Проблемно-пошукові питання

1. Назвіть соціально-економічні, національно-релігійні, зовнішньо-політичні причини національно-визвольної війни.

2. Який був характер визвольної війни українського народу 1648-1657 років?

3. Назвіть рушійні сили визвольної війни українського народу 1648-1657 років?

4. Чому Б. Хмельницький пішов на перемир’я з Польщею і укладання Зборівського договору?

5. Назвіть ознаки формування Української козацької держави в період визвольної війни.

6. Дайте оцінку основним подіям національно-визвольної війни та її значення для майбутнього України.

Теми доповідей і рефератів

1. Україно-російський договір 1654 р. та його історичне значення.

2. Політичний портрет Богдана Хмельницького.

Основна література

1. Бойко О.Д. Історія України: посібник / Олександр Дмитрович Бойко. – [3-тє вид., доп. ]. – К.:Академія, 2008. – С. 148–166.

2. Історія України / [ кер. авт. кол. Ю.Зайцев. ] – [ вид. 4-те, зі зм.]. –Львів: Світ, 2003. – С.113 –123.

3. Литвин В. Історія України: підручник / Володимир Литвин. – [5-те вид., доп. ]. – К.: Наукова думка, 2010. – С.160–182.

4. Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: навч. посібн. / Василь Фокович Остафійчук. – [4-те вид., випр.]. – К.: Ліра, 2008. ─ С.104–122.

5. Петровський В.В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. – [2-ге вид., випр. та доп. ]. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С.126–153.

Додаткова література:

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні / Володимир Антонович. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.

2. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа / Михаил Сергеевич Грушевский. – К.:Лыбидь, 1990. – С.178–202.

3. Смолій В.А. Богдан Хмельницький / Смолій В.А., Степанков В.С. – К.: Альтернативи, 2003. –399 с.

4. Смолій В.А. Правобережна Україна у другій половині XVII - XVIIІ ст. Проблеми державотворення / Смолій В.А., Степанков В.С. – К.: Ін-т історії України, 1993. – 73 с.

5. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: [у 3-х т. ] / Дмитро Іванович Яворницький. – К.: Наукова думка,1990-1991.

Семінар №4 Політичне і соціально-економічне становище України (друга половина XVII – xviiі ст.)

Мета та завдання: розгляд причин втрати Україною своєї автономії; аналіз розпаду козацької України на два Гетьманати; характеристика гетьманування Івана Мазепи; аналіз знищення Запорозької Січі, остаточної ліквідації автономії України.

План

1. Україна після смерті Б. Хмельницького. Руїна.

2. Гетьманство І. Мазепи. Внутрішня і зовнішня політика.

3. Особливості розвитку Лівобережної та Правобережної України.

4. Знищення Запорозької Січі. Остаточна ліквідація автономії України.

Готуючись до відповіді на перше питання,слід звернути увагу на основні причини поступової втрати Україною своєї незалежності. Після смерті Б. Хмельницького (6 серпня 1657 р.) козацька старшина обрала спочатку регентом, а згодом і гетьманом України сподвижника Хмельницького, генерального писаряІвана Виговського. Зверніть увагу на помилки Івана Виговського, які призвели до утворення опозиції його владі й викликало глибокі протиріччя між Гетьманським урядом і Запорозькою Січчю. Опозиційний рух проти Виговського підтримала Москва. У цій обстановці Виговський і частина старшини пішли на встановлення союзу з Польщею. 16 вересня 1658 р. у м. Гадячі було укладено договір. Познайомтеся з пунктами цього договору й оцініть його значення для України.

Намагаючись уникнути громадянської війни та територіального розколу, козацька старшина знову проголошує гетьманом Юрія Хмельницького, який недовго гетьманував під владою Росії і в 1660 р. під час походу на Правобережжя під Слободищами перейшов на бік поляків. Найтрагічнішим наслідкомСлободищенського договору(18 жовтня 1660 р.) став початок територіального розколу України. Україна поділилася на Лівобережну і Правобережну.

У січні 1663 р. Ю. Хмельницький склав булаву і постригся в ченці. Гетьманами Правобережної України у свій час були П. Тетеря(1663-1665),Петро Дорошенко(1665-1677),Юрій Хмельницький(1677-1681). А на Лівобережжі –І. Брюховецький(1663-1668),Де’мян Многогрішний(1669-1672),Іван Самойлович(1672-1687). Як влучно оцінює цей період історик ОрестСубтельний, «доба Руїни сягнула свого апогею». Потрібно зрозуміти, щоРуїна характеризувалася внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу та іноземним вторгненням в Україну.

Студенти повинні знати, що в добу Руїни сталася трагедія розчленування українських земель між Польщею і Росією, які у 1667 р. уклали між собою Андрусівський договір. Україна стає розмінною монетою в політичній грі й об’єктом колонізації Польщі і Росії.

Вивчаючи друге питання, слід звернути увагу на умовні два періоди гетьмануванняІвана Мазепи:перший, коли гетьман був слухняним виконавцем волі Петра І, другий, коли відкрито виступив проти антиукраїнської політики Москви. І.Мазепі вдалося вивести Україну із стану Руїни. Політичного безладдя, громадянської війни. Він зумів підняти престиж гетьманської влади, ставши володарем України на цілих 22 роки (з 1687 по 1709 рр.).

На семінарі студентам треба обговорити внутрішню і зовнішню політику Івана Мазепи, приділити увагу подіям Північної війни,розгрому Швеції в битві під Полтавою (червень-липень 1709 р.), причини та наслідки поразки політики І. Мазепи.

При розгляді третього питаннянеобхідно підкреслити, що у другій половиніXVIIIст.. на Лівобережжі України загострилися феодально-кріпосницькі відносини. В 1783 р. КатеринаIIзапроваджує кріпацтво. На Правобережжі починається активне відновлення польсько-шляхетських порядків, загострюються релігійні стосунки між уніатським і православним духовенством. Ці події викликали соціальне напруження, наслідком якого став народний рух -гайдамаччина ( три хвилі: 1734– 1738 рр., 1750 р. та 1768 р.) таКоліївщина(1768 р.).

Четверте питанняплану: знищення Запорозької Січі, остаточна ліквідація автономії України не треба розглядати як одномоментний акт, бо цей процес був розтягнутий в часі і складався з цілого ряду взаємопов’язаних дій. Найголовнішими з них були:

1764 р. – ліквідовано Гетьманат як систему управління Україною, влада передавалася до IIМалоросійській колегії;

1765 р. – ліквідовано слобідські полки (їх було п’ять) і замість них створено регулярні гусарські полки;

1775 р. – знищено Запорізьку Січ;

1781 р. – скасовано адміністративний поділ Лівобережної України на полки і сотні та запроваджено губернії за аналогією з Росією;

1783 р. – скасовано козацькі полки Лівобережжя (їх було 10), а замість них утворено карабінерні регулярні полки під управою російських офіцерів;

1783 р. – заборонено вільний перехід українських селян з місця на місце, введено кріпосне право;

1785 р. – українська старшина урівнювалась в правах з російським дворянством;

30-ті роки XIXст. – припинення дії місцевого права в Україні та перехід виключно до загальноросійських законів.

В другій половині XVIIIст. відбувається спершу занепад, а потім руйнація Польської держави: 1772 р. –перший поділ Польщіміж Росією, Прусією; 1793 р. –другий поділ між Росією і Прусією; 1795 р. –третій поділміж Росією, Австрією Прусією. В результаті трьох поділів Речі Посполитої 62% території і 45% населення колишньої Польщі дісталися Росії, 18% землі та 32% населення – Австрії, відповідно 20-30% відійшло до Прусії. Українські землі, що входили до її складу, стали розірваними між Росією і Австрією. В той же час відбулось їх внутрішнє поєднання під владою двох імперій: в Російській імперії були сполучені Правобережна і Лівобережна України, а Галичина, Буковина й Закарпаття ввійшли до складу Австрійської імперії.