Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

В. В. Сабадаш, О. В. Люльов, О. А. Лукаш

ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ

Опорний конспект лекцій

Суми

Сумський державний університет

2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ

Опорний конспект лекцій

для проведення практичних занять

та самостійної роботи

для студентів спеціальності

6.030504 – «Економіка підприємства»

денної форми навчання

Затверджено

на засіданні кафедри

економіки та бізнес-адміністрування

як опорний конспект лекцій

з дисципліни

«Обґрунтування господарських рішень

та оцінювання ризиків».

Протокол № 14 від 17.04.2012 р.

Суми

Сумський державний університет

2012

Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків : опорний конспект лекцій / укладачі: В. В. Сабадаш, О. В. Люльов, О. А. Лукаш. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 57 с.

Кафедра економіки та бізнес-адміністрування

ЗМІСТ

С.

Вступ 6

1.2. Способи формалізації та реалізації господарських рішень 10

1.3. Якість та ефективність господарських рішень 10

Виділяють такі види ефективності господарського рішення: екологічну ефективність (факт досягнення екологічних цілей організації та персоналу, що реалізують потребу людини в безпеці, здоров’ї, за більш короткий час, силами меншої кількості працівників або з меншими фінансовими витратами); економічну ефективність (співвідношення вартості додаткового продукту, отриманого в результаті реалізації рішення, та витрат на його розроблення й реалізацію); етичну ефективність (факт досягнення моральних цілей організації, персоналу, що реалізують потребу людини в дотриманні норм поведінки, за більш короткий час, силами меншої кількості працівників або з меншими фінансовими витратами); організаційну ефективність (факт досягнення організаційних цілей, пов’язаних із реалізацією потреб людини в організації життя, безпеці, управлінні, стабільності, завдяки якомога меншій кількості працівників за мінімальний час); політичну ефективність (факт досягнення політичних ці­лей організації, персоналу, що реалізують потребу людини у вірі, патріотизмі, за більш короткий час, силами меншої кіль­кості працівників або з меншими фінансовими витратами); правову ефективність (ступінь досягнення правових цілей, що реалізують потреби людини в безпеці та порядку, за більш короткий час, силами меншої кількості працівників або з меншими фінансовими витратами); психологічну ефективність (факт досягнення психологічних цілей, що реалізують потреби людини в коханні, сім’ї, вільному часі для більшої кількості працівників за коротший час або з меншими фінансовими витратами); соціальну ефективність (факт досягнення соціальних цілей, що реалізують потреби людини в інформації, знаннях, самовираженні, за більш короткий час, силами меншої кількості працівників, із меншими фінансовими витратами); технологічну ефективність (факт досягнення певних результатів (галузевого, національного або світового технологічного рівня виробництва), запланованих у бізнес-плані, за більш короткий час або з меншими фінансовими витратами). 11

2.1. Процес прийняття господарських рішень 14

2.2. Основні моделі та засоби прийняття рішень 16

2.3. Характер та умови прийняття господарських рішень 18

3.2. Обґрунтування господарських рішень 23

Завдяки комплексному підходу можна сконцентрувати неформальне мислення ОПР на найбільш критичних аспектах проблемної ситуації, за якої приймається рішення, а також на пропонованих альтернативах вирішення виниклої проблеми. При цьому виявляються та стають зрозумілішими приховані припущення, мотиви поводження, аргументи, що логічно включаються до моделі всього процесу. 24

3.3. Прогнозування та аналіз господарських рішень 25

4.1. Сутність та види невизначеності 27

… 30

… 30

5.1. Характеристика ризику як економічної категорії 33

Поява підприємницьких ризиків зумовлена численними факторами – умовами, які можуть викликати та спричинити невизначеність результатів здійснення господарської діяльності. Основними критеріями визначення факторів підприємницького ризику є: джерело виникнення (зовнішні та внутрішні фактори); ступінь впливу (фактори прямої та непрямої дії). Фактори прямої дії безпосередньо впливають на результати підприємницької діяльності та рівень ризику. Фактори непрямої дії не впливають безпосередньо на дані процеси, але зумовлюють їх зміну. Параметри, що характеризують внутрішню діяльність підприємства (стан техніко-технологічної бази виробництва та характер інноваційних процесів, якість та конкурентоспроможність продукції, обсяг реалізації продукції, продуктивність праці, система оплати праці тощо), є внутрішніми; зовнішніми факторами є параметри, що характеризують зовнішнє середовище суб’єкта господарювання. Зовнішні фактори ризику можна класифікувати за ступенем впливу: фактори прямого впливу (законотворча політика держави з регулювання господарської діяльності, непередбачені дії органів державної влади та місцевого самоврядування, податкова система, відносини з партнерами, конкуренція, рівень злочинності тощо); фактори непрямого впливу (політична ситуація, науково-технічний прогрес, економічна ситуація в країні та галузі, ринкова кон’юнктура, міжнародні події, навколишнє природне середовище тощо). 35

5.2. Класифікація підприємницьких ризиків 36

5.3. Критерії прийняття рішень за умов ризику 38