- •1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень".
- •2. Структура курсу.
- •4. Економічна думка стародавнього світу
- •5.Економічна думка античного світу. Стародавня Греція - Ксенофонт, Платон, Аристотель.
- •6.Стародавній Рим - Катон, Гракхи, Варрон, Колумелла.
- •7. Економічна думка середньовіччя.
- •8. Економічні концепції ісламу.
- •9. Економічні доктрини європейського канонізму
- •10. Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •12. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
- •17. Економічні погляди а.Тюрго.
- •18. Економічне вчення а.Сміта.
- •19. Економічне вчення Давида Рікардо
- •20. Економічне вчення Жан Батіста Сея.
- •20. Вчення ж.Б.Сея.
- •21. Теорія трьох факторів виробництва.
- •22. “Закон ринків”.
- •23. Теорія народонаселення і вчення т. Мальтуса
- •25. Економічні погляди Сісмонді.
- •26. Історична школа.
4. Економічна думка стародавнього світу
Схід
Уже у стародавньому світі робляться спроби виявити внутрішні джерела ек. розвитку, визнати способи використання знань про її закономірності, сформулювати правила економічної поведінки з метою зміцнення могутності держави. Відображення проблем ек. розвитку знаходимо в першоджерелах: наукових працях древніх мислителів, збірках законів, документах господарської звітності, релігійних трактатах, літературних пам'ятках.
Особливості ек. думки: 1) Не відокремилась в окрему самостійну галузь знань
2) Ек. ідеї формулювались у контексті комплексу людей
3) Ек.ідеї виражали цивілізаційні ознаки і особливості
4) Носили держ.-нормативний характер
5) Переслідували інтереси правлячих класів
6) Були догматичними, ортодоксальними
7) Притаманне символізм
Ек. думка стародавнього сходу була представлена працями стародавнього Єгипту, Китаю, Індії.
Епоха Стародавнього Єгипту. У їх ідеях знайшли відображення питання організації та управління держ. господарством, їх уявлення про власність, рабство, товарно-грошові відносини.
Про ек. думку стародавн Єгипту можна довідатись з творів держ. чиновників. До нашої доби дійшли "Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара”, "Проречення Іпусера”, "Пророцтво Неферті”, ”Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму синові Піопі”, різні адміністр.-господарські та юр. документи.
Месопотамія На відміну від стар. Єгипту, тут порівняно швидко розвивалися приватна власність та товарно-грошові відносини, посилювалося соц. розшарування сус-ва. Держава намогалася за допомогою законодавства регулювати ек. діяльність населення та регламентувати приватно-правові відносини. Відомою пам'яткою ек. думки 18 ст. до н.е. є закони вавилонського царя Хаммурапі.
Думка Старод. Індії оповита релігійною оболонкою. Ек. проблеми окремо не досліджувалися, а розглядалися лише у зв'язку зі спробами вирішення соц-них та політ. завдань. Книжки: ”закони Ману”, ”Артхашастра” (присвячено користі-артхі). Трактат про мистецтво політики та управління державою, зведення правил адресованих царям та правителям, якими вони мають керуватися у своїй держ. діяльності. У ньому подано відомості про ек-ку, адміністрацію, соц. та юр. інститути, зовнішню та внутр. політ. держави.
Думка Старод Китаю розвивалася у рамках філософських та полвт. учень. Основними суспільними думками були: конфуціанство, легізм, даосизм, моїзм. Провідним напрямом було конфуціанство, яке справляло великий вплив на соц.-ек. та політ. розвиток протягом майже 2 тис. його вчення захищало архаїчні стосунки, вічний порядок, сувору соц. ієрархію, управління на засаді дотримання ритуалів, розглядало регламентацію патриархально-родинних відносин, як запоруку стабільності державного ладу.
Конфуцієм було запропоновано соц-ек.програму для правителів. Правитель мав дотримуватися економії у витратах та дбати про людей. Пропонувалося: справедливий розподіл богацтва, зменшення податків, залучення народу до громадських робіт-тоді буде гармонія у держ., мир між верхами та низами, що усуне небезпеку повалення правителя.
У трактаті "Гуань-Цзи” йдеться про те, що держ. повинна управляти усіма ек. відносинами: товарно-грошовими цінами і ринком. Велике місце відводилось проблемі упорядкування і податкам, за допомогою яких здійснювалось регулювання ек відносин.