1-8 класи (муз.м-тво) / 5 кл. 1 сем

Урок № 13. ЄДНІСТЬ МИСТЕЦТВА МУЗИКИ ТА СЛОВА

ВСТУП. ДЕМОНСТРАЦІЯ ПІСНІ „ОЙ НА ГОРІ НА Й ЖЕНЦІ ЖНУТЬ” Пісню ”Ой на горі на й женці жнуть” ми вже вивчали минулого року, коли знайомилися з музикою нашого народу, а сьогодні повторимо її й уявно мандруємо у славне козацьке минуле. Розучування пісні „Ой на горі на й женці жнуть” Ми співали історичну пісню „Ой на горі на й женці жнуть” минулого року, коли знайомилися з музикою нашого народу, а сьогодні повторимо її й уявно мандруємо у славне козацьке минуле. Караоке. Пісня „Ой на горі на й женці жнуть” Ой на горі та й женці жнуть, (2) А попід горою, яром-долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, гей, широкою, Козаки йдуть. Попереду Дорошенко, (2) Веде своє військо, військо запорізьке, Хорошенько. Гей, долиною, гей, широкою, Хорошенько. А позаду Сагайдачний, (2) Що проміняв жінку на тютюн та люльку, Необачний. Гей, долиною, гей, широкою, Необачний. — Гей, вернися, Сагайдачний, (2) Візьми свою жінку, віддай тютюн, люльку, Необачний! Гей, долиною, гей, широкою, Необачний! — Мені з жінкою не возиться, (2) А тютюн та люлька козаку в дорозі Знадобиться! Гей, долиною, гей, широкою, Знадобиться! Розповідь про повість В. Короленка „Сліпий музикант” Назва наступного літературного твору свідчить про те, що на його сторінках музиці відведене чільне місце. Це повість російського письменника позаминулого століття Володимира Короленка „Сліпий музикант”. Дія повісті відбувається в Україні. Головний герой — хлопчик Петрусь з українського шляхетного роду, який народився сліпим. Завдяки турботливому ставленню рідних, друзів та, особливо, дядька Максима Петрусь не почував себе знедоленим, лише гостріше за інших сприймав звуки навколишнього світу. Надзвичайне враження справили на Петруся українські народні пісні та гра на сопілці пастуха Йохима. Фрагменти повісті В. Короленка „Сліпий музикант” — Ось послухаємо, Петрусю, Йохимової пісні. Тільки чи зрозумієш ти, малий? — А це буде «хлопська» пісня? — спитав хлопчик.— Я розумію «по-хлопському». Максим зітхнув. — Ех, малий! Це не хлопські пісні... Це пісні сильного, вільного народу. Твої діди по матері співали їх на степах понад Дніпром та понад Дунаєм, і на Чорному морі... Ну, та ти зрозумієш це коли-небудь, а тепер,— додав він задумано,— боюсь я іншого... Справді, Максим боявся іншого нерозуміння. Він думав, що яскраві образи пісенного епосу потребують неодмінно зорових уявлень, щоб промовляти до серця. Він боявся, що темна голова дитини неспроможна буде засвоїти мальовничої мови народної поезії. Він забув, що стародавні бояни, що українські кобзарі й бандуристи були здебільшого сліпі. Сліпота застилає видимий світ темною завісою, яка, звичайно, лягає на мозок, утруднюючи й пригнічуючи його роботу, але все ж із спадкових уявлень та з вражень, одержуваних іншими шляхами, мозок творить у темряві свій власний світ, журний, смутний і похмурий, проте не позбавлений своєрідної, невиразної поезії. Максим із хлопчиком посідали на сіні, а Йохим приліг на свою лавку і заспівав. Кожному, хто чув цю прекрасну народну пісню в належному виконанні, напевно, запав у пам'ять її старовинний мотив, високий, протяжний, мовби повитий смутком історичного спогаду. У ній нема подій, кривавих січ і подвигів... Це тільки одна хвилинна картина, що спливла вмить у спогаді українця, як неясна мрія, як уривок зі сну про історичне минуле. Серед буденного й сірого сьогоднішнього дня в його уяві встала раптом ця картина, невиразна, туманна, повита тим особливим смутком, яким віє від зниклої вже рідної старовини. Зниклої, але ще не без сліду! Про неї говорять іще високі могили, де лежать козацькі кості, де опівночі запалюються вогні, звідки чути ночами важкий стогін. Про неї говорить і народний переказ, і замовкаюча дедалі більш народна пісня: Ой, там на горі та й женці жнуть, А попід горою, попід зеленою Козаки йдуть!.. Козаки йдуть!.. На зеленій горі женці жнуть хліб. А попід горою, внизу, йде козаче військо. Максим Яценко заслухався журної мелодії. В його уяві... спливла ця картина, немов освітлена меланхолійним відблиском заходу сонця. На мирних ланах, на горі, беззвучно схиляючись над нивами, видніються постаті женців. А внизу безшумно проходять загони, один по одному, зливаючись із вечірніми тінями долини. І протяжна нота пісні про минуле колишеться, дзвенить і замовкає в повітрі, щоб задзвеніти знову й викликати з сутіні все нові і нові постаті. ... Це захоплення музикою стало центром його розумового зросту; воно заповнювало й різноманітило його існування. Максим користувався ним, щоб знайомити хлопчика з історією його країни, і вся вона пройшла перед уявою сліпого, сплетена зі звуків. Зацікавлений піснею, він знайомився з її героями, з їх долею, з долею своєї Батьківщини. Звідси виник інтерес до літератури, і на дев'ятому році Максим почав перші уроки. Вмілі уроки Максима (якому довелось вивчити для цього спеціальні способи навчання сліпих) дуже подобалися хлопчикові. Вони вносили в його настрій новий елемент – певність і ясність, що врівноважували невиразні відчуття музики.

• Позначте пісню, про яку згадується в повісті «Сліпий музикант»..

«Ой на горі та й женці жнуть» «Ой там на горі Січ іде» «Їхав козак за Дунай» «Засвіт встали козаченьки»

• Позначте твір, в якому йдеться про музику….

«Заповіт» Т.Шевченко» «Каменяри» І.Франка» «Казка «Івасик -Телесик» «Старий кухар» К.Паустовського» ПІДСУМКИ УРОКУ Важливим елементом у розкритті літературних образів є поєднання мистецтва слова та музики. Така єдність допомагає краще розкрити душевний стан людини, її настрій та почуття. Яскравим прикладом цього є повість В. Короленка «Сліпий музикант». У ній розповідається про долю хлопчика, який від народження був незрячим, приреченим на постійні життєві страждання, але завдяки великій любові до музики та особливим старанням став людиною, що відчувала повнокровне життя — людське горе, радість, любов і щастя. У цій історії музика не тільки допомогла краще зрозуміти душевний стан людини, а й «зцілила» її.

 

Урок № 14. МУЗИКА В КІНОМИСТЕЦТВІ

ВСТУП. МУЗИКА В КІНОМИСТЕЦТВІ „Наймолодшим” із мистецтв є кінематограф. Йому відведено значне місце в музиці. Ще до винайдення звукового кінематографа фільми супроводжувалися звучанням музики у виконанні піаніста. З появою перших «німих» кінофільмів будь-який беззвучний рух на екрані викликав подив чи навіть острах: бо ж у природі кожен рух породжує звук. От і виникла потреба в музичному супроводі кінострічок. З винайденням звукового кіно це мистецтво стало одним із найулюбленіших. Саме музика часто розкриває внутрішній, глибинний сенс екранної дії. В основі сюжету кінострічки лежить літературно-драматичний твір — сценарій, як лібрето — в основі опери чи балету. Сценарій, як і лібрето, є „посередником” між літературним твором і кінострічкою. Він допомагає пристосувати літературний сюжет до умов створення фільму. Для прикладу познайомимося з музикою до фільму „Звуки музики”. Відомості про кінострічку „Звуки музики” Музику до кінострічки „Звуки музики” написав композитор Річард Роджерс. Сюжет фільму такий: жоден вихователь не міг впоратися з непосидючими та неслухняними дітьми, але прийшла нова вчителька і захопила дітей своїм чарівним співом. Діти дуже полюбили музику та з задоволенням почали співати. Нова вчителька складала для них цікаву музику, що будувалася на простих інтонаціях, кількох звуках і звичайних гамах. Весела дитяча музика так часто звучить у цій стрічці, що стала головною дійовою особою. Слухання. Пісня „До, ре, мі” з фільму „Звуки музики” Аналіз прослуханого твору Який характер музики? В якому настрої вона звучала? Розучування пісні „До, ре, мі” Під час розучування добивайтесь чистого і красивого звучання вашого голосу; не співайте крикливим звуком і стежте за чистотою інтонації. Караоке. Пісня „До, ре, мі” ДО – пташина в'є гніздо, РЕ – діточок береже. МІ – у нашому дворі ФА – радіє дітвора. СОЛЬ – співає вся земля. СІ – співаємо усі, Щоби знов співати „ДО”. До-ре-мі-фа-соль-ля-сі-до. До-сі-ля-соль-фа-мі-ре-до.

• У кінофільмі «Звуки музики» вихователька створила хор…

«З дітей, яких вона виховувала вдома» «З дітей, які навчалися у школі»

• Правильне твердження….

«У музичному фільмі сценарій потрібен» «У музичному фільмі сценарій не потрібен» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми розглянули тему „Музика у кіномистецтві” і познайомилися з піснею композитора Річарда Роджерса до кінострічки „Звуки музики”.

 

Урок № 15. КАЗКОВА ТЕМА У ПРОФЕСІЙНІЙ МУЗИЦІ

ВСТУП. КАЗКОВА ТЕМА Казкова тема завжди приваблювала професійних композиторів, які у своїх творах засобами музичного мистецтва розкривали образи казкових персонажів, їхні характери, почуття та переживання. Казку можна переповісти словами, показати на сцені чи в кіно: в ній все зрозуміло, бо дійові особи спілкуються за допомогою діалогу. Але існує вид мистецтва, в якому зміст передається шляхом поєднання музики, хореографи та сценічної дії. Це — балет. Відомості про балет П. Чайковського „Лускунчик” Російський композитор Петро Чайковський створив балет «Лускунчик» за мотивами старовинної німецької казки «Лускунчик і Мишачий король». Музика першої дії балету вдало передає світлий, радісний настрій галасливої дітвори, що зібралася в будинку, в якому живуть Клара та її брат Фріц. Весело і бадьоро звучить мелодія маршу — розпочинається свято навколо ялинки. Слухання. Марш із балету П. Чайковського „Лускунчик” Слухання. „Вальс квітів” із балету П. Чайковського „Лускунчик” У балеті „Лускунчик” є багато музичних номерів і танців, однак особливо запам'ятовується «Вальс квітів». Плавно, наспівно і дуже поетично звучить музика цього вальсу. Під його чарівні звуки танцюють «квіти» і радісно вітають Лускунчика і Клару. Аналіз прослуханого твору Як у балеті поєднано образну мову музики та казки? Який характер прослуханих фрагментів? Чим прослухані фрагменти відрізняються, а чим – подібні? Розповідь про Різдвяні свята Дія в балеті „Лускунчик” відбувається на Різдвяні свята. Вони є найголовнішими зимовими святами, а своїм корінням сягають далеких язичницьких віків. Для давньої людини різдвяні свята знаменували відновлення життєдайної сили сонця, перемогу світла й життя над зимовим мороком і омертвінням у природі. А нині – це великі свята зі своїми неповторними обрядами, піснями, звичаями. Демонстрація колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю” Розучування колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю” Караоке. Колядка „Добрий вечір тобі, пане господарю” Добрий вечір, тобі, пане господарю. Приспів: Радуйся, Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами. Приспів. Та кладіть калачі з ярої пшениці. Приспів. Бо прийдуть до тебе три празники в гості. Приспів. А той перший празник — то Різдво Христове. Приспів. А той другий празник — Василя Святого. Приспів. А той третій празник — Святе Водохреща. Приспів. ПІДСУМКИ УРОКУ Зразки мистецтва слова — казки, байки, легенди, оповідання — є основою для чудових музичних творів. Література збагачує музику цікавими поетичними сюжетами, без яких не з'явилися б опери, балети, кантати, численні вокальні твори та пісні. Завдяки мистецтву слова музика стає не тільки багатшою, а й доступнішою та зрозумілішою. Музика теж суттєво збагачує літературу — дає друге життя творам, підсилює їхню виразність, підкреслює особливості характерів героїв, допомагає краще зрозуміти їхній душевний стан.