Тема 2. Правосуддя і його принципи План

1. Поняття правосуддя, його відмінність від інших форм державної діяльності.

2. Роль судової влади у правовій державі.

3. Форми та види правосуддя.

4. Співвідношення понять «правосуддя» і «судочинство».

5. Поняття принципів правосуддя, їх система, характеристика, значення.

Завдання

1. У зв’язку з хворобою голови районного суду виконком міської ради своїм рішенням поклав виконання його обов’язків на суддю Іваненко.

Чи відповідає рішення виконкому міської ради чинному законодавству?

2. Суддя районного суду Петренко виніс вирок з кримінальної справи, яким засудив гр-на К. до 5 років позбавлення волі за скоєння крадіжки. Після оголошення вироку суддя вирішив, що він надто суворий і вніс у вирок зміни, визначивши термін засудження у 3 роки позбавлення волі.

Чи відповідають вимогам закону дії судді?

3. Суд розглянув у судовому засіданні кримінальну справу щодо звинувачення Л. у скоєнні навмисного вбивства з особливою жорстокістю. Враховуючи велику небезпеку злочину, у складі суду брали участь три професійні судді та два народні засідателі.

Чи відповідає закону склад суду, який розглянув справу? У якому складі суддів здійснюється розгляд справ? Назвіть правові форми участі представників народу в здійсненні правосуддя?

4. Учні 9-го класу С. ( 15 років ) та А. ( 16 років ) за попередньою змовою зґвалтували ученицю паралельного класу Д. За клопотанням адміністрації школи місцевий суд розглянув кримінальну справу в актовому залі школи, де навчалися підсудні та потерпіла. На процесі були присутні вчителі, батьківський актив та учні.

Чи відповідають дії суду принципам правосуддя? Розкрийте зміст принципу гласності і відкритості судового процесу.

5. Під час розгляду кримінальної справи за звинуваченням Т. у скоєнні посадового злочину підсудний заявив клопотання про виклик перекладача, зазначивши, що судочинство ведеться українською мовою та всі свідки у справі розмовляють українською мовою, а він її розуміє погано. Порадившись, місцевий суд виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що підсудний володіє російською мовою, яка є його рідною, і тому у зв’язку з великою подібністю російської та української мов, необхідності у перекладачеві немає. Головуючий при цьому роз’яснив підсудному, що якщо окремі слова для нього будуть незрозумілі, то їх йому перекладе секретар судового засідання.

Чи відповідають дії суду принципам судової влади? Розкрийте зміст і значення принципу мови судочинства.

6. Місцевий суд розпочав слухання у кримінальній справі за звинуваченням В. Ч. і Р. у скоєнні розбійного нападу. В ході слухання В. винним себе у скоєнні злочину не визнав, зазначивши що Ч. і Р. обмовляють його, і тому заявив клопотання про призначення йому захисника. Порадившись, місцевий суд виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що на цей час вільних захисників немає, оскільки всі вони зайняті в інших судових засіданнях. При цьому головуючий у справі запропонував В. укласти угоду на здійснення захисту з одним із адвокатів, які здійснюють захист Ч. і Р., оскільки вони все одно беруть участь у цій справі, і їм добре відомі її обставини.

Чи відповідають дії суду принципам правосуддя? Розкрийте зміст і значення принципу забезпечення обвинуваченому права на захист.

Розділ 2.ПРАВОСУДДЯ І ЙОГО ПРИНЦИПИ

Поняття правосуддя. Відмінність правосуддя від інших форм державної діяльності, його характерні ознаки

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конституції України державна влада здійснюється на засадах її поділу на:

1. Законодавчу;

2. Виконавчу;

3. Судову.

Це конституційне положення закріплює концептуальний принцип розподілу влад, за якою кожна з гілок єдиної і неподільної державної влади здійснює лише їй притаманну функцію, має свою сферу реалізації, свою компетенцію. Такий поділ державної влади обумовлений двома основними моментами, а саме необхідністю:

• забезпечення найбільш ефективного функціонування державної влади в інтересах суспільства;

• створення перешкод для зловживання владою, її узурпації.

Поділ влади на вказані гілки також збалансовує діяльність різних структур державної влади.

У класичному вигляді теорія поділу влади, як відомо, була розроблена такими мислителями як Джон Локк та Шарль-Луї Монтеск'є.

Судова влада займає особливе місце в системі державної влади. Взаємодія судової влади з іншими гілками влади в Україні здійснюється на основі «механізму стримувань і противаг», який полягає у тому, що органи законодавчої влади впливають на суди, створюючи для них законодавчу базу діяльності. Крім того, Веховна РадаУкраїни разом із Президентом України беруть участь у формуванні судової системи – призначенні судів. Але при цьому суди їм не підлеглі і зазначені органи не вправі контролювати законність вироків та інших судових рішень. У свою чергу Конституційний Суд України наглядає за конституційністю законів, прийнятих Верховною Радою України.

Так, наприклад, Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів Українищодо відповідностіКонституції України (Конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV»вирішив:

1.Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) Закон України «Про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV» у зв’язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття.

2. Закон України № 2222- ІV від 8 грудня 2004 року втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

3.Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Взаємовплив судової влади та органів виконавчої влади проявляється у тому, що суд може скасувати суперечливі Конституції та Законам України акти органів державного управління, розглядати скарги громадян на незаконні рішення, дії чи бездіяльність органів управління. Для цього, наприклад, в Україні існують адміністративні суди, що розглядають справи адміністративної юрисдикції, пов’язані з правовідносинами в сфері державного управління.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністерства юстиції України, що узгоджується з Головою Верховного Суду України.

Власне, головне призначення судової влади – вирішення віднесених законодавством до її компетенції правових конфліктів, які виникли у суспільстві. Тому судова влада в системі державної влади є рівнозначною, рівноправною, паритетною.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства.

Судочинствоздійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції.

Правосуддя становить основний зміст судової влади і полягає у розгляді судами в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ,а також справ конституційної юрисдикції і законному, обґрунтованому, справедливому їх вирішенні.

Правосуддя має місце тоді коли суд повно з'ясував усі істотні обставини справи і постановив законне, обґрунтування і справедливе рішення.

З точки зору теорії права здійснення правосуддя є правозастосовною діяльністю, що ґрунтується на суворому дотриманні закону, тому вирішення судових справ з порушенням закону чи постановлення неправосудного рішення не може вважатись правосуддям.

Отже, правосуддя – це особливий вид державної діяльності, що здійснюється судом на підставі закону, зміст якої становить розгляд і вирішення судових справ з метою забезпечення гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів суспільства та держави, результатом якого є постановлення правосудного судового рішення, яке має загальнообов’язковий характер.

Основними ознаками правосуддя є те, що:

1.Його суб’єктом може бути лише один державний орган – суд. Так, у ст. 124 Конституції України зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегувати функції судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Таким чином, жоден інший орган, жодна інша посадова особа не може в нашій країні здійснювати правосуддя.

2. Його сутність полягає у розгляді та вирішенні у судових засіданнях цивільних,господарських, адміністративних, кримінальних, конституційних справ.

Цивільні справи стосуються спорів, захисту прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави.

Господарські справи стосуються розв’язання господарських спорів, що виникають між учасниками господарських правовідносин.

Адміністративнісправи стосуються правовідносин у сфері державного управління.

Кримінальні справистосуються застосування встановлених законом заходів покарання до осіб, винних у вчиненні злочину, або у виправдовуванні невинних.

Конституційні справи стосуються визначення конституційності або неконституційності законів, прийнятих Верховною Радою України.

Тобто розгляд справ проходить саме у судових засіданнях, де провідне місце належить головуючому - професійному судді, на якого й покладається обов’язок забезпечити законний розгляд справи;

3. Воно має за мету забезпечити гарантовані Конституцією України та законами права і свободи людини і громадянина, права і законні інтереси юридичних осіб, інтереси суспільства і держави.

4. Воно здійснюється за визначеною законом процедурою.Громадяни можуть звертатися до суду, або мати з ним інші стосунки не з будь-якого приводу, а тільки у зв’язку:

–з порушенням їх законних прав та охоронюваних законом інтересів;

–із залучення до суду як свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (у кримінальному процесі) та відповідача у цивільному процесі.

Таким чином, дотримання процесуальної форми має принципове значення. Недотримання процедурних форм, закріплених у процесуальних законах, може стати предметом нового судового розгляду і навіть привести до скасування винесеного судового рішення.

Процедурний аспект служить однією з важливих гарантій ефективності і неупередженості. Часом ця обставина стає причиною затягування розгляду справи, а іноді і джерелом значних матеріальних витрат. В той же час держава свідомо іде на це, аби захистити права громадян.