Теоретичні відомості

Продуктивність праці визначається кількістю виробів, які виготовлені за одиницю часу; вона залежить від часу, затраченого на виконання операції у процесі виготовлення деталі. Цей час називають штучним і визначають за формулою:

Т_шт =Т_осн+Т_доп+Т_обcл+Т_відп

де: Т_осн – основний технологічний час (машинний час);

Т_доп – допоміжний час (на встановлення, закріплення і зняття деталей, на керування верстатом, холості переміщення різального інструмента, контроль деталі);

Т_обсл – час на обслуговування робочого місця і верстата (змащування верстата, прибирання стружки і т. п.);

Т_відп – час перерв на відпочинок і природні потреби.

Допоміжний час залежить від багатьох факторів - складності і розмірів деталі, якості інструментів, які застосовуються при обробці, типу верстата, його налагодження, способу кріплення деталі, режимів різання і методів обробки.

Величина Т_осн при фрезерувати залежить від довжини поверхні, що обробляється, подачі і кількості обертів фрези:

Т_осн= (хв),

де L – загальна довжина проходів фрези в напрямку подачі, в мм;

l – довжина поверхні, що фрезерується, в мм;

l₁ – шлях врізання фрези, в мм;

l₂ – перебіг фрези, в мм;

S_хв – хвилинна подача, в мм/хв;

S_об – подача за оберт, в мм/хв;

S_z – подача на один зуб. В мм;

z – число зубів фрези;

n – число обертів фрези у хвилин.

Величина врізання під час фрезерування циліндричною фрезою визначається, за формулою:

(мм),

де: t – глибина різання, в мм;

D – діаметр фрези, в мм;

Величина врізання під час фрезерування торцьовою фрезою визначається за формулою:

(мм),

де В – ширина поверхні, що фрезерується, в мм.

Величина перебігу l₂ береться від 1 до 5 мм в залежності від діаметра фрези.

Ступінь використання технічних можливостей верстата визначається багатьма факторами, але перше місце серед них належить різальним інструментам і правильному вибору режиму різання. Оптимальні режими різання підбирають згідно таблиць режимів різання, складеними НДІ різання на основі експериментальної перевірки. Однак потрібно вміти правильно вибрати найбільш раціональний режим різання з врахуванням матеріалу і геометрії різця, матеріалу деталі, що обробляється.

Оптимальний режим різання слід визначити з таким розрахунком, щоб за перший чорновий прохід зняти максимально допустиму частину припуску, залишаючи на напівчистову і чистову обробки мінімально допустимі припуски. Визначити найбільш допустиму подачу. Визначити найбільшу швидкість різання, враховуючи стійкість різального інструмента Наприклад, при фрезеруванні розрізняють три види подач:

• подача на зуб фрези S_z – величина переміщення заготовки відносно фрези за час її повертання на один зуб (в мм/зуб);

• подача на один оберт фрези S_об – величина переміщення заготовки відносно фрези за один її оберт (в мм/об);

• хвилинна подача S_хв – швидкість переміщення заготовки відносно фрези (мм/хв).

Величина То при фрезеруванні залежить від довжини поверхні, що обробляється, подачі і кількості обертів фрези:

Основні технологічні операції.

Технологічний процес розробляють в такій послідовності:

• Ознайомлюються з кресленням деталі і технічними вимогами до неї.

• Вибирають заготовку.

• Складають послідовність обробки деталі.

• Вибирають типи і моделі верстатів.

• Вибирають різальні пристрої і вимірювальні інструменти.

• Визначають режим різання.

• Встановлюють норми часу на виготовлення однієї деталі.

За всіма даними складають операційну карту механічної обробки, в якій вказують зміст переходів, обладнання, різальні і вимірювальні інструменти, режим роботи верстата, час, необхідний для виконання роботи, приводять ескіз деталі, що обробляється.

Оформлення звіту до роботі:

1. Описати правильність вибору режиму різання на металорізальних верстатах.

2. Підрахувати величину Т_осн при фрезеруванні за один прохід площини довжиною 280 мм циліндричною фрезою з кількістю зубів z = 20 при подачі на один зуб S_z =0,08,і швидкості фрезерування V = 40 м/хв.

3. Описати послідовність розробки технологічного процесу.

4. Скласти технологічну карту механічної обробки за ескізом деталі.