- •1. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •Характеристика форм державного правління.
- •Поняття правоохоронного органу. Правоохоронна, судова та правозахисна діяльність.
- •Конституційне право на освіту та його гарантії. Система освіти в Україні.
- •Основні положення зобов’язального права.
- •6. Інститут представництва в цивільному праві.
- •7.Правовий режим робочого часу.
- •8.Поняття, структура і функції заробітної плати
- •Функції заробітної плати
- •Структурно заробітна плата складається з трьох частин:
- •9.Характеристика теорій походження держави
- •10. Характеристика злочинів, що посягають на громадський порядок та громадянську безпеку
- •11. Інститут місцевого самоврядування в системі конституційного права.
- •12. Матеріальна відповідальність в трудовому праві
- •13. Характеристика інституту юридичної відповідальності в теорії права.
- •14. Характеристика виборчого законодавства України.
- •15. Нотаріат в Україні та його завдання.
- •16. Зміна умов трудового договору.
- •17. Підстави, порядок та юридичні наслідки визнання шлюбу недійсним.
- •18. Характеристика злочинів проти статевої свободи та недоторканості.
- •19. Підстави припинення трудового договору.
- •20. Правові наслідки визнання фізичної особи безвісти відсутньою та померлою.
- •21. Норми права: поняття, структура, види.
- •22. Поняття, система і види органів державної влади.
- •23. Відпустки, їх види та порядок надання.
- •24. Опіка та піклування в сімейному праві.
- •Глава 19 Сімейн. Код.
- •25. Спадкування за законом.
- •26. Система та класифікація прав та свобод людини.
- •27. Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав.
- •28. Поняття, зміст та види цивільного-правового договору
- •29. Правове регулювання авторських та суміжних прав
- •30. Поняття і основні властивості Конституції України
11. Інститут місцевого самоврядування в системі конституційного права.
Інститут права – це сукупність норм права, які регулюють певне коло однорідних, однопорядкових відносин і утворюють однорідну групу.
Інститут місцевого самоврядування України - один із найбільших за нормативним вмістом інститутів у системі конституційного права України є сукупністю норм конституційного права, що регулюють суспільні відносин пов'язані з місцевим самоврядуванням. Зокрема, інститут місцевого самоврядування визначає загальні засади місцевого самоврядування, систему органів і посадових осіб місцевого самоврядування, порядок формування органів І посадових осіб місцевого самоврядування, форми місцевого самоврядування, функції та повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, гарантії місцевого самоврядування тощо.
В Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції України). Крім того, правовою основою організації та функціонування місцевого самоврядування в Україні є Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні"1 від 21 травня 1997 року.
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції та законів України.
Під поняттям "територіальна громада" розуміють жителів, які об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають один адміністративний центр.
Права місцевого самоврядування згідно зі ст. 145 Конституції України захищаються в судовому порядку.
Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, строку проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються (ч. 2 ст. З Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Принципи місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні":
1) народовладдя; 2) законності; 3) гласності; 4) колегіальності; 5) поєднання місцевих І державних інтересів;
6) виборності; 7) правової, матеріально-фінансової та організаційної самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; 8) підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; 9) державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; 10) судового захисту прав місцевого самоврядування.
Орган місцевого самоврядування - це організаційно відокремлений публічно-колегіальний орган, утворений в установленому законодавством порядку, наділений певними владними повноваженнями і засобами, необхідними для здійснення властивих йому функцій у сфері місцевого самоврядування.
Ознаки органів місцевого самоврядування:
* не належать до органів державної влади;
* є самостійним видом органів публічної влади;
* виражають інтереси територіальних громад та здійснюють діяльність від їх імені;
* фінансовою основою їх діяльності є місцеві бюджети (сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні);
* становлять відносно постійне поєднання депутатів з різними навичками, інтересами,.
Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України. Разом з тим, обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених профільними законами.
Посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Посадовою особою територіальної громади відповідного села селища, міста є сільський, селищний, міський голова, який обирається строком на п'ять років у порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.