osnastka_prakt_i_samrab
.pdfМіністерство освіти і науки України Донбаська державна машинобудівна академія
Приходько О.В.
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК до практичних і самостійних робіт по дисциплінах
«Проектування і виробництво оснастки»
для студентів спеціальності 7.05040201 і
«Конструювання оснастки ливарних цехів»
для студентів спеціальності 7.05050202 всіх форм навчання
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник
Затверджено на засіданні вченої ради
Протокол № від
Затверджено на засіданні кафедри ТОЛВ
Протокол № 2 від 28.08.2012 р.
Краматорськ 2012
УДК 021.74.
ББК
П 77
Рецензенти:
Вєйнов А. М., д. т. н., начальник лабораторії прокатних валків; ЗАТ „Новокраматорський машинобудівний завод”;
Гресс О. В., д. т. н., проф., зав. каф.; Днепродзержинський державний технічний університет;
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(лист № від )
Приходько О.В.
П 77 Методичний посібник до практичних і самостійних робіт по дисциплінах «Проектування і виробництво оснастки» для студентів спеціальності 7.05040201 і «Конструювання оснастки ливарних цехів » для студентів спеціальності 7.05050202 всіх форм навчання. – Краматорськ: ДДМА, 2012. - 116 с.
ISBN
Викладено загальні рекомендації з розробки і конструювання технологічної ливарної оснастки, проектуванню креслення виливка і форми у складанні, моделей і стрижневих ящиків з різних матеріалів при виготовленні виливків у разових формах.
УДК 021.74
ББК
ISBN |
© Приходько О.В., 2012 |
|
© ДГМА, 2012 |
|
2 |
|
ЗМІСТ |
|
Загальні відомості |
4 |
|
1 Вивчення ливарної оснастки. Визначення параметрів точності |
5 |
|
виливків. |
|
|
1.1 |
Загальні вказівки |
5 |
1.2 |
Аналіз ливарних вказівок |
6 |
1.3 |
Визначення параметрів точності виливка |
6 |
2 Визначення розмірів і маси виливків |
13 |
|
2.1 |
Призначення технологічних баз |
13 |
2.2 |
Визначення допусків розмірів виливка |
13 |
2.3 |
Призначення припусків на механічну обробку виливка |
15 |
2.4 |
Призначення формувальних ухилів |
29 |
2.5 |
Визначення розмірів виливка |
30 |
2.6 |
Визначення допуску маси виливка |
31 |
3 Проектування модельної оснастки |
33 |
|
3.1 |
Класифікація модельної оснастки |
33 |
3.2 |
Визначення класу точності модельного комплекту |
33 |
3.3 |
Розробка конструкції і визначення розмірів стрижневих знаків |
35 |
3.4 |
Розрахунок розмірів модельного комплекту |
41 |
3.5 |
Вибір матеріалу для виготовлення модельного комплекту |
42 |
4 Розмірні ланцюги в розрахунках ливарної оснастки |
44 |
|
4.1 |
Загальні визначення |
44 |
4.2 |
Методи розрахунків розмірних ланцюгів |
45 |
4.3 |
Приклади розрахунків |
49 |
5 Модельні комплекти з деревини |
51 |
|
5.1 |
Визначення класу міцності дерев'яних комплектів |
51 |
5.2 |
Розробка конструкції моделей і ящиків |
52 |
5.3 |
Способи кріплення моделей на модельних плитах |
62 |
6 Металеві модельні комплекти |
66 |
|
6.1 |
Вибір матеріалу для виготовлення металевого модельного |
66 |
комплекту |
|
|
6.2 |
Конструктивні елементи металевих модельних комплектів |
67 |
6.3 |
Способи кріплення металевих моделей на модельних плитах |
73 |
7 Пластмасові модельні комплекти |
77 |
|
7.1 |
Застосовувані матеріали |
77 |
7.2 |
Особливості конструювання пластмасових моделей |
78 |
7.3 |
Технологічний процес виготовлення пластмасової оснастки |
80 |
8 Ливарні опоки |
82 |
|
8.1 |
Загальні вимоги до опок |
82 |
8.2 |
Класифікація опок |
82 |
8.3 |
Елементи конструкції опок |
85 |
8.4 |
Визначення габаритних розмірів опок |
92 |
9 Плити модельні |
99 |
3
9.1 |
Загальні відомості |
99 |
9.2 |
Класифікація модельних плит |
99 |
9.3 |
Елементи конструкції модельних плит |
102 |
Література |
112 |
|
Рекомендована нормативна література |
113 |
|
Додаток А. Формули для знаходження об'ємів і площ поверхонь |
114 |
|
геометричних тіл |
|
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Більшість машинобудівних підприємств у своїх виробах застосовують виливки. Маса виливків, що входять до складу виробів, іноді становить до 90% їхньої загальної маси. Так, наприклад, маса виливків у важкому верстаті досягає 85% його загальної маси, в екскаваторі - 70% і т.п. Способи виготовлення литих виробів визначаються їхньою формою, розмірами й масою, серійністю й необхідною точністю, матеріалом виливків, необхідною якістю поверхні, наявним модельним оснащенням і устаткуванням.
Робочими програмами дисциплін «Проектування і виробництво оснастки» і «Конструювання оснастки ливарних цехів» передбачається вивчення теоретичного матеріалу і виконання практичних і самостійних робіт із проектування і виготовлення ливарного оснащення.
Кожному студенту видається індивідуальне завдання - креслення деталі з нанесеними ливарними вказівками. Для цієї деталі студент повинен розробити конструкцію моделі, стрижневих ящиків, модельних плит і всієї необхідної ливарної оснастки для виготовлення виливка в пісчано - глинистій формі.
Застосовуючи розмірні ланцюги для розрахунків номінальних розмірів і допусків на оснастку, що забезпечують задану точність лиття, студенти засвоюють технологічні процеси виготовлення модельного комплекту, виливків і теорію розмірної точності. Всі розрахунки по проектуванню ливарної оснастки передбачається виконувати, строго дотримуючись відповідних державних стандартів і правил Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД).
У даному методичному посібнику викладені загальні рекомендації з проектування модельно-опочної оснастки, також наведені необхідні інформаційно-нормативні матеріали для виконання розділів курсового проекту з дисциплін «Теоретичні основи формоутворення», «Технологія ливарного виробництва» і технологічної частини дипломного проекту. Матеріал посібника відповідає стандарту освітньо-професійної програми вищої освіти за напрямком «Ливарне виробництво».
4
1 ВИВЧЕННЯ ЛИВАРНОЇ ОСНАСТКИ. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТОЧНОСТІ ВИЛИВКІВ
1.1 Загальні вказівки
Технологічною оснасткою ливарного цеху називають сукупність пристосувань і інструментів, необхідних для отримання виливків і регламентованих ГОСТ 14.310.
Технологічна оснастка має бути такою, щоб забезпечити отримання виливків з належною точністю і шорсткістю поверхні.
Технологічна оснастка в процесі виготовлення виливків підрозділяється на формоутворюючу (основну) і універсальну (допоміжну).
Модельно-опочна оснастка складається з наступних пристосувань:
-моделі або формувальних шаблонів, що служать для утворення порожнини форми;
-стрижневих ящиків або шаблонів, що служать для виготовлення стрижнів;
-моделей елементів ливникової системи, випоров, надливів;
-підмодельних плит, на яких кріпляться: модель виливка, моделі елементів ливникової системи та ін.
-плит сушильних плоских стандартних і фасонних (драйєрів);
-пристосувань для зачищення стрижнів;
-вимірювального інструмента стандартного і спеціального - для перевірки стрижнів;
-інструмента і пристосувань для складання форм;
-опок;
-штирів і скоб.
При вивченні оснастки варто звернути особливу увагу на розміри моделей, конусність стінок, форму і розміри знаків стрижнів на моделях і стрижневих ящиках.
Необхідно чітко представляти різницю між розмірами деталі і виливка, деталі і металевої заготівлі, що призначена для виготовлення металевої моделі, показати різницю між допуском на розмір і припуском на механічну обробку виливка. Для цього необхідно ознайомитися із класами точності виливків і припусками на механічну обробку, вивчити послідовність розробки технологічного процесу виготовлення виливків і проектування ливарної оснастки.
Після вивчення оснастки і документації варто провести повний аналіз креслення деталі, на якому нанесені елементи ливарної форми, і
5
намітити, яку оснастку необхідно проектувати для виготовлення конкретного виливка.
1.2 Аналіз ливарних вказівок
Аналіз ливарних вказівок, виданих студентам як особисте завдання, виконується в наступній послідовності:
-вивчається креслення деталі;
-аналізуються елементи технології ливарної форми, нанесені на креслення деталі;
-проробляються наступні питання за технологією: клас точності розмірів виливків, сплав виливка і величина його усадки, технічні умови на деталь або виливок, спосіб формування, спосіб виготовлення стрижнів, рознімання форми, ухили, ребра, непроливні отвори, приливи і т. д., припуски на механічну обробку виливка, границі стрижнів і знаків, підмодельні і сушильні плити, ливникові системи, надливи і випори;
-по нанесеній ливарній технології розробляється креслення виливка
івибирається база розмірів і величина допусків на основні розміри.
1.3 Визначення параметрів точності виливка
У технічних вимогах креслення виливка або деталі з елементами ливарної форми повинні бути зазначені норми точності виливка, які встановлюються залежно від способу лиття, габаритних розмірів виливка, типу сплаву і приводять у наступному порядку: клас розмірної точності, ступінь жолоблення, ступінь точності поверхні, клас точності маси і допуск зміщування виливка.
Вибір способу формоутворення залежить від безлічі факторів, основними з яких є: маса виливка, застосовуваний сплав, серійність виробництва і вимоги до якості виливків.
Для виливків з кольорових легких, тугоплавких і чорних сплавів визначення норм точності варто проводити з використанням довідкових даних, наведених у таблицях 1.1 - 1.4. При цьому необхідно знати наступні дані: спосіб формоутворення, найбільший габаритний розмір, тип сплаву, масу виливка, серійність виробництва, рівень механізації.
Класи точності розмірів для різних способів лиття наведені в таблиці
1.1.
6
Таблиця 1.1 - Класи точності розмірів виливків
|
розмір |
|
|
Тип сплаву |
|
||
|
Кольор |
сплави, |
|
|
|||
|
|
|
Чорні |
|
|
||
|
габаритнийНайбільший ,виливкамм |
ові |
які |
не |
Чавуни |
|
|
|
ся |
|
і |
Сталеві |
|||
|
|
сплави з |
термообр |
||||
|
|
темперо- |
обляють |
кольоров |
сплави, |
||
Спосіб лиття |
|
турою |
ся |
і |
і сплави, |
які |
|
|
кольоров |
які |
термообр |
||||
|
|
плавле- |
|||||
|
|
ння |
і сплави, |
термообр |
обляють |
||
|
|
які |
|
обляють |
ся |
||
|
|
нижче |
|
||||
|
|
термообр |
ся |
|
|||
|
|
|
|
||||
|
|
700 С |
обляють |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Клас розмірної точності виливка |
|||||
1 |
2 |
3 |
|
4 |
5 |
6 |
|
Лиття в піщано- |
До 100 |
5 – 10 |
6 – 11т |
7т – 11 |
7 – 12 |
||
|
|
|
|
|
|
||
Понад 100 |
6 – 11т |
7т – 11 |
7 – 12 |
8 – 13т |
|||
глинисті сирі форми із |
|||||||
низковологих (до 2,8%) |
»250 |
|
|
|
|
|
|
»250 »630 |
7т – 11 |
7 – 12 |
8 – 13т |
9т – 13 |
|||
високоміцних сумішей, з |
|||||||
високим і середнім |
|
|
|
|
|
|
|
»630 |
|
|
|
|
|
||
рівнем ущільнення. |
7 – 12 |
8 – 13т |
9т – 13 |
9 – 13 |
|||
» 1600 |
|||||||
Лиття у форми, які |
|
|
|
|
|
||
»1600 |
|
|
|
|
|
||
твердіють у контакті з |
8 – 13т |
9т – 13 |
9 – 13 |
10 – 14 |
|||
» 4000 |
|||||||
холодною оснасткою. |
|
|
|
|
|
||
»4000 |
9т – 13 |
9 – 13 |
10 – 14 |
11т – 14 |
|||
|
|||||||
|
» 10000 |
||||||
|
До 100 |
6 – 11т |
7т – 11 |
7 – 12 |
8 – 13т |
||
|
|
|
|
|
|
||
Лиття в піщано- |
Понад 100 |
7т – 11 |
7 – 12 |
8 – 13т |
9т – 13 |
||
глинисті сирі форми із |
»250 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
сумішей з вологістю |
» 250»630 |
7 – 12 |
8 – 13т |
9т – 13 |
9 – 13 |
||
понад 2,8% і з середнім |
|
|
|
|
|
|
|
» 630 |
|
|
|
|
|
||
рівнем ущільнення. |
8 – 13т |
9т – 13 |
9 – 13 |
10 – 14 |
|||
» 1600 |
|||||||
Лиття у вакуумно- |
|
|
|
|
|
||
»1600 |
|
|
|
|
|
||
плівкові піщані форми. |
9т – 13 |
9 – 13 |
10 – 14 |
11т – 14 |
|||
» 4000 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||
|
»4000 |
9 – 13 |
10 – 14 |
11т – 14 |
11 – 15 |
||
|
»10000 |
||||||
|
|
|
|
|
|
7
Продовження таблиці 1.1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
6 |
|
Лиття у форми, які |
До 100 |
7т – 11 |
7 – 12 |
8 – 13т |
9т – 13 |
||
|
|
|
|
|
|
||
твердіють поза |
Понад 100 |
7 – 12 |
8 – 13т |
9т – 13 |
9 – 13 |
||
контактом з оснасткою |
»250 |
|
|
|
|
|
|
без теплового сушіння. |
» 250»630 |
8 – 13т |
9т – 13 |
9 – 13 |
10 |
– 14 |
|
Лиття у форми з рідких |
|
|
|
|
|
|
|
сумішей, що |
» 630 |
9т – 13 |
9 – 13 |
10 – 14 |
11т – 14 |
||
самотвердіють. |
» 1600 |
||||||
|
|
|
|
|
|||
Лиття в піщано- |
»1600 |
9 – 13 |
10 – 14 |
11т – 14 |
11 |
– 15 |
|
глинисті підсушені і сухі |
» 4000 |
||||||
|
|
|
|
|
|||
форми. |
» 4000 |
10 – 14 |
11т – 14 |
11 – 15 |
12 |
– 15 |
|
|
»10000 |
||||||
|
До 100 |
7 – 12 |
8 – 13т |
9т – 13 |
9 – 13 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Понад 100 |
8 – 13т |
9т – 13 |
9 – 13 |
10 |
– 14 |
|
Лиття в піщано- |
»250 |
|
|
|
|
|
|
» 250»630 |
9т – 13 |
9 – 13 |
10 – 14 |
11т – 14 |
|||
глинисті сирі форми із |
|||||||
високовологих (понад |
|
|
|
|
|
|
|
» 630 |
9 – 13 |
10 – 14 |
11т – 14 |
11 |
– 15 |
||
4,5%) сумішей з низькою |
|||||||
» 1600 |
|||||||
|
|
|
|
|
|||
міцністю і рівнем |
|
|
|
|
|
|
|
»1600 |
10 – 14 |
11т – 14 |
11 – 15 |
12 |
– 15 |
||
ущільнення до твердості |
|||||||
» 4000 |
|||||||
нижче 70 одиниць. |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
» 4000 |
11т – 14 |
11 – 15 |
12 – 15 |
13т – 16 |
|||
|
|||||||
|
»10000 |
|
|
|
|
|
|
|
»10000 |
11 – 15 |
12 – 15 |
13т – 16 |
13 |
– 16 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. Залежно від складності конфігурації виливка і умов його виробництва з даних діапазонів призначають свій клас точності. Менші значення відносять до простих виливків і умов масового автоматизованого виробництва, більші значення - до складних виливків і умов дрібносерійного і одиничного виробництва, а середні - до виливків середньої складності і умов механізованого серійного виробництва.
Діапазони ступеня жолоблення елементів виливків, залежно від їхніх розмірів, наведені в таблиці 1.2.
8
Таблиця 1.2 - Ступень жолоблення елементів виливків
Відношення найменшого |
Діапазон ступеня жолоблення виливка |
||
розміру елемента виливка до |
Виливки, які не |
Виливки, які |
|
|
найбільшого |
термообробляються |
термообробляються |
Понад 0,200 |
3 – 6 |
4 – 7 |
|
» 0,100 |
до 0,200 |
4 – 7 |
5 – 8 |
» 0,050 |
» 0,100 |
5 – 8 |
6 – 9 |
» 0,025 |
» 0,050 |
6 – 9 |
7 – 10 |
» 0,025 |
|
7 – 10 |
8 – 11 |
Класи точності мас для різних способів лиття наведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 - Класи точності мас
|
|
|
Тип сплаву |
|
||
|
|
Кольо- |
Чорні |
|
|
|
|
|
рові |
сплави, |
|
|
|
|
|
сплави |
які не |
Чаву- |
|
|
|
|
з |
термо- |
ни і |
Стале- |
|
|
|
темпе- |
оброб- |
кольо- |
||
|
|
роту- |
ляють- |
рові |
ві |
|
|
Маса |
сплави, |
||||
|
рою |
ся і |
сплави, |
|||
Спосіб лиття |
виливка, |
плавле- |
кольо- |
які |
які |
|
|
кг |
ння |
рові |
термо- |
термо- |
|
|
|
оброб- |
||||
|
|
нижче |
сплави, |
оброб- |
ляються |
|
|
|
700С |
які |
ляють- |
||
|
|
|
термо- |
ся |
|
|
|
|
|
обробл |
|
|
|
|
|
|
яються |
|
|
|
|
|
Клас точності маси виливка |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Лиття в піщано- |
До 1,0 |
4 – 11 |
5т – 12 |
5 – 13т |
6 – 13 |
|
глинисті сирі форми |
Понад 1,0 |
5т – 12 |
5 – 13т |
6 – 13 |
7т – 14 |
|
із низковологих (до |
» 10 |
|
|
|
|
|
2,8%) високоміцних |
» 10 » 100 |
5 – 13т |
6 – 13 |
7т – 14 |
7 – 15 |
|
сумішей, з високим і |
» 100 |
6 – 13 |
7т – 14 |
7 – 15 |
8 – 15 |
|
середнім рівнем |
»1000 |
|||||
|
|
|
|
|||
ущільнення. |
»1000 |
7т – 14 |
7 – 15 |
8 – 15 |
9т – 16 |
|
Лиття у форми, які |
»10000 |
|||||
|
|
|
|
|||
твердіють у контакті |
Понад |
|
|
|
|
|
з холодною |
7 – 15 |
8 – 15 |
9т – 16 |
9 – 16 |
||
»10000 |
||||||
оснасткою. |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
9
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
До 1,0 |
5т – 12 |
5 – 13т |
6 – 13 |
7т – 14 |
|
Лиття в піщано- |
Понад 1,0 |
5 – 13т |
6 – 13 |
7т – 14 |
7 – 15 |
|
глинисті сирі форми із |
»10 |
|
|
|
|
|
» 10 |
|
|
|
|
||
сумішей з вологістю |
6 – 13 |
7т – 14 |
7 – 15 |
8 – 15 |
||
» 100 |
||||||
понад 2,8% і з |
|
|
|
|
||
» 100 |
|
|
|
|
||
середнім рівнем |
7т – 14 |
7 – 15 |
8 – 15 |
9т – 16 |
||
»1000 |
||||||
ущільнення. |
|
|
|
|
||
»1000 |
|
|
|
|
||
Лиття у вакуумно- |
7 – 15 |
8 – 15 |
9т – 16 |
9 – 16 |
||
»10000 |
||||||
плівкові піщані форми. |
|
|
|
|
||
Понад |
8 – 15 |
9т – 16 |
9 – 16 |
10 – 16 |
||
|
||||||
|
10000 |
|||||
|
|
|
|
|
||
Лиття у форми, які |
До 1,0 |
5 – 13т |
6 – 13 |
7т – 14 |
7 – 15 |
|
Понад 1,0 |
6 – 13 |
7т – 14 |
7 – 15 |
8 – 15 |
||
твердіють поза |
||||||
контактом з оснасткою |
»10 |
|
|
|
|
|
» 10 |
|
|
|
|
||
без теплового сушіння. |
7т – 14 |
7 – 15 |
8 – 15 |
9т – 16 |
||
» 100 |
||||||
Лиття у форми з |
|
|
|
|
||
» 100 |
|
|
|
|
||
рідких сумішей, що |
7 – 15 |
8 – 15 |
9т – 16 |
9 – 16 |
||
»1000 |
||||||
самотвердіють. |
|
|
|
|
||
»1000 |
|
|
|
|
||
Лиття в піщано- |
8 – 15 |
9т – 16 |
9 – 16 |
10 – 16 |
||
»10000 |
||||||
глинисті підсушені і |
|
|
|
|
||
Понад |
|
|
|
|
||
сухі форми. |
9т – 16 |
9 – 16 |
10 – 16 |
11т – 16 |
||
10000 |
||||||
|
|
|
|
|
||
|
До 1,0 |
6 – 13 |
7т – 14 |
7 – 15 |
8 – 15 |
|
Лиття в піщано- |
Понад 1,0 |
7т – 14 |
7 – 15 |
8 – 15 |
9т – 16 |
|
глинисті сирі форми із |
» 10 |
|
|
|
|
|
» 10 |
|
|
|
|
||
високовологих (понад |
7 – 15 |
8 – 15 |
9т – 16 |
9 – 16 |
||
» 100 |
||||||
4,5%) сумішей з |
|
|
|
|
||
» 100 |
|
|
|
|
||
низькою міцністю і |
8 – 15 |
9т – 16 |
9 – 16 |
10 – 16 |
||
»1000 |
||||||
рівнем ущільнення до |
|
|
|
|
||
» 1000 |
|
|
|
|
||
твердості нижче 70 |
9т – 16 |
9 – 16 |
10 – 16 |
11т – 16 |
||
»10000 |
||||||
одиниць. |
||||||
Понад |
9 – 16 |
10 – 16 |
11т – 16 |
11 – 16 |
||
|
||||||
|
10000 |
|||||
|
|
|
|
|
Примітка. У таблиці зазначені діапазони класів точності маси виливків, які забезпечуються різними технологічними процесами литва. Менші значення ставляться до простих компактних виливків і умов масового автоматизованого виробництва, більші - до складних великогабаритних виливків одиничного і дрібносерійного виробництва, середні - до виливків середньої складності і умовам механізованого серійного виробництва.
10