Розділ Двадцять п’ятий

Він хотів щоб пропозиція була не у звичайний день, саме краще якщо б це було на другу річницю того як вони зустрічаються, проте він прекрасно розумів що швидше ніж після закінчення третього курсу вона за нього не вийде, отже цього літа трошки за швидко робити таку пропозицію, другим варіантом було на початку грудня у день її народження. Це було б трошки краще адже робити пропозицію на річницю за рік до весілля трошки за рано, а на день народження якраз самий раз, проте йому більше хотілось на річницю подарувати їй золоте колечко) і ніяк не міг опри ділитися коли ж все-таки робити коханій пропозицію? Він все більше і більше хтів щоб вона уже стала його дружиною проте прекрасно розумів що на все свій час, просто потрібно запастись терпінням)))

Інколи йому здавалось що він приділяє своїй коханій замало уваги, і хоча він всю зиму приїжджав до неї із фруктами щоб вона їла побільше вітамінів чи з піцою чи іще із якимось гостинцями йому це уже починало здаватись буденною справою, а хотілось якось її здивувати, зробити якийсь неочікуваний сюрприз І одного разу вийшовши із роботи по швидше він зайшов в магазин м’яких іграшок щоб прикупити щось для своєї маленької дівчинки. Спочатку хотів купити якось медведика проте його увагу привернула подушечка сонечко, і так як вони один одного називали Сонечком він вирішив купити саме його.

Побачивши подарунок та ще й без найменшого на то поводу вона безмежно зраділа. Спочатку вона не могла повірити що це подарунок просто так, просто щоб зробити їй приємно і все розпитувала в честь чого такий неочікуваний подарунок? Це сонечко так їй сподобалась що вона була на сьомому небі від щастя, і не знала як віддячити коханому.

У той вечір у них мимоволі зайшла мова про як вона здасть екзамени? І чи витягне цього семестру на стипендію? І що можна буде так само як і минулого року після здачі останнього екзамену, сходити куди не будь разом і відсвяткувати це ) і ще додав що якщо вона добре здасть всі екзамени і заліки то отримає від нього ще якийсь подарунок на питання який він сказав що ще не придумав, но це буде щось гарне ) вона все допитувалась що він уже придумав, він сказав що справді ще не придумав нічого, і жартома сказав що подарує їй мішку тедді , вона ж лише посміхнулась і сказала що не вірить і щоб він не видумував. Так як про це у них мова зайшла на пів жартома, то вона не придала цьому особливого значення. Він же замітив що це не було сприйнято всерйоз, взяв це собі до уваги і вирішив що більше про то згадувати не буде а після здачі сесії і справді купить їй мішку.

Одного вечора коли вона була у дома вони як звичайно здзвонились по телефону і він одразу відчув у її голосі якийсь смуток, на запитання що не так, почув що все добре він же сказав щоб усе розказувала що він відчуває по голосі що вона чуть не плаче, причиню було те що її батько знову був змушений їхати у відрядження на три місяці і вона буде дуже сильно сумувати за ним, він сказав щоб вона перестала ревіти він сказав що вона правильно зробити що подзвонила йому адже він у неї не тільки щоб ділити радість алей і підтримати у тяжку хвилину але тут не потрібно плакати він же їде всього лиш на три місяці це ж не так довго) і після недовгої розмови зумів її заспокоїти.

До кінця навчання уже залишалось менше місяця, коли вони були разом і обнімали один одного то біли настільки щасливі що здавалось що їм більше нічого уже й і не потрібно, адже все що потрібно для щастя у них уже й і так є ))))

PS: Далі буде… Можливо….