4)Природний рух населення України.

Кількість населення будь-якої країни залежить від співвідношення кількості людей, які народжу­ються і вмирають.

ПП( природний приріст ) = Н (народжуваність) – С ( смертність )

природний рух населення - сукупність народжених живими і померлих за пев­ний період.

Природний приріст - різниця між кількістю народжених живими і померлих.

Вимірюється в проміле %_о ( 0, 001) на 1000 осіб

Україна має один з найнижчих у світі показників народжуваності.

Народжуваність дещо зросла (з 8,1 особи на 1 тис. населення у 2002 р. до 10,2 особи у 2007 р.), проте ще не досягла рівня 1990 р., коли становила 12,6 особи на 1 тис. населення.

Низькі показники народжуваності в Україні супроводжуються ви­соким рівнем смертності. Останнім часом показник смертності зріс із 15,7 особи на 1 тис. населення у 2002 р. до 16,4 у 2007 р. Упродовж першої половини 2008 р. смертність досягла показника 17,5 особи на 1 тис. населення. Зауважимо для порівняння, що 1990 р. смертність у країні була значно меншою і дорівнювала 12,1 особи на 1 тис. населення.

В Україні кількість померлих перевищує кількість народже­них = природний приріст від'ємний, а тому кількість населення країни не зростає.

Явище, коли кількість населення країни постійно зменшується, називають депопуляцією (вимирання нації). Уперше ознаки депопуляції в Україні з'явилися 1991 р., і відтоді ситуація не змінилася й досі. Кількість населення щороку неухильно скорочується в середньому на 287 тис. осіб .

А надто помітна депопуляція у сільській місцевості. Так, вже є не одна сотня сіл, де впродовж року не народжу­ється жодної дитини. Як наслідок, за останні 17 років кількість населення України скоротилася майже на 5,5 млн осіб. А це є безперечною ознакою демо­графічної кризи.

За темпа­ми скорочення населення на початок XXI ст. наша країна випереджала всі країни Європи.

Середня тривалість життя українців може знизитися до 50-53 років .

Серед причин депопуляції в Україні насамперед є низька народжу­ваність.

Вона зумовлена соціально - економічними чинниками –

1)поганим добробутом людей,

2)скрутним матеріальним становищем більшості молодих сімей,

3)великою кількістю розлучень,

4)зниженням рівня медич­ного обслуговування тощо.

Через низьку народжуваність збільшується частка людей похилого віку.

А серед них вища смертність, яка підсилюється швидким поширенням у країні захворювань і недостатнім рівнем медичного обслуговування. У деяких областях тяжкі за­хворювання і висока смертність є наслідком чорнобильської катастрофи.

5) Географія природного руху населення в Україні.

Найсумніша ситуація в Донецькій області = кількість померлих тут удвічі перевищила кількість народжених = в цій області смертність найвища в Україні.

Друге місце – Дніпропетровська, далі Луганська область та Харківська область.

Найгірші показники природного руху населення зареєстровані в індустріально розвинутих областях надто негативну роль тут відіграли численні «брудні» підприємства.

Єдина з областей, де кількість населення зростає, - Закарпатська.

Природний рух населення характери­зується такими показниками: народжу­ваність, смертність, природний приріст.

Україна належить до країн з І типом відтворення (звужений тип).

Суттєво позначилася на кількості населення України Чорно­бильська трагедія 1986 р.

Географічна задача    

Обчисліть середньорічний природний приріст населення України (ПП_сер) за періоди. При обчисленні скористайтеся формулою: ПП_сер = , деН₁ і Н₀ – кількість населення відповідно в кінці й на початку періоду, k – кількість років у періоді.

На основі отриманих результатів зробіть висновок про тенденцію зміни приросту населення в країні.

2) тривалість життя:2012 = 71,1 рік чоловіки — 66 роки, жінки — 76 роки

Вікова структура населення (за типом — регресивна)

2012 рік = від 60 років = 21,2 % 15 – 59 років = 64,4 % 0 – 14 років = 14,4 %

Для статевої структури нашої держави притаманна значна перевага частки жіночого населення над чоловічим = 53,8 % проти 46,2 %.

МЕХАНІЧНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ (міграції)

І)Зовнішні = 1) імміграція (в'їзд) 2) еміграція (виїзд)

ІІ)Внутрішні = 1) із села у місто 2) сезонні 3) «маятникові»

Українська діаспора (10—13 млн. чол.)

Західна діаспора =

США - 1,5 млн. Канада — 1,2 млн. Бразилія — 500 тис. Польща — 350 тис. Аргентина — 220 тис. Австралія — 35 тис.

Східна діаспора =

Росія — 4 млн. Казахстан — 900 тис. Молдова — 600 тис. Білорусь — 290 тис. Узбекистан — 150 тис. Киргизстан — 100 тис. Латвія — 90 тис.

Три=хвилі=міграції: І – до 1914 р. – економічні причини – із західних земель до Америки; освоєння Росії : Урал, Західний Сибір, Далекий=Схід ; ІІ - 1914 – 19 45 рр. – економічні та політичні – голодомори, революція, політичні репресії, громадянська війна --- до Європи, Північної Америки

ІІІ – після 1945 р. політичні, економічні, « відплив умів» - після війни – в Європі залишилися полонені, політичні в Сибір; освоєння Казахстану, Киргизії. Нафтогазових родовищ=Росії.

Росія – 3 млн. Найбільш заселені регіони – Слобожанщина, Малиновий Клин(Кубань),Сірий Клин

( Західний Сибір ), Зелений Клин ( Приморський та Хабаровський краї, Сахалінська й Амурська області ). США – 1,5 млн. , понад 90 % українського населення проживає в містах , більшість в Нью – Йорку, Філадельфії,Чикаго, Пітсбургу, Детройті, Клівленді . 75 % українців США зосереджено у штатах навколо Великих=озер . Канада – 1,2 млн. – 3,1 % всього канадського населення .Більшість розселилася в степових провінціях, де вони складають 6 – 10 % населення . Вінніпег – головний центр української культури в Канаді, побратим Львова .

Схід­на діаспора налічує понад 7 млн. осіб. її становлять українці, що живуть на території держав, які в минулому були республіками Радянського Союзу.

Представники західної діаспори проживають в інших країнах Європи, а та­кож в Америці, Австралії та інших регіонах світу.

Демографічну ситуацію в державі, насамперед, визначають за аналізом природного руху населення (його відтво­рення) та механічного руху (міграцій).

Міграціями (з латини — переселен­ня) населення — називають переміщен­ня людей з одних місць проживання в інші.

Міграції можуть бути сезонними, тимчасовими та на постійне місце про­живання.

За напрямом переїзду розріз­няють міграції

І)внутрішні, тобто в межах країни, та

ІІ)зовнішні — до інших держав.

Зовнішні міграції суттєво впливають на динаміку кількості населення в дер­жаві.

Виїзд за межі країни на постійне місце проживання називають еміграцією (з латини — виселення), а самих пересе­ленців емігрантами.

В'їзд громадян на постійне місце проживання до країни одержав назву імміграція (від латини — вселення), а люди, що приїздять, — ім­мігранти.

Різниця між кількістю еміг­рантів та іммігрантів має назву сальдо міграцій.

Воно може бути додатнім у випадку переважання прибулих людей, та від'ємним, якщо кількість тих, хто залишив країну є більшою, ніж тих, хто неї приїхав.

В Україні спостерігаєть­ся позитивне сальдо міграцій = 14 тис. чол.. на рік

Причому від'їжджають переважно кваліфіковані робітники та науковці, а прибувають — біженці та переселенці.

Внутрішні міграції враховують переміщення людей в межах України.

Знач­ного поширення набули переїзди насе­лення за напрямком «село — місто». Міський спосіб життя приваблює пере­селенців (особливо молодь) більшими можливостями вигідного працевлашту­вання та повнішою реалізацією своїй духовних запитів. Останнім часом спо­стерігається також зворотній процес: відтік частини міського населення (особливо людей літнього віку) в сільсь­ку місцевість на постійне місце прожи­вання.

В Україні поширені й сезонні міг­рації: переїзди, що пов'язані з тимчасо­вою роботою чи до місць відпочинку.

Міграції

Зовнішні	Внутрішні
імміграція (в'їзд до країни) еміграція (виїзд за межі країни)	село -> місто сезонні (тимчасова робота, відпочинок) «маятникові» (май­же щоденний виїзд на роботу або навчання)

Істотне значення мають так звані «маятникові» міграції. Сотні тисяч гро­мадян України щодня їдуть на роботу з приміської зони в міста, ввечері повер­таючись додому.

Основними причинами міграцій є економічні, політичні, національні, релі­гійні, екологічні.

1)Головними в нашій державі є еконо­мічні чинники, що викликані переважно пошуком роботи. Основні потоки еміг­рантів з Україні спрямовані до країн Західної Європи та Північної Америки.

В останні десятиліття поширюється такий різновид економічних міграцій, як «відплив умів». Сутність цього явища полягає у переманюванні спеціалістів високої кваліфікації з одних країн до інших. Особливо в наш час зріс попит на біологів, фізиків, хіміків, а також людей творчих професій: акторів, пое­тів, художників.

2)До політичних причин міграцій на­лежать війни, революції, зміни держав­них кордонів тощо. Внаслідок цього за­гострилася проблема незаконного в'їзду в Україну біженців з країн Азії.

3)Релігійні міграції можуть мати тим­часовий характер (наприклад, палом­ництво до святинь) чи постійний.

4)Типовим прикладом міграцій на на­ціональному підґрунті в межах України є повернення на свої історичні землі репресованих у роки Другої світової війни кримських татар та їхніх на­щадків.

5)В останній час до причин міграцій додалася й екологічна. Люди залишають райони екологічних катастроф, де існує загроза для їх здоров я та життя, та пе­реселяються у більш екологічно безпеч­ні умови. Так сталося після аварії на Чорнобильській АЕС (1986 р.) в резуль­таті утворення великої зони відчуження.

Сучасні міграції здебільшого контро­люються державними органами, які по­винні створювати сприятливі життєві умови для іммігрантів, контролювати їх кількість та склад.

Еміграція українців протягом три­валого часу сформувала у світі значну українську діаспору.

До української ді­аспори належать українці, які прожива­ють за межами своїх етнічних земель і зберігають національну самобутність (мову, культуру, звичаї, традиції тощо).

Національний та етнічний склад населення. Українська діаспора.

Українці належать до східних слов'ян. Ядро українського етно­су склалося на основі трьох східнослов'янських племен — полян, сіверян і деревлян. Від IX ст. існувала могутня держава — Київська Русь,