30 – Номер півкола за графіком і

Рисунок А.5 – Визначення кількості променів п₂ і п'₂, які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому освітленні за графіком II

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує світло, відбите від проти­лежного будинку при боковому освітленні, визначається за формулою:

(А.10)

де п₁' – кількість променів за графіком І, які проходять від протилежного будинку через світловий

проріз в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. А.6);

п₂' – кількість променів за графіком II, які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на плані приміщення (рис. А.5).

Підрахунок кількості променів за графіками І і II проводиться в наступному порядку:

а) графік І накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка О сумі­щається з розрахунковою точкою А, а нижня лінія графіка – зі слідом робочої поверхні (рис. А.4);

Рисунок А.6 – Визначення кількості променів п₁ і п₁' (від неба і від протилежного будинку), які проходять через світлові прорізи в стіні за графіком І.

б) підраховується кількість променів і, які проходять через світлові прорізи;

в) відмічається номер півкола на графіку І, яке проходить через точку С₁ – середину світлового прорізу (рис. А.4);

г) графік II накладається на план приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком І, проходили через точку С (рис. А.5);

д) підраховується кількість променів n₂ за графіком II, які проходять через світлові прорізи;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (А.9).

Підрахунок променів, відбитих від протилежного будинку п₁' і п₂' які проходять через світловий проріз, проводиться за графіками І і II аналогічно (рис. А.6).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості в якій-небудь точці приміщення при верх­ньому освітленні ε_Β визначається за формулою

ε_В = 0,01 () (А.11)

де – кількість променів за графіком III, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поперечному розрізі приміщення;

п₂ – кількість променів за графіком II, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поздовжньому розрізі приміщення (у випадку кількох світлових прорізів п₃ і п₂ ви­значаються окремо для кожного прорізу, а потім добуток (п₃·п₂) підсумовується).

Підрахунок кількості променів за графіками III і II проводиться в наступному порядку:

а) графік III накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка О суміщається з розрахунковою точкою Б, а нижня лінія графіка III – зі слідом робочої поверхні;

б) підраховується кількість променів п₃, які проходять від неба в розрахункову точку Б через світлові прорізи (рис. А.7).

в) відмічається номер півкола на графіку III, яке проходить через точку С₂ – середину світлового прорізу;

г) графік II накладається на креслення поздовжнього розрізу приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком III, проходили через точку С₂ (рис. А.8);

д) підраховується кількість променів п₂ за графіком II, які проходять від неба через світлові прорізи;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (А. 11).

Рисунок А.7 – Визначення кількості променів п₃, які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні за графіком III

Рисунок А.8 – Визначення кількості променів п₂, які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні а графіком II.

Навчальне видання

Володимир Вікторович Смоляк

Володимир Петрович Очеретний

Віктор Павлович Ковальський

Наталія Володимирівна Козинюк