2.Реагентні (хімічні) методи знезараження питної води

2.1. Хлорування

Найпоширеніший і перевірений спосіб дезінфекції води – первинне хлорування. Нині цим методом знезаражується 98,6 % води. Причина цього в підвищеної ефективності знезараження води та економічності технологічного процесу, порівняно коїться з іншими існуючими способами. Хлорування дозволяє як очистити воду небажаних органічних і біологічних домішок, а й цілком видалити розчинені солі заліза і марганцю. Інше найважливіша перевага цього способу – його спроможність забезпечити мікробіологічну безпеку води у її транспортуванні користувачеві завдяки ефекту післядії.

Суттєвий недолік хлорування – присутність у обробленою воді вільного хлору, що погіршує її органолептичні властивості і що є причиною освіти побічних галогеновмісних сполук (>ГСС).Більшу частину ГСС становлять тригалометани (>ТГМ) – хлороформ,дихлорбромметан, дибромхлорметан ібромоформ. Їх освіту зумовлено взаємодією сполук активного хлору з органічними речовинами природного походження. Цей процес відбувається розтягнуте за часом за кілька десятків годин, а кількість які виникають ТГМ за інших рівних умов то більше вписувалося, що стоїть рН води. Для усунення домішок потрібно доочищення води на вугільних фільтрах. Нині гранично припустимі концентрації для речовин, є побічними продуктами хлорування, прописані у різних розвинених країнах у межах від 0,06 до 0,2 мг/л і відповідають сучасним науковим уявленням про рівень їх на небезпеку здоров'ю.

Для хлорування води використовуються такі речовини як власне хлор (рідкий чи газоподібний), діоксид хлору та інші хлорвмісні речовини.

2.1.1Хлор

Хлор є найбільш поширеним із усіх речовин, що використовуються знезараження питної води. Це високою ефективністю, простотою використовуваного технологічного устаткування, дешевизною застосовуваного реагенту – рідкого чи газоподібного хлору – і відносній простотою обслуговування.

Дуже важливим і досить цінним якістю використання хлору є його післядія. Якщо хлору взято з певним розрахунковим надлишком, те щоб після проходження очисних споруджень за воді утримувалося 0,3–0,5 мг/л залишкового хлору, то ми не відбувається вторинного зростання мікроорганізмів у питній воді.

Проте, хлор є сильнодіючим токсичною речовиною, які вимагають дотримання спеціальних заходів для гарантуванню безпеки за його транспортуванні, зберіганні та використання; для недопущення катастрофічних наслідків в надзвичайних аварійних ситуаціях. Тому ведеться постійний пошук реагентів,які поєднюють позитивні властивості хлору і мають його недоліків.

Поруч із знезараженням води протікають реакції окислення органічних сполук, за яких воді утворюються хлорорганічні сполуки, які мають високої токсичністю,мутагенність і канцерогенність. Наступна очищення води на активному вугіллі який завжди може видалити ці сполуки. З іншого боку, що це хлорорганічні сполуки, які мають високої стійкістю, стають забруднювачами питної води, вони, витримавши систему водопостачання і каналізації, викликають забруднення річок вниз за течією.

Присутність у воді побічних сполук – одне із недоліків використання газу як дезінфектанту газоподібного, так само як і рідкого хлору (>Cl2 ).