3. Державні нормативно-правові акти про охорону праці.
Крім законодавчих актів України, правові відносини у сфері охорони праці регулюються нормативно-правовими актами з охорони праці.
Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов‘язкові для виконання.
Види НПАОП (в уніфікованій формі для однакового застосування) мають таке цифрове позначення:
правила - 1
переліки - 2
норми - З
положення - 4
інструкції - 5
порядки - 6
інші - 7
До найважливіших нормативно-правових актів із питань охорони праці відносять державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП).
Залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.
А)Державні міжгалузеві нормативні акти про охорону праці - це ДНАОП загальнодержавного користування, дія яких поширюється на всі підприємства, організації України незалежно від галузей належності.
ДНАОП поділяються на вісім видів уніфікованої форми для однакового застосування. Кожний вид має свій цифровий код:
Держнаглядохоронпраці - 0.00
Міністерство внутрішніх справ:пожежна безпека - 0.01
Безпека руху - 0.02
Міністерство охорони здоров'я - 0.03
Держатомнагляд - 0.04
Міністерство праці України - 0.05
Держстандарт - 0.06
Мінбудархітектури - 0.07
Приклад: НПАОП 0.00-4.24-03
0.00 - Держнаглядохоронпраці
4 - Положення
24 – Номер положення (про порядок навчання трудового і проф. навчання неповнолітніх, пов’язаних із шкідливими та важкими умовами праці та роботами підвищеної небезпеки.
03 – 2003 рік прийняття.
Б)Галузеві ДНАОП поширюються тільки на певну галузь у масштабі України і передбачають гарантії безпечних умов праці, що специфічні тільки
для даної галузі.
В)Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють у межах підприємств
Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
Рис. 1.1. Блок-схема багаторівневості системи нормативних актів у галузі охорони праці.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Відповідно до Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року № 64, Положення про Міністерство освіти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1992 року № 384, Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 року № 73 та Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах від 30 листопада 1993 року № 429 визначено єдину систему організації роботи з охорони праці в управліннях (відділах) і навчально-виховних закладах, яка поширюється на всі навчально-виховні заклади України незалежно від підпорядкування і форми власності, та встановлено обов'язки структурних підрозділів і посадових осіб по забезпеченню здорових і безпечних умов праці і проведенню навчально-виховного процесу, запобіганню травматизму в навчально-виховних закладах.
Управління (відділи) освіти, навчально-виховні заклади у своїй діяльності з організації роботи з охорони праці керуються законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами про охорону праці та Положенням про охорону праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
Організація роботи з охорони праці і відповідальність за загальний її стан в управліннях (відділах) освіти, навчально-виховних закладах покладається персонально на їх керівників.
В Положенні детально розписані обов’язки по організації ОП Міністерства освіти, науки, молоді і спорту України та різних його структурних підрозділів: управління (відділи) освіти; навчально-виховні заклади: керівник - ректор, директор, завідувач, декан, завідувач кафедри, завідувач кабінету, лабораторії, майстерні, навчально-виробничої майстерні, майстер виробничого навчання; організація роботи охорони праці під час позакласної, позашкільної діяльності.