3 Структура і зміст розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»

3.1 Аналіз умов праці

У підрозділі варто виділити всі можливі небезпечні і шкідливі виробничі чинники, що виникають в установах, лабораторіях, науково-дослідних інститутах і інших приміщеннях при проектуванні, розробці, експлуатації розробленого обладнання, технології виготовлення приладів і пристроїв та ін., а також впливу цих небезпечних факторів на людину і навколишнє середовище.

Для цього, по-перше, складаємо функціональну схему взаємодії обладнання на робочому місці.

Для виявлення основних причин і ступеня небезпеки різних виробничих факторів необхідно проаналізувати шкідливі і небезпечні фактори на робочих місцях відповідно до ГОСТ 12.0.003-74.

Під заходами безпеки праці розуміється – сукупність технічних, організаційних і інших заходів, що забезпечують безпечну, нешкідливу і високовиробничу працю персоналу.

Необхідно оцінити ступінь їхньої небезпеки або шкідливості з точки зору впливу на людину на підставі класифікації:

а) фізичні:

електричний струм, різні види електромагнітних випромінювань, підвищений рівень шуму, можливість травмування механічними пристроями і пристосуваннями, недостатня освітленість робочої зони та ін.;

б) хімічні:

пари і гази різних хімічно активних речовин (свинець, каніфоль, кислоти, луги та ін.);

в) біологічні:

патогенні мікроорганізми, бактерії, віруси та ін..

г)психофізіологічні:

монотонність праці, розумова перенапруга, нервові й емоційні навантаження та ін.

Розглянуті процеси і величини інтерпретуються в основному як випадкові. Це викликано різноманітністю технологічних ситуацій, різною реакцією організму людини на шкідливі впливи, особливо при відносно низькому їхньому рівні. Крім цього, в аналізованих питаннях велику роль грають випадкові похибки виміру характеристик навколишнього середовища і реакції організму до них.

Досліджувані системи – біологічні, людського організму, ергатичні, технічні - дуже складні.

Тому освоєння всіх їхніх внутрішніх зв'язків і взаємозв'язків, законів функціонування в різних умовах – дуже складне завдання. У той же час на практиці необхідні вивчення і передбачення поводження таких систем, що вимагає побудови феноменологічних моделей на основі обробки емпіричної інформації, імітаційного моделювання та ін.

Феноменологічний підхід не виключає вивчення внутрішніх законів функціонування системи, а служить кроком на шляху їхнього пізнання.

Існує два різних підходи до опису об'єктів. В одному випадку елементи опису - окремі фізичні частини об'єкта – люди, машини, пристрої та ін., це - структурний підхід. В іншому випадку елементами опису є дії, операції. Такий підхід називають функціональним. Ці підходи називають функціонально-структурними. Щодо систем, при структурному підході як елементи виділяються людина-оператор і керована нею техніка, а при функціональному – функції, здійснювані людиною і технікою[2].

У загальному випадку умови праці, безпечні для працюючих, можна створити тільки в тому випадку, якщо будуть ефективно і взаємозв’язане функціонувати система “Людина – машина – виробниче середовище” (Л – М – С).

У загальному виді структурна модель взаємодії системи (Л–М–С) докладно наведена в [2].

Одна з специфічних особливостей системи захисту полягає в тому, що на результат її роботи впливає як поводження людей, так і техніки. Тому для неї доцільний рівноелементний підхід до аналізу об'єкта дослідження, коли людина і техніка розглядаються як рівнозначні елементи системи.

Для розробки системи (Л-М-С) з погляду задач охорони праці необхідно підходити з точки зору рівноелементного структурно-функціонального підходу.

В процесі функціонування системи змінюється її внутрішній стан. З точки зору охорони праці нас цікавить один з елементів внутрішнього стану системи — здоров'я людей, працюючих у системі, та його складові.

Рисунок 3.1 Система Л-М-С

Ділимо елемент «людина» на три функціональні частини. Позначимо:

Л1 – це людина, яка виконує управління «машиною», головним чином для виконання основної задачі системи — виробництва кінцевого продукту, а також забезпечення можливості цього виробництва, цей елемент є об'єктом вивчення інженерною психологією та іншими ергономічними дисциплінами;

Л2 — це людина, яка розглядається з точки зору безпосереднього впливу на навколишнє середовище (за рахунок тепло - та вологовиділення, споживання кисню та ін.);

ЛЗ — це людина, яка розглядається з точки зору її фізіологічного стану під впливом чинників, впливаючих на неї у виробничому процесі, цей елемент вивчається з позиції охорони праці та суміжних з нею дисциплін, стан цього елемента системи є вхідним пунктом процесу декомпозиції, що проводиться.

Елемент «машина» виконує основну технологічну функцію — вплив на предмет праці, допоміжну — формування параметрів навколишнього середовища. В елементі «машина» закладена функція аварійного самоконтролю. Таким чином, елемент «машина» можна поділити на три елементи:

МІ – елемент, який виконує основну технологічну функцію;

М2 — елемент функції аварійного захисту ;

МЗ — елемент впливу на навколишнє середовище та людину.

Елемент “середовище” розглядається з погляду змін, що виникають у ньому під впливом зовнішніх факторів і як джерело шкідливих впливів на “машину” і “людину”.

У загальному вигляді структурна модель взаємодії елементів системи Л – М – С докладно наведена у [2].

Елемент “машина” виконує дві функціональні задачі: основна технологічна – вплив “на предмет праці” – (готовий виріб з експлуатаційними показниками у встановлених межах) і побічна – формування параметрів навколишнього середовища за рахунок виділення комбінованих факторів від “машини” з перевагою “домінуючого”, що разом з “факторами небезпеки середовища” можуть впливати на “людину”, “середовище”, “машину” і “предмет праці”. В елементі “машина” передбачена функція аварійного самоконтролю і захисту.

На підставі викладеного робимо зв'язок між елементами системи з виділенням домінуючих небезпечних чи шкідливих чинників і їхнього комплексного впливу. Напрямок і зміст цих зв'язків зведений в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Номер зв'язку	Напрямки зв'язку	Зміст зв'язку	Примітка
1	2	3	4
1	Л2-С	Вплив людини як біологічного об'єкта на середовище	В лаві ви­падків не є істотною
2.1	С-Л1	Вплив навколишнього середо­вища на якість роботи оператора
2.2	С-Л3	Вплив середовища на стан ор­ганізму людини	6
3.1	С-Л1	Інформація про стан середовища, що обробляється людиною
3.2.1 3.2.2 3.2.3	М1-Л1 М2-Л1 МЗ-Л1	Інформація про стан машини, що обробляється людиною, інформація про предмети праці та середовище, одержувана від машини
4.1 4.2 4.3	Л1-М1 Л1-М2 Л1-МЗ	Вплив людини на управління технікою
5	Зовнішня сис­тема управління - ЛІ	Керуюча інформація про тех­нологічний процес з зовнішньої системи управління
6.1 6.2 6.3	С-М1 С-М2 С-МЗ	Вплив середовища на роботу машини
7	М1-С	Цілеспрямований вплив машини на середовище
8	С-МЗ	Інформація про навколишнє середовище, що обробляється машиною
9	МЗ-С	Побічний вплив машини на середовище