2.4 Розробка річного графіка завантаження майстерні

Річний графік завантаження майстерні будується після складання річного план-графіка проведення технічних обслуговувань та ремонту МТП та визначення фондів часу.

Графік завантаження майстерні складаємо по технологічних видах ремонтно-обслуговуючих робіт (слюсарно-монтажні, верстатні, ковальські і інші) або по видах технічного обслуговування і ремонту та видах машин.

Для складання графіка завантаження майстерні по технологічних видах робіт, загальну трудомісткість по окремих видах машин розподіляють, користуючись відсотковим співвідношенням по видах робіт [14].

Для вибору масштабу по вісі ординат визначаємо середньорічну кількість робітників за формулою:

Р_ср = , (2.17)

де = 19496 - загальна річна трудомісткість робіт майстерні, годин ;

Ф_нр – річний номінальний фонд часу робітника, годин.

Р_ср = чол.

Приймаємо Р_ср = 9 чол.

Щоб побудувати графік завантаження майстерні по видах ТО та ремонту і видах машин визначаємо кількість робітників за кожен місяць по видах робіт за формулою:

К_р = , (2.18)

де Т – трудомісткість певного виду робіт в кожному місяці, годин;

Ф_м – номінальний місячний фонд робочого часу.

Ф_м = (d_к – d_в – d_с) ∙ t_зм∙ n_зм, (2.19)

де d_к – кількість календарних днів місяця;

d_в – кількість вихідних днів при шестиденному робочому тижні;

d_с – кількість святкових днів місяця;

t_зм – тривалість зміни;

n_зм – кількість робочих змін.

Розраховуємо необхідну кількість робітників для виконання ТО-3,ТО-2 і ТО-1 тракторів у січні місяці (Т = 37,8 год. із річного план-графіка).

Фм = (31 – 5 –3) ∙ 7∙1 = 161 годин.

К_р = чол.

Аналогічно розраховуємо по кожному місяцю і виду роботи.

Дані розрахунку заносимо до таблиці А.4 додатку А.

По вісі абсцис відкладають номінальний фонд часу, місяці року, а по вісі ординат розраховану кількість робітників, по кожному виду ремонтних робіт наростаючим підсумком з розділенням одержаних площ відповідними позначеннями.

2.5 Організація виробничого процесу ремонтної майстерні

2.5.1 Розподіл трудомісткості по видах ремонтних робіт

Враховуючи порівняно просту технологічну структуру майстерень господарства агропромислового комплексу, трудомісткість ремонтних робіт розподіляємо по наступних видах: розбирально-мийні, дефектувальні і комплектувальні по ремонту двигунів, випробувальні, мідницько-жерстяницькі, по ремонту електрообладнання, по ремонту паливної апаратури, гідросистеми, ремонтно-монтажні з фарбуванням, по ремонту сільськогосподарських машин, столярно-обойні, ковальські, зварювальні, верстатно-механічні, по технічному обслуговуванню.

Річну трудомісткість робіт майстерні розподіляємо згідно з процентними залежностями, які вибираємо з довідникової літератури .

Результати розрахунків зводимо в таблицю А.5 додатку А.

2.5.2 Розрахунок кількості працюючих та робочих місць

Для забезпечення виробничого процесу ремонту машин в штаті ремонтної майстерні повинні бути передбачені основні виробничі робітники і допоміжні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуго-вуючий персонал.

Кількість основних виробничих робітників по дільницях і робочих місцях визначається за формулами:

Р_я= , (2.20)

Р_с = , (2.21)

де Р_я , Р_с – відповідно явочне та спискове число робітників;

Т_д – трудомісткість по дільниці або робочому місці, годин;

Ф_нр , Ф_др – відповідно номінальний та дійсний фонд часу робітника, годин;

К =1,05...1,15 – запланований коефіцієнт перевиконання норми виробітку.

Визначаємо кількість працівників для слюсарної дільниці.

Т_д = 2955 год. – для слюсарної дільниці.

Ф_нр = 2121 год.,

Ф_др – 1720 год.

Р_я = .

Приймаємо Р_я = 2 чол.

Р_с = .

Приймаємо Р_с = 3 чол.

Аналогічно розраховуємо кількість працівників інших дільниць.

Таблиця 2.4–Кількість робітників по майстерні

Дільниця	Трудомісткість робіт	Фонд часу робітника, годин		Кількість робітників
		номінальний	дійсний	Явочна (РЯ)		Спискова (РС)
				розрахунковий	прийнятий	розрахунковий	прийнятий
1	2	3	4	5	6	7	8
Розбиральні	1096,8	2121	1663	0,47	1	0,6	1
Мийні	574			0,25	0	0,31	0
			Продовження табл. 2.4
Дефектовочні	117,4		1720	0,05	0	0,06	0
Комплектувальні	86,5			0,04	0	0,05	0
Слюсарні	5052,6			2,17	2	2,67	3
Складальні	2717,9			1,16	1	1,44	1
Випробувально-регулювальні	672,4		1663	0,29	0	0,36	0
Обойно-малярні	441,2			0,19	0	0,23	0
Електроремонтні	792,4		1720	0,34	0	0,42	0
Карбюраторні	187,9		1663	0,08	0	0,1	0
Ремонт паливної апаратури	72,9			0,03	0	0,04	0
Верстатні	3130,3		1720	1,34	1	1,65	2
Ковальсько-термічні	1453,7		1663	0,62	1	0,79	1
Зварювально-наплавні	1779,4			0,76	1	0,97	1
Мідницько-жерстяницькі	705,9			0,3	0	0,39	0
Столярно-обойні	189,9		1720	0,08	0	0,1	0
Шиноремонтні	669,1		1663	0,29	0	0,37	0
Всього робітників					7		9
Допоміжні робітники							1
Інженерно-технічні та службовці							1
Молодшого обслуговуючого							1
Всього штатного персоналу							12

Кількість допоміжних робітників складає 8% від спискової кількості робітників. В їх склад входять: електрослюсар, моторист, кочегар, інструментальник, різноробочий.

Р_доп = 9  0,08 = 0,72, приймаємо 1.

Число інженерно-технічних працівників і службовців приймаємо в розмірі 14% від спискової кількості робітників. В склад інженерно-технічних працівників майстерні входить завідуючий майстернею, інженер-контролер, технік нормувальник і інші.

Службовці – бухгалтер або рахівник.

Р_ітр = 9  0,14 = 1,26, приймаємо 1.

Кількість молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) беремо в розмірі 8% від спискової кількості виробничих і допоміжних робітників. В склад МОП входять прибиральниця, кур’єр та інші.

Р_моп = 9  0,08 = 0,72, приймаємо 1.

Увесь штат ремонтної майстерні складе:

Р = Р_вр + Р_доп + Р_ітр + Р_моп + Р_{сл ,} (2.22)

де Р_вр, Р_доп, Р_ітр, Р_сп, Р_моп – відповідно спискове число виробничих робітників, допоміжних, інженерно-технічних, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу.

Р = 9 + 1 + 1 + 1 = 12 чол.

Отже, штат ремонтної майстерні складає 12 чоловік.