Урок в 8 кл по шевченку

8 клас

Урок №

Тема. Тарас Шевченко. Цикл «В казематі». Художнє вираження в ньому високих громадянських почуттів («Мені однаково, чи буду…»). Глибокі переживання ліричного героя про майбутню долю України. Художні засоби твору. Фольклорні мотиви у вірші «Ой три шляхи широкії…». Майстерне використання народних символів.

Мета:

• ознайомити учнів із циклом віршів «В казематі» («Мені однаково, чи буду…», «Ой три шляхи широкії…»);

• розвивати навички виразного читання, аналізу поезій;

• виховувати усвідомлення громадянської позиції людини як прояву її духовності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи і прийоми: мікрофон, слово вчителя, репродуктивна бесіда, мозковий штурм.

Література: Слоньовська О.В. Українська література: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Освіта, 2008. – 400 с.

Паращич В.В. Українська література. 8 клас: Плани-конспекти уроків. – Х.: Веста, 2010. – 288 с.

Перебіг уроку

І. Оргмомент. (1 хв.)

Доброго дня, діти. Сідайте. Черговий, назвіть, будь ласка, відсутніх.

ІІ. Актуалізація знань. (2 хв.) ( мікрофон; роль уявного мікрофона виконує ручка, відповідає той учень, який отримає уявний мікрофон).

На минулому уроці ви вивчали поезію Т. Шевченка «Думи мої, думи мої…». Яка, на ваш погляд, основна думка твору?

Орієнтовні відповіді учнів:

• туга за батьківщиною;

• призначення поета й поезії у суспільному житті;

• переживання поета про тяжку долю України;

• роль художнього слова в житті народу.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. (1 хв.)

Сьогодні ми продовжимо вивчати поезію Т. Шевченка, а саме цикл «В казематі», у якому ми бачимо вираження високих громадянських почуттів поета.

ІV. Засвоєння нових знань.

1. Слово вчителя. (7 хв.)

Цикл «В казематі» з’явився у застінках Петропавлівської фортеці і був написаний Т. Шевченком протягом 17-30 травня 1847 року. Цикл нараховує 12 поезій і заспів «Згадайте, братія моя…». Про що ж вони? Про таких же безталанних людей, як і сам поет: про дівчину-сироту, якій Бог не дав «ані щастя, ні долі» («Ой одна я, одна»), про сумне козацьке минуле у поезії «За байраком байрак…» :

Нас тут триста, як скло,

Товариства лягло!

І земля не приймає.

Як запровадив гетьман,

Нас послав поганяти,

По своїй землі

Свою кров розлити

І зарізали брата.

Але одним з основних мотивів невольничої поезії Кобзаря усе ж є лобов до батьківщини, вболівання за її долю, що звучить у поезії-заспіві до циклу:

Любітеся, брати мої,

Україну любіте

І за неї, безталанну

Господа моліте.

І більш докладно ми розглянемо поезію «Мені однаково, чи буду…», яку вважають одним із найвеличніших творів не лише української, але й світової патріотичної лірики. У поезії ліричний герой говорить, що може змиритися із власною долею вигнанця, невольника, однак не може прийняти того, що його любу Україну опанували «злії люде». Тут ми бачимо основний мотив поезії – поєднання громадського й особистого в житті людини, небайдужість поета як громадянина. Ліричний герой байдужий не лише до власної прижиттєвої долі, а й до посмертної пам’яті про себе, але турбується про те, щоб «наша земля» перестала бути «не своєю». Отже, звернімося до самої поезії.

2. Виразне читання поезії «Мені однаково…» (4 хв.)

V. Закріплення знань (репродуктивна бесіда). (10 хв.)

1. Чи можна поділити вірш композиційно на дві частини? На які саме? Про що в них ідеться?

(Побудований за принципом протиставлення. Перша частина – перші 18 рядків. У ній подається розповідь про тяжке невольницьке минуле ліричного героя, теперішній стан арештанта й майбутнє без надії на волю. У другій частині (це останні п’ять рядків) вірша і осуд експлуататорів, і зворушлива ніжність до ошуканої України, і велика тривога за майбутнє рідного краю: щоб підступні пани не приспали його волелюбства).

2. На основі тексту доведіть, що поезія містить найвищий прояв справжнього патріотизму. У чому саме він полягає?

(Малого сліду не покину

На нашій славній Україні..

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві…

Ліричного героя не турбує власне страдницьке життя, а хвилює тільки доля рідної землі, у цій поезії утверджується активна громадянська позиція кожної людини, патріота).

3. Які образи постають у творі? (Образ ліричного героя, України, батька, сина). Хто зображений в образі сина, батька? ( В образі батька зображується сучасне покоління Т.Шевченка, в образі сина – майбутні покоління).

4. Які художні засоби використовує поет? (Епітети: малого сліду, славній Україні, окраденую Україну; оксиморон (сполучення різко контрастних, протилежних за значенням слів): На нашій – не своїй землі; повтори «мені однаково» з різним емоційним навантаженням: спокійне, вдавано байдуже. рішуче заперечення; персоніфікація: сліду не покину, Україну присплять, збудять).

Слово вчителя. Також розглянемо поезію «Ой три шляхи широкії …» із циклу «В казематі», від якої віє особливим смутком, журливістю народної пісні.

Виразне читання вірша «Ой три шляхи широкії …» (4 хв.)

V. Закріплення знань ( мозковий штурм). (10 хв.)

Ставиться питання учням: які фольклорні мотиви й образи наявні в поезії «Ой три шляхи широкії …» ?

Клас ділиться на 2 групи: 1) генератори ідей, 2) група експертів.

(«Генератори» висловлюють свої ідеї, якнайбільше (учні записують ці ідеї). Під час висловлення відповіді учнів не коментуються. Потім «експерти» відбирають кращі ідеї).

Умови проведення мозкового штурму:

а) кажіть усе, що спаде вам на думку;

б) не обговорюйте і не критикуйте висловлення інших;

в) можна повторювати ідеї, запропоновані будь ким іншим;

г) розширення запропонованої ідеї заохочується.

Орієнтовні відповіді учнів:

- число три: троє братів, які розійшлись з України на чужу землю трьома різними шляхами, три явори, три ясени.

- повтори;

- постійні епітети: шляхи широкії, червона калина;

- повна нестягнена форма прикметника широкії;

- композиція будується на трьох елементах;

- образ-символ дівчини – калина, тополя;

- образи-символи парубків – три ясени, три явори;

- народний образ-символ – шляхів, що заростають терном;

- трагічний фінал балади: не повертаються брати, помирає дівчина.

Слово вчителя. (3 хв.)

Ми з вами виявили фольклорні мотиви вірші. Але яка мета була у Т.Шевченка? Фольклорна стилізація цієї поезії виконує одразу кілька смислових завдань. По-перше, вона вказує па «типовість» ситуації, у якій троє братів залишають рідну землю. Фольклорна форма надає текстові відтінку «давності», відтак поет підкреслює, що «так було і так є». Оскільки відірваність від рідної земліє неприродною, вимушеною, гіркою для будь-якої людини, то у поєднні із фольклорною «типовістю» створюється своєрідний контраст, який і підкреслює абсурдність таких подій. По-друге, важливо, що цей твір Шевченко написав під час заслання. У такій формі, імовірно, поет висловлює і власну тугу за Батьківщиною, бажання бути ближче до своєї землі.

VІ. Інструктаж із домашнього завдання (1хв.)

Вивчити напам’ять «Мені однаково, чи буду… ».

VІІ. Підсумки уроку. (2 хв.)

На уроці ми розглянули особливості циклу «В казематі» Т. Шевченка, який утверджує в поезії «Мені однаково…» активну громадянську позицію кожної людини, патріота.

4