6.2. Тестові завдання

347. Коли ритм ЕКГ називають правильним?

1) *інтервали R-R відрізняються більш ніж на 10%

348. Що таке правильний синусів ритм?

3) *убець Р перед кожним комплексом QRS позитивний, тривалість R-R коливається в межах 0,10 с

349. В якому місці провідної системи серця в нормі виникає імпульс збудження?

1) *у синусовому вузлі

350. Що реєструє інтервал R-R на ЕКГ?

4) *тривалість серцевого циклу

351. Яка в нормі частота серцевих скорочень?

1) *60-80 за хв.

352. Яку провідність реєструє QRS на ЕКГ?

2) *внутрішньошлуночкову

353. Нормальна тривалість зубця Р?

4) *0,06-0,10 с

354.Яка тривалість комплексу QRS у нормі?

2) *0,06-0,08 с

355. Яка в нормі тривалість інтервалу P-Q на ЕКГ?

3) *0,12-0,18 с

356. Які властивості вузлового ритму?

1) *ЧСС 40-50 за хв., ритм правильний, зубець Р перед комплексом QRS від’ємний або відсутній

357. Що розуміють під провідністю провідникової системи серця?

2) *Здатність провідникової системи серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скоротливого міокарда

358. Що відображає AV – блокада?

4) *Порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків

359. Що відображає внутрішньопередсердна блокада?

1) *Порушення проведення електричного імпульсу по провідної системі передсердь

360. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади І ступеню?

2) *Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с

361. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІІ ступеню?

4) *Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень

362. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца І?

1) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

17. 16. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца ІІ?

3) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q

363. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки?

3) *Наявність у правих грудних відведеннях V_1,2 комплексів QRS типу rSR¹ або rsR¹, які мають М – подібний вид, враховуючи що R¹ > r

364. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки?

3) *Наявність у правих грудних відведеннях V_1,2 комплексів QRS типу rSR¹ або rsR¹, які мають М – подібний вид, враховуючи що R¹ > r

365. Які клінічні ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса?

1) *Гострі розлади гемодинаміки - відчуття зупинки серця, слабкість, запаморочення, втрата свідомості, судоми і навіть смерть

366. Які ЕКГ – ознаки миготливої аритмії?

3) *Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)

367. Які ЕКГ – ознак тріпотіння передсердь?

4) *ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм

368. Які ЕКГ – ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса?

1) *Передсердно-шлуночкова блокада ІІ типу за Мобітцом високого ступеня або повна поперечна блокада з випадінням підряд більш ніж одного комплексу QRS (періоди асистолії)

369. У яких випадках використовують штучний водій ритму?

4) *Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса

370. Що таке синдром Фредеріка?

1) *Комбінація миготіння чи тріпотіння передсердь з повною передсердно-шлуночковою блокадою

371. Який водій ритму вважають постійним?

2)* Використано імплантований генератор

372. Які ЕКГ – ознаки штучного водія ритму?

3) *Наявність на ЕКГ вертикальної лінії (пейсмекерний спайк), за яким виникає комплекс QRS, або зубець Р

373. В якому відведенні найкраще визначають спайки штучного водія ритму?

2) *aVR

374. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму передсердям?

4) *Наявність спайків перед зубцем Р, зубець Р деформований та інвертований

375. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму шлуночкам?

1) *Спайк виникає перед кожним комплексом QRS, комплекси розширені та деформовані

31. Пароксизм шлуночкової тахікардії – це:

2) *групові (більш 4) екстрасистоли

376. Укажіть механізм виникнення пароксизмальної тахікардії:

1) *асинхронна реполяризація ділянок міокарда

377. Для пароксизмальної шлуночкової тахікардії не характерно:

1) *поступовий початок і закінчення нападу тахікардії

378. В основі пароксизмальної тахікардії з регулярним ритмом лежить механізм:

1) *re-entry

379. При пароксизмальній тахікардії частота серцевих скорочень найчастіше становить:

3) *понад 140

380. Комплекс QRS при шлуночковій тахікардії характеризується всіма перерахованими ознаками, за винятком:

4) *конкордантність сегмента ST і зубця T головному зубцю комплексу QRS

381. Після закінчення пароксизму шлуночкової тахікардії частіше реєструється пауза:

2) *повна компенсаторна

382. Фібриляцію шлуночків можуть викликати екстрасистоли:

3) *шлуночкові

383. Виникненню фібриляції міокарда сприяє:

4) *усе перераховане

40. Амплітуда хвиль фібриляції передсердь погано визначається у відведеннях:

4) *V_5-6

384. Для припинення фібриляції передсердь вагусні проби:

2) *не ефективні

385. Фібриляція шлуночків – це:

1)* хаотична активація груп м’язових волокон шлуночків

386. Фібриляція передсердь – це:

1) *хаотична активація груп м’язових волокон передсердь

388. Частота хвиль f при великохвильовій формі фібриляції передсердь:

1) *350-450 за хв.

389. Хвилі f при фібриляції передсердь погано виражені у відведеннях:

1) *V_5-6, aVL, I

390. При брадісистолічній формі миготливої аритмії частота скорочень шлуночків:

1) *менше 60 за хв.

391. При нормо систолічній формі МА число скорочень шлуночків:

2)* 60-90 за хв.

392. При тахісистолічній формі МА число скорочень шлуночків:

3) *більше 90 за хв.

393. В основу поділу фібриляції передсердь на браді-, нормо-, і тахісистолічну форми лежить:

2) *число скорочень шлуночків

394. Про пароксизм фібриляції передсердь говорять при його тривалості:

1) *до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

51. Про перехід фібриляції передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:

2) *понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

395. Хвилі F тріпотіння передсердь добре візуалізуються у відведеннях:

3) *II, III, aVF, V_1,3

396. Про пароксизм тріпотіння передсердь говорять при його тривалості:

1)* до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

397. Про перехід пароксизму тріпотіння передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:

3) *понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано

398. Частота скорочень шлуночків при фібриляції передсердь залежить від:

1) *частоти і амплітуди передсердних імпульсів, а також пропускної спроможності AV вузла

399. Систола шлуночків при їх тріпотінні:

2) *не зберігається

400. Систола шлуночків при їх фібриляції:

2) *не зберігається

401. Частота хвиль тріпотіння шлуночків:

1) *180-250 за хв.

402. Переважна частота передсердних хвиль при фібриляції передсердь:

2) *220-350 за хв.

403. Переважна частота передсердних хвиль при тріпотіння передсердь:

2) *220-350 за хв.

404. Що таке фонокардіографія?

3)* метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності

405. Що відображає ФКГ в нормі?

1) *коливання, які відображають І і ІІ тони серця, між якими розташована пряма лінія, яка відповідає систолічній та діастолічній паузі

406. Чому відповідає основна частина І тону на ФКГ в нормі?

4) *коливанню закритих стулок передсердно-шлуночкових клапанів

407. Чому відповідають високі коливання ІІ тону на ФКГ в нормі?

2) *закриттю стулок аортального клапану

408. Яка тривалість інтервалу Q-I тон на ФКГ в нормі?

1) *0,04-0,06 с

409. Що відображає інтервал Q-I тон на ФКГ?

3) *час між початком збудження шлуночків і закриттям мітрального клапана

410. Подовження тривалості інтервалу Q-I тон відповідає?

2) *збільшенню тиску у лівому передсерді

411. Коливання, які утворюють систолічний шум, ромбовидної або веретеноподібної форми, окремі від ІІ тону характерні для?

1) *стенозу мітрального клапану

412. Реєстрація тону відкриття мітрального клапану та скорочення інтервалу Q-I тон характерно для?

1) *стенозу мітрального клапану

413. При стенозі отворів для шумів характерно?

1) *окреме розташування від попередніх тонів

11. При недостатності отворів для шумів характерно?

2) *примикання шумів до попередніх тонів

414. У фонокардіографії з метою диференціальної діагностики використовується?

4) *усе перераховане

415. При розмежуванні "функціональних" і "органічних" шумів слід враховувати?

4) *усе перераховане

416. У складних випадках диференціальної діагностики тонів серця, їхнього розщеплення, роздвоєння, ідентифікації "екстратонів" і шумів серця доцільно провести реєстрацію ФКГ додатково?

4) *усе перераховане

417. Непрямими ознаками змін гемодинаміки в малому колі кровообігу при мітральному стенозі можна вважати всі перераховані, за винятком?

1) *появи ІІІ тону

418. Систолічний шум вигнання відрізняється від систолічного шуму регургітації тим, що?

2) *виникає через невеликий інтервал після І тону

419. Збільшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?

2)* мітральному стенозі

420. Зменшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?

3) *мітральній недостатності

421. Збільшення амплітуди аортального компонента ІІ тону реєструється при:

1) *гіпертонічній хворобі

422. Для стенозу устя аорти характерним є систолічний шум:

3) *ромбовидний

423. Для диференціальної діагностики мітральних і трикуспідальних вад доцільно використовувати:

4) *доплеркардіографію

424. Реограма – це:

3) *графічне відображення пульсових коливань опору досліджуваної зони:

425. Клініко-фізіологічне тлумачення реограми засноване на:

4) *усі відповіді вірні

426. Реовазограма при гіпотонії артеріальних судин кінцівок характеризується:

4)* усі відповіді вірні

427. Реовазограма при спазмі артеріальних судин кінцівок характеризується:

4) *усі відповіді вірні

428. Що таке ехокардіографія?

1) метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають в серці піт час його діяльності

2) метод візуального відображення різних структур серця за допомогою ультразвуку

3) метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності

4) метод графічної реєстрації венного пульсу

429. Яка в нормі товщина МШП наприкінці діастоли?

1) *0,7-1,2 см

430. Яка в нормі товщина ЗСЛШ наприкінці діастоли?

1) 1,2-1,8 см

2) 0,8-1,1 см

3) 0,2-0,6 см

4) 1,5-20 см

431. Який в нормі кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка?

3)* 3,5-5,6 см

432. Який в нормі кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка?

1) 20-50 мл

2) 45-100 мл

3) 160-180 мл

4) 80-140 мл

433. Який в нормі ударний об’єм лівого шлуночка?

1)* 45-100 мл

434. Яка в нормі фракція викиду лівого шлуночка?

2) *50-95%

435. Ударний об’єм крові – це?

3) *об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

436. Хвилинний об’єм – це?

1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.

2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

437. Фракція викиду – це?

2) *відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

438. Основним показником гіпертрофії міокарда лівого шлуночка є:

4) *індекс маси міокарда лівого шлуночка

439. Індекс маси міокарда – це відношення:

3) *маси міокарда лівого шлуночка до площі поверхні тіла

440. Які показники змінюються при дилатації порожнини лівого шлуночка?

1)* збільшується КДО та КСО

441. Яке значення КДР свідчить про дилатацію порожнини лівого шлуночка?

2) *більш за 5,7 см

442. Який в норма індекс маси міокарда лівого шлуночка?

3) *менш за 125 г/м²

443. Які показники характеризують систолічну функцію лівого шлуночка?

2) *співвідношення піків Е/А

444. Яки показники характеризують діастолічну функцію лівого шлуночка?

1) КДР, КДО, УО, ФВ

2) співвідношення піків Е/А

3) товщина МШП, товщина ЗСЛШ та КДР

4) систолічне розходження стулок аортального клапану

445. Доплеровський ефект полягає в тому, що:

3) *при відбитку ультразвукового сигналу від об’єктів, що рухаються, відбувається зсув його частоти

446. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована до датчика, то частота відбитого сингалу:

1) *збільшується

447. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована від датчика, то частота відбитого сингалу:

2) *зменшується

448. При ДЕхоКГ – дослідженні чим менше частота, що направляється ультразвуковому сигналу, тим:

1) *більші швидкості кровоточу можна виміряти

449. Для ДЕхоКГ –дослідження кут між напрямком ультразвукового променя і напрямком кровоточу повинен бути не більше:

4) *20 градусів

450. При ДЕхоКГ – дослідженні кровоток спрямований від датчика реєструється:

2) *нижче ізолінії

451. При ДЕхоКГ – дослідженні кровоток спрямований до датчика реєструється:

3) *вище ізолінії

452. Постійно-хвильова ДЕхоКГ дозволяє досліджувати кровоток:

1) *на всьому протязі

453. Кольорове ДЕхоКГ – дослідження засноване на:

3)* кольоровому картуванні контрольних об’ємів, орієнтованих паралельно ультразвуковим променям у секторі

454. Кольорове доплерівське сканування серця дозволяє:

2) *прискорити виявлення патологічних потоків і їхню орієнтацію у просторі

455. Яке в нормі співвідношення піків Е/А?

1) *1,1-2,35

456. Ексцентричному типу ремоделювання відповідає:

2) *збільшення розміру порожнини лівого шлуночка при відносно нормальній товщині стінок лівого шлуночка

457. Концентричному типу ремоделювання відповідає:

1)* збільшення товщини стінок лівого шлуночка при нормальному розмірі його порожнини

ЖКТ