- •Наукова робота
- •Розділ 1. Загальнотеоретичне розуміння громадянського суспільства і держави
- •1.1 Поняття, ознаки структура та передумови громадянського суспільства
- •1.2 Визначення «громадянського суспільства» відомими теоретиками
- •1.3 Сучасні погляди на громадянське суспільство
- •Розділ 2. Подальший розвиток та перспективи сучасного громадянського суспільства в Україні
- •Висновок
- •Список використаних джерел
Вищий навчальний заклад Укоопспілки
«Полтавський університет економіки і торгівлі»
Кафедра філософії та політології
Наукова робота
з дисципліни «Політологія»
на тему:
«Громадянське суспільство: перспективи в сучасному суспільстві»
Підготувала студентка
1-го курсу групи МО-11
Спеціальність «Менеджмент організацій»
Кваша Олена Іванівна
Науковий керівник:
КАРМАНЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
асистент
ПОЛТАВА – 2014
Зміст
Вступ 2
Розділ 1. Загальнотеоретичне розуміння громадянського суспільства і держави 4
1.1 Поняття, ознаки структура та передумови громадянського суспільства 4
1.2 Визначення «громадянського суспільства» відомими теоретиками 5
1.3 Сучасні погляди на громадянське суспільство 6
Розділ 2. Подальший розвиток та перспективи сучасного громадянського суспільства в Україні 9
Висновок 11
Список використаних джерел 12
Вступ
Актуальність теми «Громадянське суспільство» відноситься до числа самих фундаментальних наукових проблем, які хвилювали протягом багатьох віків кращих дослідників. Вона з`явилась з появою держави і поділу суспільства на державну і недержавну сферу життєдіяльності. З тих часів питання взаємодії влади та суспільства було в центрі уваги всього людства, воно часто приводить до конфліктів, політичних переворотів та революцій. І зараз ця проблема знаходиться в основі глобальних суспільних змін, які відбуваються в багатьох країнах світу і будуть визначати перспективи розвитку світового суспільства.
Взаємовідносини держави і громадянського суспільства виявляються найбільш важливим фактором розвитку організму в цілому. Розуміння комплексу відносин цих контрагентів означає пошук можливостей трансформації суспільної системи, її здатності до оновлювання і розвитку. Задача такого роду набуває великої особливості саме в Україні, котра переживає перехідний період, коли і формування нової державності, і становлення повноцінного державного суспільства найбільш залежать від вдалого функціонування і взаємодії цих основних суб`єктів соціального і політичного процесів .
Свій внесок у розробку концепції громадянського суспільства зробили такі відомі вчені, як Аристотель, Платон, Т. Гоббс, Дж. Локк,Ш.Л Монтеск’є, І. Кант, Ф. Гегель та ін.
І в даній науковій роботі я спробую пояснити сутність та перспективи сучасного громадянського суспільства.
Розділ 1. Загальнотеоретичне розуміння громадянського суспільства і держави
1.1 Поняття, ознаки структура та передумови громадянського суспільства
Поняття «громадянське суспільство», як правило, використовується в зіставленні з поняттям «держава» і правова ''держава". Вони відображають різноманітні аспекти життя суспільства, протистоячи один одному. Громадянське суспільство – це об’єднання вільних із рівними правами людей, кожному з яких державою забезпечуються права і юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою і надійним соціальним захистом, а також брати участь в політичному житті.
Ознаки громадянського суспільства:
Визнання автономії особи своїм головним суб’єктом, а її прав і свобод, честі і гідності – вищими соціальними цінностями.
Самореалізація права вільних і рівноправних громадян через такі інститути, як сім’я, церква, різні об’єднання, ЗМІ.
Добровільне формування інститутів – громадських об’єднань на засадах самоорганізації та самоврядування та регулювання внутрішніх відносин відповідно до корпоративних норм, які створює кожний з них.
Взаємодія громадських об’єднань як вільних і рівноправних партнерів, що перебувають у відносинах конкуренції і солідарності.
Задоволення матеріальних і духовних потреб та інтересів людини та її добровільних об’єднань завдяки громадській співпраці, що відбувається поза безпосереднім втручанням держави.
виступає носієм принципу верховенства права на основі обов’язкового взаємного впливу на державу та обов’язкової співпраці.
Забезпечує самоорганізацію і структурування населення в народ - цілісний і повновладний суб’єкт права завдяки комплексу комунікативних правових інститутів.
Слугує соціальним джерелом формування правової держави.
Структурні елементи громадянського суспільства:
Вільні, рівноправні, самостійні індивіди, тобто кожен громадянин визнається найвищою цінністю в державі, його права, свободи та інтереси забезпечуються всіма можливими засобами державного впливу.
Недержавні об’єднання індивідів, тобто потреби особи виражаються та здійснюються через такі інститути громадянського суспільства, як сім’я, церква, профспілкові організації, партії, громадські об’єднання, спортивні товариства, наукові та культурні асоціації.
Суспільні відносини між індивідами, що розвиваються на основі рівності та самоврядування(економічні, соціальні, релігійні, етичні, політичні, правові).
Головними передумовами громадянського суспільства є:
законодавче закріплення юридичної рівності людей на основі наділення їх правами і свободами;
юридична свобода людини, обумовлена матеріальним благополуччям, свободою підприємництва, наявністю приватної власності, яка є економічною основою цивільного суспільства;
створення механізмів саморегуляції і саморозвитку, формування сфери невладних відносин вільних індивідів, що володіють здатністю і реальною можливістю здійснювати свої природні права.