Структура уроку

1. Організаційний момент 1 хв

2. Актуалізація опорних знань 5 хв

3. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів 5 хв

4. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу 20 хв

5. Узагальнення та систематизація знань 5 хв

6. Підведення підсумків уроку 5 хв

7. Надання та пояснення домашнього завдання 4 хв

Хід уроку

Структурний елемент уроку	Зміст роботи та діяльність вчителя	Прогнозована діяльність учнів	час
Організаційний момент	Вчитель вітається з учнями, перевіряє готовність до уроку	Учні відповідають на привітання вчителя	1 хв
Актуалізація опорних знань	Клас ділиться на декілька груп і ставлять один одному запитання з теми	Учні виконують завдання вчителя	5 хв
Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів	В організмах тварин і рослин від 50 до 98% становить вода. Де саме міститься ця життєво важлива сполука? Чому це необхідно для підтримання життя?	Учні відповідають на запитання вчителя	5 хв
Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу	Внутрішній вміст клітини, за винятком ядра та вакуоль, називають цитоплазмою (від грец. Κύτος «клітка» і πλάσμα «вміст»). Обмежована мембраною. Включає в себе гіалоплазму (цитозоль) - основну прозору речовину та обов'язкові клітинні компоненти - органели,склад яких залежить від виду клітин, а також різні непостійні структури - включення. Цитозоль – безбарвний водний розчин органічних і неорганічних речовин. З органічних у ній наявні білки, амінокислоти, вуглеводи, ліпіди, різні типи РНК, а з неорганічних - катіони та аніони. У ній присутні також нерозчинні відходи обмінних процесів і запасні поживні речовини. Цитозоль може перебувати у рідкому – золь та драглистому желеподібному стані – гель. У тваринних клітинах розрізняють ектоплазму - зовнішній шар цитоплазми і ендоплазму - внутрішній. Ектоплазма позбавлена гранул і більшості органоїдів, ендоплазма містить ті й інші. Обидва шари можуть переходити один в один і це можна спостерігати при утворенні несправжніх ніжок у амеби, коли цитоплазма перетікає, утворюючи ці ніжки. Таким чином, перехід одного стану цитозолю в інший, і спричиняє амебоїдний рух клітин. Фізичний стан цитозолю впливає на швидкість перебігу біохімічних процесів, чим густіший стан, тим повільніше відбуваються хімічні реакції. Важливим показником цього стану є концентрація в цитозолі йонів Гідрогену рН, від якої залежить активність певних ферментів. У цитозолі відбувається транспорт і частина процесів обміну, синтез білків, необхідних для побудови органел, і підтримання життєдіяльності. Цитоплазма пронизана мікротрубочками і філаментами – ниткоподібними білковими структурами, сукупність яких у клітинах становить цитоскелет - це клітинний каркас, що знаходиться в цитоплазмі живої клітини. Він присутній у всіх клітинах як у еукаріотів, так і у прокаріотів. Це динамічна, що змінюється структура, до функцій якої входить підтримка і адаптація форми клітини до зовнішніх впливів, екзо-і ендоцитоз, забезпечення руху клітини як цілого, активний внутрішньоклітинний транспорт і клітинне ділення. Цитоскелет утворений білками. У цитоскелет виділяють кілька основних систем, званих або по основних структурних елементів, помітним при електронно-мікроскопічних дослідженнях (мікрофіламенти, проміжні філаменти, мікротрубочки), або по основних білків, що входять до їх складу (актин-міозінових система, кератину). Клітинний центр – органела, яка складається із двох центріолей, розташованих у світлій ущільненій ділянці цитоплазми. Центріолі мають вигляд порожнього циліндра, який складається з дев’яти комплексів мікротрубочок, по три в кожному. У періоди між поділами центріолі розташовані поблизу ядра. Зазвичай із комплексом Гольджі. Під час поділу клітини центріолі розходяться до її полюсів і слугують центрами організації ниток веретена поділу. Крім того, центріолі беруть участь у формуванні мікротрубочок, джгутиків і війок. Непостійними структурами цитоплазми є різні включення - щільні (гранули) і рідкі (вакуолі). Вони можуть з’являтися і зникати в процесі життєдіяльності клітини. У розчиненому стані – це краплини, а у твердому – це кристали, волоконця, зерна. Наприклад, крохмаль накопичується у лейкопластах, потім розриває їх і потрапляє прямо в цитоплазму, де зберігається у вигляді зерен. У бобових рослинах накопичуються білкові гранули і рідкі жири. Полісахарид глікоген накопичується у клітинах у вигляді і зерен, і волоконець. Але у цитоплазмі можуть накопичуватися і нерозчинні продукти обміну: солі сечової кислоти, кристали щавлевооцтового кальцію. При необхідності певна кількість клітинних включень розпадається на сполуки, що залучаються до процесу обміну речовин. У цитоплазмі протікають всі процеси клітинного метаболізму, крім синтезу нуклеїнових кислот, здійснюваного в ядрі. Через цитоплазматичну мембрану відбувається обмін речовин між цитоплазмою і зовнішнім середовищем, через ядерну оболонку - ядерно-цитоплазматичний обмін.	Учні слухають вчителя, записують в зошит основні терміни та поняття, ставлять уточнюючі запитання	20 хв
Узагальнення та систематизація знань	Дайте відповідь на запитання Що входить до складу цитоплазми? Що таке цитозоль? Включення. Їх роль в клітині.	Учні дають відповіді на запитання	5 хв
Підведення підсумків уроку	До складу цитоплазми входять всі види органічних і неорганічних речовин. Основна речовина цитоплазми – вода. Цитоплазма постійно рухається, перетікає усередині живої клітки, переміщаючи разом з собою різні речовини, включення і органели. Цей рух називається циклозом. Цитоплазма здатна до зростання і відтворенню і при частковому видаленні може відновитися. Проте нормально функціонує цитоплазма тільки в присутності ядра. Без нього довго існувати цитоплазма не може, так само як і ядро без цитоплазми. Найважливіша роль цитоплазми полягає в об’єднанні всіх клітинних структур (компонентів) та забезпеченні їх хімічної взаємодії. Цитоплазма – исоко впорядкована багатофазна колоїдна система, частки якої знаходяться в постійному русі.	Учні слухають вчителя	5 хв
Надання та пояснення домашнього завдання	Опрацювати параграф підручника та завдання після нього	Учні записують домашнє завдання	4 хв

Вчитель Сабатович Олег Володимирович

Методист Левчук Наталя Василівна

План-конспект уроку

19.11.2012 10 клас

Тема: хімічний склад, будова і функції рибосом. Синтез білків

Мета : навчальна: Продовжити формувати знання учнів про структурну і функціональну організацію клітини на прикладі рибосом та біосинтезу білка; розкрити етапи синтезу білків та значення цього біологічного процесу.

Розвиваюча: Розвивати уміння порівнювати будову та функції біологічних структур; уміння розв’язувати елементарні вправи з трансляції; уміння бути активними, вміти логічно мислити та робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна: Виховувати бережливе ставлення до живої природи.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Форми і методи роботи: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

Міжпредметні зв ‘ язки: хімія, історія, математика.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.

Основні поняття та терміни: рибосоми, біосинтез, транскрипція, трансляція.