4.3 Лабораторне обладнання

Лабораторна установка являє собою стендовий механізм за рис. 4.2 та декілька маховиків. В лабораторній роботі використовується також тахометр і тахогенератор для вимірювання частоти обертання валів, а також осцилограф.

4.4 Послідовність виконання роботи

1. Визначити технічні параметри стендового механізму і занести результати в табл. 4.1. Передаточні відношення визначити, користуючись тахометром.

1. Технічні параметри стендового механізму

Тд.н., Н∙м	, Н∙м	nд, с^-1	ω1, рад/с	Iя, кг∙м^2	Iш, кг∙м^2	Uр.п.,	Uр.1	Uр.2	Uл.п.

2. Виміряти геометричні розміри маховиків і розрахувати їх моменти інерції за формулами (4.7) і (4.8). Результати занести в табл. 4.2.

2. Геометричні розміри та моменти інерції маховиків

Номер маховика	Кільце, номер	d1	d2	h	Iо, кг∙м^2	Imax, кг∙м^2
1	1.1
	1.2
	...
2	2.1
	2.2
	...

3. За допомогою тахогенератора та осцилографа записати осцилограму швидкості вала двигуна від його пуску до зупинки без насаджених на вихідний вал стендового механізму маховиків. Осцилограма має вигляд,показаний нарис. 4.3.

Рисунок 4.3 – Осцилограма швидкості вала двигуна від його пуску до зупинки

4. Записати осцилограми за п.3, насаджуючи на вихідний вал стендового механізму маховики з різним моментом інерції.

5. Шляхом поєднання осцилограм за п. п. 3 та 4 визначити експериментальний час пуску механізму без маховика та з маховиками різного моменту інерції. Результати занести в табл. 4.3.

3. Експериментальний час пуску механізму

	0			...	...
				...	...

6. Користуючись значеннями , визначити з формули (4.1) загальний момент інерції механізмуI_м, з формули (4.2) момент інерції обертових частинI_об, та з формули (4.3) величину коефіцієнтаδ. Результати занести в табл. 4.4.

4. Параметри несталого руху механізму

...

4.4 Зміст звіту

В звіт про роботу необхідно помістити:

• мету роботи;

• коротке викладення теоретичних положень;

• опис випробувальної установки;

• результати розрахунків та експериментальних вимірювань, представлених табл. табл. 4.4;

• висновки.

4.5 Контрольні питання

1. Основні параметри несталого руху кранового механізму

2. Які чинники впливають на час пуску механізму.

3. Основні принципи розрахунку моменту інерції механізму.

4. З чого складається зведений до валу двигуна момент інерції механізму.

5. Як розраховується момент інерції обертових частин механізму.

6. Як розраховується момент інерції робочого органу механізму.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5 Визначення физико-механічних властивостей насипних вантажів

5.1 Мета роботи

• ознайомлення студентів з основними физико-механічними властивостями насипних вантажів і грунтів, що мають важливе значення при розрахунку і визначенні параметрів транспортних установок;

• вивчення сучасних методів визначення цих властивостей;

• знайомство з сучасною термінологією;

• придбання практичних навиків за визначенням цих властивостей.

5.2 Основні теоретичні відомості

Фізико-механічні властивості матеріалів роблять вельми істотний вплив на вибір раціонального типу і оптимальних параметрів конвеєра, точність його розрахунку, працездатність і надійність в експлуатації. Визначення цих властивостей до останнього часу здійснювалося по різним методикам, що приводило до різночитання початкових визначень, серйозних помилок і прорахунків при виборі конвеєрних установок. Більш того, достовірність результатів лабораторних досліджень физико-механічних властивостей насипних вантажів і грунтів залежить як від правильності відбору зразків, умов їх зберігання і транспортування, так і від методики визначення і точності виміру визначуваних параметрів.

Останніми роками вийшли стандарти таряд галузевих методик лабораторних досліджень грунтів і насипних вантажів, тому при визначенні фізичних властивостей необхідно перш за все керуватися цими матеріалами, що і враховано в даній роботі. Тут приведені деякі нові терміни (густина, об'ємна маса - замість питомої і об'ємної ваги).

Проте у зв'язку з тим, що нового ГОСТу на термінологію по фізико-механічних властивостях грунтів і насипних вантажів стосовно системи СІ поки немає, нові терміни, прийняті в даних вказівках, є вільними і будуть уточнені згодом.

Методика визначення окремих параметрів при цьому висловлена по існуючих ГОСТах, а показники, на які вони не розроблені, – по керівництвах та інструкціях, прийнятих в наукових і виробничих лабораторіях.