Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Мовна компетенція Медики

.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
18.08 Кб
Скачать

НА ВІДПРАЦЮВАННЯ НЕЗАДОВІЛЬНОЇ ОЦІНКИ З МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

(вступний контроль)

ВАРІАНТ№1

  1. Перепишіть речення, вибравши правильний, на вашу думку, варіант написання орфограми. Розставте пропущені розділові знаки. Усно прокоментуйте орфограми, пунктуаційні знаки.

Під іскристим півднем день/у/день (без)упину шумить / вирує битий шлях уп(е,и)раю(і,и)сь ш(е,и)роким туго/натягнутим луком у в(е,и)сокі сріблясто/з(е,и)лені жита що вес(е,и)ло погойдуюч(и,і)сь вже заквітували на все поле. Сизуватий колос колючий і п(‘,ь)янкий (в)одночас пер(е,и)гойдує оте диво з якого (в,в’, вь)жу(т, ть)ся дух(м, м’)ний хліб і (з,с)поконвічні с(е,и)лян(с, сь)кі надії.

(Не)жалкуюч(и,і) що відмовився все/таки поїхати до Городищ(а,я)н(сь,с)ких лісів

Дмитро мало/помалу увійшов у ж(е,и)та і вони пр(е,и)крили його пр.(е,и)грітими хвилями.

Навіть (не)ворухне(т,ть)ся хоч(би) час/від/часу біля кор(е,и)ня вузлате ст.(е,и)бло а колос

викупа(н,нн)ий золото/гарячим со(н,лн)цем вклоняє(т,ть)ся ниві то темніюч(і,и) то просвіт-

лююч(и,і)сь.

ВАРІАНТ№2

Андрій залишався сам/на/сам з пр(е,и)родою і своїми думками і йому пр(е,и)гадалося

дитинство батьківська хати (с,з)кр(е,и)пучий журавель над кр(е,и)ницею і (чорно)білі л(е,и)-

леки що (без)упину пл(е,и)вли у високому небі (у)перемі(ш,ж) із грайливими хмарками. І

він відчув що се(р,рд)це там у грудях поч(и,е)нає калатати сильніше а на очі поч(и,е)нають

нав(е,и)ртати сльози. Він повернувся гру(д,дь)ми (в)низ (до)землі гадаюч(і,и) що так йому

буде ле(г,х)ше і поклавш(и,і) голову на руки заплющ(и,і)в очі. Він ніколи (не)думав що

пр(и,е)ємні щ(е,и)мливо/солодкі спогади можуть та ро(з,с)тр(е,и)вожити душу і так боляче

ніби голочками поколювати се(р,рд)це. «Таке сильне почу(т,тт)я можна відчути лише на

рідній змлі» подумав Андрій і ро(з,с)крив заплющ(ен,енн,ин)і очі.

ВАРІАНТ№3

Серед просторих боліт оточ(ен,енн,ин)их (до)вкруги водами числ(ен,енн,ин)их рік а

де/не/де в(е,и)ликими (густо)листими лісами лежав Острог столиця (Василя)Ко(нс,с)тянтина

Остро(жс,жзь,зь)кого першого ру(сс,сь)кого вельмож(и,і) що був на той час київським

во(є,ї)водою. Князь був (с,з)правжнім господарем краю тому(то)й за його могутніми плечи-

ма всі жили бе(з,с)печно.

Острог у ті часи ділився на три частини княжий замок саме місто і пер(е,и)дмістя що ма-

ло назву Заста(в,вь,в’)я. Замок стояв на узді(р,рь,р’)ї оточ(ен,енн,ин)ий з/усіх/усюд гл(е,и)-

боким ровом, ноповн(ен,ен,ин)им водою. Він (с,з)кладався з двох поверхів і підземе(ль,лл)я

яке було поділ(ен,ин)е на 9 кімнат і де містилася (с,з)скарбниця князя що нагромаджувалася

тут ще з/діді/прадіда й аж (до)сьогодні.

ВАРІАНТ№4

Уже світало перші сонячні пром(е,и)ні зненацька вихопившись із/за небокраю висвітлили

небо зорі раптово зблідли хоч (по)од(е,и)нокі з них ще де/не/де ми(г,х)тіли (по)волі згасаю-

ч(и,і). Андрій (тихо)тихесенько відступив від таємнич(ьо,о)го місця і (мало)помалу вирушив

(не)рівною дорогою вкритою (густо)зеленими смугами рослин на яких з листкових країв

зв(е,и)сали вранішні роси (сріблясто)білі і прозорі.

(Багряно)палахкотливий стовп що ро(з,с)кидав (жовто)г(а,о)рячі іскри у/всі/бі(ч,чь) мов

блискавки наб(е,и)рав обрисів свяще(н,нн)ої чаш(и,і) (с,з)хова(н,нн)ої селянами які навіть

під страхом смерті (не)виказали(таки) своєї таємниці.

Андрій постояв декілька хв(и,е)лин завороже(н,нн)ий побаче(н,нн)им і вирушив далі у

(не)близьку дорогу до матері.