Поміркуйте

1. Які, з вашої точки зору, існують шляхи звільнення людини від сильного впливу тоталітарної секти?

2. Чому організація нетрадиційних релігій більш тоталітарна : жорстока ніж в традиційних конфесіях?

3. Чому адепти неорелігій ставляться вороже до традиційних церков?

4. Чому більшість неорелігійних течій зневажають матеріальний СВІТ; вважають його злом?

5. Можливо чи ні досягнути порозуміння між нетрадиційними та традиційними релігіями? Відповідь обгрунтуйте

6. Які об’єктивні і суб’єктивні чинника вплинули на розкол в українському православ’ї? Чи можливо об’єднати українські православні церкви в єдину Помісну церкву? Відповідь обгрунтуйте

7. Як вплинуло на розвиток церкиви відокремлення її від держиви? Назвіть позитивні та негативні наслідки.

8. Чи можливо поєднати науку та релігію? Відповідь обґрунтуйте.

9. Проаналізуйте приїзд Папи Римського в Україну у червні 2001 р.

Розкрийте зміст понять:

Секта, тоталітарна секта, гуру, мантра, ашрам, медитація, синкретизм, транс, езотеризм, теософія, саєнтологія, діанетика, “Харе Крішна”, “книга Мормона”, окультизм, спіритизм, сатана, Вільзевул, Люцифер, Українська православна церква, Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква, Українська греко-католицька церква, атеїзм, відокремлення церкви від держави, теократична держава, свобода совісті, світський характер освіти.

Короткий термінологічний словник

АВТОРИТАРНИЙ - диктаторський; заснований на беззаперечному підпорядкуванні влади; владний.

АКСІОЛОГІЯ- вчення про цінності.

АМБІВАЛЕНТНИЙ- двоїстий, несучий у собі як позитивне так і негативне.

АМБІВАЛЕНТНІСТЬ- подвійність переживання, що виражається в тому, що один об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття, наприклад, симпатію й антипатію, задоволення й невдоволення.

АНТАГОНІЗМ- непримиренне протиріччя.

АНТИТЕЗА - положення, судження, яке протиставляється висловленню.

АТРИБУТИВНА ВЛАСТИВІСТЬ- невіддільна від предмета властивість, без якого предмет не може не існувати.

БІНАРНІ -подвійні.

БІФУРКАЦІЯ- роздвоєння, поділ, розгалуження чого-небудь.

ВЕНТИЛЯЦІЯ – те, що піддається варіюванню, здатне мати варіанти; мінливе, нестійке.

ВЕРБАЛЬНИЙ- словесний.

ВІЗІОНЕРСТВО- схильність до примарних мріянь, фантастичних бачень, земних повітряних замків і т.д., прожекторство.

ВІТАЛЬНИЙ -життєвий, що має відношення до життєвих явищ.

ГЕДОНІЗМ- етичне вчення, згідно з яким метою життя й вищим благом визнається насолода; добро усвідомлюється як те, що приносить насолоду, а зло як те, що спричиняє страждання.

ГЕНЕЗИС- походження, виникнення; процес утворення й становлення явища, що розвивається.

ГОМОГЕННИЙ- однорідний.

ДЕТЕРМІНІЗМ- філософська концепція, що визнає об’єктивну закономірність і причинну обумовленість всіх явищ природи й суспільства.

ДИЛЕМА- необхідність вибору із двох можливостей за принципом «або - або».

ДИСКУРС - багатозначне поняття, яке використовується в постмодернізмі для позначення: 1) специфічного способу або правил організації тексту; 2) знання, що володіє власними правилами комбінації й трансформації; 3) контексту; 4) стилю.

ДОБРОЧЕСНІСТЬ– поводження, яке є відмінним від загальноприйнятого.

ЕВРИСТИКА- наука, що вивчає творчу діяльність, методи, використовувані у відкритті нового й у навчанні. Евристичні методи дозволяють прискорити процес рішення завдання.

ЕЗОТЕРИЧНИЙ- таємний, прихований, призначений винятково для посвячених.

ЕКЗИСТЕНЦІЯ - існування, спосіб буття людської особистості.

ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ, ЕКСТРАПОЛЮВАННЯ- метод наукового дослідження, що полягає в поширенні висновків, отриманих зі спостереження певної частини явища, порівняння її з іншою його частину.

ЕМАНСИПАЦІЯ- звільнення від залежності, гноблення, забобонів; скасування обмежень, урівнення у правах.

ЕМПІРИЧНИЙ- заснований на досвіді, підтверджений на практиці.

ЕНТРОПІЯ - одне з основних понять класичної фізики, що виражає здатність енергії до перетворень: чим більше ентропія системи, тим менш ув’язнена в ній енергія, яка здатна до перетворень.

ЕПІСТЕМОЛОГІЯ - теорія пізнання.

ЕСКАПІЗМ- відхід від дійсності у вигаданий або «паралельний» світ.

ЕФЕМЕРНІСТЬ- 1) скороминущість, швидкоплинність; 2) примарність, нереальність.

ІМПЕРАТИВ- веління, настійна вимога.

ІНВАРІАНТНИЙ -незмінний, що не залежить від чого-небудь.

ІНГРУППА - група або соціальна категорія, стосовно якої індивід випробовує почуття ідентичності й приналежності. Індивід бачить членів цієї групи як “ми”.

КАМПУС - університетське або інститутське містечко, на території якого студенти як учаться, так і живуть (містить у собі навчальні аудиторії, лабораторії, бібліотеки, гуртожитки й т.д.).

КОЛАЖ– технічно виконаний прийом, який полягає у наклеюванні на будь-яку основу матеріалів, що відрізняються від основної за кольором і фактурою.

КОНВЕНЦІОНАЛЬНИЙ- умовним, прийнятим, відповідним сталим традиціям.

КОНСОЛІДОВАНИЙ- згуртований для чого-небудь, наприклад, для боротьби за спільну справу, укріплений, зміцнений.

КОНФОРМНІСТЬ- готовність людини поступитися реальному або уявному тиску групи, що проявляється в зміні його поводження й поглядів, незважаючи на спочатку на те, що спочатку погляди на позицію не поділялися; позиція згоди із загальноприйнятими нормами, еталонами, принципами, цінностями й поглядами.

КОРЕЛЯЦІЯ- 1) співвідношення, відповідність; 2) взаємозв’язок, взаємовідношення, взаємозалежність предметів, явищ або понять.

ЛАБІЛЬНИЙ- нестійкий, мінливий.

ЛАТЕНТНИЙ - схований, що зовні не проявляється.

ЛІБІДО- сексуальна енергія, статевий потяг.

МАЛА ГРУПА- така соціальна група, між членами якої є безпосередні контакти (те саме, що й «контактна група»).

МАРГІНАЛЬНИЙ- прикордонний, проміжний.

МЕНТАЛЬНІСТЬ- склад розуму; світосприймання; характерний для особистості або суспільної групи спосіб мислення; внутрішній, інтелектуальний світ індивіда, його духовність.

МЕТАТЕОРІЯ- теорія, що описує будову будь-якої наукової теорії.

МЕТАФІЗИЧНИЙ- антидіалектичний, що розглядає речі і явища як незмінні (статичні) і незалежні один від одного, що заперечують внутрішні протиріччя як джерело розвитку в природі й суспільстві.

НАТИВИСТСЬКИЙ- родоплемінний; відповідно до походження, приналежності до народу.

НОНКОНФОРМІЗМ- інакомислення, незгода зі сталою ідеологічною або моральною доктриною держави.

ОНТОГЕНЕЗ - індивідуальний розвиток, що охоплює всі зміни, які випробуються індивідом від моменту народження до закінчення життя.

ОНТОЛОГІЯ- філософське вчення про буття.

ПАРАДИГМА- система основних наукових досягнень (теорій, методів), за зразком яких організується дослідницька практика вчених у конкретній області знань у даний період.

ПЕРМАНЕНТНИЙ- постійний, безперервний.

ПОЛІФОНІЯ- багатозвуччя, багатоголосся.

ПОЛІФУРКАЦІЯ- поділ на велику кількість тридцятилітніх. У синергетиці цей термін уживається, коли мова йде про моменти розвитку складних систем, які одержують багато можливостей подальшої самоорганізації.

ПРОДУКУВАТИ- виробляти, створювати, робити.

ПУБЕРТАЦІЯ- статеве дозрівання.

РЕГРЕСІЯ- перехід від більше високих форм розвитку до нижчих, рух назад, зміни до гіршого.

РЕКАПІТУЛЯЦІЯ- коротке й швидке повторення, відтворення основних етапів розвитку попередніх форм у ході індивідуального розвитку сучасних організмів.

РЕЛЯТИВНИЙ- відносний.

РЕФЕРЕНТНА ГРУПА- реальна або стійка соціальна спільність, з якої індивід співвідносить себе як з еталоном і на норми, думки, цінності й оцінки якої він орієнтується у своєму поводженні й самооцінки.

РЕФРЕКСІЯ- міркування, повне сумнівів і протиріч; аналіз власного психічного стану.

СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ- звільнення від церковного впливу.

СЕКУЛЯРНИЙ- звільнений від церковного впливу.

СЕМАНТИКА -значення, зміст.

СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ- всі значення, зміст, покладений в основу поняття.

СИМБІОЗ- поєднання, співіснування двох явищ, що звичайно приносить їм взаємну користь.

ТАБУ- сувора заборона.

ТЕЗА- теза, тобто положення, істинність якого повинна бути доведена; судження.

ТРАЙБОЛІЗМ- племінний або етнічний сепаратизм у суспільстві, що зберігає пережитки родоплемінного розподілу.

ФІЛОГЕНЕЗ - історичний розвиток організмів, або еволюція органічного світу, різних типів, класів, загонів, сімейств, статей і видів.

ХЕППЕНІНГ - одна з форм театрального подання, що виникла на рубежі 60-х років. Мала вираження спонтанних, алогічних спільних дій театральної трупи в присутності й при участі публіки. У хеппенінзі намагалися стерти кордони між акторами й глядачами й зробити так, щоб усе було, “як у житті”, щоб глядачі в театрі були не сторонніми спостерігачами, а співучасниками дії, що відбувалося.