- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Вимоги до знань та умінь За результатом вивчення дисципліни студенти повинні
- •Давньоруська держава. Галицько-Волинське князівство (IX – перша половина хіv ст.)
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Семінар №2 Початок козацької ери української історії (XIV- перша половина XVII ст.)
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Основна література
- •Додаткова література:
- •Семінар №3 Національно-визвольна війна українського народу
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Основна література
- •Додаткова література:
- •Семінар №4 Політичне і соціально-економічне становище України (друга половина XVII – xviiі ст.)
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Модуль 2 Семінар № 5 Україна у xiх - на початку хх ст.
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Основна література
- •Додаткова література:
- •Семінар № 6 Національно-демократична революція в Україні (1917-1921 рр.)
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Основна література
- •Додаткова література:
- •Семінар № 7 Розвиток України у 20-30-ті роки хх ст.
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Основна література
- •Додаткова література:
- •Семінарське заняття № 8
- •Україна у Другій світовій війні
- •(1939 – 1945 Рр. )
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Основна література
- •Додаткова література:
- •Семінарське заняття № 9
- •Утвердження незалежної і суверенної держави України
- •( 1985- Перше десятиліття XXI ст.)
- •Проблемні питання та завдання для самоконтролю
- •Теми доповідей та рефератів
- •Основна література
- •Додаткова література:
- •Рекомендації до написання контрольної роботи
Проблемно-пошукові питання
Які були передумови утворення Київської Русі?
В чому полягає прогресивна роль християнства?
Дайте оцінку «норманській» та «хазарській» теоріям походження Київської Русі. Чому ці проблеми привертають увагу науковців і в наші дні?
Дайте оцінку історичному значенню Київської державності.
Які наслідки феодальної роздробленості Київської Русі?
Розкрийте причини занепаду Галицько-Волинської держави.
Теми доповідей і рефератів
Київська Русь в добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославовичів.
Галицько-Волинська держава за часів Данила Галицького та її історичне значення.
Основна література
Бойко О.Д. Історія України: посібник / Олександр Дмитрович Бойко. – [3-тє вид., доп. ]. – К.:Академія, 2008. – С. 44–80, 90–96.
Історія України / [ кер. авт. кол. Ю.Зайцев. ] – [ вид. 4-те, зі зм.]. –Львів: Світ, 2003. – С.58–64, 71–84.
Литвин В. Історія України: підручник / Володимир Литвин. – [5-те вид., доп. ]. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 40–66, 91–103.
Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: навч. посібн. / Василь Фокович Остафійчук. – [4-те вид., випр.]. – К.: Ліра, 2008. ─ С.45–74.
Петровський В.В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. – [2-ге вид., випр. та доп. ]. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С.33–70, 78–82.
Додаткова література
Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття / Володимир Йосипович Борисенко. – К.: Либідь, 1998. –С.46–86.
Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки / Михайло Юрійович Брайчевський. – К.: Академія, 1995. –168 с.
Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа / Михаил Сергеевич Грушевский. ─ К.: Лыбидь,1991. – С.45–75.
Котляр М.Ф. Історія давньоруської державності / М.Ф. Котляр. ─ К.: КСУ,2002. – 234 с.
Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь / П. П. Толочко. – СПб.: Алетейя, 2003. –160 с.
Семінар №2 Початок козацької ери української історії (XIV- перша половина XVII ст.)
Мета та завдання: розгляд процесу виникнення українського козацтва, розкрити причини і джерела формування козацтва, з’ясувати його місце в історії України, як в організації козацтва затверджувалися демократичні принципи, аналіз Запорізької Січі як козацької республіки, характеристика національно-визвольної боротьби українського народу к.XVI– поч. XVIІ ст.
План
Причини і джерела виникнення українського козацтва, формування його станових ознак.
Запорізька Січ як центр консолідації козацтва.
Козацько-селянські повстання к.XVI– поч. XVIІ ст.
Перше питання плану слід розглядати з причин появикозацтвата історичних умов їх виникнення. Студенти повинні зрозуміти, що причини, які зумовили виникнення українського козацтва, мали комплексний характер. До них належали економічні, політичні, військово-стратегічні, соціальні чинники.
Студентам треба звернути увагу на джерела формуванняукраїнського козацтва: місцеве подніпровське населення, що проживало на території Південної України та Середнього Подніпров’я, яке було не закріпаченим і вільно переходило з одного місця на інше; втікачі, невдоволені існуючими в Литовсько-Польській державі порядками; військово-службова верства.
Слід звернути увагу на факт створення Сігізмундом IIАвгустом для захисту південних кордонів найманого війська із козаків (300 чоловіків). Вони були записані в окремий реєстр (список), від чого дістали назвуреєстрове козацтво.
Необхідно з’ясувати, де і коли виникла перша козацька Січ. Традиційно її відносять до 1553-1557 рр. і пов’язують з островом Хортиця та іменем Дмитра Вишневецького, хоч не всі дослідники погоджуються з такими висновками.
Приступаючи до вивчення другогопитання, слід пояснити, що Запорізька Січ мала своєрідну військово-адміністративну організацію, яка увібрала в себе давні вічеві традиції. Це була козацька республіка.
Варто звернути увагу наз’ясування рис суспільного устрою Запорізької Січі й усього козацтва:
відсутність кріпосництва;
формальна рівність між усіма козаками (мали право користуватися землею та іншими угіддями, брати участь у радах, де вирішувалися суспільні справи, обирати старшину тощо.)
Запорізька Січ була одночасно військовою організацією; кожен козак був зобов’язаний за свій рахунок нести військову службу;
Як політична організація Запорізька Січ була козацькою республікою на чолі з виборною військовою радою, якою керував кошовий отаман.
В адміністративно-територіальному відношенні Запорізька Січ поділялася на паланки (округи) на чолі з полковниками.
У військовому відношенні військо складалося з куренів на чолі з курінними отаманами. Усі керівні посади в республіці були виборними на загальному козацькому сході.
Розглядаючи друге питання, студентам варто звернути увагу на роль козацтва в боротьбі проти агресії Туреччини і Кримського ханства:
Запорізька Січ була південно-прикордонним захисним форпостом українських земель, до проникнення в які турецькі й татарські війська змушені були спочатку зіткнутись із запорізьким козацтвом;
Козаки й самі завдавали ударів – спускаючись по Дніпру на своїх швидкохідних великих човнах – «чайках» ( 20 м завдовжки, 4 м завширшки; швидкість 15 км/год.; 20 козаків-веслярів, до 70 – бойовий екіпаж із 4-6 гарматами). У похід звичайно йшло 80-150 «чайок», вони в 1577 р. захопили на рік Молдавію, знищивши там турецькі гарнізони, неодноразово завдавали ударів по татарських гарнізонах Криму, захоплювали в Чорному морі турецькі галери і т.п.
Крім того, козацтво брало активну участь у антифеодальних повстаннях ( із 80-90-х років XVI ст., як правило, їх очолюючи– краще озброєні, навчені, організовані, ніж звичайні селяни).
Вивчаючи третє питання, варто згадати, що наприкінці XVI – на поч. XVIІ ст. Україною прокотилися дві хвилі народних виступів (у 1591–1596 рр. та 1625–1638 рр.). Спочатку необхідно зупинитися на причинах численних козацьких повстань:
- Обмеження прав і привілеїв запорізьких козаків. Польські королі використовували козаків у боротьбі проти татар і турок, але як тільки загроза минала, починався процес перетворення козаків на селян-кріпаків.
- Масові каральні операції польської шляхти, спрямовані проти переходу селян та міської бідноти у лави козацтва ( покозачення).
- Після завершення польсько-турецької війни польська шляхта відмовилася виконувати обіцянки щодо збільшення козацького реєстру.
- У 20-30-х рр. XVIст. на українських землях польськими поміщиками була запроваджена багатоденна панщина, до якої додавались різні повинності та оброк. Посилився феодально-кріпосницький гніт над українськими селянами.
- Утиски православних українців-ремісників та дрібних торгівців у містах з боку польської влади. Заборона українцям брати участь у міському самоврядуванні; українці мали селитися у містах лише на спеціально відведених вулицях чи кварталах.
- Посилення національного гніту (політика ополячення, яка передбачала заборону української мови, культури, звичаїв, традицій).
- Насильницьке запровадження католицизму та уніатства ( заборонялося будівництво церков; закриття православних церков та монастирів, передача їхніх споруд у власність католицького чи уніатського духовенства, масове закриття церковно-приходських шкіл). Релігійне гноблення українського народу.
За характером козацькі повстання були антифеодальні, визвольні. Соціальний склад учасників повстань був різноманітним: реєстрові козаки, низові ( запорозькі) козаки, селяни, бідні міщани, нижче православне духівництво.
Перше велике козацьке повстання 1591 –1593 рр., спрямоване проти існуючих польсько–шляхетських порядків в Україні, було пов’язане з ім’ям дрібного шляхтича з Підляшшя Криштофа Косинського. У 1586 році він вступив до козацького війська. У 1591 р. став запорозьким гетьманом. За заслуги перед королем одержав маєтність – село Рокитне біля Білої Церкви. Син К.Острозького Януш Острозький відібрав у Косинського назване помістя. По суті, ця подія стала приводом до повстання, яке розлилося майже по всій Україні і тривало протягом 1591-1593 років.
Основні події повстання К.Косинського розгорталися так:
-. В грудні 1591р. Косинський на чолі козацько-селянського загону напав на Білу Церкву, розгромив війська Я.Острозького й дозволив повсталим пограбувати його резиденцію.
- Після Білої Церкви повсталі здобули Трипілля, Переяслав, Київщину, більшу частину Волині.
- Король Сигізмунд ІІІ 1592 р. доручає Костянтину Острозькому розгромити повстання.
- 23 січня 1593 р. неподалік Чуднова відбувся вирішальний бій Косинського з польським військом. К.Острозький вирішує провести переговори і змусити Косинського капітулювати.
- Підписавши умови капітуляції, Косинський був відпущений на волю.
- У травні 1593 р. Косинський вирішив підняти козаків вдруге. Основна сутичка з польськими військами відбулась під Черкасами. Під час переговорів слуги черкаського старости О.Вишневецького підступно вбили Косинського.
Повстання продовжувалися і після його смерті, але шляхом обіцянок та гарантій незадоволених на певний час вдалося приборкати. Та ненадовго. Наступного 1594 р. повстання в Україні вибухнуло з новою силою на чолі з Северином Наливайком.
Северин Наливайко народився у сім’ї ремісника-кушніра в місті Гусятині на Поділлі. Його батько був закатований брацлавським старостою А.Калиновським, а земля відібрана. Северин подався на Запоріжжя, пройшов школу війн з татарами та турками. Прибувши до Острога, був призначений сотником надвірних козаків.
Основні події повстання С.Наливайка:
- У квітні 1594 р. С.Наливайко одержав дозвіл від князя Острозького набрати військо і розгромити на Поділлі татар, які воювали з Молдавією.
- Після розгрому татар звернувся до запорожців повстати проти Польщі. Запорожці на чолі з Григорієм Лободою підтримали його.
- Розгромив брацлавську шляхту, спустошив панські маєтки, шляхту примусив сплатити «стацію» – грошовий викуп.
- Наливайко та Лобода пішли на резиденцію коронного гетьмана – Бар, Вінницю, Волинь.
- Весною 1595 р. повсталі розділилися: С.Наливайко рушив до Могильова у Білорусію, Г.Лобода – до Південного Подніпров’я, ближче до Росії.
- Після здобуття Могильова селянські заворушення поширилися по всій Східній Білорусії.
- Г.Лобода оволодів Черкасами, Каневом. Правобережна Україна і Східна Білорусія були в руках повсталих.
- Влітку 1595 р. коронний гетьман Жолкевський, розгромивши молдавського господаря Розвана, зосередив свої зусилля на війні проти Наливайка.
- Виводячи війська із Білорусії, Наливайко пішов на з’єднання з Г.Лободою та Шаулою під Прилуками. Польські магнати доклали зусиль, щоб розколоти повсталих.
- На початку березня 1596 р. повсталі взяли Білу Церкву. Під тиском польського війська відступили на Лівобережжя, стали рухатися до Лубен.
- Облога війська Наливайка та Лободи під Лубнами тривала два тижні. Лобода таємно вступив у зносини з Жолкевським, за що був убитий прибічниками Наливайка.
- 28 травня 1596 р. Наливайко по-зрадницькому був заарештований прибічниками Лободи та виданий полякам.
Восени 1625 р. після чергового карального походу польської шляхти на Подніпров’я в Україні піднялося козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом. Внаслідок відчутних втрат поляки пішли на переговори з повстанцями та уклали Куруківську угоду, яка передбачала створення 6-тис. реєстру козаків, повстанцям була оголошена амністія, вони зберегли право обирати старшого, але козакам не дозволялось робити походи на Крим і Туреччину. Дана угода не задовольнила інтереси нереєстрових козаків, які повинні були повернутися у підданство до панів. Коли повстанці відмовилися, то раптовим нападом беззахисний табір було розгромлено. Лише К. Кремпському з частиною козаків вдалося прорватися на Запоріжжя. Керівників повстання після страшних тортур було страчено у Варшаві, зокрема, С.Наливайкові та М.Шаулі відрубали голови й четвертували.
Повстання 1630 р. під проводом Тараса Федоровича ( Трясила) спалахнуло через посилення утисків козаків, відмову записати до реєстру 300 учасників кримського походу на свавілля польських військ в Україні. Повстання охопило усе Середнє Подніпров’я, а «золота рота» польського війська була знищена ( 20 травня 1630 р. – так звана «Тарасова ніч»). Представники польської шляхти підписали Переяславську угоду, за якою козацький реєстр збільшувався до 8 тис. осіб, нереєстровим оголошувалася амністія, але вони повинні повернутися під владу польських панів.
У 1635 р. польський уряд з метою ізоляції Запоріжжя від України, припинення пропуску човнів на Запорізьку Січ збудував Кодацьку фортецю. У ній був розташований польський гарнізон, який також ловив у степу українців-втікачів та відправляв їх на покарання. У серпні 1635 р. козаки на чолі з Іваном Сулимою вдерлися до фортеці, оволоділи нею та перебили польський гарнізон. Козаки зруйнували фортецю, але повстання було придушено.
У 1637 р. піднялося нове повстання козаків на чолі з Павлюком ( Іваном Бутом). Повстання спалахнуло через те, що польські війська здійснили черговий каральний рейд проти козаків і зменшили кількість реєстровців, забрали їх гармати. У відповідь на ці дії майже все Подніпров’я та Лівобережна Україна були охоплені полум’ям повстання. Були створені повстанські загони на чолі з Карпом Скиданом, Семеном Биховцем, Богданом Кизимою, Яковом Острянином. Майже усі селяни Подніпров’я покозачились ( вступили у козацтво). Дане повстання зазнало поразки, а умови миру були тяжкими: повне виконання розпоряджень польського гетьмана, зобов’язання вигнати «чернь» із Запорізької Січі, спалити козацькі човни. Почалася жорстока розправа над жителями Подніпров’я, а реєстр скоротився до 5 тис. осіб.
Останнє повстання у 1638 р. на чолі з Я.Острянином та К. Скиданом завершилося поразкою. Після цього в Україні вступили в дію пункти «Ординації Війська Запорозького», що означало встановлення польського терору в Україні.
ПІДСУМКИ козацьких повстань. Українське козацтво вперше відчуло себе силою, яка може впливати на політику польської шляхти. Повстання стали проявом визвольного руху українців проти іноземного гніту. Низка повстань 20-30-х рр. знаменувала початок нового етапу в історії боротьби українського народу за соціальне і національне визволення. Досягненням українців стало визнання існування в Україні православної церкви та надання прав для православних вільно відправляти релігійні обряди, будувати церкви, засновувати школи, братства, друкарні і навіть займати державні посади. Про це йшлася мова у «Статтях заспокоєння руського народу» ( 1633 р.). Повстання охопили велику територію українських земель. Керівники повстання висували гасла, в яких поряд із соціальними ставилися завдання вирішення національно-політичних питань. Козацькі повстання розхитували і послабляли феодально-кріпосницьку систему, яка існувала в Україні. Повстанці підготували ѓрунт для початку Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.