- •Лабораторна робота №1 Тема: Фізичні властивості мінералів. Форми знаходження мінералів у ґрунті.
- •Таблиця 3. Середні значення щільності основних мінералів, порід і ґрунтів
- •Форми визначення мінералів у природі.
- •Питання для контролю.
- •Лабораторна робота №2 Тема:Вивчення форм виділення, властивостей та діагностичних ознак основних представників класів мінералів: самородні елементи, сульфіди, оксиди, солі кисневих кислот, галоїди.
- •Оксди і гідроокисли
- •Самородні елементи
- •Питання для контролю.
- •Питання для контролю.
- •Карбонати
- •Нітрати
- •Фосфати
- •Питання для контролю.
- •Сульфати.
- •Галоїди.
- •Сульфіди
- •Питання для контролю.
Питання для контролю.
Значення геології в сільському господарстві.
Поняття про мінерали. Мінерали первинні і вторинні.
Охарактеризуйте основні фізичні властивості мінералів
Розкажіть про кристалічні властивості мінералів.
Розкажіть про аморфні властивості мінералів.
Що ви знаєте про кристалічну решітку?
Назвіть основні типи структурних зв’язків у породоутворюючих мінералів.
Назвати основні кристалографічні форми різних багатогранників.
Розкажіть про симетрію кристалів.
Охарактеризуйте основні фізичні властивості мінералів.
Охарактеризуйте не основні фізичні властивості мінералів.
Назвіть основні діагностичні властивості мінералів.
Назвіть форми мінералів, що зустрічаються у природі.
Лабораторна робота №2 Тема:Вивчення форм виділення, властивостей та діагностичних ознак основних представників класів мінералів: самородні елементи, сульфіди, оксиди, солі кисневих кислот, галоїди.
Мета роботи: дослідити фізичні властивості по навчальних колекціях мінералів і описати, користуючись посібниками, хімічний склад, фізичні властивості та форми знаходження у природі мінералів: самородні елементи, сульфіди, оксиди, солі кисневих кислот, галоїди.
Кварц, халцедон, опал, кремінь;
Олівін, амфібол;
Біотит, мусковіт;
Каолініт, монтморилоніт, серпентин, тальк, азбест;
Ортоклаз, альбіт, нефелін.
Ангідрит,гіпс,мірабіліт, каїніт,барит.
Галіт, сільвін, карналіт, флюорит;
Пірит, халькопірит, галеніт, кіновар, сфалерит,марказит,молебденіт.
Гематит, гідрогетит, корунд, боксит, магнетит, піролюзит;
Золото, сірка, платина, срібло, графіт, алмаз;
Література:
Толстой М.П. Геология с основами минералогии.- М.,1991 – с. 85-141
Кузин М.Ф. Егоров Н.И. Полевой определитель минералов. – М.,”Недра”,1983 – с.20-235
Музафаров В.Г. Определитель минералов, горнах пород и окаменілостей – М., „Недра”, 1979 – с.53-162
Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В., Щуковський М.А., Язикова А.Г., Величко Л.Л., Тарара В.С. Геологія з основами мінералогії. – К., «Вища освіта», 2003
Обладнання :
колекція мінералів
шкала Мопса
10% розчин НСl
магніт
колекція фотографій
Систематика мінералів. До останнього часу найбільш поширеною була класифікація мінералів, в основу якої покладено хімічний склад аніонної частини сполуки. Під час складання цієї класифікації вчені виходили з того, що металоподібна частина сполуки мінералів, яка зумовлює низку зовнішніх ознак (кристалічну форму, оптичні властивості та ін.), дає змогу об'єднати мінерали в певні класи. Вивченням особливостей кристалічної структури мінералів встановлено чіткий зв'язок між їх будовою — структурою, хімічним складом і фізичними властивостями (забарвлення, твердість, спайність) і доведено, що морфологія (зовнішній вигляд) мінералів допомагає визначити їх генезис. Перебудова мінералогічної систематики і класифікації мінералів за О.Г. Берехтіним на кристалохіміч-ній (структурній) основі відкриває великі перспективи для пізнання і розуміння деяких процесів мінералоутворення.
Господарська систематика мінеральної сировини. Усі корисні копалини М.І. Єрмаков поділив на чотири типи: І — метали; II — неметали; III — горючі копалини; IV — гідрогазомінеральна сировина. Серед металів він виділив підтип — родовища елементів або їхніх сполук, серед неметалів — родовища мінералів і гірських порід, кристалів, аморфних і прихованокристалічних речовин. Вчений літерою А позначив технічну сировину, коштовні камені та п'єзооптичну сировину, літерою Б — кольорові камені, В — будівельні матеріали і скляно-керамічну сировину, Г — тверде паливо (хімічну сировину, каустобіоліти, гуміти, напівсапропелі і сапропелі), Д — відходи (різні шлаки, цемент, бетон), Е — агрономічну сировину (агроруди — добрива і меліоранти ґрунтів, корми для тваринництва та птахівництва).
Розвиваючи сучасні уявлення про стан твердого тіла — кристалічний та аморфний, М.О. Торопов виділив три головні типи мінералів.
I. Кисневі сполуки — мінерали мають переважно іонні структури й іноді іонно-ковалентні.
II. Некисневі сполуки — структурні зв'язки атомні, ковалентні, металічні, особливо — галоїди з іонними структурами.
III. Органічні та штучні сполуки — структурні зв'язки відсутні. Типи мінералів поділено на класи.
Кисневі сполуки включають сім класів: 1 — силікати; 2 — карбонати; 3 — фосфати; 4 — вольфраміти; 5 — нітрати; 6 — сульфати; 7 — оксиди і гідроксиди.