МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

НА ТЕМУ:

“СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ТРАНСПОРТНОЇ ТРАВМИ”

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ

Транспортний травматизм на Україні досить високий і збільшується в середньому на 12—15 % за рік. Тільки від автомобільного транспорту в середньому щоденно гине одна людина. Транспортна травма стійко утримує перше місце серед причин насильницької смерті. Співвідношення загиблих і покалічених становить 1:5. Розслідування транспортних пригод (автомобільної, мотоциклетної, залізничної, тракторної, гужової травми, травми на водному транспорті, авіатравми) з людськими жертвами нерідко складне і важке. Труднощі розслідування транспортних подій пояснюються раптовим початком і скороминучістю самої події. Внаслідок цього увага свідків (якщо вони є) фіксується, головним чином, на результатах події, а не на тому, хто, що і як здійснив. Ось чому в останні роки коло питань, які ставлять слідчі органи для вирішення перед судово-медичною експертизою при розслідуванні транспортних пригод, значно розширилося. На підставі наукової оцінки слідів і пошкоджень, виявлених при розтині трупа чи огляді потерпілого, судово-медична експертиза може встановити певні факти, які стосуються як механізму транспортної травми в цілому, так і окремих її етапів, що має виключно важливе значення для слідчих органів. В той же час встановлення причини смерті, тяжкості і характеру тілесних ушкоджень завжди вимагає спеціальних медичних знань і не може бути вирішене іншим шляхом. Звідси випливає виняткова актуальність теми заняття і необхідність її вивчення студентами всіх факультетів медичних вузів.

МЕТА: вивчити особливості пошкоджень від різних груп транспортних засобів та напрацювати навички з оцінки ознак-пошкоджень, властивих дії різних транспортних засобів та їх виду при судово-медичному розтині трупа з складанням секційного (морфологічного) діагнозу і висновків в типових випадках автомобільної, мотоциклетної чи залізничної травми.

Матеріальне забезпечення

А. При проведенні заняття в морзі:

1. Труп людини, що загинула від транспортної травми;

2. Секційний набір;

3. Ростомір для трупів;

4. Ліворометр;

5. Лупа, стереомікроскоп (МБС) чи операційний мікроскоп;

6. Фотоапарат з фотоспалахом чи потужним освітлювачем;

7. Рентгенівський апарат;

8. Лабораторний посуд для забору крові, сечі для судово-токсикологічного, крові — для імунологічного, шматочків внутрішніх органів та шкіри — для судово-гістологічного дослідження.

Б. При проведенні заняття в учбовій кімнаті (при відсутності трупа):

1. Комплекти протокольної частини актів судово-медичного дослідження трупів осіб, що загинули внаслідок автомобільної, мотоциклетної чи залізничної травми, разом з копіями письмових вимог слідчих органів — постанов або направлень;

2. Учбові музейні макропрепарати: пошкоджені та реконструйовані кістки, зафіксовані пошкоджені шкіра чи внутрішні органи, вилучені з відповідних трупів;

3. Результати лабораторних досліджень;

4. Ілюстративний матеріал — діапроектор і слайди, що демонструють ознаки видів автомобільної, залізничної чи іншої транспортної травми, таблиці, схеми.

План проведення заняття

А. При проведенні заняття в морзі:

1. Ознайомлення з попередніми відомостями (з постановою про призначення судово-медичної експертизи чи направленням слідчих органів, з протоколом (копією) огляду місця події чи транспортного засобу, медичними документами — при їх наявності) і складання вступної частини “Акта”.

2. Проведення зовнішнього дослідження трупа з описанням пошкоджень на одязі та тілі.

3. Виконання внутрішнього дослідження трупа.

4. Забір матеріалу для лабораторного дослідження.

5. Підведення підсумків заняття з формулюванням попереднього діагнозу.

6. Виписування “Лікарського свідоцтва про смерть”.

7. Складання діагнозу та висновків за результатами розтину трупа з детальним обґрунтуванням причини смерті та виду транспортної травми (проводиться в учбовій кімнаті).

Б. При проведенні заняття в учбовій кімнаті:

1. Опрацювання теми заняття.

2. Ознайомлення з судово-медичною документацією за темою заняття.

3. Вирішення контрольних тестових завдань.

4. Вирішення ситуаційних задач.

Перелік знань та вмінь, якими повинні

ВОЛОДІТИ СТУДЕНТИ З ПОПЕРЕДНІХ КАФЕДР

1. Знати тлумачення поняття “травма”, “травматизм”, його види.

2. Знати топографо-анатомічні орієнтири тіла людини, анатомічну будову та структуру органів і тканин людського тіла.

3. Вміти визначити основні види пошкоджень та дати їм характеристику.

4. Вміти описати садна, синяки, рани, вивихи, переломи.

5. Вміти складати та формулювати клінічний діагноз.

ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ, ЯКІ ПОВИННІ

ЗАСВОЇТИ СТУДЕНТИ НА ЗАНЯТТІ

1. Знати ознаки пошкоджень, властивих певним групам і видам транспортної травми.

2. Вміти формулювати секційний (морфологічний) діагноз та складати ґрунтовні висновки в типових випадках автомобільної, мотоциклетної чи залізничної травми.

ЕЛЕМЕНТИ ЗАНЯТТЯ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ`ЯЗКОВІЙ ОЦІНЦІ

1. Теоретичні знання з теми.

2. Правильність дій студента під час розтину трупа, тлумачення знайдених пошкоджень чи змін.

3. Побудова та зміст секційного (морфологічного) діагнозу і висновків, їх наукова обґрунтованість.

4. Вирішення контрольних тестових завдань.

5. Вирішення ситуаційних задач.