинок (-нку); 3. (чувство стеснения) ніяковість; (смущение) с. зніяковіння; (стыд) м. сором, -у.

нелогично№ нареч. нелогічно.

Нелогичность№ нелогічність, -ності; н. выводов нелогічність вйсновків.

Нелогичный№ нелогічний; -ное мышление нелогічне мйслення.

Неложно№ нареч., уст. правдиво.

Неложный№ уст. (истинный) справжній; (правдивый) правдивий.

Нелокальный№ нелокальний; -ное взаимодействие физ. нелокальна взаємодія,.

Нелояльно№ нареч. нелояльно, нелояльность нелояльність, -ності.

Нелояльный№ нелояльний.

Нелукавый№ разг. нелукавий.

Нельзя№ предик, не можна, ніяк, немає (нема) як, разг. годі; (запрещено) разг. невільно; как н. более правильный якнайправильні- ший, щонайправильніший; как н. лучше якнайліпше, щонайліпше, якнайкраще, щонайкраще, якомога ліпше, якомога краще; как н. хуже якнайгірше, щонайгірше, якомога гірше; н. ли... чи не можна...; н. не... не можна не...; н. не признать не можна не визнати; н. сказать, чтобы... не можна сказати, щоб...; 2. (запрещено) не можна.

Нельма№ ихт. нельма.

Нельмовый№ ихт. нельмовий.

Нелюбезно№ нареч. неласкаво, нелюб’язно.

Нелюбезность№ неласкавість, -вості, нелюб’язність, -ності.

Нелюбезный№ неласкавий, нелюб’язний.

Нелюбие№ уст. сварка (ж.); ж. ворожнеча.

Нелюбимый№ 1. прил нелюбий, немйлий; 2. (муж. жених) сущ. нелюб, нелюбий, -ого, немйлий.

Нелюбвь№ нелюбов, -і.

Нелюбознательность№ недопитливість, -вості.

Нелюбознательный№ недопитливий, не жадібний до знання.

Нелюбопытно№ нецікаво; малоцікаво.

Нелюбопытный№ нецікавий; (неинтересный — ещё) малоцікавий; (нелюбознательный) не­допитливий.

Нелюбопытство№ нецікавість, -вості (ж.); недопитливість.

Ср. Нелюбопытный.

Нелюбый№ прост., уст. см. нелюбймый 1—2.

Нелюди№ мн., разг. нелюди, -ів, лихі люди.

Нелюдим№ разг. відлюдок, -дка, відлюдник, відлюдько, разг. безлюдько, безлюдок, -дка, безлюдень, -дня.

Нелюдимка№ разг. відлюдниця, м. відлюдок, -дка, відлюдько, м. и ж., разг.

Нелюда№, нелюдимо нареч. відлюдно, разг. відлюдкувато, вовкувато.

Нелюдимость№ 1. відлюдність, -ності, відлюдкуватість, -тості, вовкуватість; 2. безлюдність.

Ср. нелюдймый.

Нелюдймый№ 1. відлюдний, разг. відлюдкуватий, вовкуватий, реже вовчкуватий, диал. нелюдний; 2, (безлюдный) безлюдний, нелюдний, нем а предик., прост, нема.

Немагнитный№ физ. немагнітний; ~ые материалы немагнітні матеріали.

Немагон№ хим. немагон, -у.

Немазаный№ немазаний.

Немаленький№ немаленький, чималенький.

Немало№ нареч. немало, чимало.

Немаловажность№ немаловажність, -ності.

Немаловажный№ немалозначний, неабиякий, немаловажний; н. фактор неабйякий (нема­ловажний) фактор.

Немалый№ немалий, чималий; (значительный) неабйякий.

Немаркий№ немазкий.

Немарксист№ полито.ч. немарксист.

Немарксистский№ политол. немарксистський.

Немательминты№, зоол. немательмінти, -ів.

Нематериальность№ нематеріальність, -ності.

Нематериальный№ нематеріальний.

Нематодный№ зоол. нематодний.

Нематодозы№ мн., зоол. нематодози, -ів.

Нематодология№ зоол. нематодологія.

Нематоды№ мн., зоол. нематоди, -од.

Нематофитон№ палеонт. нематофітон, -у.

Нематоциды№ мн., хим. нематоциди, -ів.

Нематоцисты№ мн., биол. нематоцисти, -ів.

Нембутал№ фарм. нембутал, -у.

Немедленно№ нареч. негайно; (не мешкая) не гаючись, не гаючи часу; (тотчас) зараз [же]; (мгновенно) як стій.

Немедленность№ негайність, -ності, незабарність.

Немедленный№ негайний, незабарний; ~нная помощь негайна допомога.

Немедля№ см. немедленно,

Немезида№, Немесида 1. (Н прописная) миф.Немез(с)йда; 2. (н строчная) перен. немезида. немёзия бот. немезія.

Немеренный№ неміряний.

Немеркнущий№ немерклий, невгасимий, невгасущий; н. свет невгасиме світло.

Немерный№ нерозміряний. кемертйны мн., зоол. немертйни, -йн; -на ед. немертина.

Немерцающий№ немерехтливий.

Неметалл№ хим. неметал, -у.

Неметаллический№ хим. неметалевий, реже неметалічний.

Неметчина№ (обо всём немецком) уст. німецьке, -ого (сущ., с.); (немцы) мн. німці, -ів; (обо всём чужом) чужина.

Неметь№ 1. німіти, ставати німим; 2. (терять чувствительность) терпнути, німіти, затерпати, замлівати; (цепенеть) ціпеніти, дерев’яніти; и. от восторга німіти із (від) захвату (захоплення); н. от ужаса німіти з (від) жаху.

Немец№ німець, -мця; -мцы мн. німці, -ів.

Немецкий№ німецький; -кая овчарка німецька вівчарка; н. язык німецька мова.

немецко-фашистский№ німецько-фашистський.

Немеющий№ 1. прич. який (що) німіє и т. и.;см. неметь;2, прил. трохи й зовсім німий, мало не затерплий (замлілий, заціпенілий, завмерлий).

Немигающе№ нареч. немиготливо; незмиглйво.

Немигающий№ немиготливий; (о глазах, взгляде) незмигливий.

Немило№ нареч. немйло; нелюбо,

Ср. немилый1.

Немилосердие№ немилосердя.

Немилосердно№ нареч., разг. немилосердно, немилосердно.

Немилосердность№ немилосердність, -дості, немилосердність, -ності.

Немилосердный№ немилосердний, немилосердний; н. поступок немилосердий (немилосердний) учинок.

Немилостивец№. немилостивець, -вця.

Немилостиво№ нареч., уст. немилостиво, неласкаво.

Немилостивый№ уст. 1. немилостивий, неласкавий; 1.

см. немилосердный.

Немилость№ немилість, -лості; (нерасположение — обычно) неласка; быть в -ти бути (жити) в неласці; впадать в н.

см. впадіть 2.

Немилый№ разг. і. прил. немилий; (нелюбимый - ещё) нелюбий; стать (сделаться) ~ым стати немилим (знемиліти); 2. сущ. немилий, -ого; нелюбий, нелюб; ж. немила, -ої; нелюба.

Неминуемо№ нареч. неминуче.

Неминуемость№ неминучість, -чості.

Неминуемый№ неминучий.

Неминучий№ прост., фолькл. неминучий, немирный немирний.

Немка№ 1. німкеня, реже німка; 2. (преподавательница немецкого языка) разг. Німка.

Немногие№ мн. І. прил. деякі, декотрі; (незначительные по количеству — ещё) нечисленні; в -их словах (кратко) небагатьма словами, у небагатьох словах; за ~ими исключениями за деякими (небагатьма) винятками; н. люди думают, что... деякі (декотрі, окремі, поодинокі) люди думають, що...; 2. сущ. небагато, -тьох, мало (небагато) хто; (некоторые) деякі, -их, декотрі; н. знают о чём мало (небагато) хто знає про що\ это удовольствие для ~их це втіха про (для) небагатьох.

Немного№ нареч. 1. (мало) небагато, трохи; выпить н. воды випити небагато (трохи) води; 2. (несколько, чуть-чуть, слегка) трохи; голова н. болит голова трохи болить; н. больше трохи більше; н. погоді трохи згодом; 3. предик, небагато.

Немноговодность№ небагатоводість, -дості, небагатоводність, -ності.

Немноговбдный№ небагатоводий, небагатовод­ний.

Немногое№ сущ., с. небагато, мало (небагато) що; [кое-что) дещо (род. дечого); за ~гим де- ло стіл» см. дело; ~гим больше чего небагато (трохи) більше, ніж (як) що, (около) близько чого; забыл то н., что знал забув те, що й знав; забув і те, що знав.

Немноголюдно№ нареч. небагатолюдно, невелелюдно.

Немноголюдность№ небагатолюдність, -ності, невелелюдність.

Немноголюдный№ небагатолюдний, невелелюдний; н. митинг небагатолюдний (невелелюдний) мітинг.

Немногоречивость№ небагатомовність, -ності, невелембвність.

Немногоречивый№ небагатомбвний, невелемовний.

Немногословно№ нареч. небагатослівно.

Немногословность№, немногословие небагатослівність, -ності.

Немногословный№ небагатослівний.

Немногосложность№ невелика складність (-ності).

Немногосложный№ не дуже складний.

Немногочисленность№ нечисленність, -нності.

Немногочисленный№ нечисленний.

Немножечко№ нареч., уменьш.-ласк., разг. трошечки, трішечки, разг. небагатечко.

Немножко№ нареч., разг. трошки, трішки, разг. небагатечко, диал. Дрібку.

Немо№ нареч. німо.

Немогота№ диал. нездоров’я (с.); (болезнь — ещё) слабість, -бості, хвороба; (немочь) неміч, -мочі, немощі, -ів (мн.).

Немогузнайка№ м. и ж., разг. незнайко, нетяма; (бестолочь) безтямко.

Неможется№ (кому) разг. нездужає (хто), нездужасться (кому), неможно прост., уст. см. нельзя.

Немой№ 1. прил. німий; ~мая азбука німа абетка (азбука); ~мйя карта німа карта; ~мія сцена німа сцена; нем (н.) как рыба (могила) німйй як риба (могила, домовина, камінь, стіна); н. свидетель німий свідок; н. фильм, ~ме кино німий фільм, німе кіно; 2. сущ. німий, -бго; ж. німа, -ої.

Немолодо№ предик, немолодо.

Немолодой№ немолодий; (пожилой — ещё) літній, разг. підстаркуватий, шутл. підтоптаний; он человек уже н. він чоловік уже немолодий (літній), він немолодого (літнього) віку.

Немолотый№ немнлений, немолотий.

Немолчно№ нареч. безугавно, неугавно, невгамовно, невгамонно, не замовкаючи, без угаву, не вгаваючи.

Немолчный№ безугавний, неугавний, невгамовний.

Немоляки№ мн.,рел. немоляки, -ів.

Неморальный№ бот. неморальний; ~ые растения неморальні рослини.

Немота№ німота.

Немотивированность№ немотивованість, -но- сті, невмотивованість.

Немотивированный№ несов. и сов. немотивований, сов. невмотивований.

Немотно№ нареч., уст. німотно.

Немотный№уст. німотний.

Немотствовать№ уст. німувати, -ук>, -уєш; мовчати.

Немочка№ уменьш.-ласк., разг. німкенечка, реже німочка.

Немочь№ разг. неміч, -мочі, немощі, -ів (мн)\ чёрная н. прост., уст. падуча (чорна) хвороба.

Немощёный№ немощений; небрукований; нестёлений.

Ср. мостить.

Немощно№ нареч. немічно.

Немощность№ немічність, -ності, неміч, -мочі, немощный немічний.

Немощь№ неміч, -мочі, немощі, -ів (мн.'у, (бо­лезнь — ещё) слабість, -бості, хвороба.

Немстительнын№ немстивий.

Немудрено№ нареч., предик. 1. (легко) легко, просто; 2. (неудивительно) не дивно.

Немудрёный№ разг. 1. (незамысловатый) немудрий, нехитрий; (простой) простий; (нетрудный) неважкий, реже нетрудний; 2. (простоватый) немудрий; (простодушный) простодушний.

Немудрый№ разг. 1. немудрий; (простодушный) простодушний; 2.

см. немудрёный 1.

Немудрящий№ прост, немудрячий, немудрящий; (плоховатый) разг. Поганенький.

Немузыкальность№ немузичність, -ності, не- музикальність.

Немузыкальный№ немузичний, немузикальний.

Немчик№ разг., уменыи.-прен. німчик.

Немчура№ собир., прост., прен. німчура.

Немыслимо№ нареч. немислимо; неможливо; неймовірно.

Ср. немыслимый.

Немыслимость№ немислимість, -мості; неможливість, -вості; неймовірність, -ності.

Ср. немыслимый.

Немыслимый№ немислимий, неподобний; (невозможный — обычно) неможливий; (невероятный) неймовірний; ~мая вещь немислима и т. п. річ.

Немытый№ немитий; (неумытый — обычно) невмитий.

Ненаблюдательность№ неспостережливість, -вості.

Ненаблюдательный№ неспостережливий.

Ненавидеть№ ненавидіти, -джу, -диш, мати злість на кого.

Ненавидимый№ ненависний, зненавиджений, ненавидний.

Ненавидящий№ 1. прич. який (що) ненавидить и т. п.; см.ненавидеть; 2. прил. ненависний, повний (сповнений) ненависті (злості) до кого, проти кого.

Ненавистник№ ненависник, ненавидник.

Ненавистница№ ненависниця, ненавидниця.

Ненавистничать№ разг. ненавидіти, -джу, -диш.

Ненавистнический№ ненависницький.

Ненавистничество№ ненависництво.

Ненавистно№ нареч. ненависно.

Ненавистность№ ненависність, -ності.

Ненавистный№ ненависний, зненависний, зненавиджений, диал. ненавидний; (постылый) огидний, осоружний, реже огидливий.

Ненависть№ ненависть, -ті, зненависть, реже зненавида; по ~сти к кому з ненависті до кого; через ненависть до кого.

Ненавязчивый№ ненав’язливий.

Ненаглядный№ ненаглядний; (милый, любимый) милий, любий, коханий.

Ненадёванный№ разг. ненадіваний.

Ненадёжно№ нареч. ненадійно, непевно; невірно; неміцно, нетривко.

Ср. ненадёжный.

Ненадёжность№ ненадійність, -ності, непевність; невірність; неміцність, нетривкість, -кості.

Ср. ненадёжный.

Ненадёжный№ ненадійний, непевний; (неверный - ещё) невірний; (непрочный — ещё) неміцний, нетривкий; н. человек непевна (невірна) людина.

Ненадлежаще№ нареч. неналежно; неслушно; невідповідно, негаразд.

Ненадлежащий№ неналежний; (неправильный, неподходящий — ещё) неслушний; (несо­ответствующий — ещё) невідповідний; (ненужный — ещё) непотрібний; ~им образом неналежно, не як належить, не так, як належало б; неналежним чином (робом); (не так, как следует) не як слід; (не так, как надо) не так, як треба.

Ненадобно№ нареч., предик, непотрібно.

Ненадобность№ непотрібність, -ності, непридатність; зайвість, -вості; за ~тью, по -ти через непотрібність, з огляду на непотрібність.

Ненадобный№ разг. непотрібний, непридатний; (лишний) зайвий.

Ненадолго№ нареч. ненадовго.

Ненаказуемость№ юр. некараність, -ності, безкарність.

Ненаказуемый№ юр. некараний, безкарний; н. поступок некараний учинок.

Неналаженность№ неналагодженість, -ності, неналадженість, невпорядкованість.

Неналаженный№ неналагоджений, неналаджений, невпорядкований.

Неналоговой№, неналоговый неподатковий.

Ненамеренно№ нареч. ненавмисно, ненавмисне, невмисно, невмисне, без наміру.

Ненамеренность№ ненавмисність, -ності, невмисність.

Ненамеренный№ ненавмисний, невмисний.

Ненамного№ нареч., разг. не набагато.

Ненанесение№ ненанесення.

Ненападение№ ненапад, -у (м.); пакт о ~ии пакт про ненапад.

Ненароком№, ненарочно парен., разг. (без умысла) ненавмисне, ненавмисно, невмисне. невмисно; (ненароком) ненароком.

Ненарушимо№ нареч. непорушно; незлімно.

Ср.ненарушимый.

Ненарушимость№ непорушність, -ності; незламність; нерушимість, -мості.

Ср. ненарушимый.

Ненарушимый№ непорушний; (о слове, клятве - ещё) незламний; (нерушимый) нерушимий.

Ненасилие№ ненасилля.

Ненасильственный№ ненасильний; (ненасильнический) ненасильницький; (невынужденный, ненапускной) несилуваний, невимушений; -иная улыбка невимушена усмішка (посмішка).

Ненастно№, разг. ненастливо предик, негода, непогода; (слякоть) сльота; на дворе н. надворі негода (непогода, сльота).

Ненастный№, разг. ненастливый непогожий, непогідний, негодяний; (слякотный) сльотавий, сльотливий, сльотний, сльотянйй, мрячний.

Ненастоящий№ несправжній.

Ненастье№ негода, непогода (ж.); (слякоть) сльота, диал. погода, шаруга; наступило н. настала негода, занегодилося, засльотилося; О наше счастье — дождь да н. наше щастя, як [тая] трясця,

Ненасытно№, уст. ненасытимо нареч. ненаситно, несито, ненатло; невситимо; ненажерливо; зажерливо.

Ср. ненасытный.

Ненасытность№, уст. ненасытимость ненаситність, -ності, неситість, -тості, поэт. ненасить, -ті, диал. ненатля; невситимість, -мості; ненажерливість, -вості, ненажерність; зажерливість.

Ср. ненасьтный.

Ненасытный№, уст. ненасытимый ненаситний, реже неситий, диал. ненатлий, ненатленний; (не удовлетворяющийся ничем имеющимся — ещё) невситимий; (прожорливый — ещё) ненажерливий, реже ненажерний; (жадный, корыстолюбивый — ещё) зажерливий; ~ная жажда знаний ненаситна (невситима) жадоба знань; иная утроба прост, ненажера, ненаситна (ненажерлива, зажерлива) утроба; н. зверь ненаситний (ненажерливий) звір; н. человек нена­ситна (невситима) людина; ненажера.

Ненасыщенный№ ненасичений; и. раствор хам.ненасйчений розчин.

Ненатурально№ нареч. ненатурально, неприродно; штучно.

Ср. ненатуральный.

Ненатуральность№ ненатуральність, -ності, неприродність; штучність.

Ср. ненатуральный.

Ненатуральный№ ненатуральний, неприродний; (искусственный) штучний.

Ненаучность№ ненауковість, -вості, антинауко-вість.

Ненаучный№ ненауковий, антинауковий; ~ная теория ненаукова (антинаукова) теорія.

Ненаходчивость№ неметкість, -кості, неспритність, -ності, незнахідливість, -вості; невинахідливість; недотепність; некмітливість.

Ср. ненаходчивый.

Ненаходчивый№ неметкий, неспритний, реже незнахідливий и непорадливий; (неизобре­тательный) невинахідливий; (неостроумный) недотепний; (несообразительный) некмітливий.

Ненец№ этнол. ненець, -нця; ~нцы мн. ненці, -ів.

Ненецкий№ этнол. ненецький, нения этногр.

Неня№. ненка этнол. ненка.

Ненормально№ нареч. ненормально; несамовито.

Ненормальность№ ненормальність; -ності; несамовитість, -тості.

Ненормальный№ ненормальний; (психически неуравновешенный) несамовитий.

Ненормированный№ ненормований; -иное время ненормований час; н. рабочий день ненормований робочий день.

Неношеный№ разг. неношений, ненадіваний; -ное пальто неношене (ненадіване) пальто.

Ненужно№ нареч., разг. непотрібно.

Ненужность№ непотрібність, -ності.

Ненужный№ непотрібний, безпотрібний, разг. валящий; быть ~ым бути непотрібним, бути без діла, бути не до діла.

Ненумерованный№ ненумерований.

Неоавангардизм№ неоавангардизм, -у.

Неоавангардист№ неоавангардист.

Неоантроп№ антр., палеонт. неоантроп.

Неоарктический№ геогр. неоарктичний.

Необделанность№ необробленість, -ності.

Необделанный№ 1. необроблений; 2. (не обложенный чем-л.) необкладений; (без оправы) неоправлений.

Необдуманно№ нареч. необмірковано, необдумано; несвідомо; необережно; нерозважливо, нерозважно; необачно; н. сказать бовкнути, белькнути, ляпнути (язиком).

Ср. необдуманный.

Необдуманность№ необміркованість, -ності, необдуманість; несвідомість, -мості; необережність; нерозважливість, -вості, нерозважність; необачність.

Ср. необдуманный.

Необдуманный№ необміркований, незважений, необдуманий; (несознательный) несвідомий; (неосторожный — ещё) необережний; (нерассудительный) нерозважливий, нерозважний; (опрометчивый) необачний; н. поступок нерозважний (необдуманий) учинок.

Необеспеченность№ незабезпеченість, -ності.

Необеспеченный№ незабезпечений; (несостоятельный — ещё) незаможний; —иная задолженность незабезпечена заборгованість.

Необжито№ предик, необжито.

Необжитой№, необжитый необжитий.

Необжитость№ необжитість, -тості.

Необилеченный№ безбілетний.

Необитаемость№ незаселеність, -ності; безлюдність.

Ср. необитаемый.

Необитаемый№ ненаселений, незаселений, незалюднений; (нежилой) нежилий, пустий; (безлюдный) безлюдний; н. дом незаселений (ненаселений, нежилий) будинок; (пустующий) ж. пустка; н. остров безлюдний (ненаселений, незаселений) острів.

Необитый№ необбитий; ~тая дверь необбиті двері.

Необихевиоризм№ психол. необіхевіоризм, -у.

Необлагаемость№ фин. неоподатковуваність, -ності; н. прибыли неоподатковуваність прибутку.

Необлагаемый№ фин. неоподатковуваний; н. минимум неоподатковуваний мінімум.

Необожженность№ техн. невипаленість, -ності.

Необожженный№ техн. невипалений; н. кирпич невипалена цегла.

Необозримо№ нареч. неоглядно, неозоро, неозорно; неосяжно; безмежно; безкрає.

Ср. необозримый.

Необозримость№ неоглядність, -ності, неозорість, -рості, неозорність; неосяжність; безмежність, безкраїсть, -крайості, безкрайність.

Ср. необозримый.

Необозримый№ неоглядний, неозорий, неозбрний; (необъятный — ещё) неосяжний, неогорненний; (беспредельный — ещё) безмежний, безкраїй, безкрайній, поэт. неокраїй; (о ниве, степи — ещё) широкопо­лий; ~ые горизонты неоглядні (неосяжні) обрії.

Необоримо№ непереборно, непоборно, необорно, незборимо; непереможно.

Ср. необоримый.

Необоримость№ непереборність, -ності, непоборність, незборимість, -мості; непереможність.

Ср. необоримый.

Необоримый№ книжн. непереборний, непоборний, реже незборимий, незборний, поэт. необорний; (непобедимый) непереможний.

Необоснованно№ нареч. необгрунтовано, безпідставно.

Необоснованность№ необгрунтованість, -ності, безпідставність.

Необоснованный№ необгрунтований, безпідставний; ~нное обвинение безпідставне обвинувачення (звинувачення).

Необработанность№ необробленість, -ності; неопрацьованість.

Ср. необработанный.

Необработанный№ необроблений; (о статье, тексте и т. п. — обычно) неопрацьований; -иное сырьё необроблена сировина; н. продукт необроблений продукт.

Необразование№ прост, неосвіченість, -ності, неерудованість (ж ).

Необразованность№ неосвіченість, -ності, неерудованість.

Необразованный№ неосвічений, уст. неерудований; н. человек неосвічена людина, невіглас, неук.

Необратимо№ нареч., научн. необоротно, незворотно.

Необратимость№ научн. необоротність, -ності, незворотність.

Необратимый№ научн. необоротний, незворотний.

Необременительно№ предик, необтяжливо.

Необременительность№ необтяжливість, -вості.

Необременительный№ необтяжливий.

Необстрелянность№ необстріляність, -ності.

Необстрелянный№ необстріляний.

Необстроганность№ необструганість, -ності, необструженість.

Необстроганный№ необструганий, необстружений.

Необтёсанность№ 1. необтесаність, -ності, неотесаність; 2. прост, см. неотёсанность, необтёсанный 1. необтесаний, неотесаний; 2. прост, см. неотёсанный 2.

Необузданно№ нареч. неприборкано, невгамовно, неповгамовно, непогамовано.

Необузданность№ неприборканість, -ності, не- вгамовність, непогамовність, непогамованість; нестримність, невтримність.

Ср. необузданный.

Необузданный№ неприборканий, невгамовний, непогамовний, реже непогамований; (не­удержимый) нестримний, невтримний; ~нное воображение нестримна уява; ~ые страсти неприборкані (невгамовні, непогамовні) пристрасті.

Необусловленность№ необумовленість, -ності, не зумовленість.

Необусловленный№ необумовлений, незумовлений; (о договоре) незастережений.

Необхватность№ разг. неохопність, -ності.

Необхватный№ разг. неохопний; дуже товстий.

Необходимо№ І. нареч. необхідно; (неизбежно) неминуче; (непременно) неодмінно; 2. предик. необхідно; (очень нужно) конче (доконче, доконечне, доконечно) треба (потрібно); совершенно н. конче потрібно; доконче треба.

Необходимое№ сущ., с. необхідне, -ого; [конче, доконче, доконечне, доконечно] потрібне; ито не н. це не [конче] потрібне, (лишнее) це вже зайве (зайва річ).

Ср. необходймый.

Необходимость№ 1. необхідність, -ності; [доонечна] потреба, доконечність; неминучість, -чості; неодмінність, -нності.

Настоятельная№ н, пекуча потреба; нет ~ти нема[є] потреби; не треба; по -ти з [доконечної] потреби; предметы первой -ти речі першої (найпершої) потреби; ср. необхо­димый; 2. филос. Необхідність.

Необходимый№ необхідний; (очень нужный) [конче, доконче, доконечне, доконечно] потрібний, доконечний; (неизбежный) неминучий; (непременный) неодмінний; самый н. найпотрібніший; я считаю ~ым я вважаю за [конче] потрібне,

Необщительн№о нареч. нетоварисько, відлюдкувато.

Ср. необщительный.

Необщительность№ нетовариськість, -кості; відлюдність, -ності, відлюдкуватість, -тості.

Ср. необщительный.

Необщительный№ нетовариський, разг. некомпанійський; (нелюдимый, замкнутый) відлюдний, разг. відлюдкуватий.

Необъезженный№ (о лошади) необ’їжджений, невиїжджений, разг. неїжджалий.

Необъективно№ нареч. необ’єктивно.

Необъективность№ необ’єктивність, -ності; н. выводов необ’єктивність висновків.

Необъективный№ необ’єктивний; -ное отношение необ’єктивне ставлення.

Необъемлемость№ уст. см. Ннеобъятность.

Необъемлемый№ уст. см. необъятный.

Необъяснимо№ нареч. нез’ясовно; [зовсім] незрозуміло.

Ср. необъяснимый.

Необъяснимость№ непоясненність, -нності, непояснимість, -мості; нез’ясовність, -ності; незрозумілість, -лості.

Ср. необъяснимый.

Необъяснимый№ непоясненний, непояснимий; (неизъяснимый) нез’ясовний; (непонятный) [зовсім] незрозумілий; ~ым образом якось незрозуміло (нез’ясовно), незрозумілим (нез’ясовним) чином; нечто ~мое щось непоясненне (незрозуміле).

Необъятно№ нареч. неосяжно; безмежно; незбагненно.

Ср. необъятный

Необъятность№ неосяжність, -ності; безмежність; незбагненність, -нності.

Ср. необъятный.

Необъятный№ неосяжний; (безграничный) безмежний; (недоступный уму) незбагненний; -ное пространство неосяжний (безмежний) простір, неосяжні простори.

Необыкновенно№, необычайно нареч. незвичайно; надзвичайно.

Ср. необыкновенный.

Необыкновенность№, необычайность незвичайність, -ності; надзвичайність.

Ср. необыкновенный.

Необыкновенный№, необычайный незвичайний; (чрезвычайный) надзвичайний, непересічний; (невообразимый) несвітський, диал. несвітній; -нная игра неповторна гра; ~нное явление незвичайне явище, надприродне явище; н. человек незвичайна (непересічна) людина.

необычно нареч. незвичайно; незвично.

Ср. необычный.

Необычность№ незвичайність, -ності; незвичність.

Ср. необычный.

Необычный№ незвичайний; (непривычный — ещё) незвичний.

Необязательно№ нареч. 1. необов’язково; 2. непослужливо; нелюб’язно.

Ср. необязательный 1—2.

Необязательность№ 1. необов’язковість, -вості; 2. непослужливість; нелюб’язність, -ності.

Ср. необязательный 1—2.

Необязательный№ 1. необов’язковий; 2. (неуслужливый) непослужливий; (нелюбезный) нелюб’язний.

Неовитализм№ биол. неовіталізм, -у.

Неогегельянец№ филос. неогегельянець, -нця.

Неогегельянский№ филос. неогегельянський.

Неогегельянство№ филос. неогегельянство.

Неогей№ геол. неогей, -ею.

Неогексан№ хим. неогексан, -у.

Неоген№ геол. неоген, -у.

Неогеновый№ геол. неогеновий; -вая эпоха неогенова епоха (доба).

Неогея№ геол. неогея.

Неоглядкою№ и неоглядной нареч., уст. см.оглядка: без ~ки. неоглядно см. необозримо,

Неоглядность№ см. необозримость, неоглядный см. необозрймый.

Неогнатизм№ орн. неогнатизм, -у.

Неоготика№ архит. неоготика.

Неограниченно№ нареч. необмежено; безмежно.

Ср. неогранйченный.

Неограниченность№ необмеженість, -ності; безмежність.

Ср. неограниченный.

Неограниченный№ необмежений; (безграничный) безмежний; в ~нном количестве у безмежній кількості, необмежено; ~нная свобода необмежена воля; ~нное пространство необмежена просторінь, безмежна просторінь, необмежений простір, безмежний простір.

Неогумбольдтианство№ лингв, неогумбольдтіанство.

Неодарвинизм№ биол.неодарвінізм, -у.

Неодарвинист№ биол. неодарвініст.

Неодарвинистский№ биол. неодарвіністський.

Неодержимый№ уст. непереборний.

Неодетый№ неодягнений, неодягнутий, невдягнений, невдягнутий, невбраний, разг. незодягнений, незодягнутий.

Неодикумарин№ фарм. неодикумарин, -у.

Неодим№ хим. неодтм, -у.

Неодимовый№ хим. неодимовий.

Неодинаково№ нареч. неоднаково.

Неодинаковость№ неоднаковість, -вості.

Неодинаковый№ неоднаковий.

Неоднозначно№ нареч. неоднозначно.

Неоднозначность№ неоднозначність, -ності.

Неоднозначный№ неоднозначний; ~ное слово лингв, неоднозначне слово; ~ное число мат. неоднозначне число.

Неоднократно№ нареч. не раз, неодноразово, кілька разів (раз), кількаразово.

Неоднократность№ неодноразовість, -вості, кількаразовість.

Неоднократный№ неодноразовий, кількаразовий; ~ые предупреждения неодноразові попередження.

Неоднородность№ неоднорідність, -ності.

Неоднородный№ неоднорідний.

Неодобрение№ несхвалення, м. докір (род. докору); (осуждение) осуд, -у (м.), осудження, ж., диал. осуда; (недовольство) незадоволення, невдоволення; высказать н. висловити осуд (осудження); заслужить н. заслужйти осуд (осудження); с ~ем з осудом (осудженням), осуджуючи, несхвально, незадоволено.

Неодобрительно№ нареч. несхвально; з осудом (осудженням), непохвально; неприхильно; незадоволено, невдоволено.

Ср. неодобрйтельный.

Неодобрительность№ несхвальність, -ності.

Неодобрительный№ несхвальний; (осуждающий) осудний, непохвальний; (неблагосклонный) неприхильний; (недовольный) незадоволений, невдоволений; ~ная оцінка несхвальна оцінка; и. взгляд осудливий (несхвальний, незадоволений) погляд; н. отзыв несхвальний відгук

Неодолимо№ нареч. нездоланно; незборимо, непереборно, необорно; непоборно; нескоримо.

Ср. неодолимый.

Неодолимость№ нездоланність, -нності, неподоланність; незборимість, -мості, непереборність, -ності; непоборність, нескоримість.

Ср. неодолимый.

Неодолимый№ нездоланний, неподоланний; (непреодолимый) незборимий, незборний, непереборний, поэт, необорний; (непобедимый) непоборний; нескоримий.

Неодушевлённость№ бездушність, -ності; категория ~тн лингв, категорія неістот.

Неодушевлённый№ 1. неживий, бездушний; 2. н. предмет лингв, неістота.

Неожиданно№,уст неожидаемо нареч. несподівано; (невзначай) зненацька; (внезапно) раптово, нагло, разг. спрожогу; (вдруг) раптом, диал. знебачки, знеобачка, знеобачки.

Неожиданность№ 1. (качество, свойство) несподіваність, -ності; раптовість, -вості, наглість, -лості; ср. неожиданный; 2. (неожиданное событие) несподіванка; от ~ти від (з) несподіванки.

Неожиданный№, уст. неожидаемый несподіваний, нежданий, разг. несподійний, неспоглядний; (внезапный) раптовий, наглий; -нная смерть несподівана смерть; (скоропостижная) нагла смерть.

Неозой№ геол. неозой, -ою.

Неозойский№ геол. неозойський; ~кая Зра неозойська ера.

Неоидеализм№ иск. неоідеалізм, -у.

Неоимпрессионизм№ иск. неоімпресіонізм, -у.

Неоимпрессионист№ иск. неоімгіресіоніст.

Неоимпрессионистский№ иск. неоімпресіоністський.

Неоказание№ юр. ненадання, неподання; н. помощи ненадання (неподання) допомоги.

Неокантианец№ филос. неокантіанець, -вця.

Неокантианский№ филос. неокантіанський.

Неокантианство№ филос. неокантіанство.

Неокапитализм№ неокапіталізм, -у.

Неокапиталистический№ неокапіталістичний.

Неокейнсианство№ экон. неокейнсіанство.

Неокладний№ фин. неокладний.

Неоклассик№ лит., иск. неокласик.

Неоклассика№ лит., иск. неокласика.

Неоклассицизм№ лит., иск. неокласицизм, -у.

Неоклассический№ лит., иск. неокласичний.

Неоколониализм№ неоколоніалізм, -у.

Неоколониалист№ неоколоніаліст.

Неоколониалистский№ неоколоніалістський.

Неоколонизатор№ неоколонізатор.

Неоколонкя№ неоколонія.

Неоком№ геол. неоком, -у.

Неоконфуцианство№ филос. неоконфуціанство.

Неокончательно№ нареч. Неостаточно.

Неокончательность№ неостаточність, -ності.

Неокончательный№ неостаточний; (не последний) неостанній.

Неоконченность№ нескінченість, -ності, некінченість; незакінченість; невикінченість, незавершеність.

Ср. неоконченный.

Неоконченный№ нескінчений, некінчений; (незаконченный) незакінчений; (не доведённый до конца) невикінчений, незавершений.

Ср. неокончательный.

Неокрепший№ незміцнілий; н. организм незміцнілий організм.

Неоламаркизм№ биол. неоламаркізм, -у.

Неоламаркист№ биол. неоламаркіст.

Неоламаркистский№ биол. неоламаркістський.

Неолейкорит№ хим. неолейкорит, -у.

Неолингвистика№ неолінгвістика.

Неолингвистическнй№ неолінгвістичний.

Неолит№ археол. неоліт, -у.

Неолитический№ археол. неолітичний.

Неолитный№ археол. неолітний.

Неологизм№ лингв, неологізм, -у.

Неомальтузианец№ неомальтузіанець, -нця.

Неомальтузианский№ неомальтузіанський.

Неомальтузианство№ неомальтузіанство.

Неомеркантилизм№ неомеркантилізм, -у.

Неомифологический№ неоміфологічний.

Неоомицины№ мн., биохим. неоміцини, -ів.

Неон№ хим. неон, -у.

Неонацизм№ неонацизм, -у.

Неонацист№ неонацист.

Неонацистский№ неонацистський.

Неоницшеанство№ филос. неоніцшеанство.

Неонка№ (лампа) разг. неонка.

Неоновый№ хим. неоновий; ~вая лампа (трубка) эл. неонова лампа (трубка).

Неонтологический№ биол., мед. неонтологічний.

Неонтология№ биол., мед. неонтологія.

Неоны№ мн., ихт. неони, -ів.

Неопалимый№ уст. неопалимий, неспалимий; неспаленний; ~мая купина миф. неопалима (неспалима) купина.

Неопасно№ нареч. безпечно, ненебезпечно.

Ср. неопасный 1.

Неопасный№ 1. (безопасный) безпечний, не небезпёчний; 2. (не внушающий серьёзных опасений) незагрозливий; ~ное заболевание незагрозливе захворювання.

Неопентан№ хим. неопентан, -у.

Неоперабельный№ мед. неоперабельний.

Неоперативность№ неоперативність, -ності.

Неоперативный№ неоперативний.

Неоперённость№ безперість, -рості, неопере- ність, -ності.

Неоперённый№, неоперившийся 1. безперий, неоперений; 2. перен., разг. неоперений, безперий.

Неопылины№ мн., зоол. неопилини, -йн.

Неописанный№ 1. неописаний; 2. уст. см. неописуемый 2. неописуемо,уст. неописанно нареч. невимовно, несказанно.

Неописуемость№ невимовність, -ності.

Неописуемый№ 1. прич. який (що) важко (неможливо) описати (передати словами), що й описати не сила (не можна); 2. прил. (чрезвычайный, невообразимый) невимовний, несказанний, неописаний.

Неопифагореизм№ филос., ист. неопіфагореізм, -У-

Неоплазия№, неоплазма мед. неоплазія, неоплазма.

Неопластицизм№ иск. неопластицизм, -у.

Неоплатно№ нареч. неоплатно.

Неоплатность№ неоплатність, -ності.

Неоплатный№ неоплатний.

Неоплатонизм№ филос., ист. неоплатонізм, -у.

Неоплатоник№ филос., ист. Неоплатонік.

Неоплаченный№ неоплачений.

Неопозитивизм№ филос. неопозитивізм, -у.

Неопозитивист№ филос. неопозитивіст.

Неопозитивистский№ филос. неопозитивістський.

Неоправданно№ нареч. невиправдано.

Ср. неоправданный.

Неоправданность№ невиправданість, -ності.

Ср.неоправданный.

Неоправданный№ невиправданий; (о надеждах, ожиданиях и т. п. — обычно) несправджений, нездійснений.

Неопределённо№, уст. неопределительно нареч. 1. невизначено; 2. невиразно, неясно; неточно; непевно.

Ср. неопределённый 1—2.

неопределённо-личный№ лингв, неозначено- особовий.

Неопределённость№, уст. неопределительность 1. (свойство) невизначеність, -ності; невиразність, неясність; неточність; непевність; неозначеність; ср. неопределённый 1—4; 2. (неопределённое положение) невизначеність; невиразність, неясність; непевність.

Неопределённый№, уст. неопределительный 1. невизначений; отложйить на ~нное время

відкласти на невизначений час (на безрік); 2. (неотчётливый, неясный; ничего не вы­ражающий) невиразний, неясний; (неточный) неточний; (уклончивый, туманный — ещё) непевний; -иное положение невиразне (непевне) становище; н. жест невиразний жест; н. ответ непевна (невиразна, неясна) відповідь; 3. мат. неозначений, невизначений; ~нное уравнение неозначене рівняння; 4. лингв, неозначений; ~нная форма глагола неозначена форма дієслова; ~ые местоимения неозначені займенники; н. артикль неозначений артикль.

неопределимость невизначеність, -ності, невизначність.

Неопределимый№ невизначний, який (що) важко (неможливо) визначити.

Неопрен№ хим. неопрен, -у.

Неопровержимо№ нареч. неспростовно; незаперечно; невідпорно.

Ср. неопровержимый.

Неопровержимость№ неспростовність, -ності; незаперечність; невідпорність.

Ср. неопровержимый.

Неопровержимый№ неспростовний; (неоспоримый) незаперечний; (неотразимый) невідпорний; ~мая истина незаперечна істина; ~ые факты неспростовні (незаперечні) факти; н. довод незаперечний (невідпорний) доказ.

Неопрятно№ нареч. неохайно, нечепурно, разг. нехлюйно, нечупарно, диал. нехарно.

Неопрятность№ неохайність, -ності, нечепурність, разг. нехлюйність, нечупарність, диал. нехарність, нехарство.

Неопрятный№ неохайний, нечепурний, разг. нехлюйний, свинуватий, нечупарний, диал. нехарапутний, нехарний.

Неопубликованый№ неопублікований.

Неопытность№ недосвідченість, -ності.

Неопытный№ недосвідчений, реже недосвідний.

Неорганизованно№ нареч. неорганізовано.

Неорганизованность№ неорганізованість, -но- сті.

Неорганизованный№ неорганізований.

Неорганический№ неорганічний; ~кая химия неорганічна хімія.

Неорганичность№ неорганічність, -ності.

Неорганичный№ неорганічний.

Неординарно№ неординарно, незвично.

Неординарность№ неординарність, -ності, не- звичність.

Неординарный№ неординарний, незвичайний, незвичний.

Неореализм№ филос. неореалізм, -у.

Неореалист№ филос. Неореаліст.

Неореалистический№ филос. неореалістичний.

Неориккетсиозы№ мн., вет. неорикетсіози, -ів.

Неоромантизм№ лит. неоромантизм, -у.

Неоромантик№ лит. Неоромантик.

Неоромантический№ лит. Неоромантичний.

Неосведомлённость№ непоінформованість, -ності; необізнаність.

Ср. неосведомлённый.

Неосведомлённый№ (в чём) непоінформований (про що); (незнакомый с чем) необізнаний (з чим).

Неосвещённость№ неосвітленість, -ності; невисвітленість.

Неосвещённый№ неосвітлений; (перен, — ещё) невисвітлений.

Неосвоенность№ неосвоєність, -ності, незасвоєність.

Неосвоенный№ неосвоєний, незасвоєний; ~ые земли неосвоєні землі; н. учебный материал незасвоєний (неопанований) навчальний матеріал.

Неосёдланный№ неосідланий, незасідланий; н. конь неосідланий (незасідланий) кінь.

Неосёдлый№ неосілий; н. нарбд неосілий (кочівний) народ.

Неослабевающий№ неослабний, непослабний; ~щая энергия неослабна енергія; ~шее внимание неослабна (непослабна) увага.

Неослабно№ нареч. неослабно, непослабно.

Неослабность№ неослабність, -ності, непослабність.

Неослабный№ неослабний, непослабний.

Неосмотрительно№ нареч. необачно, необачливо, нерозважно, нерозважливо; необережно.

Ср. неосмотрительный.

Неосмотрительность№ необачність, -ності, необачливість, -вості, нерозважність, нерозважливість; необережність.

Ср. неосмотрительный.

Неосмотрительный№ необачний, необачливий, нерозважний, нерозважливий; (неосторожный — ещё) необережний; н. человек необачна людина.

Неосмысленно№ нареч. неусвідомлено, неосмислено.

Неосмисленность№ неусвідомленість, -ності, неосмисленість.

Неосмысленный№ неусвідомлений, неосмислений.

Неосновательно№ нареч. 1. необгрунтовано, безпідставно; неслушно; неповажно; негрунтовно, поверхово; несерйозно; легковажно; несолідно; неповажно, нестатечно; ср. неосновательный 1—2; 2. (слабо, плохо) негрунтовно, поверхово.

Неосновательность№ 1. необгрунтованість, -ності, безпідставність; неслушність; неповажність; негрунтовність, поверховість, -вості; 2. несерйозність; легковажність; несолідність; неповажність, нестатечність.

Ср. неосновательный 1—2.

Неосновательный№ 1. (малообоснованный) необгрунтований, безпідставний, реже без­грунтовний; (несправедливый — о замечаниях, требованиях и т. п. — ещё) неслушний; (о причине) неповажний; (поверхностный) негрунтовний, поверховий; ~ые претензии безпідставні претензії (вимоги); н. аргумент необгрунтований (непереконливий) аргумент; 2. (несерьёзный) разг. несерйозний; (легкомысленный) легковажний; (несолидный) несолідний; (о человеке — ещё) неповажний, нестатечний.

Неособенный№ неособливий.

Неосознанно№ нареч. неусвідомлено.

Неосознанность№ неусвідомленість, -ності.

Неосознанный№ неусвідомлений; н. поступок неусвідомлений учинок.

Неоспоримо№ нареч. незаперечно; безперечно, беззаперечно, безспірно.

С'р. неоспоримый

Неоспоримость№ незаперечність, -ності; безперечність, беззаперечність, безспірність.

Ср. неоспоримый.

Неоспоримый№ незаперечний; (бесспорный — ещё) безперечний, беззаперечний, безспірний.

Неоставление№ уст. нелишання, иезалишання.

Неостановимо№ нареч. безупинно.

Неостановимый№ безупинний.

Неосторожно№ нареч. необережно.

Неосторожность№ необережність, -ності.

Неосторожный№ необережний; -ное обращение с огнём необережне поводження (обходження) з вогнем.

Неосуществимо№ предик.: Зто н. це годі здійснити, це нездійсненне.

Неосуществимость№ нездійсненність, -нності, нездійснимість, -мості.

Неосуществимый№ нездійсненний, нездійснимий.

Неосуществление№ нездійснення, несправдження.

Неосхоластика№ неосхоластика.

Неосязаемо№ нареч. невідчутно [на дотик]; невловно; невловимо; непомітно.

Ср. неосязаемый.

Неосязаемость№ невідчутність, -ності [на дотик]; невловність; невловимість, -мості; непомітність.

Ср. неосязаемый.

Неосязаемый№ невідчутний [на дотик]; (неуловимый) невловний; невловимий; (незаметный) непомітний.

Неотвратимо№, прост., уст. неотвратно нареч. невідворотно, невідхильно; неминуче.

Ср. неотвратимый.

Неотвратимость№ невідворотність, -ності, невідхильність; неминучість, -чості.

Ср. неотвратимый.

Неотвратимый№, прост., уст. неотвратный невідворотний, невідхильний; (неизбежный) неминучий.

Неотвязно№ нареч. невідчепно, невідв’язно; настирливо; докучливо, докучно; невідступно.

Ср. Неотвязный.

Неотвязность№ невідчепність, -ності, невідв’язність; настирливість, -вості; докучливість, докучність; невідступність.

Ср. неотвязный.

Неотвязный№ невідчепний, невідв’язний; (назойливый) настирливий; (докучливый) докучливий, докучний; (неотступный) невідступний.

Неотвязчиво№ нареч. невідчепно, реже невідчепливо.

Неотвязчивость№ невідчепність, -ності, реже невідчепливість, -вості.

Неотвязчивый№ невідчепний, реже невідчепливий.

Неотделанность№ необробленість, -ності; невпорядженість, необладнаність, неоздобленість.

Ср. неотделанный.

Неотделанный№ необроблений; (о помещении и т. п.) неопоряджений, необладнаний, неоздоблений.

Неотделимо№ нареч. невіддільно.

Неотделимостъ№ невіддільність, -ності.

Неотделимый№ невіддільний.

Неотектоника№ архит., геол. Неотектоніка.

Неотения№ биол. неотенія.

Неотёса№ м. и ж., прост, неотьоса, незграба, м., груб, мугир, -я, м. и ж. мугиряка, м. мужлай, -ая, с. мурло, -а, м. и ж. мурляка, м. и с. мурмило, м. мудь, м. и ж., бран. хамула, хамло, -а.

Неотёсанно№ нареч. неотесано; незграбно.

Ср.неотёсанный 2.

Неотёсанность№ неотесаність, -ності; незграбність.

Ср. неотёсанный 2.

Неотёсаный№ 1. неотесаний, необтесаний; 2. перен.. разг. неотесаний, нетесаний, хамулуватий, репаний; незграбний; н. человек неотесана (хамулувата) людина, незграба, груб, мугир, -я и мурло, -а и мурмило и хамула.

Неотзывчивость№ нечуйність, -ності, нечутливість, -вості, нечуткість, -кості.

Неотзывчивый№ нечуйний, нечутливий, нечуткий.

Неоткуда№ нареч. нізвідки, немає (нема) звідки, реже нізвідкіля, нізвідкіль, нівідкіля, нівідкіль, немає (нема) звідкіля (звідкіль и т. п), диал. нівідки.

Неотлагательно№ уст. см. неотложно, неотлагательный у ст. см. Неотложный.

Неотличимость№ нерозпізнання (с.).

Неотличимый№ нерозпізнаваний, якого (що) не можна відрізнити.

Неотложка№ (о машине медицинской помощи) разг. невідкладна допомога; вызвать ~ку викликати невідкладну допомогу.

Неотложная№ (о машине медицинской помощи) сущ., ж., разг. невідкладна допомога.

Неотложно№ нареч. невідкладно; негайно, пильно, разг. притьмом, притьма.

Ср. неотложный.

Неотложность№ невідкладність, -ності; негайність, пильність, нагальність.

Ср. неотложный

Неотложный№ невідкладний; (срочный) негайний, пильний, нагальний.

Неотлучно№ нареч. невідступно, невідлучно.

Ср. неотлучный.

Неотлучный№ невідступний, невідлучний; (постоянный — ещё) постійний; н. друг невідступний (вірний) друг.

Неотменно№ уст. см. непременно, неотменный уст. см. непременный, неотменяемый нескасовуваний, нескасовний.

Неотомизм№ филос. неотомізм, -у.

Неотомист№ филос. неотоміст.

Неотразимо№ нареч. 1. невідпорно, невідхильно; непереборно; непереможно; 2. чарівно, дивно, надзвичайно.

Ср. неотразимый 1—2.

Неотразимость№ 1. невідпорність, -ності, невідхильність; непереборність; непереможність; 2. чарівність, дивність, надзвичайність.

Ср. неотразимый 1—2.

Неотразимый№ 1. невідпорний, невідхильний; (непреодолимый) непереборний; (непобедимый) непереможний; ~мая сила непереборна (невідпорна) сила; ~ые доводы невідпорні (незаперечні) докази; н. натиск невідпорний натиск; н. удар невідхильний удар; 2. (перен.: необычайный) чарівний, дивний, надзвичайний; -мое впечатление надзвичайне враження; н. голос чарівнйй (дивний, надзвичайний) голос.

Неотропический№ бот. неотропічний.

Неотривно№ нареч. невідривно, безвідривно.

Неотрывность№ невідривність, -ності, безвідривність.

Неотрывный№ невідривний, безвідривний; н. взгляд невідривний погляд.

Неотступно№ нареч. невідступно, невідхідно.

Неотступность№ невідступність, -ності, невідхідність.

Неотступный№ невідступний, невідхідний.

Неотчётливо№ нареч. невиразно; нечітко; нерозбірливо, нерозбірно; неясно.

Ср. неотчётливый.

Неотчётливость№ невиразність, -ності; нечіткість, -кості; нерозбірливість, -вості, нерозбірність; неясність.

Ср. Неотчётливый.

Неотчётливый№ невиразний; (нечёткий) нечіткий; (неразборчивый) нерозбірливий, нерозбірний; (неясный) неясний.

Неотчуждаемость№ юр. невідчужуваність, -ності, невивласнюваність.

Неотчуждаемый№ юр. невідчужуваний, невивласнюваний; ~мое имущество невідчужуване майно.

Неотьемлемо№ нареч. невід’ємно.

Неотъемлемость№ невід’ємність, -ності.

Неотъемлемый№ невід’ємний.

Неофашизм№ неофашизм, -у.

Неофашист№ неофашист.

Неофашистский№ неофашистський.

Неофилия№ неофілія.

Неофит№ неофіт.

Неофитка№ неофітка.

Неофитский№ книжн. неофітський.

Неофициально№ нареч. неофіційно.

Неофицнальность№ неофіційність, -ності.

Неофициальный№ неофіційний; н. источник неофіційне джерело.

Неофобия№ неофбобія.

Неоформленность№ неоформленість, -ності.

Неоформленый№ неоформлений.

Неофрейдизм№ психол., филос. неофрейдизм, -у.

Неофрейдист№ психол., филос. неофрейдист.

Неофрейдистский№ психол., филос. неофрейдистський.

Неохватно№ см. Необъятно.

неохватный №1. (очень толстый — о деревьях) неохопний; 2. см. необъятный.

Неохота№ 1. сущ. небажання (с.), разг. неохота, знеохота, реже нехіть, -хоті; такая на меня н. напала така мене нехіть узяла; 2. предик. не хочеться, немає (нема) бажання (охоти), разг. неохота; н. ехать кому не хочеться (неохота) їхати кому, нема[є] бажання (охоти) їхати в кого, не мас бажання (охоти) їхати хто.

Неохотник№ разг. неохочий, -ого (сущ).

Неохотница№ разг. неохоча, -ої (сущ).

Неохотно№ нареч. неохоче, знехотя, диал. знехочу.

Неохотный№ неохочий, неохбчий прост. Неохочий.

Неоценимо№, уст. неоценённо нареч. неоціненно.

Неоценимость№, уст. неоценённость неоціненність, -нності, неоцінність.

Неоценимый№, уст. неоценённый неоціненний, неоцінний; ~мое сокровище неоціненний скарб.

Неоцератод№ ихт. неоцератод.

Неочищенный№ неочищений; н. раствор хим. неочищений розчин.

Неощутимо№, неощутительно нареч. невідчутно; непомітно.

Ср. неощутимый.

Неощутимость№, неощутительность невідчутність, -ності.

Неощутймый№, неощутительный невідчутний; (незаметный) непомітний; (незначительный) незначний.

Неоэндемики№ мн., биол. неоендеміки, -ів

Непалец№ этнол. непалець, -льця; ~льцы мн. непальці, -ів.

Непалка№ этнол. непалка.

Непальский№ этнол. непальський.

Непараметрический№ в разн. знач, непараметричний.

Непарнокопытные№ сущ., мн., зоол. непарнокопиті, -их.

Непарнокопытный№ зоол. непарнокопитий.

Непарнопалые№ сущ., мн., зоол. непарнопалі, -их.

Непарный№ непарний, непаристий; ~ые сапоги непарні чоботи; (о предметах вообще) разг. розпарки, -ів.

Непартийность№ непартійність, -ності.

Непартийный№ непартійний.

Непарциальный№ физ. непарціальний.

Непаханый№ неораний.

Непедагогично№ нареч. непедагогічно.

Непедагогичность№ непедагогічність, -ності.

Непедагогичный№ непедагогічний; н. подход непедагогічний підхід.

Непентес№ бот. непентес, -у.

Нёпер№ мат., физ. непер.

Непереводимо№ предик, не можна (годі) перекласти.

Непереводимость№ неперекладність, -ності.

Непереводимый№ неперекладний; -мое выражение неперекладний вислів.

Непередаваемо№ нареч. непередавано; (невыразимо) невимовно, несказанно.

Непередаваемость№ непередаваність, -ності; невимовність, несказанність, -нності.

Непередаваемый№ непередаваний; (невыразимый) невимовний, несказанний.

Непереносимо№, непереносно нареч. нестерпно, нестерпуче.

Ср. непереносимый.

Непереносимость№ нестерпність, -ності.

Ср.непереносимый.

Непереносимый№ нестерпний, нестерпучий, непереносний; (невыносимый) незносний; -мая боль нестерпний (нестерпучий) біль.

Непереносный№ 1. см. непереносимый; 2. спец. непереносний.

Непересечённая№: н. местность неперетята (непересічена, рівна) місцевість.

Неперетачиваемый№ портн., сапожн. неперешиваний.

Непереходность№ лингв, неперехідність, -ності.

Непереходный№ лингв, неперехідний; н. глагол неперехідне дієслово.

Неперспективность№ неперспективність, -ності.

Неперспективный№ неперспективний.

Непечатно№ нареч. 1. не для (до) друку; 2. непристойно; нецензурно.

Ср. непечатный І—2.

Непечатность№ непристойність, -ності.

Ср. непечатный 2.

Непечатный№ І. уст. недрукований; 2. (неприличный) разг. непристойний; (нецензурный) нецензурний; -ное выражение непристойний вислів, вислів не до друку.

Непилотируемый№ авиа непілотований.

Неписано№ нареч. неписано.

Неписаный№ 1. неписаний; 2. прост, см. непечатный 2; 0 ~ная красота неписана краса.

Непитательно№ нареч. непоживно, ненаїдно, нетривно.

Непитательность№ непоживність, -ності, ненаїдність, нетривність.

Непитательный№ непоживний, ненаїдний, нетривний.

Неплавкий№ неплавкий, нетопкий.

Неплановость№ неплановість, -вості.

Неплановый№ неплановий, позаплановий.

Неплатёж№ неплатіж, -тежу, ж. неплата, несплата; н. налогов несплата (неплатіж) податків.

Неплатежеспособность№ фин. неплатоспроможність, -ності.

Неплатежеспособный№ фин. неплатоспроможний.

Неплатежность№ неплатіжність, -ності.

Неплатёжный№ неплатіжний.

Неплателыцик№ неплатник; злостный н. злісний (зловмисний) неплатник.

Неплательщица№ неплатниця.

Неплодие№ уст. неплідність, -ності (ж.), непліддя.

Неплодно№ нареч., уст. неплідно.

Неплодность№ уст. неплідність, -ності, с. непліддя.

Неплодный№ уст. неплідний; (о почве, растениях — ещё) неродючий; (преим. о скоте — ещё) яловий.

Неплодородность№ неродючість, -чості.

Неплодородный№ неродючий.

Неплодотворно№ нареч. неплодотворно, неплідно.

Неплодотворность№ неплодотворність, -ності, неплідність.

Неплодотворный№ неплодотворний, неплідний.

Неплотно№ нареч. 1. нещільно; 2. (несытно) разг. неситно.

Неплотность№ 1. нещільність, -ності; 2. негустість, -тості; 3. неміцність.

Ср. неплотный 1—3.

Неплотный№ 1. (неплотно прилегающий) нещільний; 2. (разреженный, негустой) негустий; 3. (тонкий) нецупкий; (непрочный) неміцний; ~ная бумага нецупкий (неміцний) папір; 4. (необильный, несытный) разг. несытний; н. обед неситний обід.

Неплохо№ 1. нареч. непогано; неабияк, незле, незгірше; ср. неплохой; 2. предик, непогано.

Неплохой№ непоганий; (довольно хороший) неабиякий, незлий, незгірший.

Непобедимо№ нареч. непереможно, непоборно; нездоланно; нескоримо.

Ср. непобедимый.

Непобедимость№ непереможність, -ності, непоборність; нездоланність, -нності, неподоланність, нескоримість, -мості.

Ср. непобедимый.

Непобедимый№ непереможний, непоборний, реже незборимий и незборний; (неодолимый) нездоланний, неподоланний, нескоримий; -мая сила непереможна сила.

Непоборимый№ см. необоримый.

Неповадно№ предик.: чтобы н. было кому [делать что] разг. щоб не кортіло кому (кого) [робити що].

Неповадный№ диал. непоблажливий, який не дає попуску (потуру); (не нравящийся) не­принадний, непривабний.

Неповинно№ нареч. неповинно (реже); невинно; безвинно, безневинно.

Ср. неповинный.

Неповинность№ неповинність, -нності (реже); невинуватість, -тості; невинність; безвинність, безневинність.

Ср. неповинный.

Неповинный№ неповинний, невинуватий; (невинный) невинний; (безвинный) безвинний, безневинний; ни в чём н. ні в чому невинний (невинуватий).

Неповиновение№ (кому-чему) непокора (ж нескоряння, непідкорення, непокорення (кому-чому, перед ким-чим), ж. непокірність, -ності (кому-чому); (непослушание) неслухняність (перед ким-чим), неслухання (кого- чого), м непослух, -у (перед ким-чим), реже непослушенство; н. закону непослух законові (перед законом).

Неповитый№: дурак н. кто прост, дую дурний; дурний як пень (ступа, пробка, чіп) хто, великий (разг., бран. несосвітенний, битий, заплішений) дурень.

Неповоротливо№ нареч. незграбно.

Неповоротливость№ неповороткість, -кості; незграбність, -ності, вайлуватість, -тості, хамулуватість, мамулуватість, макулуватість, лантухуватість, лемехуватість, зателепуватість.

Ср. неповоротлнвый.

Неповоротливый№ неповороткий; (неуклюжий) незграбний, вайлуватий, неоковирний, разг. хамулуватий, мамулуватий, макулуватий, лантухуватий, лемехуватий, зателепуватий; (нерасторопный) неметкий.

Неповреждённость№ непошкодженість, -ності, неушкодженість.

Неповреждённый№ непошкоджений, неушкоджений.

Неповторимо№ нареч. неповторно.

Неповторимость№ неповторність, -ності

Неповторимый№ неповторний.

Неповторяемо№ нареч. неповторювано; см. ещё неповторимо.

Неповторяемость№ неповторюваність, -ності; см. ещё неповторимость. неповторяемый неповторюваний; см. ещё неповторймый.

Непогода№ негода, непогода, уст. негідь, -годі; (слякоть) сльота, диал. погода, шаруга, чвира, сквира; собирается на ~ду на негоду йдеться (береться, збирається, заноситься).

Непогодица№ фолькп. негодиця, негодонька, негодочка.

Непогодка№ уменьш.-ласк., разг. и прост., диал. непогодь негодна, непогодка. непогодушка ласк., фолькл. негодиця, негодонька, негодочка.

Непогожий№, разг. непогодливый, непогодный непогожий, непогідний; сльотавий.

Непогрешимо№, уст. непогрешительно нареч. непогрішно; безпомилково, непохибно, несхибно

Ср. непогрешймый.

Непогрешимость№, уст. непогрешительность непогрішність, -ності; безпомилковість, -вості, непохибність, несхибність.

Ср. непогрешимый.

Непогрешимый№, уст. непогрешительный непогрішний; (безошибочный — ещё) безпомилковий, непомильний, непохибний, несхибний.

Неподалёку№ нареч. недалеко, неподалік, разг. недалечко; (поблизости) поблизу, близько,

Неподалечку№ и неподалечку нареч., разг. недалечко, неподалечку, близенько.

Неподатливо№ нареч. непіддатливо, неподатливо.

Неподатливость№ непіддатливість, -вості, неподатливість.

Неподатливый№ непіддатливий, неподатливий.

Неподатный№ уст. неподаткий.

Неподача№ неподання, (неоконч. д. — ещё) неподавання (с.).

Неподведомственность№ непідвідомчість, -чо- сті; непідлеглість, -лості.

Ср. неподведомственный.

Неподведомственный№ непідвідомчий; (не подчинённый кому-, чему-л.) непідлеглий.

Неподвижно№ нареч. нерухомо, недвижно; непорушно, незрушно.

Ср. неподвижный.

Неподвижность№ нерухомість, -мості, недвижність, -ності; непорушність, незрушність, нерухливість, -вості.

Ср. неподвижный.

Неподвижный№ нерухомий, диал., поэт, недвижний; (ничем не нарушаемый — ещё) непорушний, реже незрушний; (медлительный — ещё) нерухливий; ~ная звезда нерухома (непорушна) зоря (зірка); ~ное лицо нерухоме (нерухливе, застигле) обличчя (лице); н. взгляд нерухомий погляд; н. воздух нерухоме (непорушне) повітря; н. человек нерухома (непорушна; нерухлива) людина, диал. недвига (ж.).

Неподвластно№ (кому) нареч. непідвладно.

Ср. неподвластный.

Неподвластность№ непідвладність, -ності; непідлеглість, -лості.

Ср. неподвластный.

Неподвластный№ непідвладний; (не подчинённый кому-, чему-л.) непідлеглий.

Неподготовленно№ нареч. непідготовлено, непідготовано.

Неподготовленность№ непідготовленість, -ності, непідготованість.

Неподготовленный№ непідготовлений, непідготований.

Неподдающийся№ непіддатливий, неподатливий; (упорный) упертий, несхитний.

Ср. неподатливый.

Неподдельно3 нареч. непідробно, невдавано, неудавано, непідроблено; щиро.

Ср. неподдельный 2.

Неподдельность№ 1. непідробленість, -ності; 2. уст. непідробність, невдаваність, неудаваність, непідробленість, нефальшованість; щирість, -рості.

Ср. неподдельный 1—2.

Неподдельный№ 1. непідроблений; 2. (перен.: непритворный) непідробний, невдаваний, неудаваний, непідроблений, нефальшоваиий; (искренний) щирий; (истинный) справжній.

Неподкованность№ непідкованість, -ності.

Ср.неподкованный.

Неподкованный№ непідкований, непідкутий.

Неподкупно№ нареч. непідкупно.

Неподкупность№ непідкупність, -ності.

Неподкупный№ непідкупний; н. характер непідкупний характер.

Неподобающе№ нареч. неподобно; неналежно; непристойно.

Ср. неподобающий.

Неподобающий№ неподобний; (ненадлежащий) неналежний; (неприличный) непристойний; вести себя ~им образом поводитися неподобно (неналежно, неналежним чином, не­пристойно).

Неподобный№ разг. неподобний;(неприличный) непристойний.

Неподражаемо№ нареч. незрівнянно.

Ср. неподражаемый.

Неподражаемость№ незрівнянність, -нності.

Ср.неподражаемый.

Неподражаемый№ винятковий, незрівнянний, неподсильный разг. см. непосильный.

Неподступность№ разг. неприступність, -ності, непідступність.

Неподступный№ разг. неприступний, непідступний.

Неподсудность№ юр. непідсудність, -ності; н. поступка непідсудність учинку.

Неподсудный№ юр. непідсудний; ~ное дело непідсудна справа.

Неподходяще№ предик, не годиться, не підходить.

Неподходящий№ негодящий, непідхожий; (непригодный) непридатний, нездалий, який (що) не пасує; (несоответствующий) невідповідний; (происходящий не в пору) неслушний; (невозможный) неможливий; ~щая компания невідповідна (непідхожа, не та) компанія; ~щая пора неслушний час; -не условия невідповідні умови.

Неподчинение№ (кому-чему) непокора (ж-.) (кому-чому, перед ким-чим), непокірність, -ності (ж.) (кому-чому), непідкорення (кому- чому); (неповиновение — ещё) м. непослух, -у (перед ким-чим); н. властям непокора владі.

Неподчинённость№№ непідлеглість, -лості; непідвладність, -ності, непідпорядкованість.

Недозволенный№ недозволений.

Непозволительно№ нареч. недозволенно, неприпустимо.

Непозволительность№ недозволеність, -нності, неприпустимість, -мості.

Непозволительный№ недозволенний, неприпустимий.

Непознаваемость№ филос. непізнаваність, -ності, непізнаванність, -нності, недоступність для пізнання.

Непознаваемый№ филос. непізнаваний, непізнаванний, недоступний для пізнання.

Непознанность№ непізнаність, -ності.

Непознанный№ непізнаний.

Непоказанный№ (недозволительный) разг. недозволенний, недозволений.

Непоказательный№ нетиповий.

Непокладистость№ нелагідність, -ності, непокладливість, -вості; сперечливість.

Ср. Непокладистый.

Непокладистый№ нелагідний, непокладпивий; (строптивый)реже сперечливий.

Непоклонный№ прост, непокірливий, непокірний, неслухняний.

Непокой№ разг. неспокій, -ою, непокій, -ою.

Непокойно№ нареч., разг. неспокійно, непокійно.

Непокойный№ разг. неспокійний, непокійний.

Непоколебимо№ нареч. непохитно, несхитно; стійко, твёрдо.

Ср. непоколебимый.

Непоколебимость№ непохитність, -ності, несхитність; стійкість, -кості, твердість, -дості.

Ср. непоколебимый.

Непоколебимый№ непохитний, несхитний; (стойкий — ещё) стійкий, твердий.

Непокорённость№ нескореність, -ності, непідкореність) реже невпокореність.

Непокорённый№ нескорений, непідкорений, реже невпокорений.

Непокоримость№ нескоримість, -мості.

Ср. непокоримый.

Непокоримый№ нескоримий; (стойкий — ещё) стійкий, твердий.

Непокорно№ нареч. непокірно, непокірливо.

Непокорность№, прост, непокорливостъ, уст. непокорство непокірність, -ності, непокірливість, -вості; (непослушание — ещё) непокора, неслухняність,реже нескорення (с.).

Ср. непокорный.

Непокорный№, прост, непокорливый непокірний; (несклонный к покорности) непокірливий, неслухняний.

Непокрытый№ непокритий; (некрытый — ещё) некритий; (о здании — ещё) безверхий; с —той головой з непокритою головою, непокритий; (простоволосый) разг. простоволосий.

Неполадки№ мн., разг. (неисправности) неполадки, -док; -ка ед. неполадка; (общественные) мн. негаразди, -ів; (несогласие) незгода (ж.), мн. незгоди, -од; (ссора) сварка (ж), мн. сварки (род. сварок), чвари (род. чвар).

Неполегающий№ с.-х. твердостеблий.

Неполивной№ с.-х. неполивний.

Неполитично№ нареч., разг. неполітично; нетактовно.

Неполитичностъ№ разг. неполітичність, -ності; нетактовність.

Неполитичный№ разг. неполітичний; (бестактный) нетактовний.

Неполногласие№ лингв, неповноголосся.

Неполногласный№ лингв, неповноголосний.

Неполнозубые№ сущ., мн., зоол. неповнозубі, -их.

Неполнозубый№ зоол. неповнозубий.

Неполноправие№ неповноправність, -ності.

Неполноправность№ неповноправність, -ності (ж).

Неполноправный№ неповноправний; ~ная часть населения неповноправна частина населення.

Неполнота№ неповнота, неповність, -ності; н. власти неповнота влади.

Неполноценность№ неповноцінність, -нності, меншовартість, -тості; н. монеты жон. неповноцінність монети.

Неполноценный№ неповноцінний, меншовар- тий; ~нная монета жон. неповноцінна монета.

Неполный№ 1. неповний; 2. (не достигший нужного предела и т. п.) неповний, нецілковитий; ~ная средняя школа неповна середня школа; ~ное предложение лингв. неповне речення; ~ное сходство нецілковита (неповна) подібність (схожість); н. курс неповний курс; н. месяц (~ная луні) неповний місяць; н. рабочий день неповний робочий день; 2. (не отличающийся полнотой) неповний, негладкий.

Неполовозрелый№ биол. Статевонезрілий.

Неположенный№ неналежний, непризначений, невизначений, невстановлений.

Неполярный№ физ. Неполярний.

Непомерно№ нареч. непомірно; надмірно.

Ср. непомерный.

Непомерность№ непомірність, -ності; надмірність.

Ср. непомерный.

Непомерный№ непомірний; (чрезмерный) надмірний; ~ная гордость надмірні гордощі, надмірна пиха.

Непонимание№ нерозуміння, ж., разг. Нетяма.

Непонимающе№ нареч. не розуміючи.

Непонимающий№ 1. прич. який (що) не розуміє; 2. (непонятливый) прил. нетямущий, нетямучий, нетямкий.

Непонятливо№ нареч., п р о ст., уст. нетямуще.

Непонятливость№ нетямущість, -щості; безтямність, -ності, разг. нетямкість, -кості.

Ср. непонятливый 1.

Непонятливый№ 1. нетямущий, нетямучий, безтямний, безтямкий, разг. нетямкий; н. человек нетямка (нетямуча) людина, безтямко (м. и ж.); 2. (непонятный, неясный) прост, незрозумілий.

Непонятно№ нареч. незрозуміло, невтямно; незбагненно.

Ср. непонятный 1.

Непонятность№ незрозумілість, -лості, невтямність, -ності; незбагненність, -нності.

Ср. непонятный 1.

Непонятный№ 1. незрозумілий, невтямний; (непостижимый) незбагненний; 2. прост, см. непонятлнвый 1.

Непонятый№ якого не зрозуміли, незбагнений.

Непопадание№ непопадання, невлучання.

Непоправимо№ нареч. непоправно.

Непоправимость№ непоправність, -ності.

Непоправимый№ непоправний; —мая ошибка непоправна помилка.

Непопулярно№ нареч. непопулярно.

Непопулярность№ непопулярність, -ності.

Непопулярный№ непопулярний.

Непородный№ с.-х. непородний, непорідний.

Непорочно№ нареч. непорочно; невинно, цнотливо.

Ср. непорочный 1.

Непорочность№ непорочність, -ності; невинність, -нності, незайманість, цнотливість, -вості, цнота; чистість, -тості, чистота.

Ср. непорочный 1.

Непорочный№ 1. непорочний; (невинный) невинний, незайманий, цнотливий; (чистый) чистин; 2. (безупречный) уст. бездоганний; (беспорочный) безвадний.

Непорядок№ непорядок, -дку; (беспорядок) безладдя (с.), безлад, -у, нелад, -у; это н. це безладдя; це не спосіб, так не годиться (робити).

Непорядочно№ нареч. непорядно, нестатечно.

Непорядочность№ непорядність, -ності, нестатечність.

Непорядочный№ непорядний, нестатечний.

Непосвящённость№ непосвяченість, -ності.

Непосвящённый№ 1. разг. непосвячений; 2. (в тайну) невтаємничений.

Непоседа№ (м. и ж.), разг., м., уст. непосед непосида (м. и ж), м. непосидько, ж. побігайка, м. пострибун, -а, вертун, -а, ж. вертуха, м. и ж. дзига, швендя.

Непоседливо№ нареч. непосидюче, непосидюще, непосидяче, непосидливо.

Непоседливость№ непосидючість, -чості, непосидющість, -щості, непосидячість, непосидливість, -вості.

Непоседливый№, непоседный непосидючий, непосидющий, невсидючий, непосидячий, непосидливий.

Непосещаемость№ невідвідуваність, -ності.

Непосещаемый№ невідвідуваний.

Непосещение№ невідвідування.

Непосильно№ нареч. непосильно; (сверх чьих-л. сил) надсильно, над (понад) силу.

Непосильность№ непосильність, -ності.

Непосильный№ непосильний; (сверх чьих-л. сил) надсильний; от ~ного труда, от ~ной работы з надмірної (надсильної) праці, через надмірну (надсильну) працю.

Непоследовательно№ нареч. непослідовно; вести себя н. поводитися непослідовно.

Непоследовательность№ непослідовність, -ності.

Непоследовательный№ непослідовний; ~ые выводы непослідовні висновки.

Непослушание№ (кому-чему) неслухняність, -ності (ж) (перед ким-чим), неслухання (кого-чого), м. непослух, -у (перед ким-чим).

Непослушно№ нареч. неслухняно; непокірно.

Ср. непослушный.

Непослушность№ неслухняність, -ності; непокірність.

Ср. непослушный.

Непослушный№, прост. непослушливый неслухняний; (непокорный — ещё) непокірний; н. ребёнок неслухняна дитина, неслух.

Непосредственно№ нареч. безпосередньо, прямо; щиро.

Ср. непосредственный.

Непосредственность№ безпосередність, -ності; щирість, -рості.

Ср. непосредственный.

Непосредственный№ безпосередній; (искренний - ещё) щирий; ~нное участие безпосередня участь; н. начальник безпосередній начальник; ~ым образом безпосередньо.

Непостижимо№, непостигаемо, уст. непостижно нареч. незбагненно; незрозуміло; уму н. что розумом не збагнути що, незбагненне що, не міститься (не вміщається) в голові що, понад усяке людське розуміння що.

Ср. непостижимый.

Непостижимость№, непостигаемость незбагненність, -нності; незрозумілість, -лості.

Ср. непостижимый.

Непостижимый№, непостигаемый, уст. непостижный незбагненний; (непонятный) не­зрозумілий.

Непостоянно№ нареч. непостійно; нестало, нестійко; хитко, хитливо; мінливо.

Ср. непостоянный.

Непостоянный№ непостійний; (неустойчивый) несталий, нестійкий; (колеблющийся) хисткий, хиткий, хибкий, хитливий, хитлявий; (изменчивый) мінливий, реже змінливий.

Непостоянство№, непостоянность непостійність, -ності; несталість, -лості, нестійкість, -кості; хисткість, хиткість, хибкість; мінливість, -вості.

Ср. непостоянный.

Непостыдный№ разг. неганебний.

Непотизм№ ист., перен. непотизм, -у.

Непотопляемость№ мор. непотоплюваність, -ності, незатоплюваність.

Непотопляемый№ мор. непотоплюваний, незатоплюваний.

Непотребно№ нареч. 1. непотрібно; 2. розпусно, розпутно, непотребно.

Ср. непотребный 1—2.

Непотребность№ 1. непотрібність, -ності; 2. непристойність; розпусність, розпутність.

Ср. непотребный 1—2.

Непотребный№ 1. (ненужный) уст. непотрібний; (лишний) зайвий; 2. (непристойный) разг. непристойний, уст. непотребний; (развратный) розпутний, розпусний; н. дом уст. публічний будинок, будинок розпусти.

Непотребство№ прост., уст. непотребство; (разврат) ж. розпуста.

Непотухающий№ незгасний, непогасний.

Непохвально№ нареч. непохвально, несхвально.

Непохвальность№ непохвальність, -ності, несхвальність.

Непохвальный№ непохвальний, несхвальний.

Непохожесть№ несхожість, -жості, неподібність, -ності.

Непохожий№ (на кого-что) несхожий, разг. непохожий (на кого-що); неподібний (до кого-чого); ~ож на себя несхожий на себе.

Непочатость№ непочатість, -тості.

Непочатый№ непочатий; н. край (угол) чего перен., разг. непочатий край (куток) чого; н. родник (источник) перен. невичерпне джерело.

Непочтение№ (к кому-чему) неповага, непошана (ж.) (до кого-чого), неповажання (кого-чого); (пренебрежение) зневага (до кого-чого); с ~ем относиться к кому ставитися без пошани (поваги, шани) до кого, не шанувати, -ую, -уєш, не поважати кого, ставитися зневажливо до кого.

Непочтительно№ нареч. нешанобливо, неповажливо; зневажливо; неввічливо.

Ср. непочтительный.

Непочтительность№ нешанобливість, -вості, неповажливість; (пренебрежительность) зневажливість; (невежливость) неввічливість; (непочтение) неповага, непошана; (пренебрежение) зневага.

Непочтительный№ нешанобливий, неповажливий; (пренебрежительный) зневажливий; (невежливый) неввічливий; ~ное отношение нешанобливе ставлення, ж. непошана.

Непоет№ непоет.

Неправда№ неправда, уст. олжа; (обида — ещё) кривда; ~дой жить не по правді (неправдою, на неправді) жити; жити кривдою; 0 всякая н. обличается брехня покажеться.

Неправдиво№ нареч. неправдиво, криводушно; несправедливо.

Неправдивость№ неправдивість, -вості, криводушність, -ності; несправедливість.

Неправдивый№ неправдивий, криводушний; (несправедливый) несправедливий; ~вое раскаяние нещире каяття.

Неправдоподобие№ неправдоподібність, -ності (ж.).

Неправдоподобно№ нареч. неправдоподібно.

Неправдоподобность№ неправдоподібність, -ності.

Неправдоподобный№ неправдоподібний.

Неправедно№ нареч. 1. несправедливо, неправедно; 2. неправедно.

Ср. неправедный 1—2,

Неправедность№ 1. несправедливість, -вості, неправедність, -ності; 2. неправедність.

Ср. неправедный 1—2.

Неправедный№ 1. (несправедливый) уст. несправедливий, фолькл., уст. неправедний; 2. (греховный) уст. неправедний.

Неправильно№ нареч. неправильно; неточно; неслушно; помилково, хибно.

Ср. неправильный.

Неправильность№ 1. (свойство) неправильність, -ності; неточність; неслушність; помилковість, -вості, хибність; ср. неправильный; 2. (уклонение от нормы) неправильність; (ошибка) помйлка, хйба.

Неправильный№ (отступающий от правил, норм) неправильний; (не соответствующий истине — ещё) неістинний, неточний; (неосновательный — ещё) неслушний; (ошибочный — ещё) помилковий, хибний; ~ная дробь мат. неправильний (мішаний) дріб; ~ые глаголы лингв, неправильні дієслова; ~ые черты лица неправильні (нерівні) рйси обличчя.

Неправленый№ исправлений.

Неправо№ нареч. несправедливо, реже неправо; (неправильно) неправильно; (не по праву) неправдою, не по правді.

Неправомерно№ нареч. Неправомірно.

Неправомерность№ неправомірність, -ності.

Неправомерный№ неправомірний.

Неправомочно№ нареч. неправосильно.

Неправомочность№ юр. неправосильність, -ності, неправомочність.

Неправомочный№ юр. неправосильний, неправомочний.

Неправоспособность№ юр. неправоздатність, -ності.

Неправоспособный№ юр. неправоздатний.

Неправость№ уст. 1. неправість, -вості; 2. несправедливість, неправість; неправильність, -ності.

Ср. неправый.

Неправосудне№ юр. неправосуддя, неправосудно предик., юр. Неправосудно.

Неправосудный№ юр. неправосудний.

Неправота№ 1. неправота; 2. несправедливість, -вості.

Ср. неправый 1—2.

Неправый№ 1. неправий, неправ кто не має рації хто, неправда чия, [часом] неправду каже хто; 2. (несправедливый) несправедливий, неправий; (неправильный) неправильний; -вое дело несправедлива (неправа) справа, несправедливе (неправе) діло.

Непраздная№ сущ., ж., уст. вагітна, -ої.

Непраздный№ непустий, непорожній, немарний; (нелишний) незайвий; (преим. о человеке) небездіяльний, разг. негулящий; н. вопрос непусте (немарне, незайве) питання.

Непрактический№ непрактичний.

Непрактично№ нареч. непрактично.

Непрактичность№ непрактичність, -ності.

Непрактичный№ непрактичний.

Непревзойдённо№ нареч. неперевершено; н. умный надзвичайно розумний, разг. такий розумний.

Непревзойдённость№ неперевершеність, -ності.

Непревзойдённый№ неперевершений; ~нное мастерство неперевершена майстерність; н. шедевр неперевершений шедевр.

Непредвиденно№ нареч. непередбачено; несподівано.

Ср. непредвиденный.

Непредвиденность№ непередбаченість, -ності; несподіваність.

Ср. непредвиденный.

Непредвиденный№, уст. непредвидимый непередбачений, незавбачений; (неожиданный) несподіваний; ~ые расходы непередбачені витрати; по ~ым обстоятельствам з непередбачених обставин, через непередбачені обставини.

Непредельный№ хим. неграничний.

Непредикативный№ лингв, непредикативний; ~ное определение непредикативне означення.

Непреднамеренно№ нареч. ненавмисно, ненавмисне, неумисно, неумисне.

Непреднамеренность№ ненавмисність, -ності, неумисність.

Непреднамеренный№ ненавмисний, неумисний.

Непредотвратимо№ нареч. неминуче.

Непредотвратимость№ невідверненість, -ності; невідворотність, невідхильність; неминучість, -чості.

Ср. непредотвратимый.

Непредотвратимый№ якого (що) не можна відвернути (усунути); (неотвратимый) невідворотний, невідхильний; (неизбежный) неминучий.

Непредсказуемо№ непередбачувано.

Непредсказуемость№ непередбачуваність, -ності.

Непредсказуемый№ непередбачуваний; н, человек непередбачувана людина.

Непредставительный№ непредставницький; (о внешности) непоказний, нестатурний; (невидный) нестатечний; (неимпозантный) неімпозантний, непрезентабельний.

Непредубеждённо№ нареч. неупереджено.

Непредубеждённость№ неупередженість, -ності.

Непредубеждённый№ неуперёджений; ~нное мнение неупереджена думка; н. читатель неупереджений читач.

Непредугаданность№ непередбаченість, -ності.

Непредугаданный№ непередбачений, незазбачений.

Непредумышленность№ см. непреднамеренность.

Непредумышленный№ см. непреднамеренный.

Непредусмотренно№ нареч. непередбачено.

Непредусмотренность№ непередбаченість, -ності.

Непредусмотренный№ непередбачений; ~нная встреча непередбачена зустріч.

Непредусмотрительно№ нареч. непередбачливо.

Непредусмотрительность№ непередбачливість, -вості; н. действий непередбачливість дій.

Непредусмотрительный№ непередбачливий; н. шаг непередбачливий крок.

Непрезентабельно№ нареч. непрезентабельно.

Непрезентабельность№ непрезентабельність, -ності.

Непрезентабельный№ непрезентабельний, непоказний.

Непреклонно№ нареч. непохитно, незламно; невблаганно.

Ср. непреклонный.

Непреклонность№ непохитність, -ності, незламність, твердість, -дості; невблаганність, -нності.

Ср. непреклбнный.

Непреклонный№ непохитний, незламний, твердий; (неумолимый) невблаганний; н. характер тверда (непохитна) вдача, твердий (непохитний) характер.

Непрекословно№ беззаперечно, незаперечно.

Непрекословность№ беззаперечність, -ності, незаперечність.

Непрекословный№ беззаперечний, незаперечний.

Непреложно№ нареч. непорушно; непохитно; незаперечно.

Ср. непреложный.

Непреложность№ непорушність, -ності; непохитність; незаперечність.

Ср. непреложный.

Непреложный№ непорушний; (непоколебимый) непохитний; (неоспоримый) беззаперечний, незаперечний; н. закон непорушний закон; н. факт незаперечний (беззаперечний) факт.

Непременно№ нареч. неодмінно, реже невідмінно; (обязательно) обов’язково, конче, доконче, конечно, конечне, доконечно, доконечне, разг. притьмом, реже притьма, пробі.

Непременность№ неодмінність, -нності; обов’язковість, -вості, конечність, -ності, доконечність.

Ср. непременный.

Непременный№ неодмінний; (обязательный) обов’язковий, конечний, доконечний; ~нное условие неодмінна умова; н. секретарь уст. неодмінний секретар.

Непреоборимо№ уст. непереборно.

Непреоборимость№ уст. непереборність, -ності.

Непреоборймый№ уст. непереборний.

Непреодолимо№ нареч. непереборно, непоборно, незборимо; нездоланно, непереможно.

Ср. непреодолимый.

Непреодолимость№ непереборність, -ності, непереборення (с.), непоборність, незборимість, -мості; нездоланність, -нності, непереможність.

Ср. непреодолимый.

Непреодолимый№ непереборний, непоборний, незборимий, незборний; (непобедимый) не­здоланний, непереможний; -мая сила непереможна сила; ~ые препятствия непереборні (неподоланні) перешкоди.

Непререкаемо№ нареч. незаперечно, беззаперечно; безперечно.

Ср. непререкаемый.

Непререкаемость№ незаперечність, -ності, беззаперечність; безперечність.

Ср. непререкаемый.

Непререкаемый№ незаперечний, беззаперечний; (неоспоримый) безперечний.

Непрерывка№ разг. Безперервна.

Непрерывно№ нареч. 1. безперервно, безупинно, невпинно, неперервно, непереривно; 2. мат. неперервно, непереривно.

Непрерывнодействующий№ спец, безперервнодійний, безперервної дії.

непрерывно-импульсный№ спец, безперервно- імпульсний.

Непрерывность№ 1. безперервність, -ності, безупинність, -нності, невпинність, неперервність, непереривність; 2. мат. неперервність, непереривність.

Непрерывный№ 1. безперервний, безупинний, невпинний, неперервний, непереривний; н. трудовой стаж безперервний трудовий стаж; 2. мат. неперервний, непереривний; -ная дробь неперервний (непереривний) дріб.

Непрестанно№ нареч. безперестану, безперестанку, безперестанно, невпинно, без упину, неспинно, безупинно, ненастанно, безнастанно, безустанно, безустанну, без угаву, безугавно.

Непрестанность№ невпинність, -нності, без- упинність.

Непрестанный№ безперестанний, невпинний, неспинний, безупинний, ненастанний, безнастанний, безустанний, безугавний.

Непрестижность№ непрестижність, -ності.

Непрестижный№ непрестижний; -ная должность непрестижна посада.

Непреходящий№ книжн. неминущий; -ие ценности неминущі цінності.

Неприбранность№ неприбраність, -ності.

Неприбранный№ неприбраний.

Неприбытие№ неприбуття; н. в суд неприбуття до суду (на суд).

Неприветливо№, уст. неприветно нареч. непривітно.

Неприветливость№ непривітність, -ності.

Неприветливый№, уст. неприветный непривітний.

Непривилегированный№ непривілейований; ~ые слой населения непривілейовані верстви (реже шари) населення.

Непривлекательно№ нареч. непривабливо, непривабно, непринадно.

Непривлекательность№ непривабливість, -вості, непривабність, -ності, непринадність.

Непривлекательный№ непривабливий, непривабний, непринадний.

Неприводимый№ незвідний; н. многочлен незвідний багаточлен (многочлен).

Непривычка№ разг. незвичка; (непривычность) незвиклість, -лості, незвичність, -ності, не- призвичаєність; по -ке, с (от) ~ки з незвички, не маючи (не мавши) звички.

Непривычно№ нареч. незвично; незвичайно.

Ср. непривычный 1.

Непривычность№ 1. незвичність, -ності; незвичайність; 2. незвиклість, -лості, незвичність; непризвичаєність.

Ср. непривычный 1—2.

Непривычный№ 1. (не вошедший в привычку) незвичний; (необычный) незвичайний; 2. (не имеющий привычки) незвиклий, незвичний; (неприспособленный) непризвичаєний.

Неприглядно№ нареч. непривабливо, непринадно, непривабно; непоказно.

Ср. неприглядный.

Неприглядность№ непривабливість, -вості, непринадність, -ності, непривабність; непоказність.

Ср. неприглядный.

Неприглядный№ непривабливий, непринадний, непривабний; (невзрачный) непоказний.

Непригодность№ (к чему, для чего) непридатність, -ності (до чого, для чого, на що).

Непригодный№ (к чему, для чего) непридатний (до чого, для чого, на що), негожий, разг. негодящий (до чого, на що); н. ни к чему ні до чого (ні на що) непридатний (нездатний).

Непригоже№ нареч. 1. негоже; ср. непригожий 1; 2. (не подобает) предик., разг. не годиться, непристойно, не подоба.

Непригожество№ прост, негожість, -жості, невродливість, -вості (ж.у, непоказність, -ності.

Ср. непригожий 1.

Непригожий№ разг. 1. (некрасивый) негарний, негожий, невродливий; (невзрачный) непоказний; 2. (неприличный) непристойний.

Неприготовленность№ неприготованість, -ності.

Неприготовленный№ неприготований, неприготовлений.

Неприемлемость№ неприйнятність, -ності; неприпустимість, -мості, неприпущенність, -нності, недопустимість, недопущенність.

Ср. неприемлемый.

Неприемлемый№ неприйнятний; (недопустимый) неприпустимий, неприпущенний, недопустимий, недопущенний.

Неприёмный№ неприймальний, неприйомний; н. день неприймальний день.

Непризнание№ невизнання.

Непризнанность№ невизнаність, -ності.

Непризнанный№ невизнаний.

Неприкасаемые№ мн., рея. недоторканні, -их; каста ~ых каста недоторканних.

Неприкасаемый№ недоторканний, недоторкуваний, недоторканий.

Неприкаянно№ нареч., разг. Неприкаяно.

Неприкаянность№ разг. неприкаяність, -ності.

Неприкаянный№ разг. Неприкаяний.

Неприкосновенно№ нареч. недоторканно; непорушно.

Ср. неприкосновенный.

Неприкосновенность№ недоторканність, -нності; н. личности недоторканність особи.

Неприкосновенный№ недоторканний; (неприкасаемый) непорушний, незайманий; н. запас непорушний (недоторканний) запас; н. фонд непорушний (недоторканний) фонд.

Неприкрашенность№ неприкрашеність, -ності.

Неприкрашенный№ неприкрашений.

Неприкрыто№ нареч. неприховано.

Неприкрытость№ неприкритість, -тості; неприхованість, -ності.

Неприкрытый№ (не имеющий покрова) неприкритий, незатулений; (откровенный, нескрываемый — обычно) неприхований.

Неприличие№, неприличность непристойність, -ності, разг. Незвичайність.

Неприлично№ 1. нареч. непристойно; неподобно; ср. неприличный; 2. предик, непристойно, не годиться, не личить, не випадає.

Неприличный№ непристойний; (неподобающий) неподобний; -ное выражение непристойне висловлювання.

Неприложимость№ незастосовність, -ності.

Неприложимый№ незастосовний.

Неприменение№ незастосування.

Неприменимость№ незастосовність, -ності; непридатність.

Ср. неприменимый.

Неприменимый№ незастосовний; (непригодный) непридатний.

Неприметно№ нареч. непомітно, непримітно.

Неприметность№ непомітність, -ності, непримітність.

Неприметный№ непомітний, непримітний; ~ная разница непомітна різниця.

Непримечательность№ непримітність, -ності.

Непримечательный№ непримітний; (ничем не выдающийся) невидатний; (не заслуживающий внимания) не вартий уваги.

Непримиримо№ нареч. непримиренно, непримиримо.

Непримиримость№ непримиренність, -нності, непримиримість, -мості.

Непримиримый№ непримиренний, непримиримий; -мая борьба непримиренна боротьба.

Непринуждённо№ нареч. невимушено, непримушено, несилувано; природно; просто; [надто] вільно; [надто] розв’язно.

Ср. непринуждённый.

Непринуждённость№ невимушеність, -ності, непримушеність; природність; простота; [надмірна] вільність; [надмірна] розв’язність; напускная н. удавана невимушеність.

Ср. непринуждённый.

Непринуждённый№ невимушений, непримушений, несилуваний, реже незмушений; (естественный) природний; (простой) простий; (чересчур свободный) [надто] вільний; (слишком развязный) [надто] розв’язний; ~нное обращение невимушене (просте) поводження; ~нное согласие добровільна згода.

Непринятие№ неприйняття, (неоконч. д. — ещё) неприймання; (мероприятий и т. п) невжиття, (неоконч. д. — ещё) невживання; н. мер предосторожности невживання (невжиття) запобіжних заходів.

Неприручимость№ неприрученність, -нності.

Неприручимый№ неприрученний, неприручимий.

Неприсоединение№ неприєднання; движение ~ия рух неприєднання.

Неприсоединившийся№ позаблоковий, нейтральний; ~иеся государства позаблокові держави, держави руху неприєднання.

Неприспособленность№ непристосованість, -ності.

Неприспособленный№ непристосований; н. к жизни непристосований до життя.

Непристойно№ нареч. непристойно; неподобно.

Ср. непристойный.

Непристойность№ непристойність, -ності; неподобність.

Ср. непристойный.

Непристойный№ непристойний; (неподобающий) неподобний; ~ное поведение непристойна поведінка.

Непристрастно№ уст. см. беспристрастно, непристрастный уст. см. беспристрастный.

Неприступно№ нареч. неприступно; недоступно; гордовито. неприступность неприступність, -ності; недоступність; гордовитість, -тості.

Неприступный№ неприступний; недоступний; (о ком-л. — ещё) гордовитий.

неприсутственный уст. неслужбовий; и. день неслужбовий день.

Непритворно№ нареч. невдавано, неудавано; щиро, правдиво.

Ср. непритворний.

Непритворность№ щирість, -рості, правдивість, -вості.

Ср. непритворный.

Непритворный№ невдаваний, неудаваний, реже нефальшований; (искренний) щирий, правдивий; ~ное удивление невдаване (щире) здивування.

Непритязательно№ нареч. невибагливо, невимогливо; скромно.

Ср. непритязательный.

Непритязательность№ невибагливість, -вості, невимогливість; скромність, -ності.

Ср. непритязательный.

Непритязательный№ невибагливий, невимогливий; (скромный) скромний; ~ная публика невибаглива публіка.

Неприхотливо№ нареч. 1. непримхливо; невибагливо; скромно; 2. просто; невигадливо.

Ср. неприхотливый 1—2.

Неприхотливость№ 1. непримхливість, -вості; невибагливість; скромність, -ності; 2. простота; невигадливість.

Ср. неприхотливый 1—2.

Неприхотливый№ 1. непримхливий; (непритязательный) невибагливий; (скромный) скромний; 2. (простой) простий; (незатейливый) невигадливий.

Непричастность№ непричетність, -ності; н. обвиняемого непричетність звинувачуваного.

Непричастный№ непричетний; н. к преступлению непричетний до злочину.

Непричёсанный№ незачесаний, непричесаний.

Непричинный№ прост, невинний.

Неприятно№ нареч. незатишно; непривітно.

Ср. неприютный.

Неприютность№ незатишність, -ності; непривітність.

Ср. неприютный.

Неприютный№ разг. незатишний; (неприветливый) непривітний; ~ная местность незатишна місцевість.

Неприязненно№ нареч. неприязно; вороже, нелюбо; смотреть и. неприязно (неприхильно, вороже) дивитися.

Ср. неприязненный.

Неприязненность№ неприязність, -ності; ворожість, -жості.

Ср. неприязненный.

Неприязненный№ неприязний; (враждебный) ворожий; питать ~ые чувства к кому мати неприязні (неприхильні, ворожі) почуття до кого', бути неприхильним до кого, проти кого, мати неприхильність до кого, проти кого; (образно) важким духом (пеклом) дихати на кого, лихої волі бути на кого.

Неприязнь№ неприязнь, -ні; (враждебность) ворожість, -жості; взаимная н. взаємна неприязнь.

Неприятель№ 1. (вражеские войска) ворог, неприятель; (противник) противник, супротивник; 2. (человек, враждебно настроенный к кому-л.) уст. неприятель (разг.); (недруг) недруг.

Неприятельница№ разг. неприятелька.

Неприятельский№ ворожий; и. флот ворожий флот, флот противника; 0 у друга пить воду лучше ~кого мёду у друга солодша вода, ніж у ворога мед.

Неприятие№ неприйняття, (неоконч. д. — ещё) неприймання; (непризнание) невизнання.

Неприятно№ нареч. неприємно; прикро; нелюбо; мне н. его общество його товариство мені неприємне; Зто ему крайнє н. це йому край (украй, аж надто) неприємно (прикро).

Ср. неприятный.

Неприятность№ неприємність, -ності; прикрість, -рості, разг. халепа; причинить н. кому зробити (учинити) прикрість (неприємність) кому, завдати прикростї (неприємності) кому.

Ср. неприятный.

Неприятный№ неприємний; (вызывающий неудовольствие — ещё) прикрий; (немилый) нелюбий, немилий; мне предстоит и. разговор у мене має бути неприемна (прикра) розмова; н. запах неприємний запах; н. разговор неприємна (прикра) розмова.

Непробиваемость№ непробивність, -ності.

Непробиваемый№№ непробивний; он ~ем його годі пройняти (разг. дістати).

Непробудно№ нареч. непробудно, безпробудно, без просипу, безпросипно.

Непробудность№ непробудність, -ності, безпробудність, безпросипність.

Непробудный№, уст. непробудимый непробудний, безпробудний, безпросипний, непросипний, непросипущий; н. пьяница: непробудний (безпробудний, безпросипний, непросипущий, безпрокидний, мертвий, заливний) п’яниця; спать ~ым сном спати непробудним (безпробудним, глибоким, міцним, твердим) сном.

Непроверенный№ неперевірений.

Непроводимость№ физ., биол. непровідність, -ності.

Непроводник№ физ. непровідник, -а.

Непроворно№ нареч. немоторно, неметко, непроворно; неспритно.

Ср. непроворный.

Непроворный№ немоторний, неметкий, непроворний; (неловкий) неспритний.

Непроглядно№ нареч. непроглядно.

Ср. непроглядный.

Непроглядный№ непроглядний; (для взора — ещё) непрозірний; (невидный) невидний; (беспросветный) безпросвітний; тьма ~ная непроглядна темрява; тьма-темрява, темен- на темрява, темнюща темрява; безока пітьма.

Непродовольственный№ непродовольчий; ~ые товары непродовольчі товари.

Непродолжительно№ нареч. недовгочасно; недовго.

Ср. непродолжительнын.

Непродолжительность№ нетривалість, -лості, недовгочасність, -ності; недовгість, -гості, короткість, -кості.

Ср. непродолжительный.

Непродолжительный№ нетривалий, недовгочасний; (короткий) недовгий, короткий; в [самом] ~ном времени незабаром, невдовзі; не в довгому часі; найближчим часом.

Непродуктивно№ нареч. непродуктивно. непродуктивность непродуктивність, -ності.

Непродуктивный№ непродуктивний; ~ые суффиксы лингв, непродуктивні суфікси.

Непродуманно№ нареч. непродумано, необмірковано.

Непродуманность№ непродуманість, -ності, необміркованість.

Непродуманный№ непродуманий, необміркований.

Непроезжий№, разг. непроїзный непроїжджий, непроїзний; ~ная дорога непроїзна дорога.

Непрожареный№ непросмажений, недосмажений, реже непрожарений; ~нное мясо недосмажене (непросмажене) м’ясо.

Непрожеванный№ непрожеваний, непережеваний, нерозжеваний.

Непрожитый№ и непрожитой разг. непрожитий.

Непрозрачность№ непрозорість, -рості.

Непрозрачный№ непрозорий; ~ное стекло непрозоре скло.

Непроизводительно№ нареч. непродуктивно; недоцільно.

Ср. непроизводительный.

Непроизводительность№ непродуктивність, -ності; недоцільність.

Ср. непроизводительный.

Непроизводительный№ непродуктивний; (нецелесообразный — ещё) недоцільний; —ная трата времени непродуктивне витрачання часу; марнування часу; ~ые затраты не­продуктивні затрати (витрати); ~ые издержки непродуктивні витрати (затрати).

Непроизводственный№ невиробничий.

Непроизвольно№ нареч. мимовільно, мимоволі, мимохіть.

Непроизвольность№ мимовільність, -ності.

Непроизвольный№ мимовільний; -ное движение мимовільний рух.

Непроизносимость№ невимовлюваність, -ності.

Непроизносимый№ невимлвлюваний; ~мое сочетание согласных лингв, невимовлюване сполучення приголосних.

Непрокрас№ прост, непрофарбованість, -ності (.ж.).

Непролазно№ нареч., разг. Непролазно.

Непролазность№ разг. непролазність, -ності.

Непролазный№ разг. Непролазний.

Непролетарский№ непролетарський; ~кое происхождение непролетарське походження.

Непроливайка№ разг. невиливайка.

Непромах№ (кто) предикразг. не дурень (хто), не в тім’я битий (хто); он парень н. він хло­пець не дурень, він маху не дасть, він хлопець не в тім’я битий.

Непромокаемость№ непромокальність, -ності, водощільність.

Непромокаемый№ непромокальний, непромокнйий; -моє пальто непромокальне (непромокне) пальто.

Непромокайка, непромокашка№ разг. непромокайка.

Непромытый№ непромитий.

Непроницаемо№ нареч. непроникно, непроникливо; непроглядно.

Ср. непроницаемый.

Непроницаемость№ непроникність, -ності, непроникливість, -вості; непрозірність, непроорість, -рості; непроглядність.

Ср. непроницаемый.

Непроницаемый№ непроникний, непроникливий; (для взора — еще) непрозірний, непро­зорий; (непроглядный — ещё) непроглядний; ~мая тайна незбагненна таємниця.

Непроницательно№ нареч. непроникливо.

Непроницательность№ непроникливість, -вості.

Непроницательный№ непроникливий; (о взгляде, уме — ещё) негострий.

Непропорционально№ нареч. непропорційно, реже непропорціонально.

Непропорциональность№ непропорційність, -ності, реже непропорціональність.

Непропорциональный№ непропорційний, реже непропорціональний.

Непросветлённый№ непросвітлений.

Непросветный№ безпросвітний; (непроглядный) непроглядний; ~ная тьма безпросвітна (непроглядна) пітьма (тьма, темрява).

Непросвещённость№, уст. непросвещение, не- просветительность неосвіченість, -ності, разг. темність, темнота, незрячість, -чості.

Непросвещённый№ неосвічений, разг. темний, незрячий; -иное общество неосвічене су­спільство.

Непросматриваемый№ непроглядний.

Непросохший№ непросохлий.

Непростительно№ нареч. непрощенно, непробачно, непростимо.

Непростительность№ непрощенність, -нності, непробачність, -ності, непростимість, -мості.

Непростительный№ непрощенний, непробачний, непростимий; ~ное легкомыслие непрощенна (непробачна) легковажність (легкодумність); н. поступок непрощенний учинок.

Непростой№ непростий; н. вопрос непросте питання.

Непротивленец№ разг. непротивленець, -нця.

Ср. непротивление.

Непротивление№: н. злу [насилнем] книжн. непротивлення злу [насильством].

Непротивлёнка№ разг. непротивленка.

непротивлёнский№ книжн. непротивленський.

Непротивленство№, непротивлёнчество книжн. Непротивленство.

Непротивленческий№ книжн. непротивленський.

Непротиворечивость№ несуперечливість, -вості, несуперечність, -ності.

Непроторенный№ невторований, непроторований, неторований, непротоптаний.

Непроточность№ непроточність, -ності.

Непроточный№ непроточний; ~ые воды непроточні води; н. пруд непроточний став (ставок).