Міжнародна Організація Праці

МОП заснована у 19 ст. Робертом Оуеном і Данієлем Леграном, а також політичними діячами та економістами.

Тристороння структура МОП: Роботодавці, працівники та уряд на Міжнародній конференції праці.

МОП заохочує трипартизм і в межах держав-членів, сприяючи соціальному діалогу між профспілками та роботодавцями, які беруть участь у розробці, за потреби, політики в со­ціально-економічній галузі, а також інших питань. Кожна держава-член має право послати на Міжнародну конференцію праці чотирьох делегатів: двох від уряду і по одному від пра­цівників і роботодавців, які можуть виступати та голосувати незалежно один від одного.

МОП прийнято 177 конвенцій і 184 рекомендації. Вони охоплюють практично всі аспекти трудового права і права у сфері соціального забезпечення. 50 конвенцій було ратифіковано СРСР, з них 43 продовжують діяти в РФ. Україною за станом на 2007 р. ратифіковано 62 Конвенції МОП. До найбільш важливих, прийнятих Генеральною конференцією МОП, відносяться конвенції (К):

 1932 р. (№29) про примусову або обов'язкову працю;

 1947 р. (№ 81) про інс­пекції праці в промисловості і торгівлі і Протокол 1995 р. до 1947 р. про інспекцію праці;

 1950 р. (№ 87) про свободу об'єднань і захист права об'єднуватися в профспілки;

 1948 р. (№ 90) про нічну працю підлітків у промисловості;

 1951 р. (№ 98) про застосування принципів права на об'єднання в профспілки і на ведення колективних переговорів;

 1953 р. (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності;

 1952 р. (№ 103) про охорону материнства;

 1959 р. (№ 105) про скасування примусової праці;

 1960 р. (№ 111) про дискримінацію у сфері праці і занять;

 1960 р. (№ 115) про захист трудящих ось іонізуючій радіації;

 1966 р. (№ 122) про політику в царині зайнятості;

 1976 р. (№ 138) про мінімальний вік для прийому на роботу;

1977р.(№148) про захист працівників від професійного ризику, повітря, що викликається забрудненням, шумом і вібрацією на робо­чих місцях;

 1978 р. (№ 150) про регулювання питань праці;

 1981 р. (№ 155) про безпеку і гігієну праці і виробниче середовище;

 1983 р. (№ 159) про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів;

 1986 р. (№ 162) про охорону праці при використанні азбесту;

 1991 р. (№ 167) про безпеку і гігієну праці в будівництві;

 1999 р. (№ 182) про заборону і негайні заходи з викорінювання найгірших форм дитячої праці;

 2006 р. (№ 187) про основи, що сприяють безпеці і гігієні праці.

1.8. Європейський Союз

Європейський Союз – це об’єднання демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та розвитку.

Європейський Союз – це міждержавне утворення, країни, що входять до його складу, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно. Він намагається зробити так, щоб внаслідок соціального прогресу та справедливої конкуренції якомога більше людей могли скористатися перевагою спільного ринку.

Засади діяльності Європейського Союзу

Згідно з Маастрихтським Договором, ЄС базується на трьох стовпах:

1. Повноваження першого стовпа дуже широкі, а саме: спільний внутрішній ринок, тобто вільний рух осіб, капіталу, товарів та послуг, митний союз, спільна торговельна політика, спільна сільськогоспо­дарська політика та політика рибальства, спільна транспортна та енер­ге­тична політика, Європейський Соціальний Фонд, спільна політика з питань охорони навколишнього середовища, захист конкуренції, підтримка наукового та технологічного розвитку, охорона здоров'я та споживачів, цивільна оборона, туризм та спорт.

2. Другий стовп – це Спільна Зовнішня Політика та Політика Безпеки (СЗППБ).

Їі завданням є зміцнення єдності та незалежності Європи, що повинно сприяти збереженню миру, безпеки, прогресу на цілому континенті та в світі. Цілі СЗППБ: охорона спільних цінностей, життєвих інтересів, незалежності та цілісності ЄС, згідно з принципами Хартії Об'єднаних Народів, зміцнення безпеки ЄС та його членів, збе­ре­­­ження миру та зміцнення міжнародної безпеки, підтримка міжна­родної співпраці, розвиток та зміцнення демократії, а також легітимних урядів та поваги до прав людини і основних свобод.

3. Третій стовп – співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ.

Визначаючи обов'язки країн-членів у межах третього стовпа, творці Договору про ЄС не включили до діяльності ЄС питання, пов'язані з утриманням громадського спокою та охорону внутрішньої безпеки. У рамках третього стовпа, ЄС зобов'язується: забезпечити громадянам ЄС високий рівень охорони з питань свобод, безпеки та юстиції, запобігати расизму і ксенофобії, а також боротися з цими явищами, запобігати організованій злочинності та боротися з ними, боротися з тероризмом, торгівлею людьми, торгівлею наркотиками, торгівлею зброєю, корупцією та зловживаннями.