2)Освоєнням випуску сучасної будівельної ремонтної техніки для будівництва;

3)Реконструкція та утримання автомобільних шляхів;

4)Створення економічних і екологічно чистих транспортних засобів.

ІІІ) Морський

Ще за часів Київської Русі наші пращури використовували Чорне море для судноплавства. У ІХ-Х ст. на Русі з'явився флот. У XV-XVІІ ст. козаки здійснювали далекі морські по­ходи Чорним морем, показавши себе вправними мореплавцями. У море виходили цілі козацькі ескадри (по 100 суден і більше).З другої половини XVІІ ст. = регулярні морські перевезення Чорним й Азовським морями.

З'явилися порти – Херсон (1778), Севастополь (1788), Одеса (1794).

Сучасна роль морського транспорту = участь в міжнародних перевезеннях = найдешевше перевозити вантажі.

Україна має сприятливі передумови для розвитку морського транспорту. На півдні = води Чорного й Азовського морів = через систему проток із Середзем­ним морем і далі з Атлантичним океаном.

Переваги:

1)Дуже висока вантажопідйомність і пропускна здатність; 2)низька собівартість перевезень (майже не потрібно капітальних витрат на облаштування шляхів сполучення);

3)універсальність (здатність перево­зити різні види вантажів); 4)невелика енергоємність.

Недоліки:

1)Низька швидкість; 2)залежність від погодних умов; 3)забруднення навко­лишнього середовища; 4)обмежена маневреність.

В Україні три морських пароплавства - Чорноморське, Азовське та Українське Дунайське.

Найважливішими серед морських торговельних портів є Одеський, Іллічівський і Южний, що мають найкращі морські підходи і прийма­ють судна з осадкою від 11,5 до 14 м = на ці три порти припадає приблизно 70 % усього вантажообігу українських морських портів.

Одеський порт - 1/5 вантажообігу морського транспорту України.

Основні вантажі = руди, нафта і нафтопродукти, будівельні матеріали, хлібні вантажі, цукор, цитрусові та ін.

Іллічівський порт - 20 км від Одеси, працює переважно на забезпечення експортних поставок.

Основні вантажі = велика частка припадає на метали, кам'яне вугілля, будівельні матеріали, залізну і марганцеву руди.

Порт Южний обслуговує припортовий завод і спеціалізується на забез­печенні експорту аміаку.

У гирловій частині найбільших українських річок - Дніпра і Півден­ного Бугу

розташована група морських портів - Миколаївський, Херсонський, Октябрськ, Дніпро-Бузький.

Спеціалі­зація = на відправленні залізної і марганцевої руд, будівельних ма­теріалів.

Через Миколаївський морський порт імпортуються бокси­ти.

З листопада по березень ці порти припиняють навігацію через замерзання Дніпровського і Бузького лиманів.

У пониззі Дунаю морські торговельні порти – Ренійський, Ізмаїльський та Усть-Дунайський = проходять вантажопотоки в напрямку до придунайських країн.

Ha берегах Кримського півострова: Євпаторійський, Керченський; Ялтинський і Севастопольський порти дуже перспективні для розвитку пасажирських, круїзних перевезень.

Феодосійський торговель­ний порт є одним з найголовніших з перевалки нафти і нафтопродуктів.

На північному узбережжі Азовського моря, неподалік Донбасу і Придніпров'я,Бердянський і Маріу­польський порти = експорт металу, залізної та марганцевої руд, чорних металів, кам'яного вугілля, цементу

Від портів України створено три міжнародні залізничні поромні переправи:

Іллічівськ - Варна (Болгарія), Іллічівськ - Поті (Грузія), Керч - Тамань (Росія).

Пороми, що працюють на цих лініях, можуть одночасно перевозити понад 100 залізничних вагонів.

Для перевезення вантажів використовують різні спеціалізовані судна: пороми,лісовози,контейнеровози; танкери, рибальські, службові тощо.

Серед вантажів, які вивозяться з України = майже половина продукція чорної металургії; зерно й добрива. До країни надходить нафта, боксити, тропічні фрукти (банани, апельсини, лимони, грейпфрути), будівельні матеріали, промислове обладнання, автомобілі.

Каботажні перевезення - переве­зення між портами однієї держави.

Малий каботаж - це перевезення між портами одного моря (наприклад, залізної руди з Керчі до Маріупо­ля через Азовське море).

Великий каботаж - це перевезення в межах однієї держави, але між портами різних морів (Чорного й Азовського). У зв'язку з тим, що каботажні перевезення здійснюються на невелику відстань (у середньому 130-150 км), частка їх у вантажообігу незначна.

Закордонні плавання — перевезення морем між державами (на­приклад Одеса — Варна (Болгарія)

ІV) Річковий

Україна має сприятливі передумови для розвитку річкового транспорту. Наявність судноплавних річок і гідротехнічних споруд сприяла тому, що Україна опинилася на перехресті водних шляхів Дунай, Дніпро і системи Дон-Волга. Дніпро за часів Київської Русі був південною частиною шляху «із варяг у греки», що з'єднував Скандинавію з Дав­ньою Грецією і Візантією.

На півночі він починався з Варязького (Балтійського) моря = річками = во­локом на суходолі до Чорного моря. Пізніше нижню частину Дніпра широко використовували запорожці для військових і господарських потреб. Після будівництва в середині 30-х років XX ст. Дніпрогесу і затоплення дніпровських поро­гів встановилося наскрізне судноплавство на Дніпрі.

Дніпро головна внутрішня водна артерія України. Найбільшісудно­плавні притоки Дніпра-Прип'ятьіДесна. Серед основних водних артерій України такожДністер і Південний Бугі по деяких менших річках: Десні, Інгульцю, Сіверському Дінцю, Стирі і Горині.

В міжнародних пере­везеннях = передусім р. Дунай, завдяки якій Україна має водні зв'язки з багатьма європейськими державами. Системою каналів Дунай сполучає Чорне і Північне моря.

Дніпро системою каналів зв'язаний з річками сусідніх держав - Білорусі і Польщі (басейн Дніпра з'єднується з басейном Вісли Дніпро-Бузьким каналом), що дає вихід у Балтійське море.

Основні види вантажів = мінеральні добрива і будівельні матеріали, руда і кам'яне вугілля. Головними є порти басейну Дніпра, на які припадає понад 90 % усіх перевезень річковим транспортом.

Київський порт, розташований за 872 км від гирла Дніпра, є найбільшим у басейні за обсягом вантажних переве­зень. Промислові і продовольчі вантажі, а приймає - вугілля, будівельні матеріали, зерно, овочі тощо. Тут беруть початок багато транспортних пасажирських ліній.

Черкаський порт розташований на березі Кременчуцького водосховища за 663 км від гирла Дніпра.

Кременчуцький порт = на лівому березі за 549 км від гирла

Дніпродзержинський порт = за 437 км від гирла на правому березі.

У вантажообігу цих трьох портів основне місце посідають будівельні матеріали, брухт, шлаки.

Дніпропетровський порт = за 399 км від гирла Дніпра

порт відправляє вугілля та інші матеріали, а приймає кварцити, плодоовочеву продукцію.

Запорізький порт = за 312 км від гирла. Основні вантажі, які відправляються, - залізна руда і вугілля.

Херсонський порт = до основних у Дніпровському басейні = на правому березі Дніпра за 28 км від його гирла на стику річкових і морських шляхів. Відправляються боксити, овочі і баштанні культури, промислові і продовольчі товари. Приймає цей порт здебільшого вугілля, будівельні матеріали, зерно тощо.

Проблема

Застарілість флоту, обладнання для обробки вантажів та окремих портових споруд.

Перспектива

1)Покращення судно­плавних умов на ділянці Дніпродзержинськ — Запоріжжя з метою підтримання глибини 3,7 м,

2)Уживання заходів щодо охорони навколишнього середовища.