- •Аналіз підручника з математики для учнів 4 класу Богданович м.В. Математика
- •3. Відповідність розміщення матеріалу принципам дидактики:
- •5. Співвідношення арифметичного, алгебраїчного і геометричного матеріалу у підручниках:
- •7. Як підручник орієнтує вчителя на ознайомлення дітей з властивостями арифметичних дій, з формуванням математичних понять:
- •15.0Формлеиия підручника (апарат орієнтування у підручнику математики для початкових класів, зміст форзаців, якість ілюстративного матеріалу, шрифт підручника, виділення головного в уроці):
- •11. Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок учнів з математики. Рівні та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •1. Етап - ознайомлення зі змістом задачі
- •14. Прості задачі, пов’язані з поняттям різниці і кратного відношення двох чисел та методика навчання учнів їх розв’язуванню.
- •15. Складені задачі у початковому курсі математики. Прийоми ознайомлення учнів із складеною задачею. Способи розв’язання текстових задач (арифметичний, алгебраїчний, графічний, практичний).
- •16. Складові процесу навчання розв’язування складених задач (етапи: ознайомлення із змістом задачі, пошук способу розв’язання задачі).
- •17. Складові процесу навчання розв’язування складених задач (етапи: розв’язання задачі, перевірка розв’язання і відповідь, творча робота над задачею).
- •31. Усна і письмова нумерація чисел 21 - 100. Зміст матеріалу, що розглядається в даній темі. Випадки додавання і віднімання, що ґрунтуються на нумерації.
- •32. Усне додавання без переходу і з переходом через десяток у межах 100. Теоретичні основи обчислювальних прийомів.
- •33. Усне віднімання без переходу і з переходом через десяток у межах 100. Теоретичні основи обчислювальних прийомів.
- •34. Письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел.
- •35. Ознайомлення з дією множення. Складання і засвоєння таблиць множення.
- •36. Ознайомлення з дією ділення. Зв’язок між діями множення і ділення. Складання і засвоєнні таблиць ділення. Види завдань на засвоєння табличних результатів множення і ділення.
- •37. Нумерація чисел 101- 1000. Випадки додавання і віднімання, що ґрунтуються на нумерації чисел
- •38. Усне додавання в межах 1000. Послідовність вивчення. Структурні записи та теоретичні основі обчислювальних прийомів.
- •39. Усне віднімання в межах 1000. Послідовність вивчення. Структурні записи та теоретичні основі обчислювальних прийомів.
- •40. Письмове додавання і віднімання в межах 1000. Алгоритми виконання.
- •41. Усне множення в межах 100 і 1000. Послідовність вивчення. Властивості множення, на яких ґрунтуються обчислювальні прийоми.
- •42. Усне ділення в межах 100 і 1000. Послідовність вивчення. Властивості ділення, на яки: ґрунтуються обчислювальні прийоми.
- •43. Методика ознайомлення учнів з властивостями множення суми на число і ділення числа на добуток. Застосування цих властивостей. Множення суми на число
- •Ділення числа на добуток.
- •44. Методика ознайомлення учнів з властивостями множення числа на суму і ділення суми на число. Застосування цих властивостей.
- •45. Письмове множення чисел в межах 1000
- •46.Письмове ділення чисел в межах 1000.
- •48. Основні положення десяткової системи числення. Принципи, що лежать в основі усної та письмової нумерації. Натуральний ряд чисел. Цілі невід’ємні числа.
- •49. Додавання багатоцифрових чисел. Узагальнення та систематизація знань учнів про дію додавання.
- •50. Віднімання багатоцифрових чисел. Узагальнення та систематизація знань учнів про дію віднімання
- •53. Іменовані числа. Прості і складені. Перетворення іменованих чисел. Дії з іменованими числами. Додавання і віднімання складених іменованих чисел, виражених у мірах довжини, маси і часу.
- •55.Зміна суми, зміна різниці залежно від зміни одного із компонентів цих дій. Використання знань про зміну суми і різниці. Використання способу округлення чисел.
- •56. Зміна добутку і зміна частки залежно від зміни одного із компонентів цих дій. Використання знань про зміну добутку і частки.
- •58.Величини, що вивчаються в початковому курсі математики. Поняття маси. Одиниці маси. Співвідношення між ними.
- •59.Методика формування часових уявлень в учнів початкових класів (година, хвилина, секунда, доба, місяць, рік, століття (вік), поняття „високосний рік”).
- •Формула площі прямокутника
- •63. Види задач, пов’язаних з дробами. Методика навчання розв’язанню задач на знаходження дробу від числа і числа за його дробом.
- •69. Формування поняття периметра геометричної фігури. Периметр прямокутника. Формула обчислення периметра прямокутника (квадрата) за його сторонами.
- •70. Ознайомлення з многокутниками та їх елементами (сторона, вершина, кут, діагональ). Класифікація (види) трикутників за кутами та сторонами.
- •72. Формування уявлень про геометричні фігури (тіла) у просторі: кулю, циліндр, конус, піраміду, прямокутний паралелепіпед (куб). Методика ознайомлення учнів з елементами прямокутного паралелепіпеда.
- •73. Позакласна робота з математики в початкових класах. Види позакласної роботи з математики, їх коротка характеристика.
53. Іменовані числа. Прості і складені. Перетворення іменованих чисел. Дії з іменованими числами. Додавання і віднімання складених іменованих чисел, виражених у мірах довжини, маси і часу.
Під час виконання практичних завдань, розв'язування задач, обчислення виразів часто доводиться перетворювати складене іменоване число на просте і, навпаки, просте число на складене. Зразки міркувань:
1. Подайте 3 790 см у метрах і сантиметрах. Один метр — це сто сантиметрів, тобто одна сотня сантиметрів. У числі 3 790 см стільки метрів, скільки в ньому всього сотень. У числі 3 790 всього 37 сотень. Отже, 3 790 см — це 37 м 90 см.
2. Подайте 26 км 370 м у метрах.
Один кілометр — це одна тисяча метрів. 26 км — це 26 тисяч метрів та ще 370, буде 26 370 м.
Додавати і віднімати можна 2 способами:
Не перетворюючи в менші одиниці вимірювання
1кг + 3кг=4 кг
5 кг 120г + 4 кг 340 г = 9 кг 460 г
Перетворення іменованого числа в менші одиниці вимірювання, виконання арифметичних дій, так само як і багатоцифровими числами.
6 кг 840 г + 28 кг 489 г =
6840 г+ 28489 г =35 кг 329 г
6840
+ 28489
35329
Іменовані числа можуть бути виражені у мірах довжини, маси і часу. Тому для перетворення їх, нам необхідно знати всі одиниці.
Множення складених іменованих чисел на одноцифрове число виконують двома способами: відразу множать або спочатку замінюють складене іменоване число простим, виконують дію над абстрактними числами і потім просте іменоване число замінюють складеним.
13 грн. 64 коп. • 5 = 68 грн. 20 коп.
Прийоми перевірки правильності виконання 4 арифметичних дій. Теоретичні основи обґрунтування використаних прийомів.
20+2=22, перший доданок, другий доданок, сума. Якщо у нас невідомий перший доданок, наприклад:
а+2=22, то нам потрібно від суми відняти другий доданок і ми отримаємо перший доданок: 22-2=20
Якщо від суми відняти відомий доданок , то знайдемо невідомий
Якщо у нас невідома сума, 20+2=а, то нам необхідно до першого доданка додати другий.
Якщо до першого доданка додати другий, то знайдемо суму.
20-2=18, зменшуване, від’ємник, різниця. Якщо у нас невідоме зменшуване а-2=18, то щоб його знайти нам необхідно до різниці додати від*ємник. 18+2=20.
Якщо до різниці додати від*ємник, то знайдемо зменшуване.
Якщо у нас невідомий від*ємник, 20-а=18, то нам необхідно від зменшуваного відняти різницю 20-18=2.
Якщо від зменшуваного відняти різницю, то знайдемо від*ємник.
Якщо у нас невідома різниця, 20-2=а, то нам необхідно від зменшуваного відняти від*ємник. 20-2=18.
Якщо від зменшуваного відняти від*ємник, то знайдемо різницю.
3*5=15: перший множник, другий множник, добуток. Якщо у нас невідомий перший множник а*5=15, то нам необхідно добуток поділити на перший множник. 15:5=3.
Якщо добуток поділити на відомий множник, то знайдемо невідомий.
Якщо у нас невідомий добуток 3*5=а, то нам необхідно перший множник помножити на другий (або навпаки).
Якщо перемножимо множники, то знайдемо добуток.
18:3=6 ділене, дільник, частка. Якщо у нас невідоме ділене а:3=6, то нам необхідно дільник помножити на частку. 3*6=18.
Якщо дільник помножити на частку, то знайдемо ділене.
Якщо у нас невідомий дільник 18:а=6, то нам необхідно, ділене поділити на частку 18:6=3.
Якщо ділене поділити на частку, то знайдемо дільник.
Якщо у нас невідома частка 18:3=а, то нам необхідно ділене поділити на дільник.18:3=6
Якщо ділене поділити на дільник, то знайдемо частку.